Урочистості, присвячені 24-й річниці Незалежності України, розпочалися на Київській площі Бучі з музики пісні «Реве та стогне Дніпр широкий», Гімну України та побажання щастя і здоров’я, добра і миру.
Щасливі ми, що народилися і живемо у такій чудовій мальовничій землі, у нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. Де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємось до сліз, зачувши рідне слово. І сьогодні ми і наші діти дякуємо Богові, що ми народилися на цій благословенній землі, що наш народ отримав у дар чарівну мову й пісню. Молимо Всевишнього лише про одне: «Дай нам, Боже, дочекатися кращої долі на нашій власній, дарованій Тобою, багатій, великій землі».
![]()
![]()
![]()
Зі словом привітання зі святом до громади звернувся Бучанський міський голова Анатолій Федорук. Привітали бучанців також почесні гості: з дружньої Польщі та голова Національної Спілки письменників України Михайло Сидоржевський. Настоятель Української Православної церкви всіх святих землі і Русі-України о. Андрій сотворив молитву за мир, за життя, за мужність силу і витримку наших воїнів, за незалежність України та її народу.
Звучить урочистий гімн «Боже великий єдиний». Всі присутні піднялися з місць і разом подумки попросили для нашої країни у Бога захисту і миру, сонця, любові та надії на найкраще майбутнє.
Для деяких присутніх на площі - особливе свято. Лави громадян Україна поповнилися молодим поколінням – розумними, талановитими, свідомими, відповідальними, працьовитими юнаками і дівчатами. В цей знаменний день вони отримали перший в житті державний документ – паспорт. Вже стало доброю традицією в День Незалежності України вручати паспорти громадянина України молодим бучанцям, які сягнули віку свого повноліття, власної відповідальності за долю рідної держави. Це – Вероніка Артеменко, Юлія Безанова, Нікіта Гривачевський, Максим Кербут, Катерина Кордонець, Аліна Кулініч, Валентин Матвієнко, Інна Помазенко, Ярослав Пономаренко, Анна Смолько, Василь Юрик.
Воля та незалежність завжди пекли серця українського народу. Недарма на нашому гербі – тризуб, де читається слово «ВОЛЯ». Скільки їх – борців за незалежність! Не перерахувати. Сьогодні скалічена Україна – мов зруйнована хата у війні, без дверей, куди кожен може увійти і забрати, що хоче. Боляче за нашу прекрасну Україну, за матерів, які виростили своїх синів, а ті ніколи вже не повернуться на батьківський поріг. За її мужній народ, що віками боровся за своє щастя.
Але є ті Воїни світла, які захищають душу України, її майбутнє. Бучанці з великою повагою і гордістю вшановували тих, хто служить для нас гідним прикладом, бо вони зробили вибір, не жалкуючи заради країни своїх сил і самого життя.
Війна може здаватися примарною доти, поки не відчуєш її моторошний дотик на близьких тобі людях, подіях, зрештою устрої. І навіть найвіддаленіші бойові дії стають близькими, якщо на передовій – твій сусід, знайомий чи родич. У такій ситуації хочеться чимось зарадити: якщо не власною присутністю, то хоча б елементарним, але вкрай необхідним – харчами, одягом, речами.
З цією метою у різних мікрорайонах Бучі працюють волонтери, які не лише збирають допомогу, але й відвозять її на передову – нашим солдатам. Буча не стоїть осторонь того, що відбувається на сході країни. Там не лише перебувають наші військові, але й на місцях робиться все, щоб допомогти фінансово, морально, інформаційно. Перемога на фронті кується в тилу. Волонтери, ризикуючи своїм життям, на власному транспорті, везуть в зону АТО та у визволені від сепаратистів міста і села продукти харчування, засоби гігієни, одяг, військову форму та приладдя, бронежилети. Велика подяка всім бучанцям, хто відгукнувся на проведення благодійних акцій, організованих на допомогу військовослужбовцям, мобілізованим з Бучі, та їх родинам. Велика подяка активістам волонтерського руху міста.
Пам’ятний знак учаснику подій, пов’язаних із обороною Донецького аеропорту, а саме: тиловим забезпеченням продуктами, одягом засобами особистого захисту, вивезенням поранених, духовною підтримкою воїнів, захисників аеропорту було вручено Анатолію Кушнірчуку, керівнику штабу волонтерського руху міста. Пам’ятною медаллю «За безкорисне служіння Батьківщині» нагороджуються волонтери міста: Богдан Яворський, Володимир Щербінін, Анатолій Кушнірчук, Юлія Кушнірчук, Олександр Сидоренко, Василь Олексюк, Євген Сурай, Олександр Порохня, Марія Микитюк, Тетяна Смулка, Ольга Мельничук, Ольга Мельнітовська, Олена Проскура, Жанна Каменєва, Олег Паламарчук, Кирило Куценко, Сергій Волинко, Олена Гуменюк, Тетяна Мінзелевська, Юрій Присяжнюк.
Сьогодні наша земля віддає кращих, щоб подолати насилля, байдужість та свавілля. Ми віримо, що сердечне світло «Небесної сотні» вічно освітлюватиме шлях українському народу. Її подвиг самопожертви надихнув мільйони співвітчизників на продовження боротьби заради побудови справедливої та квітучої, повністю оновленої України. Сьогодні наші хлопці, захищаючи наш мир та спокій кожного дня покидають нас на лінії захисту і відлітають ангелами у вічність, щоб і там залучити вищі сили на допомогу українцям. Кожен з них подарував надію для України на світле майбутнє. Але дуже важливо в повсякденному житті не забути тих, чиї життя були віддані заради всіх нас.
Пам’ятним знаком учасника оборони Донецького аеропорту нагороджується (посмертно) Максим Ридзанич, десантник, боєць 90-го окремого десантно-штурмового батальйону 95-ї бригади, батько трьох дітей. За мужність, відвагу, любов до Батьківщини, більшу за життя. Нагороду отримав син Рінат.
Пам’ятною медаллю «Захиснику Батьківщини» нагороджуються (посмертно) учасники антитерористичної операції, які загинули, захищаючи цілісність нашої держави. Нагороди отримують члени родин воїнів-захисників:
Королько Микола Петрович – боєць батальйону територіальної оборони «Айдар». Загинув 21 липня 2014 року від танкового снаряду в бою за місто Луганськ.
Коваль Михайло Андрійович – старший солдат 25-го батальйону «Київська Русь». Загинув 21 вересня 2014 року від снайперської кулі під Дебальцевим. Указом президента від 26 лютого 2015 року нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Старов Олександр Олександрович – боєць 25-го батальйону «Київська Русь». Загинув у вересні 2014 року від під Дебальцевим.
Антоненко Василь Миколайович – сапер 25-го батальйону «Київська Русь». Загинув 15 лютого 2015 року під час виходу із оточення під Дебальцевим.
Пасічник Віктор Анатолійович – командир взводу батальйону « Київська Русь». Загинув 11 вересня 2014 року від снайперської кулі під Дебальцевим.
Єрощенко Олександр Сергійович – на війну пішов добровольцем. Боєць 95-ї аеромобільної бригади. Загинув 14 лютого 2015 року біля Дебальцево. На запитання, чому пішов добровольцем, відповів: «Хто, якщо не я?!»
Гуменюк Олександр Леонідович – полковник, засновник і командир 11-го батальйону «Київська Русь». Позивний «Батя». Батько трьох синів-близнят. Загинув від кулі снайпера під Дебальцевим. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
Ридзанич Максим Володимирович – «кіборг», доброволець, боєць 90-го окремого десантно-штурмового батальйону, позивний «Адам». «Ми українці народ дуже терплячий і толерантний, до тих пір, поки кривдник не перейде межу», – говорив Максим, батько трьох дітей. Загинув 20 березня 2015 року, виконуючи бойове завдання.
Нужний Дмитро Олександрович – боєць 54-ї механізованої бригади. Загинув 19 квітня 2015 року, захищаючи батьківщину від нападників.
Ці молоді чоловіки міста добровольцями, мобілізованими пішли на фронт боронити українську землю, захищати нашу Батьківщину, наше місто, нас з вами. Слава Україні! Героям слава!
Присутні вшанували їхню пам’ять хвилиною мовчання.
В день святкування річниці Незалежності України були відзначені організатори і учасники фестивалю «Книжкова Буча». Пам’ятні дипломи отримали керівники Національної Спілки письменників України, директори видавництв, автори.
Після урочистих церемоній мешканців міста порадував своєю майстерністю Президентський оркестр України.
(аматорське відео)
Щасливі ми, що народилися і живемо у такій чудовій мальовничій землі, у нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. Де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємось до сліз, зачувши рідне слово. І сьогодні ми і наші діти дякуємо Богові, що ми народилися на цій благословенній землі, що наш народ отримав у дар чарівну мову й пісню. Молимо Всевишнього лише про одне: «Дай нам, Боже, дочекатися кращої долі на нашій власній, дарованій Тобою, багатій, великій землі».
Радісною колоритною хвилею виходили на святкову сцену дитячі колективи і виконавці міста. Присутні сповна насолодилися майстерністю своїх юних улюбленців зі зразкових ансамблів «Фантазія» і «Мрія», інших колективів.
Зі словом привітання зі святом до громади звернувся Бучанський міський голова Анатолій Федорук. Привітали бучанців також почесні гості: з дружньої Польщі та голова Національної Спілки письменників України Михайло Сидоржевський. Настоятель Української Православної церкви всіх святих землі і Русі-України о. Андрій сотворив молитву за мир, за життя, за мужність силу і витримку наших воїнів, за незалежність України та її народу.
Звучить урочистий гімн «Боже великий єдиний». Всі присутні піднялися з місць і разом подумки попросили для нашої країни у Бога захисту і миру, сонця, любові та надії на найкраще майбутнє.
Більше фото та відео з Дня Незалежності >>
Для деяких присутніх на площі - особливе свято. Лави громадян Україна поповнилися молодим поколінням – розумними, талановитими, свідомими, відповідальними, працьовитими юнаками і дівчатами. В цей знаменний день вони отримали перший в житті державний документ – паспорт. Вже стало доброю традицією в День Незалежності України вручати паспорти громадянина України молодим бучанцям, які сягнули віку свого повноліття, власної відповідальності за долю рідної держави. Це – Вероніка Артеменко, Юлія Безанова, Нікіта Гривачевський, Максим Кербут, Катерина Кордонець, Аліна Кулініч, Валентин Матвієнко, Інна Помазенко, Ярослав Пономаренко, Анна Смолько, Василь Юрик.
Воля та незалежність завжди пекли серця українського народу. Недарма на нашому гербі – тризуб, де читається слово «ВОЛЯ». Скільки їх – борців за незалежність! Не перерахувати. Сьогодні скалічена Україна – мов зруйнована хата у війні, без дверей, куди кожен може увійти і забрати, що хоче. Боляче за нашу прекрасну Україну, за матерів, які виростили своїх синів, а ті ніколи вже не повернуться на батьківський поріг. За її мужній народ, що віками боровся за своє щастя.
Але є ті Воїни світла, які захищають душу України, її майбутнє. Бучанці з великою повагою і гордістю вшановували тих, хто служить для нас гідним прикладом, бо вони зробили вибір, не жалкуючи заради країни своїх сил і самого життя.
Війна може здаватися примарною доти, поки не відчуєш її моторошний дотик на близьких тобі людях, подіях, зрештою устрої. І навіть найвіддаленіші бойові дії стають близькими, якщо на передовій – твій сусід, знайомий чи родич. У такій ситуації хочеться чимось зарадити: якщо не власною присутністю, то хоча б елементарним, але вкрай необхідним – харчами, одягом, речами.
З цією метою у різних мікрорайонах Бучі працюють волонтери, які не лише збирають допомогу, але й відвозять її на передову – нашим солдатам. Буча не стоїть осторонь того, що відбувається на сході країни. Там не лише перебувають наші військові, але й на місцях робиться все, щоб допомогти фінансово, морально, інформаційно. Перемога на фронті кується в тилу. Волонтери, ризикуючи своїм життям, на власному транспорті, везуть в зону АТО та у визволені від сепаратистів міста і села продукти харчування, засоби гігієни, одяг, військову форму та приладдя, бронежилети. Велика подяка всім бучанцям, хто відгукнувся на проведення благодійних акцій, організованих на допомогу військовослужбовцям, мобілізованим з Бучі, та їх родинам. Велика подяка активістам волонтерського руху міста.
Пам’ятний знак учаснику подій, пов’язаних із обороною Донецького аеропорту, а саме: тиловим забезпеченням продуктами, одягом засобами особистого захисту, вивезенням поранених, духовною підтримкою воїнів, захисників аеропорту було вручено Анатолію Кушнірчуку, керівнику штабу волонтерського руху міста. Пам’ятною медаллю «За безкорисне служіння Батьківщині» нагороджуються волонтери міста: Богдан Яворський, Володимир Щербінін, Анатолій Кушнірчук, Юлія Кушнірчук, Олександр Сидоренко, Василь Олексюк, Євген Сурай, Олександр Порохня, Марія Микитюк, Тетяна Смулка, Ольга Мельничук, Ольга Мельнітовська, Олена Проскура, Жанна Каменєва, Олег Паламарчук, Кирило Куценко, Сергій Волинко, Олена Гуменюк, Тетяна Мінзелевська, Юрій Присяжнюк.
Сьогодні наша земля віддає кращих, щоб подолати насилля, байдужість та свавілля. Ми віримо, що сердечне світло «Небесної сотні» вічно освітлюватиме шлях українському народу. Її подвиг самопожертви надихнув мільйони співвітчизників на продовження боротьби заради побудови справедливої та квітучої, повністю оновленої України. Сьогодні наші хлопці, захищаючи наш мир та спокій кожного дня покидають нас на лінії захисту і відлітають ангелами у вічність, щоб і там залучити вищі сили на допомогу українцям. Кожен з них подарував надію для України на світле майбутнє. Але дуже важливо в повсякденному житті не забути тих, чиї життя були віддані заради всіх нас.
Пам’ятним знаком учасника оборони Донецького аеропорту нагороджується (посмертно) Максим Ридзанич, десантник, боєць 90-го окремого десантно-штурмового батальйону 95-ї бригади, батько трьох дітей. За мужність, відвагу, любов до Батьківщини, більшу за життя. Нагороду отримав син Рінат.
Пам’ятною медаллю «Захиснику Батьківщини» нагороджуються (посмертно) учасники антитерористичної операції, які загинули, захищаючи цілісність нашої держави. Нагороди отримують члени родин воїнів-захисників:
Королько Микола Петрович – боєць батальйону територіальної оборони «Айдар». Загинув 21 липня 2014 року від танкового снаряду в бою за місто Луганськ.
Коваль Михайло Андрійович – старший солдат 25-го батальйону «Київська Русь». Загинув 21 вересня 2014 року від снайперської кулі під Дебальцевим. Указом президента від 26 лютого 2015 року нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Старов Олександр Олександрович – боєць 25-го батальйону «Київська Русь». Загинув у вересні 2014 року від під Дебальцевим.
Антоненко Василь Миколайович – сапер 25-го батальйону «Київська Русь». Загинув 15 лютого 2015 року під час виходу із оточення під Дебальцевим.
Пасічник Віктор Анатолійович – командир взводу батальйону « Київська Русь». Загинув 11 вересня 2014 року від снайперської кулі під Дебальцевим.
Єрощенко Олександр Сергійович – на війну пішов добровольцем. Боєць 95-ї аеромобільної бригади. Загинув 14 лютого 2015 року біля Дебальцево. На запитання, чому пішов добровольцем, відповів: «Хто, якщо не я?!»
Гуменюк Олександр Леонідович – полковник, засновник і командир 11-го батальйону «Київська Русь». Позивний «Батя». Батько трьох синів-близнят. Загинув від кулі снайпера під Дебальцевим. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
Ридзанич Максим Володимирович – «кіборг», доброволець, боєць 90-го окремого десантно-штурмового батальйону, позивний «Адам». «Ми українці народ дуже терплячий і толерантний, до тих пір, поки кривдник не перейде межу», – говорив Максим, батько трьох дітей. Загинув 20 березня 2015 року, виконуючи бойове завдання.
Нужний Дмитро Олександрович – боєць 54-ї механізованої бригади. Загинув 19 квітня 2015 року, захищаючи батьківщину від нападників.
Ці молоді чоловіки міста добровольцями, мобілізованими пішли на фронт боронити українську землю, захищати нашу Батьківщину, наше місто, нас з вами. Слава Україні! Героям слава!
Присутні вшанували їхню пам’ять хвилиною мовчання.
В день святкування річниці Незалежності України були відзначені організатори і учасники фестивалю «Книжкова Буча». Пам’ятні дипломи отримали керівники Національної Спілки письменників України, директори видавництв, автори.
Після урочистих церемоній мешканців міста порадував своєю майстерністю Президентський оркестр України.
(аматорське відео)
