» » » Скасування радянських санітарних норм: що відчують українці

Скасування радянських санітарних норм: що відчують українці

У 2017 році Україна відмовиться від радянських державних санітарних правил та норм (далі — СанПін).

Скасування радянських санітарних норм: що відчують українціВідповідне розпорядження № 94-р прийнято Урядом 20 січня 2016 р. Зазначимо, що положення щодо припинення дії на території України стандартів колишнього СРСР міститься в Коаліційній угоді Парламенту VIII скликання та Програмі діяльності Кабінету Міністрів України. 26 лютого в КМУ відбулася прес-конференція «Скасування радянських санітарних норм — що відчують українці» за участю Святослава Протаса, тимчасово виконуючого обов’язки голови Державної санітарно-епідеміологічної служби України (Держсанепідемслужба), головного державного санітарного лікаря України, та Ксенії Ляпіної, голови Державної регуляторної служби України.

Згідно із розпорядженням, втрачають чинність акти санітарного законодавства, видані центральними органами виконавчої влади Української Радянської Соціалістичної Республіки, якими затверджено санітарні, санітарно-гігієнічні, санітарно-протиепідемічні, санітарно-епідеміологічні, протиепідемічні, гігієнічні правила і норми, державні санітарно-епідеміологічні нормативи та санітарні регламенти. Також визнаються такими, що не застосовуються на території України, акти санітарного законодавства, видані центральними органами виконавчої влади Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Таким чином, в Україні будуть діяти лише ті документи, які були прийняті за часів незалежності.

Скасування радянських санітарних норм: що відчують українці


Святослав Протас зазначив: «Прийняття цього розпорядження — вагомий крок до декомунізації нашої нормативно-правової бази у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та дерегуляції бізнесу. Епоха санітарного максималізму повинна залишитися в минулому. Вона була виправдана в післявоєнні роки. Були встановлені чіткі нормативи, перевищення яких вважалося порушенням незалежно від того, мало воно негативний вплив на організм, чи ні. Держава встановлювала чіткий показник та чіткі технічні шляхи його досягнення. На той час науково-технічний прогрес був незначним, а перелік засобів — обмеженим». На його думку, сьогодні країна потребує нового підходу санітарного раціоналізму, коли держава встановлює тільки показники безпеки для здоров’я людини, а суб’єкт господарювання сам вирішує, за допомогою яких технічних рішень їх досягти. Концепція безпорогового впливу передбачає, що важливо не перевищення рівня показника (адже будь-яка наявна шкідлива речовина вже чинить негативний вплив), а те, як довго вона впливає на організм. Крім того, СанПіни містили технічні рішення, які сьогодні вже неактуальні через велику кількість сучасних технологій та матеріалів.

Скасування старих норм наближає санітарне законодавство України до законодавства Європейського Союзу. За часів незалежності напрацьовано близько 100 нормативних актів у сфері епідемічного благополуччя з урахуванням європейських вимог, які включають новий безпороговий підхід, серед них — гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною, норми радіаційної безпеки, методичні рекомендації «Оцінка ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря».

Керівник Держсанепідемслужби звернув увагу присутніх на важливе значення такого кроку в контексті дерегуляції. «Відміна старих норм не означає повну безвідповідальність підприємців. СанПіни не захищали людей, а лише давали можливість працівникам контролюючих органів викручувати руки бізнесу, тобто були спрямовані на покарання. Це жандармський підхід. Зараз ми показали приклад, як повинна функціонувати система за новими принципами. Перевірка була основним інструментом Держсан­епідемслужби щодо профілактики захворювань, але сьогодні він неефективний та дискредитований. Ми повинні не перевіряти, а відстоювати права громадян. Наша служба буде і далі реформуватися в напрямку формування системи громадського здоров’я», — підкреслив виступаючий.

Ксенія Ляпіна додала, що санітарні правила радянських часів містять безліч безглуздих та непотрібних в умовах сьогодення вимог. За таких умов розвивати бізнес могли тільки ризикові люди, які свідомо йшли на порушення. Звичайно, їх відміна для підприємців суттєво здешевить бізнес, адже не потрібно буде давати хабарі за те, щоб конт­ролери закрили очі на недотримання вимог. За таких умов зросте конкуренція, збільшиться кількість якісної продукції та, відповідно, знизиться її вартість. Тобто кінцевий споживач також отримає користь від цієї законодавчої ініціативи.

Як підкреслила голова Державної регуляторної служби України, це лише перший крок вперед. Деякі норми, вже заново прийняті в незалежній Україні, по суті залишилися старими та є калькою радянських документів. Зокрема, це Державні санітарні норми та правила «Влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей», затверджені наказом МОЗ від 01.08.2013 р. № 678, Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин, затверджені наказом МОЗ від 10.12.1998 р. № 7.

С. Протас зазначив, що знає про проблему заново прийнятих «старих» санітарних регламентів, адже їх ухвалення викликало чималий резонанс у суспільстві. Розробка нових документів потребує наукового потенціалу, і він в Україні є. Це профільні установи Національної академії медичних наук України. Але тут необхідна і допомога фахової спільноти. С. Протас звернувся до професійних та бізнес-асоціацій з проханням надати свої пропозиції, в яких галузях потрібно переглядати та розробляти нові гігієнічні вимоги. «Численні реорганізації, які відбуваються сьогодні, не дають можливості залучати молоді кадри до роботи в нашій службі. На жаль, ми не завжди знаходимо порозуміння з досвідченими працівниками пенсійного віку, яких важко переконати, що слід змінювати підходи. Вони звикли працювати по-старому. А залучити молодь без стабільності структури нелегко», — наголосив він.

Відповідаючи на запитання, чому це розпорядження набуде чинності тільки через рік, С. Протас зазначив, що запровадженням такого перехідного періоду влада намагається уникнути колапсу, щоб працівники контролюючих органів та суб’єкти господарювання могли підготуватися та безболісно перейти до нових правил.

К. Ляпіна звернула увагу присутніх, що до другого читання підготовлено законопроект «Про особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (реєстр. № 3153), яким пропонується запровадити повне обмеження на проведення планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) до 30 червня 2016 р. (крім проведення планових заходів Державною ветеринарною та фітосанітарною службою України в частині перевірки безпеки та якості харчових продуктів). Пропонується обмежити позапланові перевірки, які можуть бути проведені тільки на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення її законних прав. Передбачається залишити можливість проведення органами державного нагляду (контролю) позапланових перевірок з дозволу КМУ, за письмовою заявою суб’єкта господарювання до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (конт­ролю) за його бажанням; за рішенням суду.

Голова Державної регуляторної служби Украї­ни висловила сподівання, що цей законопроект буде ухвалений Парламентом вже найближчим часом. Таким чином, буде знижено ризики корупційної поведінки з боку контролюючих органів. За час мораторію завершиться нормативне врегулювання різних галузей, відпрацюють процесуальні норми, зокрема, методологію та стандарти поведінки контролера при взаємодії з суб’єктами господарювання. Готується до запуску і випробовується портал перевірок, де будуть публікуватись всі плани та результати перевірок.
Ганна Барміна, фото Сергія Бека 
  0
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.