» » » Історична пам'ять: Куля душі не вбиває...

Історична пам'ять: Куля душі не вбиває...

Вже втретє громадськість Ворзеля відзначає День визволення селища від нацистських окупантів, який вперше святкувався 2013 року. Практично, селище на початку листопада 1943 року визволили від нацистів місцеві підпільники, більшість з яких були 14–17-ти річні підлітки. Вони самостійно організували бойову організацію – просто не хотіли, щоб на рідній землі панували вороги.
Історична пам'ять: Куля душі не вбиває...Історична пам'ять: Куля душі не вбиває...
Цього року до 72-ї річниці визволення Ворзеля була присвячена низка подій: велопробіг, вшанування пам’яті героїв на урочистому мітингу з покладанням квітів до монумента загиблим воїнам, просвітницькі та виховні заходи, святковий концерт патріотичних пісень, козацький куліш, виставка-продаж художніх виробів ворзельських майстрів.


Велопробіг на честь визволителів селища – ворзельських підпільників


У суботу, 7 листопада, о 10.30 ранку кілька десятків бажаючих різного віку зібралися з власними велосипедами біля монументу «Флюгер-паротяг» на честь заснування Ворзеля. Неподалік цього місця підпільники здійснили напад на барак, де був розквартирований загін власівців кількістю 150-200 осіб. Саме звідси вже традиційно здійснюється старт патріотичного велопробігу, присвяченого визволенню Ворзеля. Олександр Куцевалов, директор Бучанського центру позашкільної роботи, провів для велосипедистів інструктаж з безпеки руху. Автор книги про діяльність Ворзельського підпілля та зберігач фондів-керівник музею історії та культури «Уваровський дім» Олександр Соколенко розповів дорослим і дітям про значення цієї події та пояснив, що на вшанування пам’яті про визволителів-підпільників велопробіг буде проведено за маршрутом вигнання фашистів з Ворзеля до Немешаєвого.
Історична пам'ять: Куля душі не вбиває...Історична пам'ять: Куля душі не вбиває...

Маршрут велопробігу пролягав від монументу «Флюгер-паротяг», по вулиці Великого Жовтня, під залізничним мостом, і далі по вулиці Лібкнехта, 1 Травня, Білостоцьких, Кірова, Котляревського – до Кичеївського цвинтаря. На маршруті слідування водії автівок подавали вітальні сигнали учасникам велопробігу. У ході велопробігу учасники зробили зупинки біля пам’ятника на місці колишнього будинку Білостоцьких, спаленого власівцями під час подій 1943 року. Другу зупинку зробили на місці, де були страчені ворзельські підпільники; саме тут відбувся бій, у якому були знищені власівці. Далі була зупинка на Кичеєвському цвинтарі біля могил підпільників та братської могили захисників селища. Щоразу біля пам’ятників ставали у почесну варту бійці спеціалізованих пошукових загонів. Вони були вдягнені у польову форму героїчних захисників Києва 1941 р.

Фінішував велопробіг біля монументу загиблим воїнам біля Центру культури «Уваровський дім». Там учасники приєдналися до мешканців і гостей Ворзеля для проведення урочистого мітингу і покладання квітів.

Урочистий мітинг і покладання квітів


Під час мітингу-вшануванні пам’яті загиблих воїнів виступили: голова селищної ради Лариса Федорук; учасник 2-ої Світової війни, партизан, визволитель Київської області Василь Хруль; онука підпільниці-зв’язкової Марії Білостоцької – Ольга Білостоцька; голова Ради ветеранів Ворзеля Олена Куц. Зокрема, Лариса Петрівна зазначила, що всі підпільники були патріотами рідного краю, рідної Батьківщини, і закликала всіх присутніх бути патріотами своєї держави. Василь Саватійович сказав, що вся його сім’я була в партизанах. Ольга Борисівна поділилася дитячими спогадами про те, як п’яні власівці схопили і повезли на страту її бабусю і тітку, а також про неймовірну дружбу і згуртованість сусідів у ті жорстокі часи. А Олена Іванівна розповіла про турботу про 13 ветеранів війни у Ворзелі та про збереження пам’яті загиблих у боротьбі земляків.
Історична пам'ять: Куля душі не вбиває...Історична пам'ять: Куля душі не вбиває...
Історична пам'ять: Куля душі не вбиває...Історична пам'ять: Куля душі не вбиває...
Історична пам'ять: Куля душі не вбиває...

Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять полеглих героїв. На останньому ударі метронома пролунали залпи салюту на честь визволителів селища, який звершили члени пошукової групи, вдягнені в реконструйовану військову форму часів 2-ої Світової війни. Протягом мітингу пролунала пропозиція перейменувати вулицю Великого Жовтня – на «Великого Листопада». До речі, у селищі досі не займалися декомунізацією назв вулиць.


Історична пам'ять: Куля душі не вбиває...Серед тих, хто покладав квіти до пам’ятника полеглим, першою підійшла ворзелянка Галина Олександрівна. Тут, на граніті серед імен інших ворзелян викарбуване ім’я її дядька – Василя Гриценка, який пройшов всю війну і загинув наприкінці. А батько, який також пройшов всю війну, жодного разу не був навіть поранений. Був десантником, дійшов до самого Берліна. Дочка героя вважає, що повинні споруджуватися пам’ятники і треба увічнювати пам’ять тих, хто віддав своє життя заради того, щоб ми жили і щоб була наша країна. «Ми і наші діти неодмінно повинні зберігати пам’ять про полеглих героїв і розповідати про їхній подвиг нащадкам. Повинно бути щось святе, мають бути ідеали», – переконана пані Галина.

Просвітницько-патріотичний виховний захід


Далі численні мешканці та гості селища перейшли на майданчик біля Центру культури «Уваровський дім», щоб взяти участь у заходах з нагоди визволення Ворзеля. Відкрив захід зберігач фондів-керівник музею історії та культури «Уваровський дім» Олександр Соколенко, який привітав присутніх та розповів про перебіг подій під час визволення Ворзеля та про щойно проведений велопробіг вулицями селища.
Історична пам'ять: Куля душі не вбиває...Історична пам'ять: Куля душі не вбиває...Історична пам'ять: Куля душі не вбиває...Історична пам'ять: Куля душі не вбиває...

В гості до ворзелян для участі в урочистому заході приїхали школярі Пилиповецької ЗОШ І-ІІ ст. Бородянського району на чолі з крайовим отаманом Київщини Володимиром Панасюком. Вони приділяють велику увагу національній пам’яті, а також патріотичному вихованню юнацтва на прикладах героїзму нашого народу в роки 2-ої Світової війни. Брали участь школярі з Ворзеля, Михайлівки-Рубежівки, Пилиповичів, Ірпеня та студенти Ірпінського економічного коледжу. А проводив захід МГО «Українське козацтво» та Науково-освітній центр патріотичного виховання молоді університету «Україна» (керівник Ю. Мельничук).

Після закінчення заходу на майданчику ЦК «Уваровський дім» члени спеціалізованих пошукових загонів з Ірпеня, Києва та Нових Петрівець провели для дітлахів наочний урок мужності, розповівши про однострої, озброєння та солдатський побут часів 2-ої Світової війни проти нацизму. Діти із захватом сприймали слова «пошуковців», з цікавістю розглядали зброю та раритетні солдатські речі часів війни.

А ще на майданчику усіх присутніх чекали захоплюючі сюрпризи – лунав справжній патефон, відбувався майстер-клас з розбирання-збирання зброї. Зі сцени лунали пісні воєнних років. Виступали: народний фольклорний козацький ансамбль «Горлиця» з Тарасівки (художній керівник Любов Рачинська), ансамбль української пісні «Перевесло» з Ворзеля (художній керівник Вадим Зеленюк) та ворзельський гурт «Березовий гай» (художній керівник Валентин Савчин).
Охочих пригощали чаєм «з димом» з самовару та частували козацьким кулешем з казана.

Історична пам'ять: Куля душі не вбиває...Історична пам'ять: Куля душі не вбиває...Історична пам'ять: Куля душі не вбиває...

Зустрічі з учасниками свята


Надія Адамівна, доглядач музею «Уваровський дім», особисто знала брата підпільниці Ніни Білостоцької – він жив по сусідству. Дідусь був дуже чемний, жив у старенькій хатинці. Пані Надія жалкує, що за життя діда Степана до нього не виявляли багато уваги і не розпитували про воєнні лихоліття. Раніше люди не дуже прагнули розпитувати, та й сам дідусь не був дуже охочим ділитися важкими спогадами.

Крайовий отаман Київщини Володимир Панасюк провів з учнями з Пилиповичів стройову підготовку, щоб показати вишкіл. Ці учні пройшли посвяту – прийняття в козачата. Для них участь у святі – це можливість доторкнутися історії визволення, яке свого часу звершили такі самі, як вони, школярі-підлітки. Наші діти обов’язково поділяться своїми враженнями з друзями, товаришами, батьками про те, як тридцять юних підпільників здолали майже двісті озброєних власівців. «Народ, який не знає своєї історії, не має майбутнього», – переконаний отаман українського козацтва.
Головна берегиня Ірпінської Січі Світлана Захарчук – заступник голови жіночої спілки асоціації кадетів, член координаційної ради з науки, освіти і кадрів при Міністерстві оборони. Пані Світлана корінна ворзелянка. З Ворзеля пішов на фронт її свекор, який провів чотири роки в концтаборі і дожив до 90 років. Тут, в селищі живе вся її рідня.

Микола Петров, керівник пошукової групи імені генерала Ватутіна, розповів, що члени групи займаються пошуком, а потім перепохованням, загиблих солдат на території Київської, Житомирської та Чернігівської областей. Група багато допомогла у формуванні експозиції Ворзельського музею, коли він щойно утворювався. До групи постійно приєднуються нові члени, які також беруть участь в діяльності Київського клубу «Пошук». Часто проводяться інсталяції та реконструкції боїв.

Ворзелянин Богдан Пасюга, який стоїть біля намету «Правого сектору», вважає, що історія – невід’ємна частина нашого життя. Неможливо видалити історію з нашої пам’яті, та й для чого. Стосовно ж назв вулиць, які відображають реалії тоталітарного минулого, він каже, що це серйозне питання до депутатів селищної ради та громади Ворзеля.

Місцевий волонтер АТО Юрій Ходорович додає, що на даний момент Ворзель, на жаль, не може похвалитися консолідованою громадською активністю населення. Проте частина людей уболіває за рідне селище і долю країни. Наприклад, за минулий рік людьми була надана певна допомога для бійців АТО – це участь в проекті з виготовлення «буржуйок». Волонтери збирали серед людей старі газові балони, які потім переварювалися в бучанській кузні, і готові пічки відправлялися в 72-ту бригаду. Минулої зими були навіть випадки, коли наші вояки за ворзельські «буржуйки» вимінювали українських полонених. За рік серед мешканців було зібрано і відправлено на фронт допомоги на суму 140 тисяч гривень, куплено два автомобілі. Вже цього місяця ворзельські волонтери отримали прохання від бучанця, капітана медичної служби Сергія Сахацького – прислати в польовий госпіталь «буржуйки» і генератори. Користуючись нагодою, пан Юрій звертається до читачів «Бучанських новин» з проханням допомогти зі старими газовими балонами. Можна пропонувати через мережу «Фейсбук» – група «Ворзель без лежнів» або «Юрій Ходорович». Або везти прямо на кузню «Художня ковка» біля Яблунського переїзду.

Історична пам'ять: Куля душі не вбиває...Завершився урочистий захід переглядом документально-публіцистичних фільмів (режисер С.Соколенко), які демонструвалися на старовинному кінопроекторі.
Загальне враження від проведених заходів у всіх склалося дуже позитивне. Цьогорічне свято, продовжуючи нову традицію – святкування Дня визволення Ворзеля, – вдалося на славу!
Микола Дем`янов, фото автора, спеціально для www.bucha.com.ua 
газета: "Бучанські новини"
Ворзель
  4
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.