Третій міжнародний музичний фестиваль «O-fest» пройшов у Бучі й у Києві у минулі вихідні. В купі з організаторами фестивалю «об’єднати світ музикою» взялися артисти з 14-ти країн. Щороку, як виявилося, фестиваль обирає тематичний чи жанровий напрям, тож цьогоріч «об’єднували світ» саме темою мюзиклів.
Ще за день до відкриття товариш порадив: «Обов’язково поїдь — побачиш: такого парку у всьому Києві не знайдеш», і це виявилося правдою без перебільшення. Суботній старт фестивалю в Бучі ще й збігся із Днем журналіста, і, може, тому я там зустрів десятки колег — письменників та журналістів, — навіть із числа тих, кого в Києві не зустрічав років 5–7. Але спершу вразив саме міський парк — розмахом, могутніми деревами, серед яких і красень «поетичний дуб» (там під ним часто читають твори поети), озерами й спеціалізованими майданчиками для дітей, чистотою й самим ландшафтом.
Концертний зал, який ховається серед зелені, мені сподобався більше, ніж, скажімо, у Юрмалі знаменитий «Дзінтарі». Він якось особливо затишно повнився людьми, музикою й справді майстерними голосами виконавців.
Тема «О-fest 2015» — мюзикл — знайомила глядачів із цим енергетичним та емоційним жанром, який дозволяє відкрити нову для нас музику. Артисти разом із публікою досліджували шлях розвитку мюзиклу від зародження до сьогодення, а також демонстрували усі стильові особливості жанру.
Серед гостей — надзвичайні і повноважні посли країн- учасниць фестивалю, відомі артисти, музиканти, провідні політичні, культурні та громадські діячі і, звичайно, найкращі слухачі та глядачі.
Скажу одразу: жодного номера без криків «браво!» в кінці я не почув. Особливо вразили майстерністю «Італійська вулична пісенька» Віктора Герберта з оперети «Примхлива Марієтта» у виконанні Анни Беспалової (Казахстан), арія Кунігунди з мюзиклу Леонарда Бернстайна «Кандід» (Лілія Шоломей з кишинівського театру імені Марії Бієшу, до речі, українка за національністю), арія Ірода з рок-опери «Ісус Христос — суперзірка» Ендрю Ллойда Веббера (виконавець — Олександр Мутафчійські, Болгарія), композиція з відомого мюзиклу «Знедолені» у виконанні українських співаків (Ігор Левенець, Кирило Басковський, Андрій Григоренко, Данило Матвієнко, Володимир Одринський, Оксана Прасолова, Соломія Приймак, Любов Сагат і хор столичного театру оперети), пісня з відомого фільму «Охоронець» під назвою «Я завжди любитиму тебе» у виконанні Гітани Пячкіте з Литви, вразив Олександр Деканоїдзе з Грузії арією Коте з комічної опери «Кето і Коте» Віктора Долідзе.
Дводенна програма фестивалю передбачала проведення широкомасштабних акцій, серед яких: виставки народних ремесел та виставки картин сучасних художників, презентація мистецтва орігамі та китайської каліграфії, літературно-музичний діалог «РоеzоFonia», проект «Я під Київське небо, як на сповідь іду...» до Дня Києва, виступи музичних і танцювальних колективів, концерти камерних ансамблів, майстер-класи, кулінарні презентації, розваги для дітей та багато приємних сюрпризів. У основній програмі гранд-концертів — арії, дуети та композиції з найвідоміших мюзиклів у виконанні світових зірок.
У фестивалі взяли участь артисти провідних музичних театрів із таких країн: Австрія, Білорусь, Болгарія, Грузія, Канада, Казахстан, Китай, Литва, Молдова, Німеччина, Польща, Румунія, Словаччина й Україна, звичайно. А сам міський парк, який мені добре показав редактор газети «Бучанські новини» Сергій Куліда, це справді щось неймовірне й особливо «магнітне».
Станіслав БОНДАРЕНКО,
головний редактор газети «Літературна Україна»
_________________________________________________________________
Феєрична атмосфера і чудові оцінки
Мюзикл – жанр надзвичайно сучасний і в той же час з багатою сторічною історією; легкий для сприйняття, але неймовірно складний для виконання; побудований на світових шедеврах літературної класики у поєднанні з якісною музикою, що є провідною у виставі. Він зрозумілий кожному, найпопулярніший у всьому світі і водночас такий загадковий… У рамках міжнародної події учасники від запрошених країн досліджували шлях розвитку мюзиклу від зародження до сьогодення, а також продемонстрували всі стильові особливості жанру.
З-посеред пісень важко було виокремити кращі, тому що деякі були запальні, а інші змушували замислитися і заглибитися у власний мікрокосм. Комплімент організаторам фестивалю за продуманий підбір зразків різних напрямків мюзиклу.
А бучанка Ольга Федоренко, яка виконала пісню «До-ре-мі» з мюзиклу «Звуки музики» в компанії ансамблю дитячого театру «Мюзік-хол», продемонструвала, що мюзикл – це жанр для кожного віку.
Білетер Юля переконана, що зал буде переповнений. Вона фанат свого театру і вважає, що оперета – обов’язково найкраща. До речі, ціни на квитки залишилися такі самі, як минулого року – 50 гривень.
Галина Сурай, керуюча справами виконкому, дбайливо слідкує за організацією прийому і зручність для гостей, артистів і глядачів, щоб всім вистачило стільців. Адже гостей і глядачів цього року виявилося набагато більше, ніж в минулі рази. Зала сяє світлом і чистотою. До честі бучанців слід зазначити, що зала залишилася охайною і після закінчення гранд-концерту. Між турботами господині Галина Вікторівна коментує, що їй особисто на музичному святі подобається і музика, і свято. Вона не належить до тих, кого цікавить кухня творчості, автографи або події за лаштунками, бо хоче сприймати кінцевий шедевр, який приготували майстри співу.
Артисти буквально виношують прекрасне мистецтво в собі, щоб на сцені презентувати його глядачеві. І це – найцінніше. Пані Галина рада й за тих бучанців, які не завжди мають змогу вирватися в театри, в Київ. А тут така чудова нагода відпочити в парку і насолодитися мистецтвом.
Всі виконавці, враховуючи міжнародний характер фестивалю, співали англійською мовою. Виключенням був співак з Грузії та співачка з Казахстану, які виконували арії національними мовами.
Співачка з Польщі Барбара Трітт приїхала на О’Фест вперше. Інтерв’ю дає англійською мовою: «Я щиро радію з нагоди приїхати на фестиваль. Такі заходи дуже важливі, адже люди мають змогу почути досить різні музичні хіти світового масштабу і завдяки цьому пізнати мюзикл краще».
А тенор з Румунії Альфредо Паску на фестивалі втретє. Глядачі одразу пізнали Альфредо і гучно аплодували його таланту. Він, теж англійською, каже, що на сцені 1-го О’Фесту в Бучі святкував свій день народження і почуває себе частинкою великої і люблячої сім’ї. Актор переконаний, що музика є для серця і для душі. Вона об’єднує.
І ніякої фальші. Та це й неможливо, бо великий екран за спиною виконавця фіксує кожну деталь – навіть задерикувате переморгування між танцівниками кордебалету. Саме завдяки цій збільшеній в рази проекції глядач сприймав кожну пісню як адресовану особисто йому. Відчуття - непересічне.
Пані Младена з Ворзеля кохається у музиці: «Це настільки насичено, настільки красиво. Надзвичайно!»
Богдан Струтинський, художній керівник Національної оперети, щиро радіє з хорошої погоди: «Це Бог нам подарував таку погоду сьогодні. А минулого року був шалений дощ. Напевно народна прикмета, що дощ – до великих грошей, справдилася. Адже Міністерство культури фінансово підтримало О’ФЕСТ-2015. Фестиваль – це символ миру. Особливо у сьогоднішній час».
Анатолій Федорук, Бучанський міський голова, вітав учасників і гостей фестивалю, наголосивши, що кожне місто повинне розвивати традицію проведення у себе фестивалів: «Адже це допомагає нам самим організуватися, і до нас тягнуться люди. Зараз Україна переживає бурхливий процес формування територіального устрою. Паралельно формуються і нові ідеї територіального самоуправління. Поряд з городянами на фестивалі присутні представники громад, які в майбутньому увійдуть в об’єднання. Тож вони на власні очі побачать переваги проведення подібних свят і мистецького обміну».
Елена Слатинска-Ованезова, культурний аташе посольства Болгарії в Україні прийшла на концерт з чоловіком, донечкою і букетом квітів, щоб привітати болгарських співаків – Олександра Мутафчійського та Катерину Тупарову. Пані Олена каже, що Болгарська держава сприяє розвитку мистецтва, художніх фондів, об’єднує меценатів і спонсорів. «Ми шукаємо всі способи, що брати участь у всіх заходах, – каже вона, – бо для нас це важливо. Ми координуємо, ініціюємо, проводимо заходи разом з іншими державами та їхніми посольствами. Приклад такого спільного заходу – Свято Мерцешор. Розвиваємо природні зв’язки з болгарською спільнотою в Україні, адже тут живе понад 250 тисяч етнічних болгар».
Ясмін Білек, сопрано з Австрії, вперше в Україні, почувається дуже комфортно в Бучі, вдихаючи потужний аромат жасмину. Її їм’я означає саме цю квітку. «Сьогодні я виконуватиму мюзикли, а це жанр для кожного – молодих, зрілих, навіть дітей. Атмосфера в парку заряджена позитивом. Мої номери дещо меланхолічні, тому боюсь як би люди не засумували. Та розраховую на те, що моя життєрадісна особистість врівноважить сум і радість. Сьогодні моя цільова аудиторія – українці, тому з задоволенням співатиму для вас від всього серця. Розраховую на хороший прийом, бо переконана, що презентована нами музика – хорошої якості. Це чудовий фестиваль. До того ж всі співатимуть наживо, без жодної «фанери» .
Даніела Ленер, як і Ясмін, закінчила Віденську музичну школу, де вони протягом трьох років вчилися співу, танцю, акторській майстерності в маленькому творчому класі – дев’ять студентів. Як молоді люди, яким по 30 років, їм хотілося б подорожувати з гастролями, але є контракт з Віденським театром. Тому для них приїзд на О’ФЕСТ – нагода побачити іншу країну та інших глядачів. Зустріч з українцями приємно дивує обох співачок – для них це радісне відкриття. Даніела відзначає доброту, відкритість і дружнє ставлення з боку наших земляків, без будь-якої зарозумілості: «Я почуваюсь дуже комфортно в оточенні ваших людей. У Відні я працюю з людьми з різних країн і мушу сказати, що молодь завжди легко знаходить спільну мову між собою».
Ігор, юнак на велосипеді, слухає концерт з алеї парку. Це його перший досвід слухання мюзиклів та ще й з відкритої сцени. Себе вважає театралом, надаючи перевагу опері. «Київська оперета прийшла, що називається, ввірвалася прямо в моє місто, в мій парк, змусила злізти з ровера і слухати. Не я прийшов до неї, а вона до мене», – каже молодий чоловік сміючись.
Олександр Смолькін, заступник міського голови, у відповідь на запитання про те, що чиновник робить в театрі, шуткує: «Дивиться, як зроблений ремонт». А далі додає: «Насправді ми з дружиною любимо театр, правда, надаємо перевагу драмі. Хоча любимо різноманітність. Як і всі бучанці, придбав квитки. Дружина вже в залі, а я перед входом зустрічаю гостей».
Василь Яцюк, голова наглядової ради ЗАТ «Меліоратор», радий з нагоди відзначити своє професійне свято у такій феєричній атмосфері, де можна зустріти друзів та ще й в перлині Бучі – Міському парку.
Молоде подружжя, Сергій і Галя, бувають в театрі і на виставах, коли дозволяють фінансові можливості. Зараз вони гуляють в парку і слухають спів. Це новий для них досвід, бо зазвичай музику частіше всього чують по музичному каналу по телевізору, де переважно зарубіжні виконавці. Переконані, що оперета чудова для людей різного віку. В зал не підуть, бо на руках мала дитина.
Китайські студенти навчаються в Київській консерваторії. Погано розуміють російську, зовсім мало англійську. Проте прекрасно володіють мовою музики. Приїхали до Бучі, щоб уболівати за китайських виконавців.
Для Олени і Віктора Ковалів відвідування фестивалю вже стало сімейною традицією.
Відвідування театру вони можуть собі дозволити не частіше одного разу на три місяці. Зараз насолоджуються природою, відпочинком на травичці та слуханням концерту. Олена обдзвонила всіх своїх друзів в Києві, які купили квитки і зараз сидять у залі.
Володимир і Олена кажуть: «Прийшли сюди втретє, ми вже фани фестивалю.
Хоча пісні всі англійською, але розуміємо, що все про любов. З аріями з мюзиклу «Звуки музики» та рок-опери «Ісус Христос Суперзірка» та піснею Уїтні Х’юстон зустрілися, як зі старими знайомими».
До зустрічі на О’Фест-2016!
Мер міста Анатолій Федорук з дружиною після гранд-концерту залишали парк останніми, вже коли всі гості зайняли свої місця у великих автобусах. Тепер можна неквапно пройтися спорожнілою алеєю та з втіхою господаря визнати, що свято було вдалим. Адже після минулого року, коли перед гала-концертом пішов холодний дощ і глядачів було мало, все ж залишалася деяка тривога.
Вранці ж до віковічних дубів, що обступили Зелений театр, повернуться пташки і будуть собі чудуватися, куди це поділися голосисті знаменитості, які сполохали лісових співаків і кинули їм виклик своєю майстерністю.
Микола Дем`янов
Фото на згадку:
.
Ще за день до відкриття товариш порадив: «Обов’язково поїдь — побачиш: такого парку у всьому Києві не знайдеш», і це виявилося правдою без перебільшення. Суботній старт фестивалю в Бучі ще й збігся із Днем журналіста, і, може, тому я там зустрів десятки колег — письменників та журналістів, — навіть із числа тих, кого в Києві не зустрічав років 5–7. Але спершу вразив саме міський парк — розмахом, могутніми деревами, серед яких і красень «поетичний дуб» (там під ним часто читають твори поети), озерами й спеціалізованими майданчиками для дітей, чистотою й самим ландшафтом.Концертний зал, який ховається серед зелені, мені сподобався більше, ніж, скажімо, у Юрмалі знаменитий «Дзінтарі». Він якось особливо затишно повнився людьми, музикою й справді майстерними голосами виконавців.
Тема «О-fest 2015» — мюзикл — знайомила глядачів із цим енергетичним та емоційним жанром, який дозволяє відкрити нову для нас музику. Артисти разом із публікою досліджували шлях розвитку мюзиклу від зародження до сьогодення, а також демонстрували усі стильові особливості жанру.
Серед гостей — надзвичайні і повноважні посли країн- учасниць фестивалю, відомі артисти, музиканти, провідні політичні, культурні та громадські діячі і, звичайно, найкращі слухачі та глядачі.
Скажу одразу: жодного номера без криків «браво!» в кінці я не почув. Особливо вразили майстерністю «Італійська вулична пісенька» Віктора Герберта з оперети «Примхлива Марієтта» у виконанні Анни Беспалової (Казахстан), арія Кунігунди з мюзиклу Леонарда Бернстайна «Кандід» (Лілія Шоломей з кишинівського театру імені Марії Бієшу, до речі, українка за національністю), арія Ірода з рок-опери «Ісус Христос — суперзірка» Ендрю Ллойда Веббера (виконавець — Олександр Мутафчійські, Болгарія), композиція з відомого мюзиклу «Знедолені» у виконанні українських співаків (Ігор Левенець, Кирило Басковський, Андрій Григоренко, Данило Матвієнко, Володимир Одринський, Оксана Прасолова, Соломія Приймак, Любов Сагат і хор столичного театру оперети), пісня з відомого фільму «Охоронець» під назвою «Я завжди любитиму тебе» у виконанні Гітани Пячкіте з Литви, вразив Олександр Деканоїдзе з Грузії арією Коте з комічної опери «Кето і Коте» Віктора Долідзе.
Дводенна програма фестивалю передбачала проведення широкомасштабних акцій, серед яких: виставки народних ремесел та виставки картин сучасних художників, презентація мистецтва орігамі та китайської каліграфії, літературно-музичний діалог «РоеzоFonia», проект «Я під Київське небо, як на сповідь іду...» до Дня Києва, виступи музичних і танцювальних колективів, концерти камерних ансамблів, майстер-класи, кулінарні презентації, розваги для дітей та багато приємних сюрпризів. У основній програмі гранд-концертів — арії, дуети та композиції з найвідоміших мюзиклів у виконанні світових зірок.У фестивалі взяли участь артисти провідних музичних театрів із таких країн: Австрія, Білорусь, Болгарія, Грузія, Канада, Казахстан, Китай, Литва, Молдова, Німеччина, Польща, Румунія, Словаччина й Україна, звичайно. А сам міський парк, який мені добре показав редактор газети «Бучанські новини» Сергій Куліда, це справді щось неймовірне й особливо «магнітне».
Станіслав БОНДАРЕНКО,
головний редактор газети «Літературна Україна»
_________________________________________________________________
Феєрична атмосфера і чудові оцінки
Мюзикл – жанр надзвичайно сучасний і в той же час з багатою сторічною історією; легкий для сприйняття, але неймовірно складний для виконання; побудований на світових шедеврах літературної класики у поєднанні з якісною музикою, що є провідною у виставі. Він зрозумілий кожному, найпопулярніший у всьому світі і водночас такий загадковий… У рамках міжнародної події учасники від запрошених країн досліджували шлях розвитку мюзиклу від зародження до сьогодення, а також продемонстрували всі стильові особливості жанру.З-посеред пісень важко було виокремити кращі, тому що деякі були запальні, а інші змушували замислитися і заглибитися у власний мікрокосм. Комплімент організаторам фестивалю за продуманий підбір зразків різних напрямків мюзиклу.
А бучанка Ольга Федоренко, яка виконала пісню «До-ре-мі» з мюзиклу «Звуки музики» в компанії ансамблю дитячого театру «Мюзік-хол», продемонструвала, що мюзикл – це жанр для кожного віку.Білетер Юля переконана, що зал буде переповнений. Вона фанат свого театру і вважає, що оперета – обов’язково найкраща. До речі, ціни на квитки залишилися такі самі, як минулого року – 50 гривень.
Галина Сурай, керуюча справами виконкому, дбайливо слідкує за організацією прийому і зручність для гостей, артистів і глядачів, щоб всім вистачило стільців. Адже гостей і глядачів цього року виявилося набагато більше, ніж в минулі рази. Зала сяє світлом і чистотою. До честі бучанців слід зазначити, що зала залишилася охайною і після закінчення гранд-концерту. Між турботами господині Галина Вікторівна коментує, що їй особисто на музичному святі подобається і музика, і свято. Вона не належить до тих, кого цікавить кухня творчості, автографи або події за лаштунками, бо хоче сприймати кінцевий шедевр, який приготували майстри співу.
Артисти буквально виношують прекрасне мистецтво в собі, щоб на сцені презентувати його глядачеві. І це – найцінніше. Пані Галина рада й за тих бучанців, які не завжди мають змогу вирватися в театри, в Київ. А тут така чудова нагода відпочити в парку і насолодитися мистецтвом.
Всі виконавці, враховуючи міжнародний характер фестивалю, співали англійською мовою. Виключенням був співак з Грузії та співачка з Казахстану, які виконували арії національними мовами.
Співачка з Польщі Барбара Трітт приїхала на О’Фест вперше. Інтерв’ю дає англійською мовою: «Я щиро радію з нагоди приїхати на фестиваль. Такі заходи дуже важливі, адже люди мають змогу почути досить різні музичні хіти світового масштабу і завдяки цьому пізнати мюзикл краще».
А тенор з Румунії Альфредо Паску на фестивалі втретє. Глядачі одразу пізнали Альфредо і гучно аплодували його таланту. Він, теж англійською, каже, що на сцені 1-го О’Фесту в Бучі святкував свій день народження і почуває себе частинкою великої і люблячої сім’ї. Актор переконаний, що музика є для серця і для душі. Вона об’єднує.
І ніякої фальші. Та це й неможливо, бо великий екран за спиною виконавця фіксує кожну деталь – навіть задерикувате переморгування між танцівниками кордебалету. Саме завдяки цій збільшеній в рази проекції глядач сприймав кожну пісню як адресовану особисто йому. Відчуття - непересічне.
Пані Младена з Ворзеля кохається у музиці: «Це настільки насичено, настільки красиво. Надзвичайно!»
Богдан Струтинський, художній керівник Національної оперети, щиро радіє з хорошої погоди: «Це Бог нам подарував таку погоду сьогодні. А минулого року був шалений дощ. Напевно народна прикмета, що дощ – до великих грошей, справдилася. Адже Міністерство культури фінансово підтримало О’ФЕСТ-2015. Фестиваль – це символ миру. Особливо у сьогоднішній час».
Анатолій Федорук, Бучанський міський голова, вітав учасників і гостей фестивалю, наголосивши, що кожне місто повинне розвивати традицію проведення у себе фестивалів: «Адже це допомагає нам самим організуватися, і до нас тягнуться люди. Зараз Україна переживає бурхливий процес формування територіального устрою. Паралельно формуються і нові ідеї територіального самоуправління. Поряд з городянами на фестивалі присутні представники громад, які в майбутньому увійдуть в об’єднання. Тож вони на власні очі побачать переваги проведення подібних свят і мистецького обміну». Елена Слатинска-Ованезова, культурний аташе посольства Болгарії в Україні прийшла на концерт з чоловіком, донечкою і букетом квітів, щоб привітати болгарських співаків – Олександра Мутафчійського та Катерину Тупарову. Пані Олена каже, що Болгарська держава сприяє розвитку мистецтва, художніх фондів, об’єднує меценатів і спонсорів. «Ми шукаємо всі способи, що брати участь у всіх заходах, – каже вона, – бо для нас це важливо. Ми координуємо, ініціюємо, проводимо заходи разом з іншими державами та їхніми посольствами. Приклад такого спільного заходу – Свято Мерцешор. Розвиваємо природні зв’язки з болгарською спільнотою в Україні, адже тут живе понад 250 тисяч етнічних болгар».
Ясмін Білек, сопрано з Австрії, вперше в Україні, почувається дуже комфортно в Бучі, вдихаючи потужний аромат жасмину. Її їм’я означає саме цю квітку. «Сьогодні я виконуватиму мюзикли, а це жанр для кожного – молодих, зрілих, навіть дітей. Атмосфера в парку заряджена позитивом. Мої номери дещо меланхолічні, тому боюсь як би люди не засумували. Та розраховую на те, що моя життєрадісна особистість врівноважить сум і радість. Сьогодні моя цільова аудиторія – українці, тому з задоволенням співатиму для вас від всього серця. Розраховую на хороший прийом, бо переконана, що презентована нами музика – хорошої якості. Це чудовий фестиваль. До того ж всі співатимуть наживо, без жодної «фанери» . 
Даніела Ленер, як і Ясмін, закінчила Віденську музичну школу, де вони протягом трьох років вчилися співу, танцю, акторській майстерності в маленькому творчому класі – дев’ять студентів. Як молоді люди, яким по 30 років, їм хотілося б подорожувати з гастролями, але є контракт з Віденським театром. Тому для них приїзд на О’ФЕСТ – нагода побачити іншу країну та інших глядачів. Зустріч з українцями приємно дивує обох співачок – для них це радісне відкриття. Даніела відзначає доброту, відкритість і дружнє ставлення з боку наших земляків, без будь-якої зарозумілості: «Я почуваюсь дуже комфортно в оточенні ваших людей. У Відні я працюю з людьми з різних країн і мушу сказати, що молодь завжди легко знаходить спільну мову між собою». Ігор, юнак на велосипеді, слухає концерт з алеї парку. Це його перший досвід слухання мюзиклів та ще й з відкритої сцени. Себе вважає театралом, надаючи перевагу опері. «Київська оперета прийшла, що називається, ввірвалася прямо в моє місто, в мій парк, змусила злізти з ровера і слухати. Не я прийшов до неї, а вона до мене», – каже молодий чоловік сміючись.
Олександр Смолькін, заступник міського голови, у відповідь на запитання про те, що чиновник робить в театрі, шуткує: «Дивиться, як зроблений ремонт». А далі додає: «Насправді ми з дружиною любимо театр, правда, надаємо перевагу драмі. Хоча любимо різноманітність. Як і всі бучанці, придбав квитки. Дружина вже в залі, а я перед входом зустрічаю гостей».
Василь Яцюк, голова наглядової ради ЗАТ «Меліоратор», радий з нагоди відзначити своє професійне свято у такій феєричній атмосфері, де можна зустріти друзів та ще й в перлині Бучі – Міському парку.
Молоде подружжя, Сергій і Галя, бувають в театрі і на виставах, коли дозволяють фінансові можливості. Зараз вони гуляють в парку і слухають спів. Це новий для них досвід, бо зазвичай музику частіше всього чують по музичному каналу по телевізору, де переважно зарубіжні виконавці. Переконані, що оперета чудова для людей різного віку. В зал не підуть, бо на руках мала дитина.
Китайські студенти навчаються в Київській консерваторії. Погано розуміють російську, зовсім мало англійську. Проте прекрасно володіють мовою музики. Приїхали до Бучі, щоб уболівати за китайських виконавців. Для Олени і Віктора Ковалів відвідування фестивалю вже стало сімейною традицією.
Відвідування театру вони можуть собі дозволити не частіше одного разу на три місяці. Зараз насолоджуються природою, відпочинком на травичці та слуханням концерту. Олена обдзвонила всіх своїх друзів в Києві, які купили квитки і зараз сидять у залі.
Володимир і Олена кажуть: «Прийшли сюди втретє, ми вже фани фестивалю.
Хоча пісні всі англійською, але розуміємо, що все про любов. З аріями з мюзиклу «Звуки музики» та рок-опери «Ісус Христос Суперзірка» та піснею Уїтні Х’юстон зустрілися, як зі старими знайомими».
До зустрічі на О’Фест-2016!
Мер міста Анатолій Федорук з дружиною після гранд-концерту залишали парк останніми, вже коли всі гості зайняли свої місця у великих автобусах. Тепер можна неквапно пройтися спорожнілою алеєю та з втіхою господаря визнати, що свято було вдалим. Адже після минулого року, коли перед гала-концертом пішов холодний дощ і глядачів було мало, все ж залишалася деяка тривога.
Вранці ж до віковічних дубів, що обступили Зелений театр, повернуться пташки і будуть собі чудуватися, куди це поділися голосисті знаменитості, які сполохали лісових співаків і кинули їм виклик своєю майстерністю.
Микола Дем`янов
Фото на згадку:
.
