» » » Залізничний вокзал: обіцянка-цяцянка?

Залізничний вокзал: обіцянка-цяцянка?

Залізничний вокзал: обіцянка-цяцянка?Невже здоров’я та життя гостей та жителів Бучі — це «дрібниця»?

Діяльність української залізниці — одна із актуальних і наболілих проблем сьогодення. Постійно обговорюються чимало питань, пов’язаних із перевезенням, цінами, рухомим складом, облаштуванням територій, що належать залізниці тощо.

Залізничний вокзал: обіцянка-цяцянка?Залізничний вокзал: обіцянка-цяцянка?

Не є винятком і Буча. Проблемних питань вистачає, але чи вирішуються вони? Так, наприклад, привокзальна площа не облаштована належним чином. То ж бучанці очікують на прибуття маршрутного автобусу в грязюці, оскільки відсутні зупинки для маршрутних автобусів.

Та й пересуватися територією привокзальної площі складно, бо тротуарні доріжки не облаштовані належним чином. Відповідно, жителі та гості Бучі ще й ризикують власним здоров’ям та життям, адже виникає загроза навіть для молодої і здорової людини підсковзнутися на не облаштованій зупинці у дощову погоду й потрапити під колеса автотранспорту.
Залізничний вокзал: обіцянка-цяцянка?Залізничний вокзал: обіцянка-цяцянка?

Окремої уваги заслуговує і громадська вбиральня, що неподалік вокзалу. Ззовні вона має пристойний вигляд. Та варто лише увійти всередину: від одного лише «аромату» у голові паморочиться до втрати свідомості, відсутні освітлення та скло у вікнах, а прибирається – зрідка. Окремим питанням постає безпека у вбиральні взимку та під час дощової погоди. На слизькій плитці, якою вимощена підлога, можна запросто впасти. І добре якщо людина «отримає» лише синці, а не зламає руку чи ногу… Чи можна вважати таке приміщення візитівкою міста?

Залізничний вокзал: обіцянка-цяцянка?Залізничний вокзал: обіцянка-цяцянка?

Залишається й надалі «окрасою» міста згоріле приміщення кав’ярні – жодних робіт воно не зазнає вже протягом тривалого часу. Навряд чи йдеться про відновлення будівлі, проте вона і не зноситься. Причина одна – згарище є приватною власністю, і хазяї не поспішають його відновлювати.
Та однією з найболючіших тем бучанської залізниці залишається питання наземного переходу по залізничній станції Буча. У 2013 році проводилася реконструкція станції, і наземний пішохідний перехід було прибрано, а ним бучанці вже чимало років добиралися до маршрутів № 3, № 19 та інших.
Натомість жителям та гостям міста запропоновано переходити через колії через міст, наземним переходом з бетонних плит біля мосту (облаштованим згодом) і пандусом для підняття безпосередньо на платформу.

Та про здоров’я і життя бучанців, не кажучи вже про комфорт, напевно, ніхто не замислюється з працівників Укрзалізниці. На таку думку наводить той факт, що пройти до мосту чи переїзду може далеко не кожен житель Бучі. Адже у місті проживає і перебуває чимало вагітних жінок і дівчат, людей похилого віку та з вадами здоров’я і тих, хто послуговуються милицями, інвалідними візочками тощо.

Отож, жителі й гості міста змушені переходити через колії за будь-якої пори роки та будь-яких погодних умов у тому місці, де був старий пішохідний перехід. На думку бучанців, старий наземний перехід необхідний, адже мова йде не стільки про комфорт, скільки про потребу з’єднати дві частини міста, необхідність користуватися маршрутами № 3, 19, 381, 16, усунення небезпечного спуску безпосередньо біля зупинки маршрутів № 3, № 421 та інші.
Залишається без відповіді запитання: чому бучанці мають ставати спортсменами, щоб піднятися на платформу з протилежного від мосту боку? По-перше, не кожен бучанець зможе пройти кількасот метрів до мосту та пандусу, щоб сісти до електропотягів. По-друге, якими законодавчими нормами забороняється облаштовувати підйоми з обох боків платформи?
Залізничний вокзал: обіцянка-цяцянка?Залізничний вокзал: обіцянка-цяцянка?

І коли ж буде перенесена зупинка маршруту № 3 ближче до вулиці Водопровідна, щоб уникнути ризиків для бучанців? Така обіцянка була озвучена начальником залізничної станції м. Буча Василем Сюркелем у газеті «Бучанські новини» № 16 (476) від 25.04.2014 р. у матеріалі: «Василь Сюркель: «Прагнемо, щоб станція Буча була візитівкою міста».


Невже здоров’я та життя гостей та жителів Бучі — це «дрібниця»? Скільки потрібно каліцтв і смертей, щоб бучанцям повернули старий наземний перехід? Чи бучанцям потрібно виходити на протестні акції для повернення старого наземного пішохідного переходу?
Ксенія ПАЛІЄВА, фото автора 
газета: "Бучанські новини" №13 від 5 квітня 2015 року
вокзал
  27
 QR-код адреса статьи
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.