На державному рівні заклади охорони здоров’я найближчим часом будуть реформовані, що закріплено законодавчо. Зміни у роботі стосуватимуться станцій швидкої допомоги, а також звичних для українців поліклінік. Чи підуть такі зміни на краще – зараз не беруться судити ні медики, ні пересічні громадяни, адже потрібно «пережити» новий етап становлення галузі та практикувати у реальному часі. Разом з тим, відповідні зрушення починають відбуватися і на місцевому рівні. Зокрема і в Бучі.
Так, 22 листопада на сесії Бучанської міської ради було прийнято рішення передати цілісний майновий комплекс КО «Міжміська станція швидкої медичної допомоги» до спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст Київської області. Чим зумовлений такий крок? Справа в тому, що Головне управління охорони здоров’я Київської облдержадміністрації з метою виконання Закону України «Про екстрену медичну допомогу» проводить відповідні організаційні заходи. Зокрема, створено комунальний заклад Київської облради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», до якого і мають перейти всі майнові медичні комплекси. Його основне завдання – забезпечення організації та надання екстреної медичної допомоги на території області. Відтепер, станції екстреної медичної допомоги базуватимуться у Вишгороді (зокрема підстанція залишиться і в Бучі), Білій Церкві, Обухові, Броварах, Переяслав-Хмельницькому, Фастові.
Навряд чи територіальній громаді такі зміни підуть на користь. Хоча фахівці й запевняють, що для Бучі та Ірпінського регіону медична допомога надаватиметься у повному обсязі, проте ми не зможемо безпосередньо контролювати роботу медиків. Наприклад, бучанська влада планувала провести реконструкцію станції швидкої меддопомоги, поступово оновлювала обладнання, автотранспорт. Все це мало якнайкраще вплинути на якість послуг для населення. Не беремося стверджувати, що на обласному рівні справи йтимуть гірше, проте робота медиків стане дещо «розпорошеною». В будь-якому разі нам не під силу вплинути на бачення держави щодо стратегічного розвитку медичної галузі.
Крім того, рішенням Бучанської міської ради передбачається з 1 грудня 2012 року створити відділення невідкладної медичної допомоги Бучанської міської поліклініки. Тобто, при цьому закладі буде функціонувати аналог теперішньої станції швидкої медичної допомоги.
У зв’язку з цим, передбачається забезпечити належні умови для роботи відділення: ввести додаткові посади, прийняти на баланс два автомобілі швидкої медичної допомоги типу В на базі Peugeot boxer та ін.
У рамках запланованих перетворень передбачається:
1. Розділити функції швидкої та невідкладної допомоги і передати невідкладну допомогу як функцію на первинний рівень.
2. Звільнити служби швидкої допомоги від функції щодо проведення знеболювання онкологічним хворим вдома і передати це завдання на первинний рівень.
3. Ввести станції швидкої допомоги до складу госпітального округу.
4. Сформувати підстанції, потужність та кількість яких визначати таким чином, щоб забезпечити дотримання ключового критерію діяльності служби — тобто часу доїзду до хворого/постраждалого в межах 10 хвилин в місті, 20 хвилин в сільській місцевості.
5. Забезпечити надання швидкої допомоги, де це виправдано, переважно фельдшерськими бригадами, оснащеними та навченими до використання відповідних клінічних протоколів.
Демографічні показники за 9 місяців 2012 року свідчать: у Бучі – близько 33 200 населення; 237 людей народилося, 270 – померло. Природній приріст становить -0,9.
Основними причинами смертності серед дорослого населення є захворювання серцево-судинної системи, новоутворення, нещасні випадки, травми. Серед дитячого населення на першому місці – вроджені вади та стани, які виникли в перинатальному періоді.
Відзначається зростання серцево-судинної, ендокринної та онкологічної паталогії. Усі ці захворювання можна успішно лікувати, якщо виявити на ранніх стадіях. На думку фахівців, рушійною силою в цьому питанні стане створення амбулаторій сімейного лікаря.
У Бучі постало питання щодо створення Центру первинної медико-санітарної допомоги.
Цей вид медичної допомоги надається в амбулаторних умовах або за місцем проживання пацієнта лікарем загальної практики – сімейним лікарем.
Завдання Центру полягає у забезпеченні для населення рівної доступності послуг первинної медичної допомоги належної якості. Це структура – подібна до лікарні. У центрі, як і в будь-якому самостійному закладі, є керівництво, адміністративно-управлінські та господарські підрозділи – тут цілковита подібність. Але, на відміну від лікарні, де лікувально-профілактичні підрозділи різняться (поліклініка, дитяча консультація, хірургія), то у Центрі всі ці підрозділи однакові – лікарські амбулаторії. Саме там і буде надаватися первинна медична допомога. Там практикуватимуть декілька лікарів загальної практики сімейної медицини.
За словами спеціалістів, у Бучі можливо створити такий Центр, сформувавши його зі штату Бучанської міської поліклініки. Натомість посади вузьких спеціалістів передбачається передати до складу Клініко-діагностичного центру.
Загалом структурна реорганізація галузі відбуватиметься на всіх рівнях — первинному, вторинному, третинному.
На первинному рівні створюються Центри первинної медико-санітарної допомоги. У систему Центрів входять амбулаторії сімейних лікарів, які є підрозділами ЦПМСД (норматив навантаження на одного лікаря 1500 осіб) і які наближені до місця проживання населення. Амбулаторії розміщуються кущовим методом по території міста і в кожній працюватиме 3-5 сімейних лікарів.
Щодо реформи вторинного рівня, то вона передбачає спеціалізацію лікарень.
Пропонується створити госпітальні округи в межах обслуговування 150-200 тис. мешканців.
Виходячи із адміністративного устрою України, такий округ, як правило, буде складатися із міста обласного значення (їх в Україні близько 300) та кількох (двох-трьох) навколишніх сільських районів залежно від щільності та характеру розселення населення, з врахуванням стану транспортних комунікацій, матеріально-технічного та кадрового потенціалу стаціонарів, профілів їх діяльності та структури медичних послуг. Заплановано, що мешканці Бучі та інших прилеглих населених пунктів отримуватимуть медичну допомогу на базі Кичеївської психоневрологічної лікарні, яка перепрофілюється в Південно-західний госпітальний округ.
Але все це – ще попереду, зараз акцент робиться саме на первинному рівні.
Про перші кроки, здійснені назустріч медичної реформи на місцевому рівні, ми обов’язково будемо повідомляти вас у наших публікаціях. Вже у наступному номері газети читайте коментарі й роз’яснення фахівців медичної галузі міста щодо основних змін у наданні медичних послуг.
Реформа передбачає, зокрема, встановлення тимчасового нормативу подачі машини до пацієнта — 10 хвилин у місті й 20 хвилин у сільській місцевості. Щоб досягти такої швидкості, бригадам швидкої допомоги доведеться розміщуватися в тимчасових і постійних пунктах базування.
У селах пункти постійного базування будуть перебувати при фельдшерсько-акушерських пунктах та амбулаторіях, у місті — при лікарнях.
При цьому відповідальність за несвоєчасну подачу машини пропонується покласти на диспетчера. У міністерстві зазначають, що запис дзвінка в центрі екстреної допомоги дозволить зафіксувати час прийому виклику і те, як швидко він був переданий бригаді швидкої. В ідеалі інтервал не повинен перевищувати 1-2 хвилини.
Тим часом президент Всеукраїнського лікарського товариства Олег Мусій вважає, що швидка подача автомобіля неможлива при нинішньому стані доріг.
Окрім цього, реформа передбачає створення центрів екстреної медичної допомоги, фінансування яких буде здійснюватися через обласні бюджети. Також пропонується, щоб швидку допомогу можна було викликати за номерами «103» і «112».
Варто відзначити, що загальну вартість реформування системи швидкої медичної допомоги чиновники не називають, заявляючи, що достатньо буде «бюджетних відрахувань».
ШВИДКА ДОПОМОГА – НА БАЛАНС ОБЛАСТІ
Так, 22 листопада на сесії Бучанської міської ради було прийнято рішення передати цілісний майновий комплекс КО «Міжміська станція швидкої медичної допомоги» до спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст Київської області. Чим зумовлений такий крок? Справа в тому, що Головне управління охорони здоров’я Київської облдержадміністрації з метою виконання Закону України «Про екстрену медичну допомогу» проводить відповідні організаційні заходи. Зокрема, створено комунальний заклад Київської облради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», до якого і мають перейти всі майнові медичні комплекси. Його основне завдання – забезпечення організації та надання екстреної медичної допомоги на території області. Відтепер, станції екстреної медичної допомоги базуватимуться у Вишгороді (зокрема підстанція залишиться і в Бучі), Білій Церкві, Обухові, Броварах, Переяслав-Хмельницькому, Фастові.
Навряд чи територіальній громаді такі зміни підуть на користь. Хоча фахівці й запевняють, що для Бучі та Ірпінського регіону медична допомога надаватиметься у повному обсязі, проте ми не зможемо безпосередньо контролювати роботу медиків. Наприклад, бучанська влада планувала провести реконструкцію станції швидкої меддопомоги, поступово оновлювала обладнання, автотранспорт. Все це мало якнайкраще вплинути на якість послуг для населення. Не беремося стверджувати, що на обласному рівні справи йтимуть гірше, проте робота медиків стане дещо «розпорошеною». В будь-якому разі нам не під силу вплинути на бачення держави щодо стратегічного розвитку медичної галузі.
Крім того, рішенням Бучанської міської ради передбачається з 1 грудня 2012 року створити відділення невідкладної медичної допомоги Бучанської міської поліклініки. Тобто, при цьому закладі буде функціонувати аналог теперішньої станції швидкої медичної допомоги.
У зв’язку з цим, передбачається забезпечити належні умови для роботи відділення: ввести додаткові посади, прийняти на баланс два автомобілі швидкої медичної допомоги типу В на базі Peugeot boxer та ін.
У ЧОМУ Ж РІЗНИЦЯ МІЖ ТИМ ЩО БУЛО І ТИМ ЩО БУДЕ?
У рамках запланованих перетворень передбачається:
1. Розділити функції швидкої та невідкладної допомоги і передати невідкладну допомогу як функцію на первинний рівень.
2. Звільнити служби швидкої допомоги від функції щодо проведення знеболювання онкологічним хворим вдома і передати це завдання на первинний рівень.
3. Ввести станції швидкої допомоги до складу госпітального округу.
4. Сформувати підстанції, потужність та кількість яких визначати таким чином, щоб забезпечити дотримання ключового критерію діяльності служби — тобто часу доїзду до хворого/постраждалого в межах 10 хвилин в місті, 20 хвилин в сільській місцевості.
5. Забезпечити надання швидкої допомоги, де це виправдано, переважно фельдшерськими бригадами, оснащеними та навченими до використання відповідних клінічних протоколів.
Демографічні показники за 9 місяців 2012 року свідчать: у Бучі – близько 33 200 населення; 237 людей народилося, 270 – померло. Природній приріст становить -0,9.
Основними причинами смертності серед дорослого населення є захворювання серцево-судинної системи, новоутворення, нещасні випадки, травми. Серед дитячого населення на першому місці – вроджені вади та стани, які виникли в перинатальному періоді.
Відзначається зростання серцево-судинної, ендокринної та онкологічної паталогії. Усі ці захворювання можна успішно лікувати, якщо виявити на ранніх стадіях. На думку фахівців, рушійною силою в цьому питанні стане створення амбулаторій сімейного лікаря.
СТВОРЕННЯ ЦЕНТРУ ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ
У Бучі постало питання щодо створення Центру первинної медико-санітарної допомоги.
Цей вид медичної допомоги надається в амбулаторних умовах або за місцем проживання пацієнта лікарем загальної практики – сімейним лікарем.
Завдання Центру полягає у забезпеченні для населення рівної доступності послуг первинної медичної допомоги належної якості. Це структура – подібна до лікарні. У центрі, як і в будь-якому самостійному закладі, є керівництво, адміністративно-управлінські та господарські підрозділи – тут цілковита подібність. Але, на відміну від лікарні, де лікувально-профілактичні підрозділи різняться (поліклініка, дитяча консультація, хірургія), то у Центрі всі ці підрозділи однакові – лікарські амбулаторії. Саме там і буде надаватися первинна медична допомога. Там практикуватимуть декілька лікарів загальної практики сімейної медицини.
За словами спеціалістів, у Бучі можливо створити такий Центр, сформувавши його зі штату Бучанської міської поліклініки. Натомість посади вузьких спеціалістів передбачається передати до складу Клініко-діагностичного центру.
Загалом структурна реорганізація галузі відбуватиметься на всіх рівнях — первинному, вторинному, третинному.
На первинному рівні створюються Центри первинної медико-санітарної допомоги. У систему Центрів входять амбулаторії сімейних лікарів, які є підрозділами ЦПМСД (норматив навантаження на одного лікаря 1500 осіб) і які наближені до місця проживання населення. Амбулаторії розміщуються кущовим методом по території міста і в кожній працюватиме 3-5 сімейних лікарів.
Щодо реформи вторинного рівня, то вона передбачає спеціалізацію лікарень.
Пропонується створити госпітальні округи в межах обслуговування 150-200 тис. мешканців.
Виходячи із адміністративного устрою України, такий округ, як правило, буде складатися із міста обласного значення (їх в Україні близько 300) та кількох (двох-трьох) навколишніх сільських районів залежно від щільності та характеру розселення населення, з врахуванням стану транспортних комунікацій, матеріально-технічного та кадрового потенціалу стаціонарів, профілів їх діяльності та структури медичних послуг. Заплановано, що мешканці Бучі та інших прилеглих населених пунктів отримуватимуть медичну допомогу на базі Кичеївської психоневрологічної лікарні, яка перепрофілюється в Південно-західний госпітальний округ.
Але все це – ще попереду, зараз акцент робиться саме на первинному рівні.
Про перші кроки, здійснені назустріч медичної реформи на місцевому рівні, ми обов’язково будемо повідомляти вас у наших публікаціях. Вже у наступному номері газети читайте коментарі й роз’яснення фахівців медичної галузі міста щодо основних змін у наданні медичних послуг.
МОЗ ПРЕДСТАВИВ КАБМІНУ ПОРЯДОК РЕФОРМУВАННЯ ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
Реформа передбачає, зокрема, встановлення тимчасового нормативу подачі машини до пацієнта — 10 хвилин у місті й 20 хвилин у сільській місцевості. Щоб досягти такої швидкості, бригадам швидкої допомоги доведеться розміщуватися в тимчасових і постійних пунктах базування.
У селах пункти постійного базування будуть перебувати при фельдшерсько-акушерських пунктах та амбулаторіях, у місті — при лікарнях.
При цьому відповідальність за несвоєчасну подачу машини пропонується покласти на диспетчера. У міністерстві зазначають, що запис дзвінка в центрі екстреної допомоги дозволить зафіксувати час прийому виклику і те, як швидко він був переданий бригаді швидкої. В ідеалі інтервал не повинен перевищувати 1-2 хвилини.
Тим часом президент Всеукраїнського лікарського товариства Олег Мусій вважає, що швидка подача автомобіля неможлива при нинішньому стані доріг.
Окрім цього, реформа передбачає створення центрів екстреної медичної допомоги, фінансування яких буде здійснюватися через обласні бюджети. Також пропонується, щоб швидку допомогу можна було викликати за номерами «103» і «112».
Варто відзначити, що загальну вартість реформування системи швидкої медичної допомоги чиновники не називають, заявляючи, що достатньо буде «бюджетних відрахувань».
