Чимало подій проходять традиційно. До таких відносяться і змагання з карате у різних версіях. Навіть наш клуб Сангін двічі на рік проводить вже традиційні змагання: восени на честь іменин міст Ворзеля, Ірпеня, Бучі та в березні – «Кубок княгині Ольги». Через це назви подій, в яких приймають участь спортсмени, повторюються.
Цього року 13 жовтня в Ужгороді пройшов традиційний «Відкритий міжнародний турнір та кубку Закарпатської області» з кіокушинкай (Rengokai) карате серед дітей, юнаків, дорослих. На Закарпаття приїхало близько 50-ти спортсменів, 4 команди з Києва та Області. Звичайно, прикро програвати «своїм», проїхавши сотні кілометрів до місця змагань… проте приємно зустріти друзів та побратимів по шляху. Та й не з першого ж бою, а в півфіналах виходили на «знайомих» супротивників. Це і легко, бо знаєш чого чекати, і водночас важко, бо і супротивнику знайомі всі твої сюрпризи в бою. Поруч з нами боролися спортсмени з Києва зі спортклубу «Муромець» ( Слов’ян6ський Кулачний бій), керівник Андрій Герцен, спортклубу «Доджо» (Кіокушинкай Тезуку Груп) керівник Олег Добко та з федерації IFK, керівник Олег Середа.
Як друзів нас радо зустрічав організатор змагань – Василь Гіві та президент Федерації ККУУ, Бранч Чіф Західної України Сенсей Шмат С.С. (4-Дан, м. Івано-Франківськ). Думаю, саме тому десятеро спортсменів з Бучі, Ірпеня, Гостомеля вибороли 7 перших місць, та 2 других.
Найважчі двобої випали на долю Олега Варущика (м. Ірпінь, шк. №17). Його вага ледь перевищувала 35 кг, а через це для спортсменів 8-9 років зараховувалася до абсолютної вагової категорії. Він тричі сміливо боровся за перемоги з різницею в вазі іноді більше 10 кілограмів. Олег посів 2-е місце, поступившись у четвертому двобої одноклубнику Максиму Тушинському. До сліз було шкода малого, який на останніх секундах пропустив удар, … та перемагає сильніший.
Цікаву техніку і вправність цього разу показали Діма Гончаренко (м.Буча, шк.№4) та Сергій Саблук (Гостомель, шк..№ 14). Перемагають хлопці не вперше та цього разу порадували глядачів різними «фінтами» а свого наставника - вправністю.
Непереможним серед найлегших (вага до 25кг) восьмиліток був Діма Стрілець (м. Ірпінь, шк. № 3). Минулого року він саме в Ужгороді на змаганнях вперше пробував свої сили. Тоді виборов друге місце і добряче «отримав» в останньому двобої. Цього ж року – він – чемпіон. Тепер інші терпіли його удари. Не дивно, адже тільки за рік у малого за плечима близько 20-ти змагань, на яких він 8 раз виборював першість і став призером дитячого Чемпіонату світу в Угорщині.
Не обійшлося на змаганнях без героїчного поступку. Один із київських спортсменів, не зважаючи на отримані травми, завершив фінальні поєдинки. Такий вчинок вартий пошани.
І як завжди в поїздці - кумедний випадок. Чомусь важко цього разу далася для «санчіновців» дорога. Після ночі в потязі, підйому о 6-й ранку, довгого очікування черги власного поєдинку та задухи в залі всім дуже хотілося спати. І дехто міцно таки заснув. І як годиться, саме перед виходом на татамі. Доводилося довго приводити до тями сонних дітей, щоб зрозуміли де знаходяться і чого від них вимагають. Правда, ніхто зі «сплюхів» не програв…
Видно гарна у всіх підготовка та впевненість у власних силах. Удачі вам у наступних змаганнях, натхнення в підготовці та перемог.
Цього року 13 жовтня в Ужгороді пройшов традиційний «Відкритий міжнародний турнір та кубку Закарпатської області» з кіокушинкай (Rengokai) карате серед дітей, юнаків, дорослих. На Закарпаття приїхало близько 50-ти спортсменів, 4 команди з Києва та Області. Звичайно, прикро програвати «своїм», проїхавши сотні кілометрів до місця змагань… проте приємно зустріти друзів та побратимів по шляху. Та й не з першого ж бою, а в півфіналах виходили на «знайомих» супротивників. Це і легко, бо знаєш чого чекати, і водночас важко, бо і супротивнику знайомі всі твої сюрпризи в бою. Поруч з нами боролися спортсмени з Києва зі спортклубу «Муромець» ( Слов’ян6ський Кулачний бій), керівник Андрій Герцен, спортклубу «Доджо» (Кіокушинкай Тезуку Груп) керівник Олег Добко та з федерації IFK, керівник Олег Середа.
Як друзів нас радо зустрічав організатор змагань – Василь Гіві та президент Федерації ККУУ, Бранч Чіф Західної України Сенсей Шмат С.С. (4-Дан, м. Івано-Франківськ). Думаю, саме тому десятеро спортсменів з Бучі, Ірпеня, Гостомеля вибороли 7 перших місць, та 2 других.
Найважчі двобої випали на долю Олега Варущика (м. Ірпінь, шк. №17). Його вага ледь перевищувала 35 кг, а через це для спортсменів 8-9 років зараховувалася до абсолютної вагової категорії. Він тричі сміливо боровся за перемоги з різницею в вазі іноді більше 10 кілограмів. Олег посів 2-е місце, поступившись у четвертому двобої одноклубнику Максиму Тушинському. До сліз було шкода малого, який на останніх секундах пропустив удар, … та перемагає сильніший.
Цікаву техніку і вправність цього разу показали Діма Гончаренко (м.Буча, шк.№4) та Сергій Саблук (Гостомель, шк..№ 14). Перемагають хлопці не вперше та цього разу порадували глядачів різними «фінтами» а свого наставника - вправністю.
Непереможним серед найлегших (вага до 25кг) восьмиліток був Діма Стрілець (м. Ірпінь, шк. № 3). Минулого року він саме в Ужгороді на змаганнях вперше пробував свої сили. Тоді виборов друге місце і добряче «отримав» в останньому двобої. Цього ж року – він – чемпіон. Тепер інші терпіли його удари. Не дивно, адже тільки за рік у малого за плечима близько 20-ти змагань, на яких він 8 раз виборював першість і став призером дитячого Чемпіонату світу в Угорщині.
Не обійшлося на змаганнях без героїчного поступку. Один із київських спортсменів, не зважаючи на отримані травми, завершив фінальні поєдинки. Такий вчинок вартий пошани.
І як завжди в поїздці - кумедний випадок. Чомусь важко цього разу далася для «санчіновців» дорога. Після ночі в потязі, підйому о 6-й ранку, довгого очікування черги власного поєдинку та задухи в залі всім дуже хотілося спати. І дехто міцно таки заснув. І як годиться, саме перед виходом на татамі. Доводилося довго приводити до тями сонних дітей, щоб зрозуміли де знаходяться і чого від них вимагають. Правда, ніхто зі «сплюхів» не програв…
Видно гарна у всіх підготовка та впевненість у власних силах. Удачі вам у наступних змаганнях, натхнення в підготовці та перемог.