Столичні фахівці у 2010 році планують закінчити розроблення Генерального плану розвитку Києва та його приміської зони до 2025 року. Документом передбачено поліпшення екологічної ситуації, оптимізація руху автотранспорту з вирішенням питання заторів, винесення за межі столиці і перепрофілювання шкідливих підприємств. Також у столиці споруджуватимуть соціальне житло, дитсадки, школи, поліклініки. На громадські обговорення документа запросять мешканців міста та інвесторів.
Група фахівців столичних науково-дослідних та проектних організацій працює над розробленням Генерального плану розвитку Києва та його приміської зони до 2025 року. Про те, що вже зроблено і що передбачено проектом, йшлося у п’ятницю під час розширеного засідання колегії КМДА. За словами виконувача обов’язків начальника ГУ містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Сергія Броневицького, на сьогодні отримано дані щодо всіх розділів нового Генплану, розроблено опорний план нинішнього стану міста та сучасного використання приміської зони.
“Таким чином, завершено перший та другий етапи Концепції стратегічного розвитку міста, його приміської зони з опрацюванням варіантів моделі розвитку, яку буде винесено на громадські обговорення із залученням мешканців та інвесторів,— зазначив пан Броневицький. — Затвердити її мають у грудні наступного року, тоді й планують повністю закінчити документ і визначити нові межі Києва”.
Одним з важливих принципів, закладеним у стратегію розвитку столиці, буде поліпшення екологічної ситуації завдяки впорядкуванню зелених зон і прибережних територій, оптимізації руху автотранспорту з вирішенням питання заторів та виведення вантажівок з центру. Також мають винести за межі міста і перепрофілювати шкідливі підприємства, розв’язати проблему утилізації сміття.
“Нагальним завданням є винесення за межі міста промислових підприємств та вивільнення земель для будівництва соціального та доступного житла,— переконаний Сергій Броневицький. — Окрім цього, в столиці зводитимуть нові дитсадки, школи, поліклініки”. Важливим залишається й питання комплексної реконструкції районів застарілої забудови.
Подальший розвиток столиці передбачає створення сучасної дорожньо-транспортної мережі, мостових переходів, тунелів, системи муніципальних паркінгів. Удосконалюватимуть і мережу громадського транспорту — метрополітен, трамвайні та тролейбусні лінії, міську швидкісну залізницю.
“У центральній частині Києва одним з головних принципів залишається збереження історичної забудови, визначних пам’яток архітектури, неповторного київського ландшафту дніпровських схилів, парків та скверів, комплексний розвиток зеленої зони”,— запевнив пан Броневицький. За його словами, важливим державним завданням є будівництво об’єктів до Євро-2012.
Тим часом, голова Ради директорів підприємств, установ і організацій Києва Олександр Осадчий занепокоєний долею заводів, які планують винести за межі міста, подальшим працевлаштуванням робітників. Він вважає, що попередньо потрібно детально проаналізувати роботу підприємств та механізм перенесення виробництв.
Представники “Київміськбуду” своєю чергою запропонували обговорити питання висотності спорудження у місті житлових будинків та перспективи розвитку столиці. “Проектувальники мають врахувати зауваження,— сказав перший заступник голови КМДА Анатолій Голубченко. — Тільки тоді матимемо якісний комплексний план, який можна буде реалізовувати”.
Віталій КУРІННИЙ
“Хрещатик”
www.kreschatic.kiev.ua