У місті продовжується поступальний процес по створенню різних служб, відділів та управлінь. На черзі – комунальні підприємства. Незабаром у Бучі буде відкрито водоканал і тепломережу. Про роботу, яка нині виконується в цьому напрямку й переваги для жителів розповів заступник Бучанського міського голови Юрій Хоменко.
- Чи доцільно створювати свої комунальні служби? Адже бучанці можуть отримувати послуги і від ірпінських підприємств?
- Питання про створення власних, міських, підприємств водоканалу й тепломережі постало давно. Адже для жителів це дасть чимало переваг. Нині всі послуги, що надаються населенню з тепло-, газо-, водопостачання, каналізування – замкнені на регіональній структурі. Недоліком цього є те, що Буча, поряд з іншими населеними пунктами, обслуговується далеко не в першу чергу, по залишковому принципу.
Крім того, водоканал і тепломережа, що будуть комунальними підприємствами, заснованими на комунальній власності, й підпорядковуватимуться виконавчому комітету міськради, матимуть свої статутні фонди. Це дасть змогу оперативно вирішувати проблеми, які виникатимуть у місті. Всі податки також будуть надходити до місцевого бюджету.
Зараз працюємо над базою цих підприємств (у випадку водоканалу – це свердловини, мережі; у випадку тепломережі – 15 котелень, що знаходяться на території міста та мережі теплопостачання), ведуться підготовчі роботи. Але в 2008 році вони вже повинні повноцінно запрацювати.
- Чи не виникне проблем під час процесу «розподілу» майна? «Ірпіньводоканал» пристає на всі умови?
- Стосовно свердловин, які знаходяться на нашій території та подачі води – питань немає. Технічно ми нікуди не зав’язані. Деякі труднощі виникли з каналізацією, адже схема каналізування нашого регіону така, що всі 95 стоків замикаються на четвертій каналізаційно-насосній станції. І нині складно її розділити та з’ясувати, хто за що платитиме. «Ірпіньводоканал» наполягає на тому, щоб каналізацію не чіпати.
Вихід з цієї ситуації - збудувати свої очисні споруди. По санітарним нормам це можливо зробити практично скрізь. Наприклад, такі очисні споруди стоять в центрі Стокгольму, Лейпцизі й проблеми з цього європейці не створюють.
Що ж до тепломережі, то ми б могли її створити й в цьому році. Але є деякі юридичні нюанси – частина котелень ще знаходиться на балансі Ірпеня, частина – в області. Від них потрібно отримати відповідне рішення про передачу цього майна.
- Чи позначиться якимось чином створення цих служб на встановленні тарифів?
- У бюджет на 2008 рік закладаємо кошти на придбання спеціалізованої техніки, що необхідна для цих КП. У контексті програми, яка поступово виконується, робимо певні напрацювання – будуються нові котельні, перекладаються тепломережі (з нових, енергозберігаючих матеріалів), які даватимуть економію в енергоресурсах. За таких умов ми зможемо впливати й на цінотворення тарифів у бік їх зниження.
- Схоже, що вже напрацьована чимала база для цих комунальних підприємств. А ще які роботи нині виконуються в даному напрямку?
- Зараз робимо перекладання теплотраси по вул. Чкалова, взяли на себе роботи по газифікації мікрорайону Ястремщина. По ЗОШ №1 буде будуватися своя міні-котельня, яка опалюватиме школу та будинок по вул. Малиновського. Для цього вже закуплені котли. Відбудеться заміна котла й по вул. Тарасівська.
Сьогодні ми виконуємо два великих проекти по водопостачанню – це будівництво одного резервуара чистої води на 2 тис. кубів, що забезпечить мікрорайон Яблуньки. Роботи по ще одному подібному об’єкту розпочинає «Київміськбуд» по вул. Пушкінській, де РЧВ розрахований на перекачку 6 тис. кубів води на добу.
Будуємо нові свердловини та закільцьовуємо вже існуючі. Зараз надходять державні субвенції, думаю, що освоївши 350 тис. грн., почнемо перекладку водопроводу по вул. Водопровідній.
Ми підходимо до справи комплексно, бо створюючи свій водоканал, замінюємо водопровідні та каналізаційні мережі. Стосовно каналізаційних мереж, то в цьому році зробили каналізацію по вул. Гагаріна, частково на Мельниках. Виконаний великий проект по Лісовій Бучі, кошторисна вартість якого становить близько 6 млн. гривень. Там передбачено будівництво каналізаційно-насосної станції.
- З будівництвом РЧВ, якість води покращиться?
- Резервуари чистої води – це класична схема для того, щоб подати якісну воду. При тій системі, яка існує нині, вода, що піднялася з свердловини, відразу потрапляє до кранів. При РЧВ – вона буде відстоюватися: залізо, яке там міститься, випаде, а сірководень – випарується.
- Яка ситуація зі створенням решти комунальних служб?
- Питання по газконторі та РЕМу поки що залишається відкритим і так швидко, як хотілося б, не вирішиться. Але з часом і ці служби будуть у місті.
- Чи доцільно створювати свої комунальні служби? Адже бучанці можуть отримувати послуги і від ірпінських підприємств?
- Питання про створення власних, міських, підприємств водоканалу й тепломережі постало давно. Адже для жителів це дасть чимало переваг. Нині всі послуги, що надаються населенню з тепло-, газо-, водопостачання, каналізування – замкнені на регіональній структурі. Недоліком цього є те, що Буча, поряд з іншими населеними пунктами, обслуговується далеко не в першу чергу, по залишковому принципу.
Крім того, водоканал і тепломережа, що будуть комунальними підприємствами, заснованими на комунальній власності, й підпорядковуватимуться виконавчому комітету міськради, матимуть свої статутні фонди. Це дасть змогу оперативно вирішувати проблеми, які виникатимуть у місті. Всі податки також будуть надходити до місцевого бюджету.
Зараз працюємо над базою цих підприємств (у випадку водоканалу – це свердловини, мережі; у випадку тепломережі – 15 котелень, що знаходяться на території міста та мережі теплопостачання), ведуться підготовчі роботи. Але в 2008 році вони вже повинні повноцінно запрацювати.
- Чи не виникне проблем під час процесу «розподілу» майна? «Ірпіньводоканал» пристає на всі умови?
- Стосовно свердловин, які знаходяться на нашій території та подачі води – питань немає. Технічно ми нікуди не зав’язані. Деякі труднощі виникли з каналізацією, адже схема каналізування нашого регіону така, що всі 95 стоків замикаються на четвертій каналізаційно-насосній станції. І нині складно її розділити та з’ясувати, хто за що платитиме. «Ірпіньводоканал» наполягає на тому, щоб каналізацію не чіпати.
Вихід з цієї ситуації - збудувати свої очисні споруди. По санітарним нормам це можливо зробити практично скрізь. Наприклад, такі очисні споруди стоять в центрі Стокгольму, Лейпцизі й проблеми з цього європейці не створюють.
Що ж до тепломережі, то ми б могли її створити й в цьому році. Але є деякі юридичні нюанси – частина котелень ще знаходиться на балансі Ірпеня, частина – в області. Від них потрібно отримати відповідне рішення про передачу цього майна.
- Чи позначиться якимось чином створення цих служб на встановленні тарифів?
- У бюджет на 2008 рік закладаємо кошти на придбання спеціалізованої техніки, що необхідна для цих КП. У контексті програми, яка поступово виконується, робимо певні напрацювання – будуються нові котельні, перекладаються тепломережі (з нових, енергозберігаючих матеріалів), які даватимуть економію в енергоресурсах. За таких умов ми зможемо впливати й на цінотворення тарифів у бік їх зниження.
- Схоже, що вже напрацьована чимала база для цих комунальних підприємств. А ще які роботи нині виконуються в даному напрямку?
- Зараз робимо перекладання теплотраси по вул. Чкалова, взяли на себе роботи по газифікації мікрорайону Ястремщина. По ЗОШ №1 буде будуватися своя міні-котельня, яка опалюватиме школу та будинок по вул. Малиновського. Для цього вже закуплені котли. Відбудеться заміна котла й по вул. Тарасівська.
Сьогодні ми виконуємо два великих проекти по водопостачанню – це будівництво одного резервуара чистої води на 2 тис. кубів, що забезпечить мікрорайон Яблуньки. Роботи по ще одному подібному об’єкту розпочинає «Київміськбуд» по вул. Пушкінській, де РЧВ розрахований на перекачку 6 тис. кубів води на добу.
Будуємо нові свердловини та закільцьовуємо вже існуючі. Зараз надходять державні субвенції, думаю, що освоївши 350 тис. грн., почнемо перекладку водопроводу по вул. Водопровідній.
Ми підходимо до справи комплексно, бо створюючи свій водоканал, замінюємо водопровідні та каналізаційні мережі. Стосовно каналізаційних мереж, то в цьому році зробили каналізацію по вул. Гагаріна, частково на Мельниках. Виконаний великий проект по Лісовій Бучі, кошторисна вартість якого становить близько 6 млн. гривень. Там передбачено будівництво каналізаційно-насосної станції.
- З будівництвом РЧВ, якість води покращиться?
- Резервуари чистої води – це класична схема для того, щоб подати якісну воду. При тій системі, яка існує нині, вода, що піднялася з свердловини, відразу потрапляє до кранів. При РЧВ – вона буде відстоюватися: залізо, яке там міститься, випаде, а сірководень – випарується.
- Яка ситуація зі створенням решти комунальних служб?
- Питання по газконторі та РЕМу поки що залишається відкритим і так швидко, як хотілося б, не вирішиться. Але з часом і ці служби будуть у місті.