Хлібом запахло у полі

Ще не так давно на цьому полі було порожньо. Поруч розкинулися житлові квартали Бучі. Мимо весь час гуркотіли пасажирські та вантажні потяги, приміські електрички. А тут у бур’янах роками лежали залізобетонні плити, завезені для якогось будівництва та так і залишені без використання. Поле ще й зараз на більшій частині буяє бур’янами, а двогектарна обнесена бетонним парканом ділянка вже перетворилася на заводську територію. Вона почала оживати у листопаді 2005 року, коли сюди прийшли будівельники, поклавши початок створенню комбінованого підприємства Бучанський млин-хлібозавод. Свою перше духмяну продукцію воно видало на початку нинішнього червня. Але корені його сягають у 1996 рік – саме тоді працівник прокуратури Сергій Фортуна, вирішивши стати бізнесменом, в орендованих приміщеннях встановив агрегати з виготовлення борошна і створив товариство з обмеженою відповідальністю «Земля для людей».


Хотілося випробувати свої сили у бізнесі, але не в тому, що існує під девізом «купи-продай», а у справжньому, виробничому, - пояснює свій вибір Сергій Васильович.

Так і перекваліфікувався юрист, який не мав освіти харчовика, але відчував у собі організаторський хист, наполегливість, цілеспрямованість. А необхідних знань набував під час роботи, продовжує набувати й нині.


Млин працював успішно, його продукцію із задоволенням брали хлібозаводи, макаронні фабрики. І коли підприємець збагатився досвідом організації виробництва, отримав певні прибутки, то й вирішив розширити бізнес – створити борошномельно-пекарський комбінат. У цьому рішенні укріпився тоді, коли почали закриватися деякі київські старі хлібозаводи. Бучанська влада виділила земельну ділянку, підприємець заручився кредитною підтримкою банків, і два роки тому в полі почалося будівництво заводу. Будівельні роботи тут тривають і зараз, тільки цими днями з’явилася можливість заасфальтувати центральний проїзд. А завод потроху набирає потужностей – почавши у червні з виробництва 500 кілограмів хліба на добу, вже довів його до 10 тонн.

На підприємстві тільки борошномельні установки старі, ті, на яких С. Фортуна починав свій бізнес.
- Вони ще досить надійні, - говорить технолог млина Руслан Поліщук. – Можемо виробляти 30 тонн борошна за добу. Все воно йтиме на пекарню, а висівки продаємо. – Помітивши мій запитливий погляд на робітників, які переставляли важкі мішки, додав: - Ручна праця незабаром буде ліквідована. Борошно подаватиметься на хлібозавод трубопроводами.
А сам хлібозавод – суцільна новація.

- Наше обладнання – з найкращих у Європі, на ньому людям працювати легко! – гордо заявляє головний інженер Олександр Сиворакша. – У Києві хіба що на десятому хлібокомбінаті подібне можна побачити. Тісто готується найвищої якості, тож і хліб дуже смачний. Ділитель відважує порції тіста надзвичайно точно. Печі повністю комп’ютеризовані. А встановлювали все це ми самі. І будемо продовжувати цю роботу.

Олександр Володимирович може зі знанням справи давати оцінку обладнанню – тривалий час він працював на першому київському хлібозаводі, котрий існував ще з 1933 року, технічна оснащеність уже була недостатньою, підприємство перестало існувати. От спеціаліст і прийшов на завод у Бучу, а з ним і механік, енергетик, інженер з контрольно-вимірювальних приладів і автоматики. Взагалі, на Бутанському заводі немало вихідців з першого київського. Там 33 роки працювала і Галина Володимирівна Коломієць, яка нині є начальником хлібного цеху. Пояснює, що нині на заводі випікають хліб Бучанський, рецептуру якого розробили тутешні фахівці, хліб пшеничний і батон.
Надалі асортимент буде розширюватись, як і обсяги виробництва.

А генеральний директор Сергій Фортуна, перш ніж завершити знайомити мене з підприємством, показав приміщення в адміністративному корпусі, де будуть розташовані кафе з двома залами – обіднім і банкетним, перукарня. Вони приваблюють приємним оздобленням стін і стелі. Видно, що тут подбали про те, аби людям було затишно і приємно. Тут ще ведуться роботи, ще немає обладнання, та незабаром усе це з’явиться, і такі необхідні для людей служби почнуть функціонувати. А людей на підприємстві ставатиме все більше. Поки що створено близько сотні робочих місць, а з повним освоєнням потужностей може бути близько трьохсот. І вже створилася черга бажаючих тут працювати – з Бучі, Ворзеля, Приірпіння. Адже у планах – дальше розширення виробництва, створення ще однієї лінії, на якій виготовлятимуть дрібноштучні хлібобулочні вироби. Комбінат має розширитися і за рахунок спорудження елеватора. Бо нині зерно для млина закуповується у різних товаровиробників протягом усього року, а генеральний прагне мати власний запас приблизно на півроку роботи. Тоді можна буде займатися заготівлями уже з початком жнив і мати надійний «тил».

Але ж щоб нарощувати виробництво, треба мати надійний ринок реалізації продукції. Що думає бізнесмен з цього приводу?
- А ми його поступово і завойовуємо, - каже Сергій Васильович. – Головне в цьому – висока якість, і ми бачимо, що забезпечуємо її. Наші вироби з задоволенням беруть не тільки в Бучі та навколишніх містах і селах, а й у Житомирській, Черкаській областях, у Києві. Особливі наші сподівання – на фірмовий хліб Бучанський, що випікається з використанням пшеничного і житнього борошна, смачний, має невисоку кислотність. Наскільки я знаю, подібний випускається лише у Дніпропетровську, але наш – не його копія, а власна розробка. Із введенням нової лінії будемо розширювати асортимент, орієнтуючись на потреби ринку, в торговельні точки відправлятимемо продукцію широкого асортименту. Передбачаємо відкрити мережу фірмових ларків у райцентрах, селах.


Нещодавно бучанці відзначали першу річницю існування свого населеного пункту в статусі міста. Пуск нового підприємства став хорошим подарунком до цього свята. Тож не випадково його «батька» - генерального директора нагороджено Грамотою Верховної Ради України «за вагомий особистий внесок у соціально-економічний розвиток Київщини, сумлінну працю, високий професіоналізм». Колектив підприємства у піднесеному настрої зустрічав і своє перше професійне свято – День працівників харчової промисловості. Зустрічав з вірою у завтра, яке вони вдало почали сьогодні.

Володимир Стрекаль
газета “Київська Правда”, для «БН»
газета: №45 "Бучанські новини" від 16 листопада 2007р.
  0
 QR-код адреса статьи
Коментарів: 1
Додати коментар
grosha

OFFline

  • grosha (2)
  • Місцевий
  • 26 листопада 2007 13:05
Так, так половина Ірпіня, Ворзеля, Бучі та Приірпіння стоїть у черзі на роботу, а інша половина Ірпіня, Ворзеля, Бучі та Приірпіння стоїть у черзі, щоб забрати заробітну плату, яку їм пообіцяв Фортуна ( і повірте добродії, що їм нічого не дадуть, спитайте про це тих, хто вже був КИНУТИЙ генеральним директором ).

Не дайте себе обдурити, не вірте обіцянкам!!!!!!

0
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.