Михайло Ямненко вже тричі обирається депутатом Бучанської міської ради. Окрім того, він – президент Міжнародної Академії Козацтва.
![Козацька наснага]()
— Михайле Івановичу, що ви, як депутат, за цей час зробили відчутного для людей?
— Всі ті програми, з якими я йшов на вибори, я поступово втілюю в життя. За останній рік теж зроблені певні кроки для покращення життя людей. У моїх планах є два основні пункти: створення торгового центру ландшафтного будівництва, в якому буде 40 робочих місць, і будівництво ландшафтного Парку козацького побуту в Україні. Зараз готується документація.
На моєму виборчому окрузі заасфальтовано більшість вулиць. Продовжуватимуться ремонтні роботи на вулицях Новояблунській, Івана Франка. У тому районі планується “пустити” маршрутне таксі. Замінена вся зовнішня електрифікація вулиць, майже скрізь “зроблене” освітлення. Вирішується питання й про вивезення сміття. Але є й негаразди. Сміття часом «гуляє» лісом, але й цю проблему я намагаюсь вирішити. Та ця проблема стосується і деяких мешканців Лісової Бучі, котрі не завжди свідомо ставляться до підтримання чистоти.
— Нещодавно я розмовляв із керівництвом МПП «Рада», вони трохи засмучені. Вони вважають, що депутати повинні вести своєрідну просвітницьку роботу щодо збирання сміття. Його потрібно сортувати: пластикові пляшки – в один бак, папір – у другий, скло – в третій..
— Я повністю погоджуюсь із такою пропозицією. Але треба враховувати наш менталітет. Ми не звикли розділяти сміття. Та зараз ми йдемо до цивилізованого життя. Намагаємося стати європейською країною, тож роз’яснювальна робота необхідна. І це повинні розуміти і депутати, і всі мешканці Бучі.
— Окрім ваших масштабних планів, вистачає, мабуть, і роботи повсякденної, рутинної?
— Сьогодні чимало людей оформляють власність на землю, на нерухомість. Отож, і займаюсь актами, погодженням меж. Крім того, пишу характеристики, довідки тощо.
— Чи існують претензії з боку ваших виборців?
— Ні. Я намагаюся завжди, при потребі, зустрічатися з людьми. Тим більше, що я всіх в окрузі знаю і мене добре знають, бо з 1953 року проживаю в Лісовій Бучі. Знаю, навіть, кожну собачку, яка бігає в нашому районі.
— Це як у Єсеніна: «в переулке каждая собака знает мою твердую походку»..
— Десь так (сміється).
— У Бучі, як відомо, замало парків. Хотілося б більше. Розкажіть про вашу ідею козацького парку. У Києві на Відрадному вже будується щось подібне..
— Саме так. Концепцію цього парку в Києві якраз і розробила Міжнародна Академія Козацтва, президентом якої я є. Такий парк хочуть збудувати в Шпитьках, де є дендропарк, започаткований меценатом Терещенком. Чому саме парк козацького побуту? Та тому, що козаки були предтечами вольностей України, незалежності нашої країни. Козацтво було, є і буде. Недаремне в нашому Державному гімні є слова: «покажемо, що ми, браття, козацького роду». Майже в кожному українці тече козацька кров. І дух козацтва живе в кожній людині. Отже, козацький парк – це і капличка, і школа духовного та фізичного виховання, алея видатних діячів минулого. Та мені хотілося б, аби люди висловили думку щодо майбутнього парку.
— Тобто, пройшли громадські слухання?
— Так.
— Але певні, конкретні плани є?
— Як я вже зазначив, ми побудуємо діючу капличку, музей козацтва, музей побуту, школу духовності та фізичного гартування тощо. Симбіоз парку й школи - дає можливість виховувати людей в дусі патріотизму.
— Чи будуть у парку козацькі атракціони?
— І не тільки атракціони. Тут будуть проводитись фестивалі пісні, фестиваль мистецтва.
— Ви є президентом Міжнародної Академії Козацтва. То ж що вас спонукало стати козаком?
— Мій дід, Іван Андрійович, у роки громадянської війни воював у Червоному козацтві. Саме він привчив мене до коней. Свідомо я прийшов до козацтва з того часу, коли цей рух почав розвиватися в Україні після здобуття незалежності нашою країною. Нашому новому незалежному козацтву зараз 15 років. Гетьманом нашого козацтва спочатку був В’ячеслав Чорновіл. Потім він передав повноваження панові Муляві. Тоді ж почали організовуватися нові козацькі організації. Сьогодні їх нараховується 26 – українських та міжнародних. Є 350 організацій територіального рівня. “Списочний” склад козаків – 1,5 млн. осіб. А це величезна патріотична сила, яка сприяє духовному розвою країни.
— Михайле Івановичу, що ви, як депутат, за цей час зробили відчутного для людей?— Всі ті програми, з якими я йшов на вибори, я поступово втілюю в життя. За останній рік теж зроблені певні кроки для покращення життя людей. У моїх планах є два основні пункти: створення торгового центру ландшафтного будівництва, в якому буде 40 робочих місць, і будівництво ландшафтного Парку козацького побуту в Україні. Зараз готується документація.
На моєму виборчому окрузі заасфальтовано більшість вулиць. Продовжуватимуться ремонтні роботи на вулицях Новояблунській, Івана Франка. У тому районі планується “пустити” маршрутне таксі. Замінена вся зовнішня електрифікація вулиць, майже скрізь “зроблене” освітлення. Вирішується питання й про вивезення сміття. Але є й негаразди. Сміття часом «гуляє» лісом, але й цю проблему я намагаюсь вирішити. Та ця проблема стосується і деяких мешканців Лісової Бучі, котрі не завжди свідомо ставляться до підтримання чистоти.
— Нещодавно я розмовляв із керівництвом МПП «Рада», вони трохи засмучені. Вони вважають, що депутати повинні вести своєрідну просвітницьку роботу щодо збирання сміття. Його потрібно сортувати: пластикові пляшки – в один бак, папір – у другий, скло – в третій..
— Я повністю погоджуюсь із такою пропозицією. Але треба враховувати наш менталітет. Ми не звикли розділяти сміття. Та зараз ми йдемо до цивилізованого життя. Намагаємося стати європейською країною, тож роз’яснювальна робота необхідна. І це повинні розуміти і депутати, і всі мешканці Бучі.
— Окрім ваших масштабних планів, вистачає, мабуть, і роботи повсякденної, рутинної?
— Сьогодні чимало людей оформляють власність на землю, на нерухомість. Отож, і займаюсь актами, погодженням меж. Крім того, пишу характеристики, довідки тощо.
— Чи існують претензії з боку ваших виборців?
— Ні. Я намагаюся завжди, при потребі, зустрічатися з людьми. Тим більше, що я всіх в окрузі знаю і мене добре знають, бо з 1953 року проживаю в Лісовій Бучі. Знаю, навіть, кожну собачку, яка бігає в нашому районі.
— Це як у Єсеніна: «в переулке каждая собака знает мою твердую походку»..
— Десь так (сміється).
— У Бучі, як відомо, замало парків. Хотілося б більше. Розкажіть про вашу ідею козацького парку. У Києві на Відрадному вже будується щось подібне..
— Саме так. Концепцію цього парку в Києві якраз і розробила Міжнародна Академія Козацтва, президентом якої я є. Такий парк хочуть збудувати в Шпитьках, де є дендропарк, започаткований меценатом Терещенком. Чому саме парк козацького побуту? Та тому, що козаки були предтечами вольностей України, незалежності нашої країни. Козацтво було, є і буде. Недаремне в нашому Державному гімні є слова: «покажемо, що ми, браття, козацького роду». Майже в кожному українці тече козацька кров. І дух козацтва живе в кожній людині. Отже, козацький парк – це і капличка, і школа духовного та фізичного виховання, алея видатних діячів минулого. Та мені хотілося б, аби люди висловили думку щодо майбутнього парку.
— Тобто, пройшли громадські слухання?
— Так.
— Але певні, конкретні плани є?
— Як я вже зазначив, ми побудуємо діючу капличку, музей козацтва, музей побуту, школу духовності та фізичного гартування тощо. Симбіоз парку й школи - дає можливість виховувати людей в дусі патріотизму.
— Чи будуть у парку козацькі атракціони?
— І не тільки атракціони. Тут будуть проводитись фестивалі пісні, фестиваль мистецтва.
— Ви є президентом Міжнародної Академії Козацтва. То ж що вас спонукало стати козаком?
— Мій дід, Іван Андрійович, у роки громадянської війни воював у Червоному козацтві. Саме він привчив мене до коней. Свідомо я прийшов до козацтва з того часу, коли цей рух почав розвиватися в Україні після здобуття незалежності нашою країною. Нашому новому незалежному козацтву зараз 15 років. Гетьманом нашого козацтва спочатку був В’ячеслав Чорновіл. Потім він передав повноваження панові Муляві. Тоді ж почали організовуватися нові козацькі організації. Сьогодні їх нараховується 26 – українських та міжнародних. Є 350 організацій територіального рівня. “Списочний” склад козаків – 1,5 млн. осіб. А це величезна патріотична сила, яка сприяє духовному розвою країни.
