Своєрідним підсумком роботи Бучанських депутатів за рік став їхній звіт перед виборцями 14 березня 2007 року в ЗОШ №4. Присутні мали змогу слухати виступи шістьох народних обранців – Андрія Чечило (виборчий округ №6), Ігоря Бартківа (округ №7), Василя Олексюка (округ №8), Світлану Остапу (округ №9), Олега Паламарчука (округ №12) та Петра Мельника (округ №13).
Проте, вже з самого початку зустрічі стало зрозуміло, що процедура звітування значно затягнеться, а конструктивної розмови, швидше за все, не вийде.
Виборці окремих депутатів помітно губилися на загальному тлі тих, хто виявив бажання прийти. Це при тому, що явка людей була досить низькою – не більше десяти чоловік на кожного обранця. Що ж до теми розмови, то частенько замість чітких запитань виборців до своїх депутатів, процедура звітування плавно перейшла в площину емоційних дискусій, у яких говорилося „про все”, але не до когось конкретно. Зокрема, першому виступаючому Ігорю Бартківу довелося (як юристу) пояснювати та давати відповідь на запитання: на якій підставі він є депутатом Бучанської міської ради (власне, як і інші).
Апелюючи законами, актами та постановами, які є в законодавстві України, дане питання розглядали півгодини. Під час палких дебатів слово взяв Бучанський міський голова Анатолій Федорук, який зазначив, що на сьогодні в жодному із законодавчих документів не регламентується й не вказується на те, що з набуттям і зміною статусу населеного пункту автоматично відбуваються дострокові перевибори. На що представник громадськості Володимир Гончар додав:
- Це питання в компетенції комітету Верховної ради, але наразі дійсно не врегульоване. Адже набуття селищем статусу міста обласного значення є поодиноким випадком.
А ще одним „яблуком розбрату” стало наболіле питання громадського туалету. Погодження було в одному – він потрібен. Проте, де встановлювати, щоб не порушувати санітарних норм, так і не вирішили.
Після чого перейшли до проблем міліції. Скаржилися на відсутність представників правоохоронних органів на вулицях міста, на їхню бездіяльність. Звичайно, кожен розуміє, що міліціонерів у Бучі катастрофічно не вистачає, але таке пояснення особливо вже нікого, як то кажуть, “не гріє”. Паралельно обговорили феєрверки у вечірній час, які вже життя нікому не дають, та “хаотичні” стоянки таксі. Щодо останніх, то місце для них буде вишукуватися. Попередньо планується, що це буде за залізницею (біля зупинки маршруту №3), на вокзалі (де вони стоять і зараз) та по вул. Богдана Хмельницького.
А як же щодо звіту депутатів перед виборцями? Вони все ж таки прозвітувалися, і процес пришвидшився, коли дискусії стихли й частина присутніх, стомившись, почала виходити із зали. Окреслюючи загальні аспекти їхньої роботи протягом року, можна сказати, що в основному діяльність проводилася в напрямках складання актів, благоустрою “ввірених” їм територій, допомога жителям у вирішенні побутових питань тощо. А також кожен виборець, ставлячи питання, яке його турбувало, мав змогу почути на нього відповідь від свого депутата. З таких діалогів стало зрозуміло, що чимало бучанців переймаються проблемами асфальтування вуличок і проходів та дотримання тиші в нічний час.
Проте, вже з самого початку зустрічі стало зрозуміло, що процедура звітування значно затягнеться, а конструктивної розмови, швидше за все, не вийде.
Виборці окремих депутатів помітно губилися на загальному тлі тих, хто виявив бажання прийти. Це при тому, що явка людей була досить низькою – не більше десяти чоловік на кожного обранця. Що ж до теми розмови, то частенько замість чітких запитань виборців до своїх депутатів, процедура звітування плавно перейшла в площину емоційних дискусій, у яких говорилося „про все”, але не до когось конкретно. Зокрема, першому виступаючому Ігорю Бартківу довелося (як юристу) пояснювати та давати відповідь на запитання: на якій підставі він є депутатом Бучанської міської ради (власне, як і інші).
Апелюючи законами, актами та постановами, які є в законодавстві України, дане питання розглядали півгодини. Під час палких дебатів слово взяв Бучанський міський голова Анатолій Федорук, який зазначив, що на сьогодні в жодному із законодавчих документів не регламентується й не вказується на те, що з набуттям і зміною статусу населеного пункту автоматично відбуваються дострокові перевибори. На що представник громадськості Володимир Гончар додав:
- Це питання в компетенції комітету Верховної ради, але наразі дійсно не врегульоване. Адже набуття селищем статусу міста обласного значення є поодиноким випадком.
А ще одним „яблуком розбрату” стало наболіле питання громадського туалету. Погодження було в одному – він потрібен. Проте, де встановлювати, щоб не порушувати санітарних норм, так і не вирішили.
Після чого перейшли до проблем міліції. Скаржилися на відсутність представників правоохоронних органів на вулицях міста, на їхню бездіяльність. Звичайно, кожен розуміє, що міліціонерів у Бучі катастрофічно не вистачає, але таке пояснення особливо вже нікого, як то кажуть, “не гріє”. Паралельно обговорили феєрверки у вечірній час, які вже життя нікому не дають, та “хаотичні” стоянки таксі. Щодо останніх, то місце для них буде вишукуватися. Попередньо планується, що це буде за залізницею (біля зупинки маршруту №3), на вокзалі (де вони стоять і зараз) та по вул. Богдана Хмельницького.
А як же щодо звіту депутатів перед виборцями? Вони все ж таки прозвітувалися, і процес пришвидшився, коли дискусії стихли й частина присутніх, стомившись, почала виходити із зали. Окреслюючи загальні аспекти їхньої роботи протягом року, можна сказати, що в основному діяльність проводилася в напрямках складання актів, благоустрою “ввірених” їм територій, допомога жителям у вирішенні побутових питань тощо. А також кожен виборець, ставлячи питання, яке його турбувало, мав змогу почути на нього відповідь від свого депутата. З таких діалогів стало зрозуміло, що чимало бучанців переймаються проблемами асфальтування вуличок і проходів та дотримання тиші в нічний час.