Проблема
«Дорогоцінний» метал
Останнім часом у нашому селищі почастішали випадки крадіжок кришок каналізаційних люків та решіток водостоків. На перший погляд проблема буденна, усі ми вже давно звикли до відкритих люків із встромленими у них палками. А йдучи тротуаром, взагалі не дуже звертаєш увагу на засмічені ямки попід бардюрами, мова йде якраз про місця, де б мали бути решітки дощових водостоків.
Але проблема стає більшою, коли хтось падає у каналізаційний колодязь, попадає колесом автомобіля у такий люк, коли хтось випадково оступився і ногою попадає у ямку, де мала бути решітка. Як наслідок — ушкодження, непередбачені витрати, й починають «ікати» чиновники усіх рівнів та гілок влади, а з ними і працівники служб, що мають опікуватися даною проблемою.
Ми вирішили дослідити тему.
Куди ж зникають вищезгадані металеві речі? Яка реакція влади на ситуацію, і які запобіжні заходи вживаються?
Всім зрозуміло, що крадуть залізяччя охочі до легкої наживи. А приймають?
Прийомом металобрухту у нашому селищі займаються пункт прийому вторсировини «Стимул», МПП «Рада» і безліч «точок» у приватному секторі, чисельність яких, на жаль, визначити не вдалося.
![Проблема: Дорогоцінний метал]()
За словами інспектора Бучанської інспекції по благоустрою, Кович Анатолія Олександровича, саме на приватних, напівлегальних або нелегальних пунктах прийому металобрухту і приймаються люки, решітки, оградки з кладовищ або частини від них, проводи ліній електропередач тощо.
- Представники київських металобаз, звертаються в оголошеннях у ЗМІ до жителів селища, що проживають у приватному секторі, аби створити на їх приватних ділянках пункти прийому металобрухту. При цьому відповідні документи у київських фірм можуть бути впорядковані, а от місцеві «підприємці» на даний вид діяльності не мають документів взагалі. Ні дозволу селищної ради, ні договору аренди ділянки під прийом металобрухту — нічого. Насправді нам навіть визначити такі точки дуже важко, бо вони заховані за парканами на приватних ділянках і довести, що там займаються збором металу майже неможливо. Насьогодні нам відомо з десяток таких «точок», більшість з них вже не працює. Та кожного дня абсолютно безконтрольно відкриваються нові.
Разом з Анатолієм Олександровичем ми проїхали по вулицях Бучі у пошуках пунктів збору металобрухту і нам вдалося побувати на деяких з них, поспілкуватися з прийомщиками.
За словами цих людей, усі вони працюють легально («моя земля, що хочу, те на ній і роблю»), заборонених законом речей вони не приймають, а у випадку, коли хтось щось подібне приносить, звертаються до органів правопорядку. Цікаво було спостерігати, як усі відхрещувалися від незаконних дій, даючи наводки на своїх конкурентів, причому всі без виключення.
Були ми і в Бучанському селищному відділенні міліції, поспілкувалися з приводу нашої теми з Олександром Кириченко, тимчасово виконуючим обов’язки начальника Бучанського селищного відділення міліції:
- За законом на пунктах прийому металобрухту мають бути всі дозволи, починаючи від пожежної служби, радіаційної безпеки, територія має бути асфальтована тощо.
Ті, хто приймає металобрухт, записують паспортні дані людей, які його здають. Дуже часто ці вимоги не дотримуються.
В цьому році працівниками Бучанського селищного відділення міліції порушено три кримінальні справи по їхній роботі (біля гуртожитку ПТЕМ, на Мельниках, на вул. Жовтневій).
Які заходи запобігання і що чекає на людей, які приймають такий металобрухт, як кришки люків, решітки тощо?
- Від адмінвідповідальності до кримінальної відповідальності.
Стосовно порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом, то зокрема, першого разу – штраф від 100 до 500 неоподатковуваних мінімумів або громадські роботи від 100 до 200 годин. Якщо це трапилося вдруге – штраф від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів або обмеження волі.
До тих же, хто здає металобрухт, інкримінується крадіжка.
Якщо це трапилося вперше – штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів або позбавлення волі сроком до трьох років, вдруге (або скоєння групою осіб) – обмеження волі сроком до 5 років чи позбавлення волі на той самий срок. Якщо завдано значної шкоди – від 3 до 6 років.
Як бачите, відповідальність за недотримання законності у сфері діяльності, про яку ми розповідаємо, досить серьйозна. Також нагадаю, що незнання закону не звільняє від відповідальності.
Отож звертаємо увагу усіх, хто причетний до прийому, здачі металобрухту, перед тим як ви починаєте свою діяльність або вже працюєте з металобрухтом, зверніться до місцевих органів влади за роз’ясненнями, які документи мають бути оформлені і які правила роботи мають дотримуватися пунктом прийому металобрухту, аби запобігти проблем із Законом у майбутньому.
Також до вашої уваги перелік Постанов Кабінету Міністрів України, законів (деякі пункти) та підзаконних державних документів, що регулюють роботу по даному виду підприємницької діяльності:
«Дорогоцінний» метал
Останнім часом у нашому селищі почастішали випадки крадіжок кришок каналізаційних люків та решіток водостоків. На перший погляд проблема буденна, усі ми вже давно звикли до відкритих люків із встромленими у них палками. А йдучи тротуаром, взагалі не дуже звертаєш увагу на засмічені ямки попід бардюрами, мова йде якраз про місця, де б мали бути решітки дощових водостоків.
Але проблема стає більшою, коли хтось падає у каналізаційний колодязь, попадає колесом автомобіля у такий люк, коли хтось випадково оступився і ногою попадає у ямку, де мала бути решітка. Як наслідок — ушкодження, непередбачені витрати, й починають «ікати» чиновники усіх рівнів та гілок влади, а з ними і працівники служб, що мають опікуватися даною проблемою.
Ми вирішили дослідити тему.
Куди ж зникають вищезгадані металеві речі? Яка реакція влади на ситуацію, і які запобіжні заходи вживаються?
Всім зрозуміло, що крадуть залізяччя охочі до легкої наживи. А приймають?
Прийомом металобрухту у нашому селищі займаються пункт прийому вторсировини «Стимул», МПП «Рада» і безліч «точок» у приватному секторі, чисельність яких, на жаль, визначити не вдалося.
За словами інспектора Бучанської інспекції по благоустрою, Кович Анатолія Олександровича, саме на приватних, напівлегальних або нелегальних пунктах прийому металобрухту і приймаються люки, решітки, оградки з кладовищ або частини від них, проводи ліній електропередач тощо.- Представники київських металобаз, звертаються в оголошеннях у ЗМІ до жителів селища, що проживають у приватному секторі, аби створити на їх приватних ділянках пункти прийому металобрухту. При цьому відповідні документи у київських фірм можуть бути впорядковані, а от місцеві «підприємці» на даний вид діяльності не мають документів взагалі. Ні дозволу селищної ради, ні договору аренди ділянки під прийом металобрухту — нічого. Насправді нам навіть визначити такі точки дуже важко, бо вони заховані за парканами на приватних ділянках і довести, що там займаються збором металу майже неможливо. Насьогодні нам відомо з десяток таких «точок», більшість з них вже не працює. Та кожного дня абсолютно безконтрольно відкриваються нові.
Разом з Анатолієм Олександровичем ми проїхали по вулицях Бучі у пошуках пунктів збору металобрухту і нам вдалося побувати на деяких з них, поспілкуватися з прийомщиками.
За словами цих людей, усі вони працюють легально («моя земля, що хочу, те на ній і роблю»), заборонених законом речей вони не приймають, а у випадку, коли хтось щось подібне приносить, звертаються до органів правопорядку. Цікаво було спостерігати, як усі відхрещувалися від незаконних дій, даючи наводки на своїх конкурентів, причому всі без виключення.
Були ми і в Бучанському селищному відділенні міліції, поспілкувалися з приводу нашої теми з Олександром Кириченко, тимчасово виконуючим обов’язки начальника Бучанського селищного відділення міліції:
- За законом на пунктах прийому металобрухту мають бути всі дозволи, починаючи від пожежної служби, радіаційної безпеки, територія має бути асфальтована тощо.
Ті, хто приймає металобрухт, записують паспортні дані людей, які його здають. Дуже часто ці вимоги не дотримуються.
В цьому році працівниками Бучанського селищного відділення міліції порушено три кримінальні справи по їхній роботі (біля гуртожитку ПТЕМ, на Мельниках, на вул. Жовтневій).
Які заходи запобігання і що чекає на людей, які приймають такий металобрухт, як кришки люків, решітки тощо?
- Від адмінвідповідальності до кримінальної відповідальності.
Стосовно порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом, то зокрема, першого разу – штраф від 100 до 500 неоподатковуваних мінімумів або громадські роботи від 100 до 200 годин. Якщо це трапилося вдруге – штраф від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів або обмеження волі.
До тих же, хто здає металобрухт, інкримінується крадіжка.
Якщо це трапилося вперше – штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів або позбавлення волі сроком до трьох років, вдруге (або скоєння групою осіб) – обмеження волі сроком до 5 років чи позбавлення волі на той самий срок. Якщо завдано значної шкоди – від 3 до 6 років.
Як бачите, відповідальність за недотримання законності у сфері діяльності, про яку ми розповідаємо, досить серьйозна. Також нагадаю, що незнання закону не звільняє від відповідальності.
Отож звертаємо увагу усіх, хто причетний до прийому, здачі металобрухту, перед тим як ви починаєте свою діяльність або вже працюєте з металобрухтом, зверніться до місцевих органів влади за роз’ясненнями, які документи мають бути оформлені і які правила роботи мають дотримуватися пунктом прийому металобрухту, аби запобігти проблем із Законом у майбутньому.
Також до вашої уваги перелік Постанов Кабінету Міністрів України, законів (деякі пункти) та підзаконних державних документів, що регулюють роботу по даному виду підприємницької діяльності:
