Чого чекати пасажирам маршруток
Інтерв’ю з головою зборів засновників ТОВ Ірпінське АТП №13250 Олегом Сотніковим
Скажіть, будь ласка, чи планується найближчим часом відкриття якихось нових маршрутів?
- Справа в тому, що на сьогоднішній день наш регіон вже настільки насичений різними маршрутами, що говорити про відкриття принципово нових не дуже доцільно. А стосовно певних видозмін, то вони, звичайно, є. Наприклад, маршрут №18Д, який спочатку був продовжений до платформи Лісова Буча, бучанського вокзалу, згодом почав ходити по вул. Енергетиків і аж до лікарні. В Гостомелі був змінений маршрут №20, який йшов по вул. Леніна і тепер вже практично доїжджає до межі між Гостомелем і Блиставицею.
За заявками людей ці маршрути трохи трансформувалися задля зручності пасажирів.
Скільки одиниць рухомого складу обслуговує сьогодні Бучу?
- Досить багато.
Маршрут №3 налічує 6 одиниць транспорту, маршрут №18-Д – 8 одиниць, маршрут №14 (Буча-Гостомель) – 1 одиницю, маршрут №16К (Буча –Баланівка) – 1, Буча-Баланівка - Блиставиця-Гаврилівка – 1 одиницю, Буча-Мироцьке – 1 одиниця, маршрут № 19(Ірпінь – Буча – Ворзель – Кічеєво) – 3 одиниці, маршрут 381-К – 20 одиниць, а 381С , що відправляється на Київ з платформи Склозаводської – 6 одиниць, з Мельників на Київ – 3 одиниці.
Варто зазначити, що Буча є досить великою транспортною розв'язкою і по кількості машин, і по кількості пасажирів, які щоденно перевозяться.
Скажіть, а в чому полягає процедура відкриття нових маршрутів: людині варто написати заяву і її побажання здійснюються, чи є якісь певні обмеження в наданні подібних послуг?
- Для того щоб організувався новий маршрут, який міг би нормально функціонувати, потрібен певний сталий пасажиропотік. Процедура його затвердження полягає в наступному: люди звертаються із заявами, після чого йде обстеження потенційного маршруту. Щоб він добре працював, протягом дня потрібно перевозити не менше 400-500 пасажирів. В іншому ж випадку його відкриття буде недоцільним. А що стосується створення певного відгалуження від вже існуючих маршрутів, то тут пасажиропотік повинен сягнути позначки 100 – 150 чоловік. Дуже прикро, але задовольнити бажання 30 людей ми не в змозі, адже немає такої можливості для рентабельного існування цих маршрутів. Хоча в Бучі виникають подібні ситуації, й дуже б хотілося піти людям на зустріч, проте наше бажання і реальні чинники не збігаються.
А від чого залежить коливання цін на проїзд, це в більшій мірі ініціатива самого підприємства чи все ж таки вплив зовнішніх факторів?
- Ціна на проїзд встановлюється органами виконавчої влади і залежить від ситуації, яка склалася на ринку паливно-мастильних матеріалів та запчастин. Згідно Закону “Про регуляторну політику”, йде публікація проекту регуляторного акту, в місячний термін проходить його обговорення, після чого приймається рішення.
Хочу сказати, що якщо в Києві ціни на проїзд в транспорті зросли ще 1 липня 2005 року, то ми трималися до 1 грудня.
Ще один чинник, який накладає негативний відбиток на ціноутворення – це відсутність метанових заправок. Щоправда, в нас з’явилися пропанові заправки, але ціна на паливо там на 20-25% вища.
В тих машинах, де це було технічно можливо, ми провели переобладнання за рахунок чого й протрималися довше.
Я не можу сказати, що ціни на пасажироперевезення в нас низькі, але вони принаймні нижчі, ніж в столиці. Там оплата диференційована й залежить від відстані маршрута, через що сягає на деяких маршрутах позначки 1,75 грн. Ми ж пішли шляхом універсальної ціни – 1,25 грн., розуміючи те, що в Києві дещо інші джерела прибутків і нашим пасажирам складно щодня оплачувати таку вартість проїзду.
Якщо не секрет, наскільки ваша діяльність є прибутковою? Скільки людей працює на підприємстві?
- Ми приватизоване підприємство. Взагалі то, в усьому світі подібні установи є комунальними. Існують і приватні компанії, але вони працюють за договором з муніципалітетами й перебувають на субсидії місцевих бюджетів. Тобто говорити про цю діяльність, як про повноцінний бізнес, можна лише за умови ведення його СПД на єдиному податку.
Щодо колективу, то штатних працівників в нас 120 чоловік, а разом з приватними підприємцями та їхніми найманими співробітниками близько 300.
Часто людям доводиться скаржитися на поведінку водіїв, зокрема на хамство з їхнього боку. Чи дійсно така проблема існує, і як ви її вирішуєте?
- Це – найбільша проблема. Водіїв категорії Д з досвідом роботи катастрофічно не вистачає. Дана ситуація склалася не лише в нашому регіоні, але й у Києві. Адже, ви самі розумієте, що будь-кого за кермо не посадиш, бо це колосальна відповідальність, в тому числі й кримінальна. Саме від цього фактора й залежать подібні проблеми. Якщо б ринок пропозиції робочої сили був би повноцінно представлений, то, звичайно, що за такі грубі порушення, коли водій вступає у невластиві для його роботи розмови з пасажирами, неслося покарання. Водіїв би звільнювали, а на їхнє місце приходили нові люди.
Але тут також ситуація досить двояка. Звичайно, водії несуть відповідальність, але пасажири також повинні розуміти, що водій, який відробляє цілий день на маршруті, не повинен бути об’єктом обговорення якоїсь ситуації з пасажиром. Якщо пасажир вважає, що робота водія його в чомусь не влаштовує, то він завжди може звернутися до транспортного підприємства, записавши номер цього маршрутного засобу, і владнати конфлікт. Є різні ситуації, в одних винуваті водії, в інших – пасажири. Якщо пасажир заходить до транспортного засобу і оплачує проїзд, то які в нього можуть бути проблеми? Тобто, звідси випливає, що головною перепоною на шляху до порозуміння стає оплата за проїзд.
Які права при користуванні громадським транспортним засобом сьогодні надаються пільговикам?
- Законом України “Про бюджет” щорічно визначаються категорії пільговиків і джерела їхнього фінансування. В нас є рішення виконавчого комітету на маршрути, які визначені держзамовленням на перевезення цих категорій і на яких вони без обмеження пересуваються та користуються всіма пільгами, передбаченими даним законодавством. Тож, в цьому жодних проблем немає. Що ж стосується маршруток – таксомоторів, то тут також є рішення виконавчого комітету, згідно якого 10% від посадочних місць по 6 категоріях пільговиків є безкоштовними. Мої рекомендації з даного приводу такі: якщо людина, яка відноситься до однієї з цих шести категорій, заходить до транспортного засобу, їй потрібно звертатися не до водія, а до пасажирів з питанням, чи є в машині пільговики. Якщо вона не почула відповіді, або почула відгук одного замість двох пасажирів, то людина спокійно пред’являє водію посвідчення і займає місце в салоні.
Останнім часом бучанці мали змогу бачити облаштування нових зупинок на території селища. Це ваша ініціатива?
- Так. Зупинки, зокрема в Бучі, встановлює Ірпінське АТП 13250. Призупинення
їх облаштування на даний час зумовлене погодними умовами й тим фактором, що ми вирішили облаштовувати ці зупинки безпосередньо під тих підприємців, що займатимуться на даній території господарською діяльністю. Це дасть змогу підтримувати і зберігати їх в належному санітарно-технічному стані.
Крім того, здаючи в оренду торгову частину цієї зупинки, ми матимемо змогу окупити затрати, які пішли на її виготовлення і встановлення.
Інтерв’ю з головою зборів засновників ТОВ Ірпінське АТП №13250 Олегом Сотніковим
Скажіть, будь ласка, чи планується найближчим часом відкриття якихось нових маршрутів?
- Справа в тому, що на сьогоднішній день наш регіон вже настільки насичений різними маршрутами, що говорити про відкриття принципово нових не дуже доцільно. А стосовно певних видозмін, то вони, звичайно, є. Наприклад, маршрут №18Д, який спочатку був продовжений до платформи Лісова Буча, бучанського вокзалу, згодом почав ходити по вул. Енергетиків і аж до лікарні. В Гостомелі був змінений маршрут №20, який йшов по вул. Леніна і тепер вже практично доїжджає до межі між Гостомелем і Блиставицею.
За заявками людей ці маршрути трохи трансформувалися задля зручності пасажирів.
Скільки одиниць рухомого складу обслуговує сьогодні Бучу?
- Досить багато.
Маршрут №3 налічує 6 одиниць транспорту, маршрут №18-Д – 8 одиниць, маршрут №14 (Буча-Гостомель) – 1 одиницю, маршрут №16К (Буча –Баланівка) – 1, Буча-Баланівка - Блиставиця-Гаврилівка – 1 одиницю, Буча-Мироцьке – 1 одиниця, маршрут № 19(Ірпінь – Буча – Ворзель – Кічеєво) – 3 одиниці, маршрут 381-К – 20 одиниць, а 381С , що відправляється на Київ з платформи Склозаводської – 6 одиниць, з Мельників на Київ – 3 одиниці.
Варто зазначити, що Буча є досить великою транспортною розв'язкою і по кількості машин, і по кількості пасажирів, які щоденно перевозяться.
Скажіть, а в чому полягає процедура відкриття нових маршрутів: людині варто написати заяву і її побажання здійснюються, чи є якісь певні обмеження в наданні подібних послуг?
- Для того щоб організувався новий маршрут, який міг би нормально функціонувати, потрібен певний сталий пасажиропотік. Процедура його затвердження полягає в наступному: люди звертаються із заявами, після чого йде обстеження потенційного маршруту. Щоб він добре працював, протягом дня потрібно перевозити не менше 400-500 пасажирів. В іншому ж випадку його відкриття буде недоцільним. А що стосується створення певного відгалуження від вже існуючих маршрутів, то тут пасажиропотік повинен сягнути позначки 100 – 150 чоловік. Дуже прикро, але задовольнити бажання 30 людей ми не в змозі, адже немає такої можливості для рентабельного існування цих маршрутів. Хоча в Бучі виникають подібні ситуації, й дуже б хотілося піти людям на зустріч, проте наше бажання і реальні чинники не збігаються.
А від чого залежить коливання цін на проїзд, це в більшій мірі ініціатива самого підприємства чи все ж таки вплив зовнішніх факторів?
- Ціна на проїзд встановлюється органами виконавчої влади і залежить від ситуації, яка склалася на ринку паливно-мастильних матеріалів та запчастин. Згідно Закону “Про регуляторну політику”, йде публікація проекту регуляторного акту, в місячний термін проходить його обговорення, після чого приймається рішення.
Хочу сказати, що якщо в Києві ціни на проїзд в транспорті зросли ще 1 липня 2005 року, то ми трималися до 1 грудня.
Ще один чинник, який накладає негативний відбиток на ціноутворення – це відсутність метанових заправок. Щоправда, в нас з’явилися пропанові заправки, але ціна на паливо там на 20-25% вища.
В тих машинах, де це було технічно можливо, ми провели переобладнання за рахунок чого й протрималися довше.
Я не можу сказати, що ціни на пасажироперевезення в нас низькі, але вони принаймні нижчі, ніж в столиці. Там оплата диференційована й залежить від відстані маршрута, через що сягає на деяких маршрутах позначки 1,75 грн. Ми ж пішли шляхом універсальної ціни – 1,25 грн., розуміючи те, що в Києві дещо інші джерела прибутків і нашим пасажирам складно щодня оплачувати таку вартість проїзду.
Якщо не секрет, наскільки ваша діяльність є прибутковою? Скільки людей працює на підприємстві?
- Ми приватизоване підприємство. Взагалі то, в усьому світі подібні установи є комунальними. Існують і приватні компанії, але вони працюють за договором з муніципалітетами й перебувають на субсидії місцевих бюджетів. Тобто говорити про цю діяльність, як про повноцінний бізнес, можна лише за умови ведення його СПД на єдиному податку.
Щодо колективу, то штатних працівників в нас 120 чоловік, а разом з приватними підприємцями та їхніми найманими співробітниками близько 300.
Часто людям доводиться скаржитися на поведінку водіїв, зокрема на хамство з їхнього боку. Чи дійсно така проблема існує, і як ви її вирішуєте?
- Це – найбільша проблема. Водіїв категорії Д з досвідом роботи катастрофічно не вистачає. Дана ситуація склалася не лише в нашому регіоні, але й у Києві. Адже, ви самі розумієте, що будь-кого за кермо не посадиш, бо це колосальна відповідальність, в тому числі й кримінальна. Саме від цього фактора й залежать подібні проблеми. Якщо б ринок пропозиції робочої сили був би повноцінно представлений, то, звичайно, що за такі грубі порушення, коли водій вступає у невластиві для його роботи розмови з пасажирами, неслося покарання. Водіїв би звільнювали, а на їхнє місце приходили нові люди.
Але тут також ситуація досить двояка. Звичайно, водії несуть відповідальність, але пасажири також повинні розуміти, що водій, який відробляє цілий день на маршруті, не повинен бути об’єктом обговорення якоїсь ситуації з пасажиром. Якщо пасажир вважає, що робота водія його в чомусь не влаштовує, то він завжди може звернутися до транспортного підприємства, записавши номер цього маршрутного засобу, і владнати конфлікт. Є різні ситуації, в одних винуваті водії, в інших – пасажири. Якщо пасажир заходить до транспортного засобу і оплачує проїзд, то які в нього можуть бути проблеми? Тобто, звідси випливає, що головною перепоною на шляху до порозуміння стає оплата за проїзд.
Які права при користуванні громадським транспортним засобом сьогодні надаються пільговикам?
- Законом України “Про бюджет” щорічно визначаються категорії пільговиків і джерела їхнього фінансування. В нас є рішення виконавчого комітету на маршрути, які визначені держзамовленням на перевезення цих категорій і на яких вони без обмеження пересуваються та користуються всіма пільгами, передбаченими даним законодавством. Тож, в цьому жодних проблем немає. Що ж стосується маршруток – таксомоторів, то тут також є рішення виконавчого комітету, згідно якого 10% від посадочних місць по 6 категоріях пільговиків є безкоштовними. Мої рекомендації з даного приводу такі: якщо людина, яка відноситься до однієї з цих шести категорій, заходить до транспортного засобу, їй потрібно звертатися не до водія, а до пасажирів з питанням, чи є в машині пільговики. Якщо вона не почула відповіді, або почула відгук одного замість двох пасажирів, то людина спокійно пред’являє водію посвідчення і займає місце в салоні.
Останнім часом бучанці мали змогу бачити облаштування нових зупинок на території селища. Це ваша ініціатива?
- Так. Зупинки, зокрема в Бучі, встановлює Ірпінське АТП 13250. Призупинення
їх облаштування на даний час зумовлене погодними умовами й тим фактором, що ми вирішили облаштовувати ці зупинки безпосередньо під тих підприємців, що займатимуться на даній території господарською діяльністю. Це дасть змогу підтримувати і зберігати їх в належному санітарно-технічному стані.
Крім того, здаючи в оренду торгову частину цієї зупинки, ми матимемо змогу окупити затрати, які пішли на її виготовлення і встановлення.
