З кожним роком все більше дітей мають певні проблеми з розвитком мовлення. На жаль, порушення мовленнєвого росту в дитини дуже часто є наслідком психічних та психологічних розладів. Це може бути ознакою, що малюк в силу свого певного розвитку не може сприймати оточуючий світ.
Ми звернулися по поради до вчителя-логопеда, спеціаліста вищої категорії з педагогічним стажем 20 років Зої Василівни Толстолєсової яка працює в Бучанському ДНЗ No 5 «Капітошка» .
– Зараз батьки багато інформації отримують з Інтернет-ресурсів, – каже логопед. – Однак хочу підкреслити, що у всесвітній мережі зазначено загальні правила та методики. І я, з огляду на свій багаторічний досвід, хочу попередити батьків, що до кожної дитини необхідно індивідуально складати план логопедичних занять, виходячи з конкретного рівня розвитку малюка. Також потрібно, щоб педіатри звертали увагу на цю проблему та направляли батьків до спеціалістів, – радить Зоя Василівна. – Слід пам’ятати, що має бути особистий підхід до дитинки. Стандартна методика, може, і не нашкодить, однак і результату не дасть.Також в Інтернеті є багато відеоуроків.
Чимало батьків, включаючи дитині цей курс, очікують на поліпшення розвитку мовлення свого чада. Однак помічають, що дитина не лише не прогресує, а навіть не реагує, запитують: «Чому саме так?»
– Тому що діти це сприймають як мультфільм, – пояснює Зоя Василівна, – тобто це проходить повз них, вони це не переживають і не розуміють. На мою думку, це може бути як закріплення вивченого матеріалу. Але спочатку потрібно навчити.
Учитель-логопед радить татусям і мамам звертати увагу на поведінку доньки чи сина та намагатися якнайбільше розмовляти зі своїми дітьми із самого малечку. Тому що зараз так виходить, що дуже багато батьків замість прямого спілкування з дитиною проводять час, сидячи перед гаджетом. Карапуз віком від року до двох потребує емоційного спілкування з рідними. Слів малюк ще не розуміє, однак інтуїтивно, з емоційного стану мами чи тата маля відчуває зміни настрою батьків.
Таким чином дитина вже починає розвивати навики комунікації. Тобто це перші етапи розвитку мовлення. Батькам важливо перевіряти, чи отримала дитина інформацію, як вона її опановує та як реагує на неї. Для цього потрібно запитувати сина чи доньку й дивитися, чи є у них зворотний зв’язок.
Ігри-заняття корисні в будь-якому віці, – вважає спеціаліст.
Дуже доречно батькам застосовувати різні ігри. Адже для цього не обов’язково знаходити час. Наприклад, йдучи з дитиною в магазин, намагатися посвячувати її в плани закупівлі продуктів. І коли на касі дитина перерахувала чи все купили, то це також можна вважати заняттям, адже вона запам’ятала, що таке овочі і фрукти. Грати в такі ігри можна будь-де і будь-коли. Тому що в цей час діти більше розслаблені, вони емоційно задоволені. Адже не завжди, коли говориш до дитини: «Давай сядемо і будемо займатися», це мотивує до 100-відсоткового бажання навчатися. Часто не має такої віддачі в дітей. А коли гра-заняття відбувається на емоціях та позитиві, то знання більше запам’ятовуються і потім відтворюються в реальному житті.
Ігри перед сном у будь-якому віці дуже корисні. У першу чергу це проведений час з батьками. По друге, це мають бути ігри, які трішки заспокоюють дитину, готують до сну. Це можуть бути певні лялькові театри. Взяти дві іграшки, одна – в дитини, інша – в когось з батьків, ось вони зустрілися. Придумати цікавий для дитини діалог. І це вже чудово. Ви побачите наскільки дитина може розвивати свою фантазію, чи може відповідати на запитання.
– Багато батьків нарікають, що дитина не розповідає, що було на протягом дня. В імпровізованій грі, будь-якому котику чи мишці дитина розповість набагато більше, – рекомендує Зоя Толстолєсова. – Так розвивається практика діалогу, вміння спілкуватися. Можна відпрацьовувати будь-які ситуації. У грі дитина підсвідомо починає відтворювати свої емоції, переживання, навіть не розуміючи, що розповіла всі свої секрети.
