Проблема постачання якісної води залишається одною із ключових проблем регіону і, зокрема, Бучі. Про важливість теми свідчить її розгляд як на засіданні виконкому, так і під час останньої сесії.
І справді, у громади досить часто виникають питання. Чому з крана тече коричнева рідина, чому тиск в системі замалий, чи можна пити воду з-під крана і безліч інших.
На ці всі запитання є відповіді у заступника начальника КП «Ірпіньводлоканал» Віктора Коваленка, який запевняє, що його колектив працює для людей, як для себе. На запитання, чи довіряє він якості води, яку сам і постачає споживачам, відповів із впевненістю: «Я спокійно п’ю воду, яка тече з крану».
Читайте також:
Олександр Маркушин: Вода в Бучі є!
Олександр Маркушин: Вода в Бучі є!
І навіть ту, що має нетрадиційний колір – наприклад, коричневий? Співрозмовник парирує запитання. Виявляється, протягом останнього часу КП займається тотальною промивкою водопровідних мереж. Уже проведено їх по вулицях Гоголя, Пушкінській, Енергетиків, Л. Качинського, Воїнів інтернаціоналістів, Руденко, бульвару Б. Хмельницького. Промиті всмоктувальні пристрої на насосній станції другого підйому по вулиці Пушкінській та замінено фільтри. Так от, коли після промивки вмикається апаратура, то під тиском вимиваються відкладення, що і є свідченням промивки.
Читайте також:
Боротьба за чисту воду в Бучі (відеосюжет)
Боротьба за чисту воду в Бучі (відеосюжет)
Віктор Михайлович заспокоює: «Перечекавши поки стече кольоровий потічок, матимете до споживання якісну воду».
В цілому, як переконує представник Водоканалу, у Бучі не настільки загрозлива ситуація з водою, як дехто намагається її подати. Минулого року виконана «Геологоекономічна переоцінка експлуатаційних запасів Ірпінського родовища» і отримано у Державній комісії України по запасах корисних копалин протокол експлуатаційних запасів питної води в Ірпінському родовищі.
До відома, послуги з водопостачання надаються 30834 мешканцям м. Буча, це 15802 особових рахунків із них 12956 абонентів встановили водолічильники (82 %). Кількість підприємств, приватних організацій і підприємців, яким надаються послуги – 202.
Водопостачання здійснюється з артезіанських свердловин водоносних горизонтів Бучак і Синоман. Вода подається прямо у водопровідні мережі, надлишок як резерв, акумулюється у водонапірні башти. Об’єм водопостачання по Бучі – 4,2 тис. м3/ добу.
На території міста знаходяться:
• артезіанські свердловини – 31 шт.;
• водонапірні башти – 7 шт. (Лісова Буча, Рубежівська, Тарасівська, Пушкінська, Яблунівська, Островського, р-н Бучанського заводу склотари).
Два резервуари чистої води, насосна станція 2-го підйому по вул. Пушкінська.
Протяжність водопровідних мереж – 65,1 км. Підвищувальні насосні станції – 3 шт.
Лише протягом минулого року побудовано мережу водопроводів, до якої увійшли вул. Островського, вул. Учительська, Мирна, Яблунівська, введено в експлуатацію після реконструкції мережа по вулицям Інститутська, Сілезька, Некрасова, Гоголя, Пушкінська, Вокзальна, бульвар Б. Хмельницького, Нове шосе, Депутатська.
Введено в експлуатацію після реконструкції свердловину по вул. К. Білокур та нову каналізаційну насосну станцію по вул. Шота Руставелі і напірні колектори від Шота Руставелі до вул. Яблунівська.
Протягом 2017 року заплановано провести реконструкцію каналізаційних колекторів, побудовати водопроводи по вул. Яснополянській, Тарасівській.
Як пояснює Віктор Коваленко, наразі найбільшою проблемою водоносного шару є перевищення норм заліза, магнію і сірководню. Та й ця проблема має бути вирішена.
Читайте також:
Яка "доля" заплави річки Бучанки?
Яка "доля" заплави річки Бучанки?
Наразі виконується проектування станції водопідготовки і знезалізнення по вул. Пушкінська, яку планується побудувати уже в цьому році. На її спорудження буде витрачено майже 10 млн. грн.
Попри великий обсяг робіт, які проводить Водоканал, є і нарікання. Досить часто після реконструкції або ліквідації аварії залишаються розриття та понівечене асфальтне покриття. На що заступник начальника пообіцяв звернути увагу та зазначив, що з приводу недоліків роботи можна завжди повідомити диспетчерську службу та й керівництво, оскільки всі телефони є у відкритому доступі на інтернет-сайті підприємства.
«В цілому, ми прагнемо надавати якісні послуги та завжди йдемо на контакт з місцевою владою. От і зараз розглядаємо питання про взяття під свою опіку бювету питної води. До кінця березня виконаємо роботи по промивці резервуарів чистої води і водонапірних веж, а також будуть прибрані санітарні зони свердловин, КНС та проведено благоустрій», - пояснює Віктор Михайлович. – В той же час у нас справедливе прохання і до мешканців Бучі щодо вчасної оплати послуг з водопостачання та водовідведення».
Остап СЕМЕРАК, міністр екології та природних ресурсів України:
Україна починає страждати від браку води. Протягом останніх років рівень наповнення річок становить 20% від необхідного стандарту. Сьогодні в Україні не залишилося жодного озера чи річки, де б якість води була на рівні першого класу. Так, минулого літа я кожного ранку прокидався і з жахом, переглядав новини, чи не почався мор риби ще в якійсь річці. Жодне підприємство в Україні не понесло покарання за недбале ставлення до природних ресурсів. Це пов’язано зі слабким українським законодавством, згідно з яким за таке поводження з природою передбачена тільки адміністративна, а не кримінальна відповідальність. Разом із Генпрокуратурою Мінекології напрацювало зміни саме до кримінального законодавства, яке передбачає підвищену відповідальність за шкоду природі. Однак в грудні минулого року парламент в дуже швидкому режимі приймає закон, який забороняє у 2017 році будь-які перевірки, зокрема і екологічні. Відтак, наразі Міністерство природи фактично опинилося під мораторієм проведення перевірок.
Україна починає страждати від браку води. Протягом останніх років рівень наповнення річок становить 20% від необхідного стандарту. Сьогодні в Україні не залишилося жодного озера чи річки, де б якість води була на рівні першого класу. Так, минулого літа я кожного ранку прокидався і з жахом, переглядав новини, чи не почався мор риби ще в якійсь річці. Жодне підприємство в Україні не понесло покарання за недбале ставлення до природних ресурсів. Це пов’язано зі слабким українським законодавством, згідно з яким за таке поводження з природою передбачена тільки адміністративна, а не кримінальна відповідальність. Разом із Генпрокуратурою Мінекології напрацювало зміни саме до кримінального законодавства, яке передбачає підвищену відповідальність за шкоду природі. Однак в грудні минулого року парламент в дуже швидкому режимі приймає закон, який забороняє у 2017 році будь-які перевірки, зокрема і екологічні. Відтак, наразі Міністерство природи фактично опинилося під мораторієм проведення перевірок.
[media=https://youtu.be/3pVF_kw3tj4]