Торік місто-супутник Києва Буча була відзначена високими показниками за рівнем комфортності життя, народжуваності, спорудженню міських парків відпочинку, екології та низьким рівнем смертності. Навіть деякі кияни із задоволенням переїжджають до Бучі, тому що місто справді охайне, з чистим повітрям. Але найголовніша заслуга в цьому міської влади та депутатського корпусу.
Всеукраїнське інтернет-видання «Вероятно» вирішило поспілкуватися із секретарем Бучанської міськради, експертом з питань місцевого самоврядування, лідером ГО «Бучанська варта» Василем Олексюком.
- Василю Павловичу, недавно Верховна Рада дала старт децентралізації в країні та шляху об’єднанню громад. Як тепер розвиватиметься місто?
![]()
- Децентралізація — це передача повноважень на місця. Закон щодо об’єднання громад підписаний Президентом, призваний змінити принцип управління місцевого самоврядування. Отож, рішенням сесії Київської обласної ради створено Бучанську об’єднану громаду. Яка буде складатися із територіальних громад, процитую, «сіл Гаврилівка та Тарасівщина Гаврилівської сільської ради Вишгородського району; сіл Синяк, Вороньківка, Раківка, Червоне Синяківської сільської ради Вишгородського району; сіл Блиставиця Бородянського району та Луб’янка Бородянського району… з адміністративним центром у м.Буча».
Також днями було прийняте рішення депутатами Ворзельської селищної ради щодо початку об’єднавчого процесу з названими населеними пунктами. Потужне об’єднання територіальних громад визначається економічною доцільністю, оскільки в такому разі зведений бюджет дозволяє забезпечити фінансового ресурсу із розрахунку 985 гривень (як це буде в нас) на одну людину.
Безперечно, ми маємо провести широку роз’яснювальну кампанію, донести до кожної людини в усіх населених пунктах, що стаємо господарями ситуації і відходимо від радянського принципу формування районів. Саме тому і відбувається процес об’єднання, і громадяни незабаром отримають якісні послуги шляхом створення адміністративних центрів за принципом «єдиного вікна». Людина зможе отримати будь-яку послугу в стислі терміни і порівняти позитивні зміни. Раніше людям доводилося приїжджати до райцентру і витрачати на дорогу чимало часу. Відповідно і сама реформа враховує такі фактори як зональність, кілометраж, доступність, зручність. Наприклад, Блиставиця від райцентру Бородянка знаходиться на відстані 20 кілометрів. Але в той же час, Блиставиця – поруч із Бучею. Або, приміром, іншій населений пункт, село Мироцьке, яке підпорядковане Києво-Святошинському району і також знаходиться поблизу нашого міста. І таким чином виникають певні незручності із зверненнями людини до лікарні, пенсійного фонду, інших служб та установ Києво-Святошинського району, які пов’язані, в першу чергу, з витратами на проїзд та затратами свого часу. В об’єднаній територіальній громаді вже запрацювали внутрішні автомаршрути для зручності людей. Переконаний, що кожне об’єднання має відповідати певній логіці. Згадані населенні пункти достатньо інтегровані в життя Бучі. Мешканці цих населених пунктів отримують послуги в місті: користуються магазинами, спортивними закладами, установами освіти, дитячими садочками, інфраструктурою тощо. Саме тому, об’єднання і стало наслідком такої інтеграції. Місцеве самоврядування має формуватися в селі, селищі, місті.
- Як на ваш погляд, чи може в результаті адміністративно-територіальної реформи Буча знову увійти до Ірпінського регіону?
- Питання не зовсім коректне. Однозначно цього не може відбутися. Відповідно до Закону, міста Буча та Ірпінь мають однаковий статус міст обласного значення. Колишні районні центри, міста обласного значення першими мають зробити крок до об’єднання територіальних громад і йти у цьому напрямі. Не можуть два міста обласного значення знаходитися в об’єднаній громаді.
Об’єднання Бучі з Ірпенем є можливим тоді, якщо один з населених пунктів прийме рішення про самоліквідацію. Впевнений, ані мешканці Бучі, ані депутатський корпус, ані міський голова за таке рішення не проголосують.
Тому шлях єдиний – організовувати потужні територіальні громади, як в Ірпені, так і в Бучі. До речі, селище Гостомель також пішло за принципом об’єднання навколо себе громад.
Хочу зауважити, що в процесі об’єднання головне керуватися не амбіціями, чи емоціями, а економічною доцільністю. Спроможність існування громади – це коли закладені показники до бюджету 860 гривень з розрахунку на одного мешканця. Все, що нижче – це вже пішли дотації.
Ми проаналізували, що в нашому об’єднанні є золота середина: ми можемо проводити господарську діяльність, отримувати відповідні податки, що дасть нам можливість подальшого розвитку.
- Оскільки Київ наступає на межі Бучі, виникає питання: може столиця захоче поглинути ваше місто, зробивши одним іх свої районів?
- Процес розвитку Києва, як головного мегаполісу України, відбувається постійно: збільшується кількість його мешканців, території. Але найближчим часом я не бачу перспективи поглинання Києвом тих населених пунктів, які знаходяться поруч з містом Буча. Тому що розвиток української столиці відбувається відповідно за генеральним планом міста. Співпраця, плідна взаємодія - можливі. Не думаю, що Буча в найближчі роки стане частиною Києва.
- Наскільки ця реформа буде корисною для місцевих бюджетів?
- Я впевнений в тому, що реформа є корисною. Вона передбачає єдину мету: дати можливість більш сильним громадам підтягувати до відповідного рівня більш слабкіші. Це – актуальний закон, та й зміни – на часі..
Кілька років тому я приймав участь у вивченні адміністративно-територіальних устроїв держав Європейського Союзу, в тому числі – Литви та Польщі. Так ось: наші європейські партнери вже давно пішли принципом об’єднання та укрупнення громад.
Втім, такий процес ми розпочали ще до прийняття даного закону: жителі Блиставиці навіть були готові ліквідувати свій населений пункт і приєднатися до Бучі на правах мікрорайону. Однак законодавець чітко прописав, що після об’єднання населені пункти мають залишитися зі своєю історією, своїми традиціями, а отже – і з назвою.
- Коли місцеві громади стануть заможними, як у європейських країнах і самостійно вирішуватимусь власні проблеми?
- Коли почнемо жити за європейськими принципами та намітимо перспективи розвитку нашої об’єднаної громади, відповідно до генеральних планів, які затверджені. Це дозволить залучати інвестиції для розбудови інфраструктурних об’єктів, які обслуговуватимуть територіальні громади. Окрім того, слід дати можливість розвитку малого, середнього та великого бізнесу.
Процес об’єднання дасть можливість залишати нам у розпорядженні до 60 відсотків податків на доходи фізичних осіб (ПДФО) і, відповідно, створювати муніципальну міліцію, покращувати матеріально-технічну базу закладів охорони здоров’я, розбудовувати дитячі та освітянські заклади, тощо.
- Які податки треба залишити місцевим громадам?
- Це податки на доходи фізичних осіб (до 60 відсотків), з продажу і оренди землі, податок на нерухомість та з транспортних засобів. Поки що комунальні підприємства не можуть забезпечити якісні послуги за сплачувані тарифи. У Бучі є застарілий житловий фонд із зношеними комунікаціями. Попри все, я оптимістично дивлюсь на майбутні результати реформ, які зможуть дати поштовх для розвитку громад.
- Наскільки процес децентралізації здатен змінити країну?
- Передавши повноваження на органи місцевого самоврядування, знімемо соціальну напругу. На мою думку, реєстраційна служба чи держземагенство мають перебувати у підпорядкуванні місцевих органів влади. Це дасть можливість іх контролювати в плані якості надання послуг та зробити їх більш доступнішими.
Але слід розуміти, що у будь-яких реформах, є як позитиви, так і негативи. Є категорія громадян, які постійно знаходяться у боротьбі та чинитимуть спротив децентралізації, займатимуться саботажем. Дехто з чиновників бояться втратити свої владні повноваження та стають на заваді реформ. По всій Україні відчувається така ситуація. Тому, на сьогоднішній день, так мало було прийнято рішень про об’єднання громад.
Країні потрібна стабільність та люди, які розуміють процеси децентралізації, об’єднання громад, по-іншому дивляться на підходи вирішення тих, чи інших питань. На мою думку, прийде час - і в політику, на керівні посади приходитимуть люди із відповідною освітою. Тому що, Верховна Рада – це не орган, де обіцяють. Це – вищий законодавчий орган, який приймає важливі рішення, за якими живе держава. Не може бути першим записом в трудовій книжці – депутат Верховної Ради. Людина має пройти відповідне кар’єрне зростання, мати досвід.
- Добігає до кінця ваша каденція в Бучанській міськраді. Що вдалося зробити, з якими перепонами доводилося стикатися?
- За 16 років команді Анатолія Федорука вдалося із селища створити одне з найкращих міст в Україні з відповідною інфраструктурою, зробити його інвестиційно привабливим, запросивши сюди працювати великий бізнес.
За каденцію, яка закінчується, ми підготували проектну документацію по водогінним, каналізаційним мережам, інфраструктурним об’єктам, збудували два садочки, почали будувати нову школу, створили парк, який відомий не лише мешканцям нашого міста. Ми створили власні служби – Пенсійний фонд, Управління соцзахисту, комунальні підприємства житлово-комунального господарства, «Теплокомунсервіс».
Запрошені серйозні брендові кампанії, які працюють у нашому місті і сплачують податки та стали бюджетоутворюючими підприємствами. Не маючи свого малого, середнього та великого бізнесу в місті, ми можемо завтра задатися питанням: а де брати кошти на утримання об’єктів, на благоустрій, розвиток, будівництво? Відповідно, ми дбаємо про наповнення бюджету, бо бюджет – це одна із складових розвитку тієї чи іншої громади.
- Що вас більше всього розчарувало на посаді секретаря міськради?
- Передусім, я розумів, куди я йду, і які переді мною стоятимуть питання для вирішення, тому я був готовий і до розчарувань, і до перемог. Скажу більше: я набув великий життєвий досвід управлінської діяльності та спілкування із людьми у процесі роботи на посаді секретаря міськради. На жаль, були моменти спілкування з боку людей у некоректній формі, з точки зору непрофесійної дискусії. Проте, вміння будь-якого депутата такі гострі питання згладжувати, оскільки людина має виходити від будь-якого чиновника задоволеною, навіть якщо і не вирішила власне питання, але внутрішньо відчула, що з нею спілкуються і по можливості вирішують питання. В мене є бажання й надалі працювати, я бачу як реалізовувати ті, чи інші питання в процесі роботи. Поруч зі мною є команда однодумців, які постійно думають про розвиток і розбудову нашого міста вже у форматі об’єднаної громади. І це не гучні слова, як хтось може подумати…
І мені не соромно, що я живу в Бучі. На сьогоднішній день, про це з гордістю говорю на зустрічах у розмові із мешканцями. Більше того, мені доводиться приймати участь у громадському житті та розбудові населеного пункту. Я тут виріс, усіх знаю, тому бучанці для мене – це сім’я. А у сім’ї треба постійно перейматися проблематикою. Тому бачу себе тільки у Бучі, а своє життя пов’язую з нашою державою. Я хочу, аби так само, щоб кожен із гордістю говорив, що живе в Бучі. Робитиму все, аби ситуація тільки покращувалася.
- Як вдавалося об’єднати депутатський корпус?
- Ми об’єдналися у єдину команду, незалежно від політичних уподобань, якщо питання стосуються населеного пункту. Тобто, приймаємо такі рішення, які будуть йти на користь наших жителів.
Сьогодні депутатський корпус працює злагоджено, у бучанській міськраді 35 депутатів. В нас завжди цивілізована дискусія, обговорення питань в депутатських комісіях, які потім приймаємо на сесії. Не влаштовуємо різні клоунади. Є розуміння серед депутатів у плані розвитку Бучі…
Всеукраїнське інтернет-видання «Вероятно» вирішило поспілкуватися із секретарем Бучанської міськради, експертом з питань місцевого самоврядування, лідером ГО «Бучанська варта» Василем Олексюком.
- Василю Павловичу, недавно Верховна Рада дала старт децентралізації в країні та шляху об’єднанню громад. Як тепер розвиватиметься місто?
- Децентралізація — це передача повноважень на місця. Закон щодо об’єднання громад підписаний Президентом, призваний змінити принцип управління місцевого самоврядування. Отож, рішенням сесії Київської обласної ради створено Бучанську об’єднану громаду. Яка буде складатися із територіальних громад, процитую, «сіл Гаврилівка та Тарасівщина Гаврилівської сільської ради Вишгородського району; сіл Синяк, Вороньківка, Раківка, Червоне Синяківської сільської ради Вишгородського району; сіл Блиставиця Бородянського району та Луб’янка Бородянського району… з адміністративним центром у м.Буча».Також днями було прийняте рішення депутатами Ворзельської селищної ради щодо початку об’єднавчого процесу з названими населеними пунктами. Потужне об’єднання територіальних громад визначається економічною доцільністю, оскільки в такому разі зведений бюджет дозволяє забезпечити фінансового ресурсу із розрахунку 985 гривень (як це буде в нас) на одну людину.
Безперечно, ми маємо провести широку роз’яснювальну кампанію, донести до кожної людини в усіх населених пунктах, що стаємо господарями ситуації і відходимо від радянського принципу формування районів. Саме тому і відбувається процес об’єднання, і громадяни незабаром отримають якісні послуги шляхом створення адміністративних центрів за принципом «єдиного вікна». Людина зможе отримати будь-яку послугу в стислі терміни і порівняти позитивні зміни. Раніше людям доводилося приїжджати до райцентру і витрачати на дорогу чимало часу. Відповідно і сама реформа враховує такі фактори як зональність, кілометраж, доступність, зручність. Наприклад, Блиставиця від райцентру Бородянка знаходиться на відстані 20 кілометрів. Але в той же час, Блиставиця – поруч із Бучею. Або, приміром, іншій населений пункт, село Мироцьке, яке підпорядковане Києво-Святошинському району і також знаходиться поблизу нашого міста. І таким чином виникають певні незручності із зверненнями людини до лікарні, пенсійного фонду, інших служб та установ Києво-Святошинського району, які пов’язані, в першу чергу, з витратами на проїзд та затратами свого часу. В об’єднаній територіальній громаді вже запрацювали внутрішні автомаршрути для зручності людей. Переконаний, що кожне об’єднання має відповідати певній логіці. Згадані населенні пункти достатньо інтегровані в життя Бучі. Мешканці цих населених пунктів отримують послуги в місті: користуються магазинами, спортивними закладами, установами освіти, дитячими садочками, інфраструктурою тощо. Саме тому, об’єднання і стало наслідком такої інтеграції. Місцеве самоврядування має формуватися в селі, селищі, місті.
- Як на ваш погляд, чи може в результаті адміністративно-територіальної реформи Буча знову увійти до Ірпінського регіону?
- Питання не зовсім коректне. Однозначно цього не може відбутися. Відповідно до Закону, міста Буча та Ірпінь мають однаковий статус міст обласного значення. Колишні районні центри, міста обласного значення першими мають зробити крок до об’єднання територіальних громад і йти у цьому напрямі. Не можуть два міста обласного значення знаходитися в об’єднаній громаді.
Об’єднання Бучі з Ірпенем є можливим тоді, якщо один з населених пунктів прийме рішення про самоліквідацію. Впевнений, ані мешканці Бучі, ані депутатський корпус, ані міський голова за таке рішення не проголосують.
Тому шлях єдиний – організовувати потужні територіальні громади, як в Ірпені, так і в Бучі. До речі, селище Гостомель також пішло за принципом об’єднання навколо себе громад.
Хочу зауважити, що в процесі об’єднання головне керуватися не амбіціями, чи емоціями, а економічною доцільністю. Спроможність існування громади – це коли закладені показники до бюджету 860 гривень з розрахунку на одного мешканця. Все, що нижче – це вже пішли дотації.
Ми проаналізували, що в нашому об’єднанні є золота середина: ми можемо проводити господарську діяльність, отримувати відповідні податки, що дасть нам можливість подальшого розвитку.
- Оскільки Київ наступає на межі Бучі, виникає питання: може столиця захоче поглинути ваше місто, зробивши одним іх свої районів?
- Процес розвитку Києва, як головного мегаполісу України, відбувається постійно: збільшується кількість його мешканців, території. Але найближчим часом я не бачу перспективи поглинання Києвом тих населених пунктів, які знаходяться поруч з містом Буча. Тому що розвиток української столиці відбувається відповідно за генеральним планом міста. Співпраця, плідна взаємодія - можливі. Не думаю, що Буча в найближчі роки стане частиною Києва.
- Наскільки ця реформа буде корисною для місцевих бюджетів?
- Я впевнений в тому, що реформа є корисною. Вона передбачає єдину мету: дати можливість більш сильним громадам підтягувати до відповідного рівня більш слабкіші. Це – актуальний закон, та й зміни – на часі..
Кілька років тому я приймав участь у вивченні адміністративно-територіальних устроїв держав Європейського Союзу, в тому числі – Литви та Польщі. Так ось: наші європейські партнери вже давно пішли принципом об’єднання та укрупнення громад.
Втім, такий процес ми розпочали ще до прийняття даного закону: жителі Блиставиці навіть були готові ліквідувати свій населений пункт і приєднатися до Бучі на правах мікрорайону. Однак законодавець чітко прописав, що після об’єднання населені пункти мають залишитися зі своєю історією, своїми традиціями, а отже – і з назвою.
- Коли місцеві громади стануть заможними, як у європейських країнах і самостійно вирішуватимусь власні проблеми?
- Коли почнемо жити за європейськими принципами та намітимо перспективи розвитку нашої об’єднаної громади, відповідно до генеральних планів, які затверджені. Це дозволить залучати інвестиції для розбудови інфраструктурних об’єктів, які обслуговуватимуть територіальні громади. Окрім того, слід дати можливість розвитку малого, середнього та великого бізнесу.
Процес об’єднання дасть можливість залишати нам у розпорядженні до 60 відсотків податків на доходи фізичних осіб (ПДФО) і, відповідно, створювати муніципальну міліцію, покращувати матеріально-технічну базу закладів охорони здоров’я, розбудовувати дитячі та освітянські заклади, тощо.
- Які податки треба залишити місцевим громадам?
- Це податки на доходи фізичних осіб (до 60 відсотків), з продажу і оренди землі, податок на нерухомість та з транспортних засобів. Поки що комунальні підприємства не можуть забезпечити якісні послуги за сплачувані тарифи. У Бучі є застарілий житловий фонд із зношеними комунікаціями. Попри все, я оптимістично дивлюсь на майбутні результати реформ, які зможуть дати поштовх для розвитку громад.
- Наскільки процес децентралізації здатен змінити країну?
- Передавши повноваження на органи місцевого самоврядування, знімемо соціальну напругу. На мою думку, реєстраційна служба чи держземагенство мають перебувати у підпорядкуванні місцевих органів влади. Це дасть можливість іх контролювати в плані якості надання послуг та зробити їх більш доступнішими.
Але слід розуміти, що у будь-яких реформах, є як позитиви, так і негативи. Є категорія громадян, які постійно знаходяться у боротьбі та чинитимуть спротив децентралізації, займатимуться саботажем. Дехто з чиновників бояться втратити свої владні повноваження та стають на заваді реформ. По всій Україні відчувається така ситуація. Тому, на сьогоднішній день, так мало було прийнято рішень про об’єднання громад.
Країні потрібна стабільність та люди, які розуміють процеси децентралізації, об’єднання громад, по-іншому дивляться на підходи вирішення тих, чи інших питань. На мою думку, прийде час - і в політику, на керівні посади приходитимуть люди із відповідною освітою. Тому що, Верховна Рада – це не орган, де обіцяють. Це – вищий законодавчий орган, який приймає важливі рішення, за якими живе держава. Не може бути першим записом в трудовій книжці – депутат Верховної Ради. Людина має пройти відповідне кар’єрне зростання, мати досвід.
- Добігає до кінця ваша каденція в Бучанській міськраді. Що вдалося зробити, з якими перепонами доводилося стикатися?
- За 16 років команді Анатолія Федорука вдалося із селища створити одне з найкращих міст в Україні з відповідною інфраструктурою, зробити його інвестиційно привабливим, запросивши сюди працювати великий бізнес.
За каденцію, яка закінчується, ми підготували проектну документацію по водогінним, каналізаційним мережам, інфраструктурним об’єктам, збудували два садочки, почали будувати нову школу, створили парк, який відомий не лише мешканцям нашого міста. Ми створили власні служби – Пенсійний фонд, Управління соцзахисту, комунальні підприємства житлово-комунального господарства, «Теплокомунсервіс».
Запрошені серйозні брендові кампанії, які працюють у нашому місті і сплачують податки та стали бюджетоутворюючими підприємствами. Не маючи свого малого, середнього та великого бізнесу в місті, ми можемо завтра задатися питанням: а де брати кошти на утримання об’єктів, на благоустрій, розвиток, будівництво? Відповідно, ми дбаємо про наповнення бюджету, бо бюджет – це одна із складових розвитку тієї чи іншої громади.
- Що вас більше всього розчарувало на посаді секретаря міськради?
- Передусім, я розумів, куди я йду, і які переді мною стоятимуть питання для вирішення, тому я був готовий і до розчарувань, і до перемог. Скажу більше: я набув великий життєвий досвід управлінської діяльності та спілкування із людьми у процесі роботи на посаді секретаря міськради. На жаль, були моменти спілкування з боку людей у некоректній формі, з точки зору непрофесійної дискусії. Проте, вміння будь-якого депутата такі гострі питання згладжувати, оскільки людина має виходити від будь-якого чиновника задоволеною, навіть якщо і не вирішила власне питання, але внутрішньо відчула, що з нею спілкуються і по можливості вирішують питання. В мене є бажання й надалі працювати, я бачу як реалізовувати ті, чи інші питання в процесі роботи. Поруч зі мною є команда однодумців, які постійно думають про розвиток і розбудову нашого міста вже у форматі об’єднаної громади. І це не гучні слова, як хтось може подумати…
І мені не соромно, що я живу в Бучі. На сьогоднішній день, про це з гордістю говорю на зустрічах у розмові із мешканцями. Більше того, мені доводиться приймати участь у громадському житті та розбудові населеного пункту. Я тут виріс, усіх знаю, тому бучанці для мене – це сім’я. А у сім’ї треба постійно перейматися проблематикою. Тому бачу себе тільки у Бучі, а своє життя пов’язую з нашою державою. Я хочу, аби так само, щоб кожен із гордістю говорив, що живе в Бучі. Робитиму все, аби ситуація тільки покращувалася.
- Як вдавалося об’єднати депутатський корпус?
- Ми об’єдналися у єдину команду, незалежно від політичних уподобань, якщо питання стосуються населеного пункту. Тобто, приймаємо такі рішення, які будуть йти на користь наших жителів.
Сьогодні депутатський корпус працює злагоджено, у бучанській міськраді 35 депутатів. В нас завжди цивілізована дискусія, обговорення питань в депутатських комісіях, які потім приймаємо на сесії. Не влаштовуємо різні клоунади. Є розуміння серед депутатів у плані розвитку Бучі…
