» » » Медицина: Тазові пролапси - діагностика, лікування, профілактика

Медицина: Тазові пролапси - діагностика, лікування, профілактика

Бути здоровим не лише життєва необхідність, але й умова соціального благополуччя. Разом з тим, багато проблем громадяни вперто ігнорують, бо вважають «незручними». Про них соромно говорити навіть з близькими. І як наслідок – запущеність, біль і радикальне лікування.

Одна з таких – тазові пролапси у жінок (опущення або випадіння внутрішніх статевих органів), яка має досить вражаючі статистичні показники. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, саме хвороби тазового дна є найбільш розповсюдженими серед жінок. Пролапс виявляють у однієї з десяти дівчат віком до 30 років, у 40% жінок віком від 30 до 45 років і у кожної другої після 50 років. Адже з віком, внаслідок зменшення рівня гормонів естрогенів, погіршується еластичність тканин.
Так, наслідком даного захворювання може бути нетримання сечі, від якого в Україні, до речі, страждає близько 50% жінок віком за 50 років.

врач акушер-гинеколог Инна КомисароваЧому важливо вчасно звернути увагу на цю проблему і як її подолати – розповідає лікар акушер-гінеколог Інна Комісарова.
- Мимовільне нетримання сечі при чиханні, кашлі, фізичних напруженнях – проблема, знайома багатьом жінкам. Це погіршує чимало аспектів життя людини і є фізіологічним порушенням. Причинами даного захворювання, яке розвивається роками, є «наслідки» вагітності, пологів і менопаузи. Тому варто бути обізнаними. З усіма цими речами можна і потрібно боротися.

- Яких неприємностей слід очікувати від даного захворювання?
- Нормальна підтримка тазового дна забезпечується за рахунок низки м’язів і зв'язок. У разі порушень з боку фіксуючого апарату, виникають проблеми. Клінічно це проявляється у вигляді болю в низу живота, порушення сечовипускання та функцій прямої кишки.
Якщо «уражена» передня стінка піхви, то виникатимуть незручності з боку сечового міхура. На певному етапі захворювання виникає цистоцеле – сечовий міхур виходить за межі свого анатомічного розташування у вигляді грижового випинання, що призводить до механічної затримки сечі. У цьому випадку ставиться катетер.
А якщо проблема пов’язана із задньою стінкою піхви, то аналогічні проблеми з’являються з прямою кишкою. Наслідком ректоцеле є нетримання калу або запори.
У тяжких випадках можна говорити про пролапс матки( повне випадіння матки).
Довідка
Інна Валентинівна Комісарова, лікар першої категорії, акушер-гінеколог.
Закінчила Національний медичний університет ім. А. Богомольця. Стаж роботи більше 14 років. Спеціалізується на: консультативному прийомі з питань акушерства та гінекології; захворюваннях, що передаються статевим шляхом; консультативному прийомі з питань ендокринної гінекології; УЗД органів малого тазу.

- Чому, власне, відбувається пролапс статевих органів?
- Повторюся, усі ці захворювання не виникають за один день, ними не можна «заразитися». Вони формуються роками.
Причин декілька. Це – важкі пологи або травми пологових шляхів, важка фізична праця (піднімання важкого тощо), захворювання, які призводять до хронічного кашлю (напружується черевна стінка), хронічні запори.
Як не парадоксально, причиною може бути сама вагітність за рахунок підвищення внутрішньочеревного тиску. Особливо, якщо жінка народжує декілька разів.
Також соціальною проблемою, яка призводить до опущення стінок піхви, є ожиріння.

- Чому дане захворювання досить актуальне саме для нашої країни?
- Дійсно, у країнах пострадянського простору це одне з найпоширеніших гінекологічних захворювань. Хоча світова статистика однакова: у жінок, які народжують – набагато більший ризик розвитку тазових пролапсів. Але в більш розвинених країнах цей показник набагато менший, мабуть тому що у жінок інше ставлення до себе – жінки не так тяжко працюють, а також менше народжують. Хоча радість від материнства не зрівняється із страхом в майбутньому мати проблеми зі здоров’ям.
Цікава особливість: цим захворюванням страждають переважно жінки білої раси, а темношкірі – набагато менше.

- Як зрозуміти, що з організмом починають відбуватися зміни?
- Як правило, жінка сама відчуває і бачить, що в промежині є суттєве випинання. Але на початкових стадіях проблему можна побачити при звичайному огляді лікарем-гінекологом, який зможе адекватно оцінити ситуацію. На ранніх етапах існують консервативні методи лікування. Тобто, прогресування захворювання можна відстрочити на роки.

- Яке лікування може бути застосоване?
- Якщо жінка знаходиться у періоді передменопаузи, коли зменшується кількість жіночих гормонів, то в якості лікування може бути запропонована замісна гормональна терапія – системна або місцева (спеціальні пристрої, пігулки). Багато жінок лякаються цього. Думають, що вони погладшають, де не потрібно з’явиться волосся чи стануться інші неприємні метаморфози. Але все це – безпідставні міфи. Застосування такої терапії призводить до ремісії атрофії слизової оболонки піхви і вона на деякий час знову стає еластичною.
Також існує комплекс фізичних вправ, спрямованих на тренування м’язів тазового дна. Це так званні вправи Кегеля, які корисно виконувати жінкам які знаходяться в групі ризику. Ефективним буде плавання .
Разом з тим, дуже активні фізичні навантаження, виснажливі заняття спортом – навпаки призводять до погіршення ситуації.

- Часто жінки бояться звернутися до лікаря, бо їх зупиняє страх перед операцією. Чи завжди вона потрібна?
- Усе залежить від ступеню проблеми. При легкій чи помірній формі зазвичай достатньо самостійного догляду та консервативної терапії. У тяжких випадках може знадобитися оперативне лікування.
Звичайно, якщо жінка багато років страждає на випадіння матки або грижове випинання сечового міхура чи прямої кишки, то вона відчуває постійний дискомфорт. Уявіть, що не можна нормально працювати, рухатися, спілкуватися, бути активною і працездатною. Виникають психологічні проблеми. У таких ситуаціях оперативне втручання необхідне. Проводяться оперативні втручання по пластиці піхви в різних модифікаціях - починаючи від цистоцеле і закінчуючи пролапсом матки.

- Які особливості оперативного втручання, і як триває період реабілітації?
- Після операції жінка 3-5 днів перебуває в стаціонарі під наглядом лікарів. Також протягом першого місяця після втручання не можна сидіти. А далі поступово повертається до нормального життя. Якщо мова йде про молоду жінку, то робиться все, аби зберегти її репродуктивну функцію. Якщо це жінка в період менопаузи і питання народження не стоїть, то при запущених випадках пролапсу матка видаляється.
На жаль, існує ризик рецидиву, який може досягати 20-30%. Тому завжди треба берегтися. І запам’ятати: до проблеми нетримання сечі потрібно ставитися так саме, як і до інших захворювань: у цьому немає нічого ганебного. Проблема сама по собі не пройде і нікуди не зникне, лише прогресуватиме. Тому щоб не жити роками в муках – будьте уважними до себе і вчасно звертайтеся за допомогою.


Клінічний випадок
До Ірпінської центральної міської лікарні потрапила жінка з діагнозом тазовий пролапс. Після обстеження вона була негайно прооперована.
Надія, жителька Бучі:
- Ще як тільки-но хвороба починалася, лікар попередила, щоб нічого тяжкого не піднімати. Але є робота, господарство – про себе ніколи було думати. І з роками ставало все гірше. Було боляче, некомфортно, загалом погіршився стан здоров’я. Закінчилося тим, що знепритомніла.
Зрештою, зважилася на вирішальний крок – операцію. Знаю, що таких як я дуже багато, але всі вони або соромляться говорити про свою проблему, або бояться. Тепер, коли пройшла через усе це, хочу сказати всім жінкам – це не страшно. Головне, не затягувати з лікуванням.
Зараз я добре почуваюся. А нашим лікарям вдячна за допомогу.



Підготувала Людмила Гладська
медицина інтерв`ю
  1
 QR-код адреса статьи
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.