3 березня 2013 року в Києві, на базі спортивного комплексу Київського університету туризму, економіки і права, відбувся Відкритий Кубок Федерації спортивно-оздоровчого туризму. Зокрема, відпрацьовували техніку пішохідного туризму на штучному рельєфі (у закритих приміщеннях).
У змаганнях взяли участь 24 команди, які представляли університети і спортивно-туристичні клуби. Сильною була команда університету «КПІ», у складі якої – майстри спорту. Проте, бучанські туристи не побоялися змагатися і з такими. Тож, зібравши команду «Турм@нія» зі школярів школи №4 – поїхали за пригодами.
![]()
За словами наставника групи, вчителя Олексія Карабута, їхали не за результатами, а за досвідом. «Просто хотілося провести тренування у гарних умовах, повчитися у більш досвідчених. Також діти повинні вміти працювати серед колективу», - розповідає тренер.
А у результаті – бучанці посіли третє, бронзове місце! Причому, стартувавши дев’ятими, – довго утримували лідируючі позиції. Але зрештою, поступилися сильнішим суперникам. Хоча і це питання спірне, бо кращими вони були не у майстерності, а у спорядженні, яке також відіграє велику роль і допомагає туристам швидше проходити технічні етапи.
![]()
Загалом бучанці долали дистанції: підкорювали круту похилу (імітація підйому вгору), виконували вертикальний спуск (дюльфер - швидкісний спуск по мотузці на крутих і стрімких стінах), жерді (імітація ходьби по болоті), маятник (долання прірви), колода із самонаведенням (долання прірви) та ін.
«Загалом, все вдалося. Щоправда, на одному з етапів втратили карабін – але буває», - жартують хлопці-туристи. «Група підтримки хвилювалася більше, ніж ми самі», - додають дівчата.
Капітан команди Дмитро Любиченко стверджує, що бучанці зовсім не хвилювалися на цих змаганнях. І не тому, що «ціни собі не знають». Просто ставили перед собою дещо іншу мету: вчитися, а не перемагати.
«На одному з етапів треба було долати перешкоду на великій висоті. Допомагав нашим дівчатам, адже спортивний туризм – це насамперед згуртованість і взаємовиручка. Завдяки цьому не втратили час і пришвидшили проходження цього етапу», - каже Діма.
У команді – важливий кожний учасник, не залежно від навичок і статті. Іноді дівчина впорається з чимось краще, ніж хлопець – і навпаки. Цим і цікавий спортивний туризм: у ньому немає сильніших і слабших – цінують кожного.
Юні туристки Даша Василишина та Єлизавета Подзерей розповідають:
«У серпні минулого року ми ходили в туристичний похід, присвячений Дню Бучі – підкорили п’ять найвищих вершин України. А згодом – у Київській області посіли перше місце серед походів такої категорії складності. Робота, в якій описали цю мандрівку, розглядатиметься 14 березня на Кубку України, де ми представлятимемо Київщину. Приємно, що всі старання якось визнаються. З’являється бажання щось робити», - зазначає дівчина.
«Багато команд на змаганнях економлять час на новому спорядженні, де є відповідні спускові та гальмівні пристрої, гачки, та інші «прибамбаси» - для зручності і практичності. І тільки цим виграють у нас. Проте, ми не гірші – ми це можемо довести», - додає ще один учасник «Турм@нії» Андрій Михайленко.
До речі, київські змагання стали корисними ще й «перспективою щодо співпраці». Тренери найсильніших команд області домовилися, що на весняних канікулах проведуть у Бучі відкритий навчально-тренувальний збір із спортивного туризму (на базі школи №4). Така собі – товариська зустріч і змагання, щоб не втрачати «форму». А наші – проведуть для гостей невеличку презентацію своїх напрацювань в оновленому спортивному залі.
Гарні результати наших дітей зумовлені, насамперед, талановитим учителем, а також бажанням і активністю самих учнів. Проте, і матеріально-технічна база відіграє далеко не останню роль.
У школі №4 продовжується облаштування залу для занять з похідного туризму, де можуть школярі «відточувати» необхідні рухи, імітувати екстремальні ситуації, проходити етапи в складних умовах. Тож, колектив щиро вдячний всім небайдужим людям, які допомагають фінансово. Звичайно, роботи ще треба продовжувати, а матеріального ресурсу – обмаль. Проте, не втрачається віра, що знайдуться меценати.
У змаганнях взяли участь 24 команди, які представляли університети і спортивно-туристичні клуби. Сильною була команда університету «КПІ», у складі якої – майстри спорту. Проте, бучанські туристи не побоялися змагатися і з такими. Тож, зібравши команду «Турм@нія» зі школярів школи №4 – поїхали за пригодами.
За словами наставника групи, вчителя Олексія Карабута, їхали не за результатами, а за досвідом. «Просто хотілося провести тренування у гарних умовах, повчитися у більш досвідчених. Також діти повинні вміти працювати серед колективу», - розповідає тренер.
А у результаті – бучанці посіли третє, бронзове місце! Причому, стартувавши дев’ятими, – довго утримували лідируючі позиції. Але зрештою, поступилися сильнішим суперникам. Хоча і це питання спірне, бо кращими вони були не у майстерності, а у спорядженні, яке також відіграє велику роль і допомагає туристам швидше проходити технічні етапи.
Загалом бучанці долали дистанції: підкорювали круту похилу (імітація підйому вгору), виконували вертикальний спуск (дюльфер - швидкісний спуск по мотузці на крутих і стрімких стінах), жерді (імітація ходьби по болоті), маятник (долання прірви), колода із самонаведенням (долання прірви) та ін.
«Загалом, все вдалося. Щоправда, на одному з етапів втратили карабін – але буває», - жартують хлопці-туристи. «Група підтримки хвилювалася більше, ніж ми самі», - додають дівчата.
Капітан команди Дмитро Любиченко стверджує, що бучанці зовсім не хвилювалися на цих змаганнях. І не тому, що «ціни собі не знають». Просто ставили перед собою дещо іншу мету: вчитися, а не перемагати.
«На одному з етапів треба було долати перешкоду на великій висоті. Допомагав нашим дівчатам, адже спортивний туризм – це насамперед згуртованість і взаємовиручка. Завдяки цьому не втратили час і пришвидшили проходження цього етапу», - каже Діма.
У команді – важливий кожний учасник, не залежно від навичок і статті. Іноді дівчина впорається з чимось краще, ніж хлопець – і навпаки. Цим і цікавий спортивний туризм: у ньому немає сильніших і слабших – цінують кожного.
Юні туристки Даша Василишина та Єлизавета Подзерей розповідають:
«У серпні минулого року ми ходили в туристичний похід, присвячений Дню Бучі – підкорили п’ять найвищих вершин України. А згодом – у Київській області посіли перше місце серед походів такої категорії складності. Робота, в якій описали цю мандрівку, розглядатиметься 14 березня на Кубку України, де ми представлятимемо Київщину. Приємно, що всі старання якось визнаються. З’являється бажання щось робити», - зазначає дівчина.
«Багато команд на змаганнях економлять час на новому спорядженні, де є відповідні спускові та гальмівні пристрої, гачки, та інші «прибамбаси» - для зручності і практичності. І тільки цим виграють у нас. Проте, ми не гірші – ми це можемо довести», - додає ще один учасник «Турм@нії» Андрій Михайленко.
 |  |
 |  |
До речі, київські змагання стали корисними ще й «перспективою щодо співпраці». Тренери найсильніших команд області домовилися, що на весняних канікулах проведуть у Бучі відкритий навчально-тренувальний збір із спортивного туризму (на базі школи №4). Така собі – товариська зустріч і змагання, щоб не втрачати «форму». А наші – проведуть для гостей невеличку презентацію своїх напрацювань в оновленому спортивному залі.
Гарні результати наших дітей зумовлені, насамперед, талановитим учителем, а також бажанням і активністю самих учнів. Проте, і матеріально-технічна база відіграє далеко не останню роль.
У школі №4 продовжується облаштування залу для занять з похідного туризму, де можуть школярі «відточувати» необхідні рухи, імітувати екстремальні ситуації, проходити етапи в складних умовах. Тож, колектив щиро вдячний всім небайдужим людям, які допомагають фінансово. Звичайно, роботи ще треба продовжувати, а матеріального ресурсу – обмаль. Проте, не втрачається віра, що знайдуться меценати.
