Навчальний рік у розпалі, отже на «порядку денному» – багато актуальних питань і завдань, які потрібно вирішувати. У даній галузі, на рівні міста, також сталося чимало змін. Зокрема, передача школи-інтернату у підпорядкування Бучі. Про це та інші моменти в роботі освітян розповідає начальник Бучанського відділу освіти Олег Цимбал.
- Олеже Івановичу, чим живе зараз освіта міста Бучі?
- У школі №1 запустили нову модульну котельню, яку «відрізали» від централізованої. Роботи проведено ПКПП «Теплокомунсервіс» ( директор Пирч С.В.)
Відновлено будівництво дитячого садка по вул. Центральній, адже черги до ДНЗ – дуже великі, близько 600 діток. Хоча це повністю не зніме напруги, проте ситуація трохи покращиться.
Також відбувається перевірка по всіх навчальних закладах по претендентах на медалі. В цьому році передбачається 9 «золотих» і 5 «срібних» медалістів. Сподіваємося, що вони підтвердять цей статус.
Є напрацювання щодо виховної роботи, міжнародних відносин, але детальніше про це – коли все вдасться реалізувати.
- З початку року школа-інтернат опинилася в підпорядкуванні міста. Що змінилося у її роботі?
- Структура залишилася та ж сама, заклад фінансується в повному обсязі. Це – спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 5 з поглибленим вивченням іноземних мов. Домовленість з батьками, педагогічним складом залишилася в силі: контингент дітей і вчителів той самий, тарифікаційне навантаження теж. Все, що обіцяли – ми виконали.
Навряд чи якісь зміни стануться і з 1 вересня, адже минулорічною залишиться і специфіка набору учнів: у школі навчатимуться обдаровані діти, які проходитимуть попереднє тестування.
Зміни в тому, що сесією Бучанської міської ради були проведені зміни у штатному розписі – вивільнені посади, які не відповідають типовому штатному положенню загальноосвітніх шкіл. Мається на увазі, коли заклад має статус інтернату – там значаться зовсім інші працівники. Але ніхто з людей не постраждав.
Харчування, електроносії, теплопостачання – все в порядку.
- Тобто, розмови про те, що звільнятимуть працівників – недостовірні?
- Це неправда. Оскільки харчування дітей передали комунальному підприємству «Продсервіс», то кухарі школи перейшли туди.
Котельню, яка знаходилася на території навчального закладу, передали на баланс «Теплокомунсервіса». Відповідно, всі люди, які були там задіяні, перейшли на роботу до даного теплопостачального підприємства.
Щоправда, у зв’язку з тим, що у відділі освіти централізована бухгалтерія, трьом бухгалтерам школи доведеться звільнити дані посади. Але ми намагатимемося знайти їм роботу.
Крім того, зараз ми почали оформлювати земельну ділянку на школу, відповідно до рішення сесії. Сподіваюся, що до кінця навчального року нам це вдасться.
- Харчуються діти так само, як і в інших школах? Це до того, що з боку деяких батьків чули нарікання на несмачну їжу…
- У мене інша інформація – харчування у школі №5 стало набагато кращим, ніж було раніше. Я, звичайно, особисто перевірю ситуацію. Але можу запевнити, що в усіх школах їжа, її кількість і якість – однакова. Крім того, ні усних, ні письмових скарг і звернень з боку батьків до відділу освіти не надходило.
- Куди поділися діти, які жили в інтернаті?
- Вони – там же. При школі №5 відкрито інтернат для дітей-сиріт (при загальноосвітніх закладах ми маємо право організовувати групи продовженого дня, навчально-виховні комплекси – дитячий садок, інтернати та ін.). Зараз там проживають і навчаються 13 діток. Для них організоване якісне харчування, виділена державна субвенція. Всі права дітей-сиріт, виплати, які їм передбачені, – дотримаються і розписані кошторисом.
- З початку року відділ освіти, і місто загалом, відвідало чимало іноземних делегацій. Чи є з ними якась співпраця?
- Переважно це були гості, запрошені нашим Головним управлінням, які знайомилися з системою освіти в Київській області. Тож, якщо мова і йде про співпрацю, то поки що на вищому рівні.
Але роками ведеться «діалог» нашого навчально-виховного комплексу «Берізка» (є обласним опорним закладом освіти по інклюзії) із зарубіжними партнерами. Наприклад, королівством Бутан. Вони працюють за програмою «Крок за кроком», в рамках якої і передбачається обмін досвідом, робочі зустрічі та ін. Зокрема, наші фахівці їздили до США, де брали участь у тренінгах.
- Як школам міста вдалося пережити цьогорічну епідемію грипу?
- На щастя, серед школярів не було «спалаху» грипу і заклади не зачинялися на карантин. Отже, і учні здорові, і не доведеться у стислі терміни надолужувати навчальну програму. Разом із тим, кожного дня ведемо контроль, працює санепідемстанція.
- Як ви ставитеся до того, що медогляди знову «повернулися» до школи?
- Скажу одне, де б не проходили медогляди – вони повинні бути. Від результатів обстежень залежить і навантаження на уроках фізкультури, і оздоровлення.
А щодо позиції батьків, то їм варто більш уважно і відповідально ставитися до здоров’я дітей.
- Зараз жваво обговорюється питання, що з підручників історії для 5-х класів «зникли» історичні постаті. Яка позиція педагогів?
- Трошки некоректне питання. Є державні програми, написані підручники – і ми повинні за ними навчатися.
На моїй пам’яті, під час вивчення історії, за різні роки дуже часто змінювалося трактування історичних постатей. Так само і по зарубіжній літературі, де російськомовних класиків вивчаємо українською мовою, або письменників про яких мало хто знає. А тих, хто творив історію, писав великі світові роботи – навпаки не вивчаємо у шкільній програмі. Але це не до нас питання – а до Міністерства освіти й науки.
- Піднімалося питання щодо створення освітніх округів. Що малося на увазі?
- У більшості випадків це стосується регіонів сільської місцевості. Шкільний округ передбачає визначення базової школи і підвезення учнів малокомплектних шкіл до цього навчального закладу.
Для Бучі це питання актуальне в одному: ми подали для обговорення план утворення шкільного округу на базі всіх навчальних закладів. Але у нас він може мати тільки методичний характер. Можливо, до освітянського округу захоче приєднатися і вищий навчальний заклад, який є на території Бучі – Український гуманітарний інститут, а також об’єкти культури, спортивні організації тощо. Тільки в такому контексті можемо розглядати питання. Тобто, це може бути комплекс різноспрямованих освітніх послуг.
- Шкільний автобус, який був подарований облдержадміністрацією на 1 Вересня, працює?
- Так, кожні вихідні маємо виїзди на якісь змагання, олімпіади, конкурси тощо. Крім того, у зв’язку з приєднанням школи №5, їхній транспорт також використовується на всі навчальні заклади. Тож, в цьому плані стало легше та дешевше.
- Як ви ставитеся до альтернативи традиційним дитячим садочкам – приватним закладам і групам раннього розвитку?
- Будь-яка освіта має право на існування, але в рамках діючого законодавства і програм, які складені Міністерством освіти. Такі організації повинні бути ліцензійними. У Київській області існує чимало приватних дитячих садочків. Вони мають відповідну ліцензію і в плані методичного виконання програм є підконтрольними тому ж відділу освіти.
Стосовно Бучі, то в нас немає таких закладів. Ті, хто називає себе приватним дитячим садочком, групами раннього розвитку чи ще якось – не мають юридичного права на свою діяльність. Тому прохання до батьків: будьте обережними і уважно ставтеся до людей, яким довіряєте свою дитину!
- Олеже Івановичу, чим живе зараз освіта міста Бучі?
- У школі №1 запустили нову модульну котельню, яку «відрізали» від централізованої. Роботи проведено ПКПП «Теплокомунсервіс» ( директор Пирч С.В.)
Відновлено будівництво дитячого садка по вул. Центральній, адже черги до ДНЗ – дуже великі, близько 600 діток. Хоча це повністю не зніме напруги, проте ситуація трохи покращиться.
Також відбувається перевірка по всіх навчальних закладах по претендентах на медалі. В цьому році передбачається 9 «золотих» і 5 «срібних» медалістів. Сподіваємося, що вони підтвердять цей статус.
Є напрацювання щодо виховної роботи, міжнародних відносин, але детальніше про це – коли все вдасться реалізувати.
- З початку року школа-інтернат опинилася в підпорядкуванні міста. Що змінилося у її роботі?
- Структура залишилася та ж сама, заклад фінансується в повному обсязі. Це – спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 5 з поглибленим вивченням іноземних мов. Домовленість з батьками, педагогічним складом залишилася в силі: контингент дітей і вчителів той самий, тарифікаційне навантаження теж. Все, що обіцяли – ми виконали.
Навряд чи якісь зміни стануться і з 1 вересня, адже минулорічною залишиться і специфіка набору учнів: у школі навчатимуться обдаровані діти, які проходитимуть попереднє тестування.
Зміни в тому, що сесією Бучанської міської ради були проведені зміни у штатному розписі – вивільнені посади, які не відповідають типовому штатному положенню загальноосвітніх шкіл. Мається на увазі, коли заклад має статус інтернату – там значаться зовсім інші працівники. Але ніхто з людей не постраждав.
Харчування, електроносії, теплопостачання – все в порядку.
- Тобто, розмови про те, що звільнятимуть працівників – недостовірні?
- Це неправда. Оскільки харчування дітей передали комунальному підприємству «Продсервіс», то кухарі школи перейшли туди.
Котельню, яка знаходилася на території навчального закладу, передали на баланс «Теплокомунсервіса». Відповідно, всі люди, які були там задіяні, перейшли на роботу до даного теплопостачального підприємства.
Щоправда, у зв’язку з тим, що у відділі освіти централізована бухгалтерія, трьом бухгалтерам школи доведеться звільнити дані посади. Але ми намагатимемося знайти їм роботу.
Крім того, зараз ми почали оформлювати земельну ділянку на школу, відповідно до рішення сесії. Сподіваюся, що до кінця навчального року нам це вдасться.
- Харчуються діти так само, як і в інших школах? Це до того, що з боку деяких батьків чули нарікання на несмачну їжу…
- У мене інша інформація – харчування у школі №5 стало набагато кращим, ніж було раніше. Я, звичайно, особисто перевірю ситуацію. Але можу запевнити, що в усіх школах їжа, її кількість і якість – однакова. Крім того, ні усних, ні письмових скарг і звернень з боку батьків до відділу освіти не надходило.
- Куди поділися діти, які жили в інтернаті?
- Вони – там же. При школі №5 відкрито інтернат для дітей-сиріт (при загальноосвітніх закладах ми маємо право організовувати групи продовженого дня, навчально-виховні комплекси – дитячий садок, інтернати та ін.). Зараз там проживають і навчаються 13 діток. Для них організоване якісне харчування, виділена державна субвенція. Всі права дітей-сиріт, виплати, які їм передбачені, – дотримаються і розписані кошторисом.
- З початку року відділ освіти, і місто загалом, відвідало чимало іноземних делегацій. Чи є з ними якась співпраця?
- Переважно це були гості, запрошені нашим Головним управлінням, які знайомилися з системою освіти в Київській області. Тож, якщо мова і йде про співпрацю, то поки що на вищому рівні.
Але роками ведеться «діалог» нашого навчально-виховного комплексу «Берізка» (є обласним опорним закладом освіти по інклюзії) із зарубіжними партнерами. Наприклад, королівством Бутан. Вони працюють за програмою «Крок за кроком», в рамках якої і передбачається обмін досвідом, робочі зустрічі та ін. Зокрема, наші фахівці їздили до США, де брали участь у тренінгах.
- Як школам міста вдалося пережити цьогорічну епідемію грипу?
- На щастя, серед школярів не було «спалаху» грипу і заклади не зачинялися на карантин. Отже, і учні здорові, і не доведеться у стислі терміни надолужувати навчальну програму. Разом із тим, кожного дня ведемо контроль, працює санепідемстанція.
- Як ви ставитеся до того, що медогляди знову «повернулися» до школи?
- Скажу одне, де б не проходили медогляди – вони повинні бути. Від результатів обстежень залежить і навантаження на уроках фізкультури, і оздоровлення.
А щодо позиції батьків, то їм варто більш уважно і відповідально ставитися до здоров’я дітей.
- Зараз жваво обговорюється питання, що з підручників історії для 5-х класів «зникли» історичні постаті. Яка позиція педагогів?
- Трошки некоректне питання. Є державні програми, написані підручники – і ми повинні за ними навчатися.
На моїй пам’яті, під час вивчення історії, за різні роки дуже часто змінювалося трактування історичних постатей. Так само і по зарубіжній літературі, де російськомовних класиків вивчаємо українською мовою, або письменників про яких мало хто знає. А тих, хто творив історію, писав великі світові роботи – навпаки не вивчаємо у шкільній програмі. Але це не до нас питання – а до Міністерства освіти й науки.
- Піднімалося питання щодо створення освітніх округів. Що малося на увазі?
- У більшості випадків це стосується регіонів сільської місцевості. Шкільний округ передбачає визначення базової школи і підвезення учнів малокомплектних шкіл до цього навчального закладу.
Для Бучі це питання актуальне в одному: ми подали для обговорення план утворення шкільного округу на базі всіх навчальних закладів. Але у нас він може мати тільки методичний характер. Можливо, до освітянського округу захоче приєднатися і вищий навчальний заклад, який є на території Бучі – Український гуманітарний інститут, а також об’єкти культури, спортивні організації тощо. Тільки в такому контексті можемо розглядати питання. Тобто, це може бути комплекс різноспрямованих освітніх послуг.
- Шкільний автобус, який був подарований облдержадміністрацією на 1 Вересня, працює?
- Так, кожні вихідні маємо виїзди на якісь змагання, олімпіади, конкурси тощо. Крім того, у зв’язку з приєднанням школи №5, їхній транспорт також використовується на всі навчальні заклади. Тож, в цьому плані стало легше та дешевше.
- Як ви ставитеся до альтернативи традиційним дитячим садочкам – приватним закладам і групам раннього розвитку?
- Будь-яка освіта має право на існування, але в рамках діючого законодавства і програм, які складені Міністерством освіти. Такі організації повинні бути ліцензійними. У Київській області існує чимало приватних дитячих садочків. Вони мають відповідну ліцензію і в плані методичного виконання програм є підконтрольними тому ж відділу освіти.
Стосовно Бучі, то в нас немає таких закладів. Ті, хто називає себе приватним дитячим садочком, групами раннього розвитку чи ще якось – не мають юридичного права на свою діяльність. Тому прохання до батьків: будьте обережними і уважно ставтеся до людей, яким довіряєте свою дитину!
