Сьогодні можна почути, що всі ці три слова вживаються на позначення одного й того самого - Великоднього хліба. Однак між цими поняттями є й певна, хоча і несуттєва, різниця.
Так, пасха - це великодня страва, виготовлена з сирого чи вареного сиру та спресована у формі обрізаної піраміди, що символізує гріб Господній, та з літерами "ХВ", що має означати перемогу Христа над смертю та його Світле Воскресіння.
З вечора до вечора
А от паска і куліч - це пасхальний хліб, що робиться з борошна з додаванням інших інгредієнтів. Відрізняються вони, власне, лише стилем оформлення. Паску вправні господині прикрашують різними символами, візерунками тощо. А от куліч просто приливають білою глазур'ю, яку зазвичай роблять зі збитого із цукром білка, та присипають цукром.
Раніше процес приготування паски займав цілу добу. Так, в середу ввечері готували опару для паски. Яйця завчасно вбивали в окремий посуд і залишали трохи постояти. Тоді жовтки червоніли і паска була жовтішою. Замішену опару ставили на ніч в тепле місце, а вночі прокидалися й дивилися, чи досить вона тепла, чи гарно росте. Зазвичай, ставили на лежанки. Якщо ті були надто гарячі, то підставляли брусочки, аби опара не підварилась. А вже вранці в Чистий четвер до опари додавали борошно і замішували тісто. Протягом всього року завжди залишали для пасок найкраще борошно. Замісивши, тісто лишали на 4-6 годин рости. Потім вже з готового тіста виробляли паски у циліндричних формах, знову лишали їх ще на 2-3 години доростати. В той же час розтоплювали піч і ставили пекти паску приблизно на 40-50 хвилин.
Паски білі, жовті і ... чорні
Від хліба паски відрізнялись висотою. Чим вища була паска, тим краще. Здавна випікали паски трьох видів: білу, жовту і чорну. Білі були присвячені тим душам, які вже відійшли в інший світ. У них майже не додавали яєць. А от у жовті, присвячені сонцю, вбивали багато яєць, тому вони й були жовтого кольору. Чорні ж паски були для самих себе. Адже живі люди ходять по чорній землі, тому і паски для себе робили із житнього борошна, аби теж були чорні. Готові паски завжди ставили в східному кутку будинку, що символізувало приношення певної жертви.
Випікання пасок сьогодні
Сьогодні випікання паски займає значно менше часу. Достатньо в середу звечора замісити тісто, розвівши в магазинних дріжджах, і покласти його в тепло, аби на ранок, щойно прокинувшись, можна було одразу замішувати паски і ставити їх до печі.
А от на Закарапатті паски прийнято пекти в ніч з п'ятниці на суботу. Коли стемніє, вони замішують дріжджове тісто, яке залишають на кілька годин рости. Ближче до півночі починають ліпити різні прикраси для паски.
Поки замішане для паски тісто росте, його накривають рушником, і зверху у вигляді хреста ставлять свячену напередодні в неділю вербу. А перед тим, як покласти паску пекти, у форму складуть навхрест два колоски освяченої на останню Трійцю пшениці. Існує також переконання, що якщо до оселі, коли господиня вийматиме з печі паску, зайде хтось чужий - то поганий знак.
Православний погляд
Існує переконання, що традиція пекти паски походить ще з дохристиянських часів. Однак є інформація, що традицію освячувати хліб під час великодньої Літургії започаткували ще апостоли. На знак незримої присутності серед них Спасителя вони залишали за столом під час трапези вільне місце і клали перед ним хліб (грецькою - "артос"). Куліч, або ж паска - це і є домашній еквівалент артоса, що досі залишається одним із найдавніших символів Воскресіння Христового.
Так, пасха - це великодня страва, виготовлена з сирого чи вареного сиру та спресована у формі обрізаної піраміди, що символізує гріб Господній, та з літерами "ХВ", що має означати перемогу Христа над смертю та його Світле Воскресіння.
З вечора до вечора
А от паска і куліч - це пасхальний хліб, що робиться з борошна з додаванням інших інгредієнтів. Відрізняються вони, власне, лише стилем оформлення. Паску вправні господині прикрашують різними символами, візерунками тощо. А от куліч просто приливають білою глазур'ю, яку зазвичай роблять зі збитого із цукром білка, та присипають цукром.
Раніше процес приготування паски займав цілу добу. Так, в середу ввечері готували опару для паски. Яйця завчасно вбивали в окремий посуд і залишали трохи постояти. Тоді жовтки червоніли і паска була жовтішою. Замішену опару ставили на ніч в тепле місце, а вночі прокидалися й дивилися, чи досить вона тепла, чи гарно росте. Зазвичай, ставили на лежанки. Якщо ті були надто гарячі, то підставляли брусочки, аби опара не підварилась. А вже вранці в Чистий четвер до опари додавали борошно і замішували тісто. Протягом всього року завжди залишали для пасок найкраще борошно. Замісивши, тісто лишали на 4-6 годин рости. Потім вже з готового тіста виробляли паски у циліндричних формах, знову лишали їх ще на 2-3 години доростати. В той же час розтоплювали піч і ставили пекти паску приблизно на 40-50 хвилин.
Паски білі, жовті і ... чорні
Від хліба паски відрізнялись висотою. Чим вища була паска, тим краще. Здавна випікали паски трьох видів: білу, жовту і чорну. Білі були присвячені тим душам, які вже відійшли в інший світ. У них майже не додавали яєць. А от у жовті, присвячені сонцю, вбивали багато яєць, тому вони й були жовтого кольору. Чорні ж паски були для самих себе. Адже живі люди ходять по чорній землі, тому і паски для себе робили із житнього борошна, аби теж були чорні. Готові паски завжди ставили в східному кутку будинку, що символізувало приношення певної жертви.
Випікання пасок сьогодні
Сьогодні випікання паски займає значно менше часу. Достатньо в середу звечора замісити тісто, розвівши в магазинних дріжджах, і покласти його в тепло, аби на ранок, щойно прокинувшись, можна було одразу замішувати паски і ставити їх до печі.
А от на Закарапатті паски прийнято пекти в ніч з п'ятниці на суботу. Коли стемніє, вони замішують дріжджове тісто, яке залишають на кілька годин рости. Ближче до півночі починають ліпити різні прикраси для паски.
Поки замішане для паски тісто росте, його накривають рушником, і зверху у вигляді хреста ставлять свячену напередодні в неділю вербу. А перед тим, як покласти паску пекти, у форму складуть навхрест два колоски освяченої на останню Трійцю пшениці. Існує також переконання, що якщо до оселі, коли господиня вийматиме з печі паску, зайде хтось чужий - то поганий знак.
Православний погляд
Існує переконання, що традиція пекти паски походить ще з дохристиянських часів. Однак є інформація, що традицію освячувати хліб під час великодньої Літургії започаткували ще апостоли. На знак незримої присутності серед них Спасителя вони залишали за столом під час трапези вільне місце і клали перед ним хліб (грецькою - "артос"). Куліч, або ж паска - це і є домашній еквівалент артоса, що досі залишається одним із найдавніших символів Воскресіння Христового.
| Декілька рецептів Паски та Куліча: |  |
 |  |
 |  |
 |  |
