Сьогодні якість послуг вимірюється не лише якістю товару чи красивим інтер'єром магазину, але й відношенням до споживачів.
Ця тема – досить лоскітлива і часто людям незручно про неї говорити. Але від реальності нікуди не дінешся, всі ми час від часу користуємося громадськими туалетами. Уявімо таку ситуацію: ми прийшли до торгівельного центру за покупкою. Некваплячись вибираємо потрібний товар, приміряємо новий одяг, обговорюємо нові придбання з друзями за склянкою соку у тамтешньому кафе. І при цьому залишаємо в торгівельному закладі сто, двісті, п’ятсот гривень – зрештою, не важливо. Та от розуміємо, що пройшло достатньо часу й – хочеться в туалет.
І йдемо в піднесеному настрої, задоволені повз блискучі красиві бутіки, яскраві торгівельні павільйончики. Зупиняємося там, де потрібно. А «там» сидить жіночка, яка каже, що за туалет потрібно платити, а на дверях ще й приліплена «бумажка» з надписом «1 гривня». І відразу виникає «перезавантаження» свідомості: ми де – в Радянському Союзі чи в економічно розвиненій, «капіталістичній» країні? І не в грошах справа – «жаба не давить», щоб їх заплатити. Просто стає неприємно за такий «облом» свого піднесеного настрою. Невже таким сервісом сьогодні зустрічають клієнтів?
У торгівельному центрі «Пасаж», виявляється, також є громадський туалет для відвідувачів, проте платний. Аби відвідати заклад, необхідно заплатити пані, яка сидить при вході, одну гривню.
На наше обурення платного клозету, жінка, яка збирає гроші за туалет, повідомила, що він вже два місяці як не безкоштовний. Адже змінилися керівники закладу, змінилися і правила, які були установлені раніше.
До речі, у кінорозважальному комплексі «Акваріус» раніше вбиральня також була безкоштовною. Нині для відвідувачів кінотеатру туалет залишається безкоштовним, а за гроші можне прийти і будь-хто з вулиці. Вважаємо, що це цілком справедливо: дозволяє і порядок в громадському туалеті підтримувати, і людям створити сприятливі умови перебування.
В іншому торгівельному комплексі Бучі про клієнтів дбають ще краще. Там є чистий, впорядкований громадський туалет для людей. Користування ним входить у послугу споживачів. Тому ніяких додаткових грошей платити за відведення «нужди» не потрібно. І охорона не біжить за тобою слідом з переляком в голосі: «а ви куди?» І така обставина є нормою для всіх пристойних закладів. Наприклад, мережа фастфудів «McDonalds»: для них безкоштовні туалети – своєрідна фішка в бізнесі. Подібних прикладів можна наводити чимало.
У «Пасажі», мабуть, на туалетах вирішили зекономити і навіть додатково підзаробити.
Бучанець Андрій К., який «через потребу» побував у вже платному туалеті цього торгівельного центру, отримав масу вражень:
- Цікава новинка в Буча-Пасажі - платний туалет! Раніше туалет був безкоштовний, трохи воняв, але було чисто. Зараз туалет платний, але воняє так само, і в коридорчику тепер стоять відра і брудні швабри, ганчірки. В чоловічому туалеті хтось закрився на 15 хвилин. Пані вахтерка каже мені: «Іди в жіночий». Я в шоці. Але терпіти не можу, іду. Там кілька унітазів в рядочок, як в туалеті на вокзалі в Бучі, без кабінок і перегородок. Запитання: за що ми зараз платимо, коли і раніше було так само?
«Законодавча база цього питання досить неоднозначна. Немає певних відповідей, що і як повинно бути. У громадських місцях, таких як торгівельний центр, зобов’язані облаштувати громадський туалет. А от платний він чи ні – це вже на совісті власників», - каже голова Бучанської спілки захисту прав споживачів В’ячеслав Потапов.
Стало цікаво: лише до клієнтів адміністрація «Пасажу» ставиться так «приязно», чи до працівників також?
«Для орендарів є окремий туалет – він закритий для відвідувачів. Лише ми ним користуємося – безкоштовно. А от на першому поверсі – так, вбиральня платна. Але, в принципі, вона в нормальному стані: там дотримані санітарні норми, є миючі засоби», - розповідає продавець ТЦ, яка не захотіла представлятися.
То на чиєму ж боці правда? Чомусь здається, що вартість такої послуги, як громадський туалет, закладена і в оренду приміщень, і в ціну на товари. Не віриться, що у виважених і розумних підприємців може бути інакше. І ніхто не може їм перешкоджати заробляти кошти – який би спосіб для цього вони не обрали. Адже – це їх гроші, час і життя.
Проте також потрібно розуміти, що бізнесмен, який поважає себе і береже репутацію – поважає і споживачів своїх послуг. А у нас з цим, схоже, проблематично.
Ця тема – досить лоскітлива і часто людям незручно про неї говорити. Але від реальності нікуди не дінешся, всі ми час від часу користуємося громадськими туалетами. Уявімо таку ситуацію: ми прийшли до торгівельного центру за покупкою. Некваплячись вибираємо потрібний товар, приміряємо новий одяг, обговорюємо нові придбання з друзями за склянкою соку у тамтешньому кафе. І при цьому залишаємо в торгівельному закладі сто, двісті, п’ятсот гривень – зрештою, не важливо. Та от розуміємо, що пройшло достатньо часу й – хочеться в туалет.
І йдемо в піднесеному настрої, задоволені повз блискучі красиві бутіки, яскраві торгівельні павільйончики. Зупиняємося там, де потрібно. А «там» сидить жіночка, яка каже, що за туалет потрібно платити, а на дверях ще й приліплена «бумажка» з надписом «1 гривня». І відразу виникає «перезавантаження» свідомості: ми де – в Радянському Союзі чи в економічно розвиненій, «капіталістичній» країні? І не в грошах справа – «жаба не давить», щоб їх заплатити. Просто стає неприємно за такий «облом» свого піднесеного настрою. Невже таким сервісом сьогодні зустрічають клієнтів?
У торгівельному центрі «Пасаж», виявляється, також є громадський туалет для відвідувачів, проте платний. Аби відвідати заклад, необхідно заплатити пані, яка сидить при вході, одну гривню.
На наше обурення платного клозету, жінка, яка збирає гроші за туалет, повідомила, що він вже два місяці як не безкоштовний. Адже змінилися керівники закладу, змінилися і правила, які були установлені раніше.
До речі, у кінорозважальному комплексі «Акваріус» раніше вбиральня також була безкоштовною. Нині для відвідувачів кінотеатру туалет залишається безкоштовним, а за гроші можне прийти і будь-хто з вулиці. Вважаємо, що це цілком справедливо: дозволяє і порядок в громадському туалеті підтримувати, і людям створити сприятливі умови перебування.
В іншому торгівельному комплексі Бучі про клієнтів дбають ще краще. Там є чистий, впорядкований громадський туалет для людей. Користування ним входить у послугу споживачів. Тому ніяких додаткових грошей платити за відведення «нужди» не потрібно. І охорона не біжить за тобою слідом з переляком в голосі: «а ви куди?» І така обставина є нормою для всіх пристойних закладів. Наприклад, мережа фастфудів «McDonalds»: для них безкоштовні туалети – своєрідна фішка в бізнесі. Подібних прикладів можна наводити чимало.
У «Пасажі», мабуть, на туалетах вирішили зекономити і навіть додатково підзаробити.
Бучанець Андрій К., який «через потребу» побував у вже платному туалеті цього торгівельного центру, отримав масу вражень:
- Цікава новинка в Буча-Пасажі - платний туалет! Раніше туалет був безкоштовний, трохи воняв, але було чисто. Зараз туалет платний, але воняє так само, і в коридорчику тепер стоять відра і брудні швабри, ганчірки. В чоловічому туалеті хтось закрився на 15 хвилин. Пані вахтерка каже мені: «Іди в жіночий». Я в шоці. Але терпіти не можу, іду. Там кілька унітазів в рядочок, як в туалеті на вокзалі в Бучі, без кабінок і перегородок. Запитання: за що ми зараз платимо, коли і раніше було так само?
«Законодавча база цього питання досить неоднозначна. Немає певних відповідей, що і як повинно бути. У громадських місцях, таких як торгівельний центр, зобов’язані облаштувати громадський туалет. А от платний він чи ні – це вже на совісті власників», - каже голова Бучанської спілки захисту прав споживачів В’ячеслав Потапов.
Стало цікаво: лише до клієнтів адміністрація «Пасажу» ставиться так «приязно», чи до працівників також?
«Для орендарів є окремий туалет – він закритий для відвідувачів. Лише ми ним користуємося – безкоштовно. А от на першому поверсі – так, вбиральня платна. Але, в принципі, вона в нормальному стані: там дотримані санітарні норми, є миючі засоби», - розповідає продавець ТЦ, яка не захотіла представлятися.
То на чиєму ж боці правда? Чомусь здається, що вартість такої послуги, як громадський туалет, закладена і в оренду приміщень, і в ціну на товари. Не віриться, що у виважених і розумних підприємців може бути інакше. І ніхто не може їм перешкоджати заробляти кошти – який би спосіб для цього вони не обрали. Адже – це їх гроші, час і життя.
Проте також потрібно розуміти, що бізнесмен, який поважає себе і береже репутацію – поважає і споживачів своїх послуг. А у нас з цим, схоже, проблематично.