» » » Кольорове життя фарбами митця

Кольорове життя фарбами митця

18 лютого у Центральному Будинку художника, що у Києві, розпочалася персональна виставка Анатолія Фурлета – члена Національної спілки художників України, вчителя образотворчого мистецтва Бучанської ЗОШ №4.

Того дня до виставкових залів, стіни якого заповнили кращі роботи нашого земляка, завітали прихильники творчості Анатолія Борисовича, художники та митці, його колишні й нинішні учні, вчителі школи, у якій працює митець, представники Бучанської міської ради та всі охочі могли зануритися в світлу й таємничу атмосферу художника, яка вирувала на полотнах.
Від відвідувачів виставки пану Анатолію було сказано багато теплих, щирих слів. Гості дійства вітали митця зі святом, з персональною виставкою, дарували квіти. Анатолій Фурлет дякував всім за добрі слова. Панувала тепла, щира, радісна й святкова атмосфера.
У трьох виставкових залах було представлено близько півсотні живописних творів Анатолія Борисовича. Хоча насправді творчий доробок автора набагато більший.

Біля кожної картини експозиції хотілося зупинитися і роздивитися її сутність, глибину, зрозуміти задум автора, відчути настрій і перейнятися ним. Саме так і робили присутні: вдивлялися у представлені шедеври, тонкощі техніки виконання, ділилися враженнями й дивувалися оригінальністю, індивідуальністю робіт, які просто приворожували до себе.

Зауважимо, що персональна виставка Анатолія Фурлета триватиме до 28 лютого включно, тож, при бажанні, ще можна встигнути її відвідати.
Аби детальніше дізнатися про творче життя, роботу з учнями, персональну виставку та плани бучанського художника, вирішили зустрітися з Анатолієм Фурлетом і поспілкуватися.

- Анатолію Борисовичу, ви і зараз продовжуєте вчитися, шукаєте, творите, знаходите нові форми і кольорові рішення, аби передати їх глядачеві. Розкажіть, будь ласка, як починалося ваше творче життя?
- Після закінчення університету, з 1983 року працював у м. Городок Хмельницької області у спеціальній художній школі вчителем, а потім через декілька років директором школи до 2000 року. Паралельно працював, малював, брав участь у різних виставках. Вигравши конкурс, їздив в Америку. Був у Гарвардському університеті, при якому є український інститут, підготував там виставку. Пізніше, приїхавши у Бучу, у 2000 році мене запросили попрацювати у Єгипті. Часто їздив на різні проекти, конкурси. Тож, побував і в Болгарії, і в Польщі, і в Голландії…

- Як працюєте з учнями ЗОШ №4?
- Коли прийшов працювати у бучанську школу, то запропонував директору дати можливість підібрати обдарованих, талановитих дітей та створити необхідні умови для праці. Мені надали все необхідне. Відтак був розроблений навчальний план, обладнана мистецька студія. Нині на базі школи діють спеціалізовані класи з напрямку образотворчого мистецтва. Учні часто беруть участь у різних конкурсах: Всеукраїнському конкурсі учнівської творчості «Об’єднаймося ж, брати мої», присвяченому Шевченківським дням, Всеукраїнському конкурсі «Космічні фантазії», «Диво-дитина» та багатьох інших, займають перші місця, отримують нагороди…

- На вашу думку, наскільки важливо і потрібно брати участь у конкурсах, що вони дають для юних митців?
- Конкурси дають можливість проявити себе і в них обов’язково потрібно брати участь. До того ж, у суєтному житті треба робити дітям свята. Дуже багато хороших, здібних учнів, які обов’язково мають себе ще більше розвивати, показувати свої вміння, удосконалюватися.

- Чи відрізняються колишні ваші учні і нинішні? У чому різниця викладання: як було тоді і як зараз?
- Кількість дітей і самі учні – не змінилися. Діти завжди були і є талановиті, хороші і цікаві. Змінився я, тому що більше досвіду у мене є, як в учителя і як у художника. Зараз мої вихованці працюють у різних техніках, манерах. Адже сьогодні цікаве те, що несподіване, оригінальне, але воно має бути грамотно зроблено. Саме цього і прагну їх навчити, оригінальності, індивідуальності та грамотного виконання. Нині є такі роботи учнів, що доросла, професійна людина могла б підписатися під ними і отримати звання та премію, дуже сильні діти.

- Чи кожна людина може осягнути мистецтво, зрозуміти автора?
- Художника, зазвичай, не хвилює, розуміє його хтось чи не розуміє. Витвір автора може вам не подобатися чи подобатися, то вже контакт є. Звичайно, хочеться позитивного враження інших від робіт. Тому намагаюся передавати на своїх полотнах світлу ідею, колірну і колористичну розробку мотивів витримую у спокійних, теплих тонах.



- У якому настрої найчастіше творите чи коли частіше хочеться працювати?
- Малювати хочеться постійно. Якщо стомлююсь, то не працюю, - роблю ескізи. У школі працюю два дні, а всі інші, окрім неділі, пишу картини та продумую ескізи.

- Скільки часу потрібно для створення картини?
- Звичайно, по-різному буває. Отож, коли можна і за день намалювати, а буває, що і за місяць не зробиш. Мабуть, залежить від того, як ляже на душу.

- Які теми ви найчастіше закладаєте у свої полотна?
- Приблизно можна виокремити такі основні підрозділи, у яких подобається працювати: це козацтво, християнство, язичництво, Єгипет, жінка, різні воїни. Найхарактернішою основною лінією проходить у моїх роботах образ жінки…

- Самі якось характеризуєте, описуєте свої роботи?
- Та ні, часто малюю, навіть назви не знаю. Бувають гарні ідеї, але у мене стільки задумів, що на описову характеристику не вистачає часу… Для мене краща та робота, за допомогою якої я сам трішки виріс і де пішов поштовх вперед, щось я для себе відкрив нове.

- Хто з відомих художників є прикладом для вас?
- Мені дуже подобається Олександр Архипенко, український та американський скульптор і художник, один із основоположників кубізму в скульптурі. Він вважає, якщо людина талановита і постійно працює над собою, то тоді прийде до неї і стиль, і майстерність, до того ж не має значення у якому виді мистецтва. Я з ним цілком погоджуюсь. Адже у майстра проблем з ідеями не буває. Проте треба звертати увагу на грамотність…

- Як часто організовуєте персональні виставки та як вдалося реалізувати цьогорічну виставку у Києві?
- Два-три рази на рік виставляю свої картини, проте у столиці тривалий час моїх виставок не було. Дану експозицію робіт планувалося зробити разом з презентацією каталогу, присвяченому Бучі. Проте каталог, у якому буде представлено 250 репродукцій, вийде тільки через місяць. Варто зазначити, що ініціатором видання була Валентина Ткаченко, а міська влада на чолі з Бучанським міським головою Анатолієм Федоруком підтримали ідею й допомогли її реалізувати. На цій виставці були представлені різні, але кращі роботи, давні, яскраві, нові, які увійдуть до каталогу.

- Анатолію Борисовичу, поділіться вашими планами подальшої праці.
- Зараз почав одночасно працювати над двома проектами. Задумав видати книгу «Моя Буковина», у які буде представлено близько сорока населених пунктів Хотинського району, де я народився. Можливо, вже цього року вдасться реалізувати цей проект. Тому зараз по селех збираю цікаві етнографічні матеріали, старі фотографії, фотографую гарні краєвиди, характерні для тієї місцевості, цікавих людей, простих місцевих жителів, звертаю увагу на старовинні та сучасні будинки, криниці, ворота…
Другий проект, над яким паралельно і поступово працюю, готую та збираю матеріали – «Замки України». Мрію об’їздити їх, перефотографувати і так само на цю тему створити серію картин та видати книгу. Також планую зробити персональну виставку на Буковині.


Коментарі

Петро Зикунов,
заступник голови Національної спілки художників України, заслужений художник України:
- Коли у художника персональна виставка, то це вже багато чого говорить. От у нього є своє я – він Фурлет. Коли художник робить персональну виставку, то він розхристує себе, показує який він є. І ніби говорить дивіться мені в душу, дивіться мені в серце. Тому сьогодні ми присутні на прекрасній, красивій професійній виставці, на святі образотворчого мистецтва. З чим я вітаю у першу чергу автора і всіх присутніх.

Ігор Бугаєнко,
заступник голови Київської організації Національної спілки художників України:
- Шановні пане і панове! Шановний Анатолію! Я всіх радий привітати від імені Київської організації Національної спілки художників зі святом персональної виставки. Персональна виставка – це завжди велике свято у першу чергу для художника і для глядачів, які бачать світ художника. Я уважно оглянув роботи виставкового залу. Художник показав вам світ, у якому він живе. Це світ, який не кожен може збагнути, хоча, думаю, що всі у цей світ можуть потрапити. Художник постійно творить у певному вимірі, отримує натхнення, це його життя. І відірвати це життя від нього не можна. Хочу вам побажати, шановний пане Анатолію, щоб ви і далі створювали такі чудові твори. Цей інший світ, який ми будемо сприймати, в якому ми будемо намагатися трошки побути, у тій красі. І дай вам Бог здоров’я і натхнення на довгі роки, щоб ви завжди були у формі, завжди творили і радували нас своїми роботами. Ще раз вас вітаю і дякую за запрошення.

Алла Літкевич,
директор Бучанської ЗОШ №4:
- Ми всі гордимося тим, що Анатолій Борисович працює у нашій школі. Він не тільки сам малює, творить свої шедеври, вкладаючи у свої роботи душу… Сьогодні на виставці, серед його робіт, присутні і учні Анатолія Фурлета, яких він уже чомусь навчив. Навчив дихати мистецтвом. І це, мабуть, найголовніше, що він робить на землі. Адже важливу роль має не тільки його виставка, а й його продовження, його учні. Мистецька студія «Арт» під керівництвом Анатолія Фурлета, яка діє у школі, стала зразковою студією… Наснаги вам, шановний Анатолію Борисовичу, ми пишаємося, що працюємо разом з вами!

Валентина Ткаченко,
головний архітектор Бучанської міської ради:
- Фурлет – це перлина нашої Бучі. Це не просто художник, чиї роботи ми тут бачимо, він і скульптор, і архітектор. Під час відкриття у місті школи мистецтв бучанці мали нагоду побувати на величезній персональній виставці, чотириповерхова будівля була повністю заповнена роботами Фурлета. І, дійсно, наскільки діти вдячні Анатолію Борисовичу, своєму вчителю, наставнику. Кожного року на День міста робиться велика виставка робіт Фурлета. Хочу побажати вам, не тільки від імені адміністрації Бучі, від усіх бучанців, усіх земляків, натхнення і здоров’я та сказати велике вам спасибі… Думаю, ще не одну вашу виставку ми побачимо!

Фото автора
Вікторія Кончаківська 
газета: "Бучанські новини" №7 від 24 лютого 2011 р.
Фурлет
  1
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.