Готуючись до осінньо-зимового опалювального сезону, важливо не лише належно підготувати до нього житлово-комунальні виробничі об'єкти, а й по максимуму погасити борги за спожиті послуги, у тому числі за тепло. Бо за які ж тоді гроші проводити ті ж ремонтні роботи, модернізацію котелень, тепломереж тощо, а головне, закуповувати газ на наступну зиму? Відтак бути із надійним теплом у морози.
Проте із певних причин із цим на Київщині ще не всюди гаразд. А в Ірпені і того більше, бо тут, по всьому, місцеву владу хвилює не стільки опалювальний сезон і пов'язані із ним борги, а як потрапити у славетну Книгу рекордів Гіннесса. Хоча можемо і помилятися. З книгою рекордів…
Розмовляємо із новопризначеним начальником головного управління житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу Київської облдержадміністрації І.І. Штефаном.
— Цілком розумію, Ігоре Івановичу, що ви тільки входите у курс справ житлово-комунального господарства Київщини і не про все у деталях, так би мовити, ще тут знаєте. Але що-що, а ірпінська проблема із тарифами вам добре відома…
— Звичайно, адже донедавна очолював комунальне підприємство "Києво-Святошинська тепломережа" Київської обласної ради, яке із 27 жовтня минулого року стало займатись обігрівом житлових масивів Ірпеня, приміщень підприємств, установ, організацій в опалювальний сезон. І от тут і зіткнувся із досить дивним розподілом оплати за спожите тепло у місті, що не в'язалося, як мовиться у народі, ні у які рамки. Більше того: не відповідало чинному законодавству. Судіть самі: постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 року за №955 про затвердження порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води (із змінами, відповідно внесеними до ряду інших постанов) передбачено такі види тарифів на послуги з теплопостачання: двоставковий тариф або одноставковий.
Оскільки не всі знають, що тут і до чого, поясню. Двоставковий тариф — це тариф на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення, який складається
з річної абонентської плати (вартості обслуговування одиниці теплового навантаження об'єкта теплоспоживання), яка компенсує умовно-постійну частину тарифу, та вартості одиниці реалізованої теплової енергії, послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, яка компенсує умовно-змінну частину тарифу. Одноставковий тариф — це вартість одиниці реалізованої послуги, яка визначена однією ставкою і не розподіляється на умовно-змінну та умовно-постійну частину.
Ці, і лише ці тарифи, зважте, формуються для трьох категорій споживачів — населення (І група), бюджетних установ, організацій, підприємств, установ, які фінансуються із державного або місцевого бюджетів (ІІ група), інших споживачів, у тому числі приватних підприємств усіх форм власності (ІІІ група). Тобто постановою Кабміну все передбачено, все визначено. І саме так повинно реалізовуватись на практиці. Здавалося б, що тут незрозумілого? Але увага(!): Ірпінська міська рада п.4 рішення № 391-15-У від 6 березня 2006 року постановила, що тарифи на послуги по теплопостачанню для споживачів ІІ та ІІІ груп мають розраховуватися щомісячно за фактичними затратами того чи іншого теплопостачального підприємства. Тобто, як на мене, не інакше як всупереч здоровому глузду чи із якихось інших міркувань "винайшла своє колесо" — суто свій місцевий "фактичний тариф". Хоча у природі такого немає і не повинно бути! Бо прийняття таких рішень має ряд недоліків, які негативно впливають на фінансові результати діяльності теплопостачального підприємства і приносять йому чималі збитки.
Тим часом от що далі трапилося: для населення Ірпеня і надалі, відповідно до згаданої постанови, продовжувало діяти правило про своєчасні (із щомісячною оплатою!) розрахунки за тепло, споживачі ж ІІ і ІІІ груп, завдяки "фактичному тарифу", набули "привілеїв" - їх оплата за спожите тепло тепер виконувалась на два-три місяці пізніше внаслідок певних погоджувально-фінансових процедур. Таке має місце і по цей час. А це означає, що КП "Києво-Святошинська тепломережа" Київської обласної ради та два місцевих ірпінських теплопостачальних підприємства із запізненням десь на три місяці отримують оплату за спожите тепло від тих, хто належить до споживачів ІІ і ІІІ груп. Борг цих споживачів нині складає понад чотири мільйони гривень. Це, погодьтесь, чималі кошти, які нині досить-таки знадобилися б комунальному під-приємству у роботах з підготовки до опалювального сезону, у плануваннях про попередню, як це і належить, оплату за газ для опалювального сезону 2010-2011 років, до якого не так вже й багато часу залишилось — декілька місяців.
І от би ще на чому хотів наголосити, про що мають знати не лише в Ірпені, але й по всій області представники органів місцевого самоврядування. По-перше, відповідно до Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабміну України від 19 липня 2006 року за №955, тариф на надання послуг з централізованого опалення — це вартість надання одиниці послуги з централізованого опалення відповідної якості, розрахована на основі економічно обґрунтованих планових витрат з урахуванням планового прибутку та податку на додану вартість. Право визначення правильності розрахунку економічно обґрунтованих планових витрат надано Державній ціновій інспекції з контролю за цінами Міністерством економіки України наказом №67 від 07.03.2007 року відповідно до постанови Кабміну України від 27.02.2007 року за №297.
По-друге, відповідно до цього ж Порядку, формування тарифів підприємства здійснюється згідно із річними планами виробництва теплової енергії, економічно обґрунтованих планових витрат, техніко-економічних розрахунків та кошторисів, ставок податків і зборів та цін у річному періоді. Це все дає змогу вчасно нарахувати споживачам за спожиту теплову енергію та надати їм відповідні документи для оплати. Розрахунки ж тарифу за фактичними витратами — з багатьма запитаннями…
— Хто стукає — тому відкривають… Які заходи вжиті, аби проблему вирішити позитивно у всіх відношеннях?
— До нас в управління на моє ім'я від виконуючої обов'язки директора КП "Києво-Святошинська тепломережа" Київської облради Л.П.Тонкої надійшла на розгляд скарга із проханням, цитую: "посприяти у припиненні практики прийняття рішень місцевими органами самоврядування щодо застосування тарифів за послуги теплопостачання для ІІ та ІІІ груп за фактичними витратами підприємства, які мають місце в деяких населених пунктах Київської області, де наше підприємство надає послуги з теплопостачання. Прийняття таких рішень має ряд недоліків, які значно впливають на фінансові результати діяльності підприємства та приносять збитки останнім… Бо тариф, розрахований і введений в установленому порядку, забезпечує врахування всіх економічно обґрунтованих витрат підприємства, і застосовується підприємством для нарахування плати за теплопостачання планомірно, в строки, установлені договором. Це надає змогу вчасно нараховувати споживачам за спожиту теплову енергію та надати їм відповідні документи для оплати. Розрахунок же тарифу за фактичними затратами не дає змоги вчасно виставити рахунки та отримати оплату за спожиту теплову енергію через те, що фактичний результат діяльності підприємства відомий на початку наступного місяця; включити до розрахунку витрати на підготовку котелень до опалювального періоду, так як у цей час теплова енергія не виробляється, відповідно і не можна подати розрахунок фактичних витрат; відповісти на вимогу споживачів, які фінансуються з державного бюджету, про надання рішення про погодження тарифу, так як є практика надання таких рішень; викликає питання споживачів про різну ціну спожитої теплової енергії за кожен місяць".
Даний лист для розгляду і вжиття заходів направлено на адресу міськради Ірпеня. Все ж таки хочеться сподіватись, що органи місцевого самоврядування, у компетенції яких дбати про тарифну політику на місцях, реально оцінять вищеописану ситуацію із "фактичним тарифом" і наведуть з тим лад. Бо все повинно мати свої межі, тим більше на рівні органів місцевого самоврядування, які мають бути дійсно для людей, а не люди — для них. Мені імпонує це гасло нової влади, сподіваюсь — Ірпінь його підтримає…
Від редакції: Готові надати місце у газеті, аби оприлюднити думку Ірпінської міської ради щодо даної проблеми про "фактичний тариф".
Проте із певних причин із цим на Київщині ще не всюди гаразд. А в Ірпені і того більше, бо тут, по всьому, місцеву владу хвилює не стільки опалювальний сезон і пов'язані із ним борги, а як потрапити у славетну Книгу рекордів Гіннесса. Хоча можемо і помилятися. З книгою рекордів…
Розмовляємо із новопризначеним начальником головного управління житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу Київської облдержадміністрації І.І. Штефаном.
— Цілком розумію, Ігоре Івановичу, що ви тільки входите у курс справ житлово-комунального господарства Київщини і не про все у деталях, так би мовити, ще тут знаєте. Але що-що, а ірпінська проблема із тарифами вам добре відома…
— Звичайно, адже донедавна очолював комунальне підприємство "Києво-Святошинська тепломережа" Київської обласної ради, яке із 27 жовтня минулого року стало займатись обігрівом житлових масивів Ірпеня, приміщень підприємств, установ, організацій в опалювальний сезон. І от тут і зіткнувся із досить дивним розподілом оплати за спожите тепло у місті, що не в'язалося, як мовиться у народі, ні у які рамки. Більше того: не відповідало чинному законодавству. Судіть самі: постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 року за №955 про затвердження порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води (із змінами, відповідно внесеними до ряду інших постанов) передбачено такі види тарифів на послуги з теплопостачання: двоставковий тариф або одноставковий.
Оскільки не всі знають, що тут і до чого, поясню. Двоставковий тариф — це тариф на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення, який складається
з річної абонентської плати (вартості обслуговування одиниці теплового навантаження об'єкта теплоспоживання), яка компенсує умовно-постійну частину тарифу, та вартості одиниці реалізованої теплової енергії, послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, яка компенсує умовно-змінну частину тарифу. Одноставковий тариф — це вартість одиниці реалізованої послуги, яка визначена однією ставкою і не розподіляється на умовно-змінну та умовно-постійну частину.
Ці, і лише ці тарифи, зважте, формуються для трьох категорій споживачів — населення (І група), бюджетних установ, організацій, підприємств, установ, які фінансуються із державного або місцевого бюджетів (ІІ група), інших споживачів, у тому числі приватних підприємств усіх форм власності (ІІІ група). Тобто постановою Кабміну все передбачено, все визначено. І саме так повинно реалізовуватись на практиці. Здавалося б, що тут незрозумілого? Але увага(!): Ірпінська міська рада п.4 рішення № 391-15-У від 6 березня 2006 року постановила, що тарифи на послуги по теплопостачанню для споживачів ІІ та ІІІ груп мають розраховуватися щомісячно за фактичними затратами того чи іншого теплопостачального підприємства. Тобто, як на мене, не інакше як всупереч здоровому глузду чи із якихось інших міркувань "винайшла своє колесо" — суто свій місцевий "фактичний тариф". Хоча у природі такого немає і не повинно бути! Бо прийняття таких рішень має ряд недоліків, які негативно впливають на фінансові результати діяльності теплопостачального підприємства і приносять йому чималі збитки.
Тим часом от що далі трапилося: для населення Ірпеня і надалі, відповідно до згаданої постанови, продовжувало діяти правило про своєчасні (із щомісячною оплатою!) розрахунки за тепло, споживачі ж ІІ і ІІІ груп, завдяки "фактичному тарифу", набули "привілеїв" - їх оплата за спожите тепло тепер виконувалась на два-три місяці пізніше внаслідок певних погоджувально-фінансових процедур. Таке має місце і по цей час. А це означає, що КП "Києво-Святошинська тепломережа" Київської обласної ради та два місцевих ірпінських теплопостачальних підприємства із запізненням десь на три місяці отримують оплату за спожите тепло від тих, хто належить до споживачів ІІ і ІІІ груп. Борг цих споживачів нині складає понад чотири мільйони гривень. Це, погодьтесь, чималі кошти, які нині досить-таки знадобилися б комунальному під-приємству у роботах з підготовки до опалювального сезону, у плануваннях про попередню, як це і належить, оплату за газ для опалювального сезону 2010-2011 років, до якого не так вже й багато часу залишилось — декілька місяців.
І от би ще на чому хотів наголосити, про що мають знати не лише в Ірпені, але й по всій області представники органів місцевого самоврядування. По-перше, відповідно до Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабміну України від 19 липня 2006 року за №955, тариф на надання послуг з централізованого опалення — це вартість надання одиниці послуги з централізованого опалення відповідної якості, розрахована на основі економічно обґрунтованих планових витрат з урахуванням планового прибутку та податку на додану вартість. Право визначення правильності розрахунку економічно обґрунтованих планових витрат надано Державній ціновій інспекції з контролю за цінами Міністерством економіки України наказом №67 від 07.03.2007 року відповідно до постанови Кабміну України від 27.02.2007 року за №297.
По-друге, відповідно до цього ж Порядку, формування тарифів підприємства здійснюється згідно із річними планами виробництва теплової енергії, економічно обґрунтованих планових витрат, техніко-економічних розрахунків та кошторисів, ставок податків і зборів та цін у річному періоді. Це все дає змогу вчасно нарахувати споживачам за спожиту теплову енергію та надати їм відповідні документи для оплати. Розрахунки ж тарифу за фактичними витратами — з багатьма запитаннями…
— Хто стукає — тому відкривають… Які заходи вжиті, аби проблему вирішити позитивно у всіх відношеннях?
— До нас в управління на моє ім'я від виконуючої обов'язки директора КП "Києво-Святошинська тепломережа" Київської облради Л.П.Тонкої надійшла на розгляд скарга із проханням, цитую: "посприяти у припиненні практики прийняття рішень місцевими органами самоврядування щодо застосування тарифів за послуги теплопостачання для ІІ та ІІІ груп за фактичними витратами підприємства, які мають місце в деяких населених пунктах Київської області, де наше підприємство надає послуги з теплопостачання. Прийняття таких рішень має ряд недоліків, які значно впливають на фінансові результати діяльності підприємства та приносять збитки останнім… Бо тариф, розрахований і введений в установленому порядку, забезпечує врахування всіх економічно обґрунтованих витрат підприємства, і застосовується підприємством для нарахування плати за теплопостачання планомірно, в строки, установлені договором. Це надає змогу вчасно нараховувати споживачам за спожиту теплову енергію та надати їм відповідні документи для оплати. Розрахунок же тарифу за фактичними затратами не дає змоги вчасно виставити рахунки та отримати оплату за спожиту теплову енергію через те, що фактичний результат діяльності підприємства відомий на початку наступного місяця; включити до розрахунку витрати на підготовку котелень до опалювального періоду, так як у цей час теплова енергія не виробляється, відповідно і не можна подати розрахунок фактичних витрат; відповісти на вимогу споживачів, які фінансуються з державного бюджету, про надання рішення про погодження тарифу, так як є практика надання таких рішень; викликає питання споживачів про різну ціну спожитої теплової енергії за кожен місяць".
Даний лист для розгляду і вжиття заходів направлено на адресу міськради Ірпеня. Все ж таки хочеться сподіватись, що органи місцевого самоврядування, у компетенції яких дбати про тарифну політику на місцях, реально оцінять вищеописану ситуацію із "фактичним тарифом" і наведуть з тим лад. Бо все повинно мати свої межі, тим більше на рівні органів місцевого самоврядування, які мають бути дійсно для людей, а не люди — для них. Мені імпонує це гасло нової влади, сподіваюсь — Ірпінь його підтримає…
Від редакції: Готові надати місце у газеті, аби оприлюднити думку Ірпінської міської ради щодо даної проблеми про "фактичний тариф".
