У Бучі почала поширюватися інформація про те, що в стаціонарі лікарні наркозалежним будуть безкоштовно видавати шприци для ін’єкцій. Відверто кажучи, дану «новину» майже всі сприйняли вкрай негативно, бо в уяві відразу постала картина, як добра сотня наркоманів стоїть у черзі до лікаря, а поряд – лікуються діти та люди літнього віку. Проте, як повідомили достовірні джерела, ніхто шприців не видаватиме, але диму без вогню не буває.
Справа в тому, що на державному рівні була прийнята і діє програма щодо замісної метадонової терапії. Якщо коротко, то з метою профілактик ВІЛ-СНІДУ, наркозалежним людям безкоштовно видаватимуть наркотики – пігулки метадону, аби ті декілька разів не використовували одні й ті ж шприци. А здійснюватиметься дана процедура в Ірпінській міській лікарні, що розташована на території Бучі. На це вже є розпорядження Ірпінського міського голови Олега Бондаря та завідувача Ірпінським відділом охорони здоров’я Юрія Романенка.
Погодьтеся, трохи дивно виглядає ситуація. Якщо вже керівництво держави вирішило, що наше суспільство готове йти на такі кроки (метадонова терапія поширена в багатьох країнах світу, але там умови й сприйняття цього зовсім інші), то, мабуть, варто було б спочатку продумати всі нюанси щодо організації даного процесу і можливі наслідки. Адже в разі чого – відповідальність нестимуть лікарі. Одна справа, реалізовувати запровадження замісної метадонової терапії в наркологічному відділення Ірпінської міської поліклініки (яке, до речі, розташоване на окраїні), інша річ – у великому стаціонарі в центрі міста, до того ж навпроти офіційної установи – міської ради (годі й придумати кращої антиреклами Бучі). Де логіка?!
Але самі медики запевняють, що не потрібно створювати паніку серед населення, мотивуючи тим, що нічого страшного в цьому немає. По-перше, перш, ніж реалізовувати проект, потрібно ще виконати низку підготовчих робіт. По-друге, кількість учасників цієї програми не буде перевищувати 15 чоловік. По-третє, все проходитиме під контролем лікарів…
З приводу даної ситуації, ми звернулися за коментарями до посадовців – заступника Бучанського міського голови з соціально-гуманітарних питань Лариси Матюшенко (медика за фахом) та головного лікаря Ірпінської міської лікарні Данила Лісняка.
Лариса МАТЮШЕНКО:
«Реалізовувати подібну програму у звичайному лікувальному закладі – не найкращий варіант»
- Ларисо Анатоліївно, для чого запроваджується дана програма?
- Її суть в тому, що для ін’єкційних наркоманів, пропонується замінити ін’єкції прийомом пігулок. Ця процедура буде керованою і таблетки видаватимуться лише під наглядом лікаря. Окрім профілактики ВІЛ-СНІДу, це ще й добре для того, щоб в залежного не було ломки і він не шукав собі будь-яким способом чергову дозу, зокрема шляхом скоєння злочину.
- З яких джерел фінансується даний проект?
- За рахунок благодійних фондів та банком «Реконструкції та розвитку».
- Чи можна говорити про те, що таки чином наркозалежним допоможуть позбавитися своєї залежності?
- На жаль, ні – про лікування мова не йде. Сумніваюся, що хтось покинув наркотики через те, що його тимчасово переводили на таблетки.
- Чи доцільно запроваджувати метадонову терапію на базі Ірпінської міської лікарні?
- Коли я, два роки тому, цікавилася даною програмою, то їздила до Київської міської лікарні «Соціум», де були запроваджені подібні нововведення. Але там була зовсім інша ситуація: лікарня була режимного типу з гратами, кодовими замками тощо. Тобто, умови дуже відрізняються від тих, які є в нашій міській лікарні.
Коли дана програма тільки-но започатковувалася, планувалося проводити її на території наркологічного відділення Ірпінської міської поліклініки, де є спеціалісти-наркологи, після відповідного його дооблаштування. Але схоже, що Ірпінський відділ охорони здоров’я вирішив зробити це на базі Ірпінської міської лікарні, що в Бучі.
- Чи можливо таке, що передумають реалізовувати цей задум?
- Сумніваюся, адже є відповідні накази Міністерства охорони здоров’я, Головного управління охорони здоров’я в Київській області. Я вважаю, що потрібно не стільки відмовлятися від самої програми, скільки ретельно продумати, де і в яких умовах її запроваджувати.
Данило ЛІСНЯК:
«Для хвилювань – немає підстав»
- Данило Костянтиновичу, чому саме міська лікарня підпала під цю програму та в чому полягатимуть ваші обов’язки?
- Ірпінь відноситься до міст, в яких має бути впроваджена замісна підтримуюча терапія для споживачів ін’єкційних наркотиків. Крім Ірпеня, на Київщині ця програма також реалізовується у містах – Бровари, Біла Церква, Фастів.
На мене поклали зобов’язання виділити та обладнати приміщення для проведення замісної підтримуючої терапії та прийому відвідувачів по цій програмі.
- Де здійснюватиметься видача метадонових пігулок?
- На санпропускнику, бо поки що не маємо можливості відокремити під це якесь інше приміщення.
- Але ж решта пацієнтів можуть бути проти цього…
- Наркозалежні – такі ж самі громадяни нашої держави, як і решта населення, з тими ж правами. Як для лікаря, вони для мене такі ж самі пацієнти.
Особисто я нічого страшного в реалізації цієї програми не бачу. Наркохворі будуть приходити на визначену годину та отримувати свої ліки. При цьому буде присутній лікар-нарколог, який приїжджатиме з Ірпінської міської поліклініки.
- Чи не доцільніше було б проводити цю процедури при наркологічному відділенні поліклініки?
- Так, якби наркологічна служба в Ірпені працювала цілодобово. Але є низка нюансів, через які не можна запроваджувати цю програму при наркологічному відділенні Ірпінської поліклініки. Зокрема, метадон – це наркотична речовина, яка повинна списуватися, отримуватися і зберігатися, як наркотик. А в наркологічного відділення немає на це ліцензії. Всі функції щодо отримання, зберігання, перевезення, відпускання (згідно графіку розподілу) метадону буде здійснювати КП «Міжлікарняна аптека», що розташована на території Ірпінської міської лікарні.
- Коли замісна терапія буде впроваджуватися на практиці?
- Термін виконання – травень. Але не все так швидко вдається реалізувати, як того вимагають. Потрібно ще переобладнати приміщення, встановити сигналізацію, узгодити питання з управлінням по боротьбі з незаконним обігом наркотиків, аби потім до нас не виникало ніяких питань.
- Як діє метадон? На яку кількість чоловік розрахована ця програма?
- У правильних дозуваннях метадон не викликає ейфорії чи седативного ефекту і не впливає негативно на здатність пацієнтів до працевлаштування, їх здатність до точних рухів і їх розумові здібності. Тому ті, хто гониться за «кайфом» під цю програму не підпадають. А от ті, хто хоче відійти від наркотиків – так.
Згідно правил, до програми повинно входити не більше 15 хворих. Наразі відібрали лише чотири.
Тому хочу заспокоїти людей, бо не вважаю, що для них це спричинить якісь незручності, або вплине на якість і комфортність лікування. Швидше за все – це додаткове навантаження для самих медпрацівників. Для хвилювання – немає підстав.
Можливо, ця терапія має місце й дійсно є дієвою. Ще й досі тавро наркотичної залежності є настільки сильним, що ті, хто потерпають від нього, повинні все життя долати сором, обвинувачення та відторгнення. Не зважаючи на те, що всі ми знаємо про фізіологічну природу цього стану, триває настійливе засудження тих, хто на нього страждає, а також заперечення його поширеності та наслідків.
Проте, слід враховувати декілька моментів: комусь може здатися, що навіть якщо й «підсядеш» на наркотики і раптом їх не буде, то – не страшно, бо тобі видадуть пігулку безкоштовно.
Крім того, варто краще продумати організацію прийому цих пігулок, адже якщо у відповідному середовищі наркозалежних дізнаються, що десь видають наркотики, дуже сумнівно, що під час «ломки» їх будуть цікавити питання: підпадають вони під дану програму чи ні, висить замок на дверях чи ні. Тим більше, що охороняти медиків та решту пацієнтів ніхто не збирається. І ще один нюанс: у більшості випадків, дану програму у містах запроваджували на базі спеціалізованих лікарень, лікарень режимного типу, або психоневрологічних установ. Саме про це йде мова. Добре, що вживаються якісь заходи, відбувається профілактика хвороб, але – всьому своє місце.
Справа в тому, що на державному рівні була прийнята і діє програма щодо замісної метадонової терапії. Якщо коротко, то з метою профілактик ВІЛ-СНІДУ, наркозалежним людям безкоштовно видаватимуть наркотики – пігулки метадону, аби ті декілька разів не використовували одні й ті ж шприци. А здійснюватиметься дана процедура в Ірпінській міській лікарні, що розташована на території Бучі. На це вже є розпорядження Ірпінського міського голови Олега Бондаря та завідувача Ірпінським відділом охорони здоров’я Юрія Романенка.
Погодьтеся, трохи дивно виглядає ситуація. Якщо вже керівництво держави вирішило, що наше суспільство готове йти на такі кроки (метадонова терапія поширена в багатьох країнах світу, але там умови й сприйняття цього зовсім інші), то, мабуть, варто було б спочатку продумати всі нюанси щодо організації даного процесу і можливі наслідки. Адже в разі чого – відповідальність нестимуть лікарі. Одна справа, реалізовувати запровадження замісної метадонової терапії в наркологічному відділення Ірпінської міської поліклініки (яке, до речі, розташоване на окраїні), інша річ – у великому стаціонарі в центрі міста, до того ж навпроти офіційної установи – міської ради (годі й придумати кращої антиреклами Бучі). Де логіка?!
Але самі медики запевняють, що не потрібно створювати паніку серед населення, мотивуючи тим, що нічого страшного в цьому немає. По-перше, перш, ніж реалізовувати проект, потрібно ще виконати низку підготовчих робіт. По-друге, кількість учасників цієї програми не буде перевищувати 15 чоловік. По-третє, все проходитиме під контролем лікарів…
З приводу даної ситуації, ми звернулися за коментарями до посадовців – заступника Бучанського міського голови з соціально-гуманітарних питань Лариси Матюшенко (медика за фахом) та головного лікаря Ірпінської міської лікарні Данила Лісняка.
Лариса МАТЮШЕНКО:
«Реалізовувати подібну програму у звичайному лікувальному закладі – не найкращий варіант»
- Ларисо Анатоліївно, для чого запроваджується дана програма?
- Її суть в тому, що для ін’єкційних наркоманів, пропонується замінити ін’єкції прийомом пігулок. Ця процедура буде керованою і таблетки видаватимуться лише під наглядом лікаря. Окрім профілактики ВІЛ-СНІДу, це ще й добре для того, щоб в залежного не було ломки і він не шукав собі будь-яким способом чергову дозу, зокрема шляхом скоєння злочину.
- З яких джерел фінансується даний проект?
- За рахунок благодійних фондів та банком «Реконструкції та розвитку».
- Чи можна говорити про те, що таки чином наркозалежним допоможуть позбавитися своєї залежності?
- На жаль, ні – про лікування мова не йде. Сумніваюся, що хтось покинув наркотики через те, що його тимчасово переводили на таблетки.
- Чи доцільно запроваджувати метадонову терапію на базі Ірпінської міської лікарні?
- Коли я, два роки тому, цікавилася даною програмою, то їздила до Київської міської лікарні «Соціум», де були запроваджені подібні нововведення. Але там була зовсім інша ситуація: лікарня була режимного типу з гратами, кодовими замками тощо. Тобто, умови дуже відрізняються від тих, які є в нашій міській лікарні.
Коли дана програма тільки-но започатковувалася, планувалося проводити її на території наркологічного відділення Ірпінської міської поліклініки, де є спеціалісти-наркологи, після відповідного його дооблаштування. Але схоже, що Ірпінський відділ охорони здоров’я вирішив зробити це на базі Ірпінської міської лікарні, що в Бучі.
- Чи можливо таке, що передумають реалізовувати цей задум?
- Сумніваюся, адже є відповідні накази Міністерства охорони здоров’я, Головного управління охорони здоров’я в Київській області. Я вважаю, що потрібно не стільки відмовлятися від самої програми, скільки ретельно продумати, де і в яких умовах її запроваджувати.
Данило ЛІСНЯК:
«Для хвилювань – немає підстав»
- Данило Костянтиновичу, чому саме міська лікарня підпала під цю програму та в чому полягатимуть ваші обов’язки?
- Ірпінь відноситься до міст, в яких має бути впроваджена замісна підтримуюча терапія для споживачів ін’єкційних наркотиків. Крім Ірпеня, на Київщині ця програма також реалізовується у містах – Бровари, Біла Церква, Фастів.
На мене поклали зобов’язання виділити та обладнати приміщення для проведення замісної підтримуючої терапії та прийому відвідувачів по цій програмі.
- Де здійснюватиметься видача метадонових пігулок?
- На санпропускнику, бо поки що не маємо можливості відокремити під це якесь інше приміщення.
- Але ж решта пацієнтів можуть бути проти цього…
- Наркозалежні – такі ж самі громадяни нашої держави, як і решта населення, з тими ж правами. Як для лікаря, вони для мене такі ж самі пацієнти.
Особисто я нічого страшного в реалізації цієї програми не бачу. Наркохворі будуть приходити на визначену годину та отримувати свої ліки. При цьому буде присутній лікар-нарколог, який приїжджатиме з Ірпінської міської поліклініки.
- Чи не доцільніше було б проводити цю процедури при наркологічному відділенні поліклініки?
- Так, якби наркологічна служба в Ірпені працювала цілодобово. Але є низка нюансів, через які не можна запроваджувати цю програму при наркологічному відділенні Ірпінської поліклініки. Зокрема, метадон – це наркотична речовина, яка повинна списуватися, отримуватися і зберігатися, як наркотик. А в наркологічного відділення немає на це ліцензії. Всі функції щодо отримання, зберігання, перевезення, відпускання (згідно графіку розподілу) метадону буде здійснювати КП «Міжлікарняна аптека», що розташована на території Ірпінської міської лікарні.
- Коли замісна терапія буде впроваджуватися на практиці?
- Термін виконання – травень. Але не все так швидко вдається реалізувати, як того вимагають. Потрібно ще переобладнати приміщення, встановити сигналізацію, узгодити питання з управлінням по боротьбі з незаконним обігом наркотиків, аби потім до нас не виникало ніяких питань.
- Як діє метадон? На яку кількість чоловік розрахована ця програма?
- У правильних дозуваннях метадон не викликає ейфорії чи седативного ефекту і не впливає негативно на здатність пацієнтів до працевлаштування, їх здатність до точних рухів і їх розумові здібності. Тому ті, хто гониться за «кайфом» під цю програму не підпадають. А от ті, хто хоче відійти від наркотиків – так.
Згідно правил, до програми повинно входити не більше 15 хворих. Наразі відібрали лише чотири.
Тому хочу заспокоїти людей, бо не вважаю, що для них це спричинить якісь незручності, або вплине на якість і комфортність лікування. Швидше за все – це додаткове навантаження для самих медпрацівників. Для хвилювання – немає підстав.
Можливо, ця терапія має місце й дійсно є дієвою. Ще й досі тавро наркотичної залежності є настільки сильним, що ті, хто потерпають від нього, повинні все життя долати сором, обвинувачення та відторгнення. Не зважаючи на те, що всі ми знаємо про фізіологічну природу цього стану, триває настійливе засудження тих, хто на нього страждає, а також заперечення його поширеності та наслідків.
Проте, слід враховувати декілька моментів: комусь може здатися, що навіть якщо й «підсядеш» на наркотики і раптом їх не буде, то – не страшно, бо тобі видадуть пігулку безкоштовно.
Крім того, варто краще продумати організацію прийому цих пігулок, адже якщо у відповідному середовищі наркозалежних дізнаються, що десь видають наркотики, дуже сумнівно, що під час «ломки» їх будуть цікавити питання: підпадають вони під дану програму чи ні, висить замок на дверях чи ні. Тим більше, що охороняти медиків та решту пацієнтів ніхто не збирається. І ще один нюанс: у більшості випадків, дану програму у містах запроваджували на базі спеціалізованих лікарень, лікарень режимного типу, або психоневрологічних установ. Саме про це йде мова. Добре, що вживаються якісь заходи, відбувається профілактика хвороб, але – всьому своє місце.
До відома
Міська рада Севастополя заборонила використовувати об`єкти нерухомості (приміщення) комунальної власності для впровадження метадонової програми — замісної терапії препаратом метадоном.
В ухваленому рішенні, зокрема, йдеться: «враховуючи, що заміною одного наркотика (героїну) дешевшим синтетичним наркотиком — метадоном, що має сильніший наркозалежний ефект, неможливо зупинити зростання наркоманії в Україні, враховуючи згубні наслідки для суспільства від легалізації штучного наркотика — метадона в Україні, керуючись ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Севастопольська міська рада вирішила заборонити використання приміщень комунальної власності з метою впровадження програм замісної підтримуючої терапії для наркозалежних».
Начальник управління охорони здоров`я міської державної адміністрації Віктор Пологов назвав рішення депутатів абсурдним, і висловив думку, що міськрада перевищила свої повноваження. Раніше він заявляв, що на його глибоке переконання, інформаційна протидія впровадженню ефективного методу лікування, якою є замісна терапія препаратом метадон, «організовують саме ті, хто реалізують наркотики».
Довідка
Програми замісної терапії почали впроваджувати у другій половині 60-х років у Канаді та Великобританії. На даний час замісну терапію з використанням метадону у світі отримують понад 800 тис. людей у більш ніж 60 країнах світу.
Впровадження замісної терапії в широку медичну практику як одного з методів лікування наркотичної залежності та реального механізму зменшення ризику поширення ВІЛ-інфекції через середовище ін’єкційних споживачів наркотиків було рекомендовано Уряду Верховною Радою України у лютому 2004 року. Чинні програми замісної терапії впроваджуються відповідно до Національної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2004-2008 роки, що затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 року за №264.
Міська рада Севастополя заборонила використовувати об`єкти нерухомості (приміщення) комунальної власності для впровадження метадонової програми — замісної терапії препаратом метадоном.
В ухваленому рішенні, зокрема, йдеться: «враховуючи, що заміною одного наркотика (героїну) дешевшим синтетичним наркотиком — метадоном, що має сильніший наркозалежний ефект, неможливо зупинити зростання наркоманії в Україні, враховуючи згубні наслідки для суспільства від легалізації штучного наркотика — метадона в Україні, керуючись ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Севастопольська міська рада вирішила заборонити використання приміщень комунальної власності з метою впровадження програм замісної підтримуючої терапії для наркозалежних».
Начальник управління охорони здоров`я міської державної адміністрації Віктор Пологов назвав рішення депутатів абсурдним, і висловив думку, що міськрада перевищила свої повноваження. Раніше він заявляв, що на його глибоке переконання, інформаційна протидія впровадженню ефективного методу лікування, якою є замісна терапія препаратом метадон, «організовують саме ті, хто реалізують наркотики».
Довідка
Програми замісної терапії почали впроваджувати у другій половині 60-х років у Канаді та Великобританії. На даний час замісну терапію з використанням метадону у світі отримують понад 800 тис. людей у більш ніж 60 країнах світу.
Впровадження замісної терапії в широку медичну практику як одного з методів лікування наркотичної залежності та реального механізму зменшення ризику поширення ВІЛ-інфекції через середовище ін’єкційних споживачів наркотиків було рекомендовано Уряду Верховною Радою України у лютому 2004 року. Чинні програми замісної терапії впроваджуються відповідно до Національної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2004-2008 роки, що затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 року за №264.
