Усі, хто має щастя, а точніше нещастя, добиратися на роботу з Бучі в Ірпінь, або навпаки, неминуче має стикнутися з маршрутним таксі. Вже давно всі звикли до переповненості маршруток, і це далеко не єдина «особливість» нашого громадського транспорту. Втім, по-порядку:
1. Кожен пасажир сам обирає висадку-посадку - нічого дивно, адже це маршрутне таксі. Але коли водієві через кожні 50 метрів доводиться зупинятися, або пасажирові «доганяти» маршрутку, - то можливо варто впорядкувати це питання. Якщо не скрізь доцільно встановлювати саму автобусну зупинку, то натякнути на потенційну зупинку простому людові хоча б зупиночним знаком можна. Це прискорить сам процес гореїзди, а що вже збереже нерви як пасажирам, так і водіям – годі й говорити. Найцікавіше у всьому цьому те, що не створивши належної бази, адміністрація АТП погрожує водіям штрафом за зупинку в непередбаченому місці (від 255 до 340 грн.).
2. Зовнішній вигляд салонів маршрутних таксі залишає бажати кращого. Чого там тільки не побачиш: валяються ганчірки, відра, покришки, фуфайки; обшарпані клапті паперу з оголошеннями невідомо для кого висять (прочитати їх однаково неможна через ржавчину на них);невтішно бачити і вирвані до основи двері та стіни і якось там залатані кусками ДВП. Якщо для того, щоб розгрузити переповненість маршруток треба добрячого фінансування, то фінансування в яких масштабах треба для того, щоб прибиральниця протерла нарешті ті вікна, що вже аж мохом поросли? Верхній одяг, скажімо дублянку, не так просто потім очистити від плям. Дешевше ходити пішки. Якби не так далеко, можна було б і походити, але в непогоду – не дуже й находишся. От і доводиться вислуховувати лайку водіїв, лайку перехожих, яких ті водії вважають за свій обов`язок обдряпати.
3. Але кульмінацією всього побаченого стає розпивання спиртного в салонах маршруток. І якщо підлітки ще трохи соромляться ( десь там совість ще подає свій кволий голос), то люди старшого покоління - наш приклад, наш взірець поведінки – розпивають спиртні напої без всяких там вагань і почуття незручності. Не хочеться образити людей старшого віку, бо не всі подають такий «гідний» приклад, але з легкої руки саме старшого покоління, з їхньої звички відмовчуватись молодь долучається до подібної культури. Цей без перебільшення інцидент вперто ігноруються як пасажирами, так і водієм. Чи то спрацьовує наш менталітет, чи то в дію вступає самозахисна реакція (десь можна зрозуміти звичайних людей-пасажирів: робити зауваження п`яним молодикам не завжди безпечно) – це лишається незрозумілим. Зрозуміло єдине – така поведінка неприпустима. Мусить бути якийсь механізм впливу на ситуацію з проїздом в маршрутному таксі. І чим швидше його налагодять – тим краще.
Анна Цехмейструк
1. Кожен пасажир сам обирає висадку-посадку - нічого дивно, адже це маршрутне таксі. Але коли водієві через кожні 50 метрів доводиться зупинятися, або пасажирові «доганяти» маршрутку, - то можливо варто впорядкувати це питання. Якщо не скрізь доцільно встановлювати саму автобусну зупинку, то натякнути на потенційну зупинку простому людові хоча б зупиночним знаком можна. Це прискорить сам процес гореїзди, а що вже збереже нерви як пасажирам, так і водіям – годі й говорити. Найцікавіше у всьому цьому те, що не створивши належної бази, адміністрація АТП погрожує водіям штрафом за зупинку в непередбаченому місці (від 255 до 340 грн.).
2. Зовнішній вигляд салонів маршрутних таксі залишає бажати кращого. Чого там тільки не побачиш: валяються ганчірки, відра, покришки, фуфайки; обшарпані клапті паперу з оголошеннями невідомо для кого висять (прочитати їх однаково неможна через ржавчину на них);невтішно бачити і вирвані до основи двері та стіни і якось там залатані кусками ДВП. Якщо для того, щоб розгрузити переповненість маршруток треба добрячого фінансування, то фінансування в яких масштабах треба для того, щоб прибиральниця протерла нарешті ті вікна, що вже аж мохом поросли? Верхній одяг, скажімо дублянку, не так просто потім очистити від плям. Дешевше ходити пішки. Якби не так далеко, можна було б і походити, але в непогоду – не дуже й находишся. От і доводиться вислуховувати лайку водіїв, лайку перехожих, яких ті водії вважають за свій обов`язок обдряпати.
3. Але кульмінацією всього побаченого стає розпивання спиртного в салонах маршруток. І якщо підлітки ще трохи соромляться ( десь там совість ще подає свій кволий голос), то люди старшого покоління - наш приклад, наш взірець поведінки – розпивають спиртні напої без всяких там вагань і почуття незручності. Не хочеться образити людей старшого віку, бо не всі подають такий «гідний» приклад, але з легкої руки саме старшого покоління, з їхньої звички відмовчуватись молодь долучається до подібної культури. Цей без перебільшення інцидент вперто ігноруються як пасажирами, так і водієм. Чи то спрацьовує наш менталітет, чи то в дію вступає самозахисна реакція (десь можна зрозуміти звичайних людей-пасажирів: робити зауваження п`яним молодикам не завжди безпечно) – це лишається незрозумілим. Зрозуміло єдине – така поведінка неприпустима. Мусить бути якийсь механізм впливу на ситуацію з проїздом в маршрутному таксі. І чим швидше його налагодять – тим краще.
Анна Цехмейструк
