Яка музика потрібна нашим дітям?
Не хлібом єдиним...
Єв.Матф. 4, 4
Ранок. Школярі поспішають на уроки. Попереду - зграйка підлітків з телефонами в руках. Слухають... Слів не розібрати, мелодії теж, тільки й чути шалений одноманітний ритм: БУМ! БУМ! БУМ!...
Звичайний ранок. Звичайні діти. Звичне БУМ! БУМ! БУМ!...
"Зараз всі такі! Мода! Що зробиш?!" - скажете ви мені. Проте, може, варто замислитись над тим, що ж насправді слухають наші діти і наскільки це безпечно для них?
Вже доведеним є той факт, що музичні враження є найактивнішими чинниками перетворюючого впливу на людську психіку. Про лікувальні властивості музичного мистецтва відомо ще з часів Стародавнього Єгипту та Греції. Античні філософи Піфагор, Аристотель, Платон неодноразово писали про цілющу силу музичного впливу, а на музичних інструментах епохи Відродження можна було побачити напис "Музика зцілює душу і тіло". На думку дослідників у галузі музико-терапії, можливостями класичної музики ("класичний" - зразковий, перевірений часом) є збереження психічного здоров'я населення, зняття нервово-психічних перевантажень (особливо у дітей і молоді), корегування емоційно-поведінкових відхилень, котрі стрімко поширюються в соціальному середовищі.
Будь-який музичний твір - це звукова інформація, акустичний потік, що має свій енергетичний коефіцієнт і здатен оптимізувати роботу головного мозку або навпаки - гальмувати психічний розвиток, знижувати емоційний тонус, призводити до втрати ініціативності, здатності творчо мислити. Вчені, які досліджували зразки музики різних напрямків, оприлюднили результати, за якими жоден твір поп-, рок-музики не мав енергетичний коефіцієнт (коефіцієнт варіацій енергії звукового потоку) більше 18%, а в деяких рок-композиціях він становив 0,2%, 0,3%. При цьому твори серйозної (класичної) музики мали показники 30%-90%. З огляду на це, вже не здається таким дивним вислів про те, що традиційна культура, формуючи середовище "усталеної духовності", сприяє профілактиці наркоманії та ВІЛу.
Автором статті було проведено дослідження музичних вподобань підлітків та їх ставлення до музики взагалі. За результатами опитування учнів 5-8 класів, тільки третина дітей у вільний час слухає музику, а музичною творчістю (спів, гра на музичних інструментах) займається 8,9% школярів. Пріоритетними ж формами проведення вільного часу поза школою виступають спілкування з друзями на вулиці (49%), перегляд телевізійних передач та ігри за комп'ютером (34%). У більшості дітей спостерігається прикладне, споживацьке ставлення до музики. Вони слухають ту музику, яка є приємним фоном для дозвілля, відпочинку, й за відсутності власних переконань керуються у виборі вимогами моди та вибором друзів.
Переважній більшості (58%) подобається сучасна розважальна музика (рок, панк-рок, реп, популярна естрада); класичну слухають 20,4% опитаних; не мають стійких музичних пріоритетів 8,3% школярів.
Досліджуючи загальну музичну ерудованість, кругозір, ми виявили, що підліткам важко визначати свої вподобання, характерною ознакою молодих є надмірне захоплення модним і беззмістовним. Проте проблема навіть не в тому, що підлітки слухають рок і реп. Протиставляти рок-музику будь-яким іншим напрямкам - класиці, естраді, джазу - немає сенсу. Всі вони існують у різній функціональній якості та відбивають різні сторони нашого буття. Проблема в тому, що, крім модних, не завжди якісних мас-медіапродуктів, наші діти не слухають (і не прагнуть слухати) нічого іншого! Непізнаним залишається широкий пласт музики різного спрямування - від класики до фольклору. Тоді й виходить, що назвати 10 творів популярної музики можуть з легкістю 31,8% школярів, класичної - 2,5%, народної - 0%. Наразі актуальною є проблема ставлення підро-стаючого покоління до народної музики і взагалі до вітчизняної музичної культури. Як можна виховувати патріотизм у молоді, якщо більшість пісень, які вони слухають, - англомовні та російськомовні?
На нашу думку, для вирішення цієї та низки зазначених раніше проблем потрібно об'єднати зусилля і родини, і шко-ли, і громадськості. Ситуація така, що необхідністю стає організація та проведення просвітницько-виховних заходів на рівні школи, міста, метою яких було б ознайомлення в цікавій формі з різними стильовими музичними напрямками, стимулювання інтересу дітей до народної музичної культури. Залишається тільки мріяти, що в недалекому майбутньо-му бібліотеки будуть мати фонд музичних аудіозаписів (як, наприклад, київські бібліотеки мистецтв).
Батьки! Від вас теж багато залежить! По-перше, потрібно допомогти своїм дітям змінити ставлення до уроку музично-го мистецтва, як до другорядного, а то й взагалі непотрібного в шкільній програмі. Не можна виховати всебічно розвинену, гармонійну особистість, творчу, ініціативну, нестандартно мислячу і врешті-решт здорову (і духовно, і фізично) тільки на основі формул та правил! По-друге, спробуйте поговорити з дитиною про те, що її цікавить, про те, що вона слухає. Спробуйте не критикувати, а зрозуміти її вибір.
А далі... Далі - все у ваших руках! Ходіть на концерти, де буде звучати жива музика, не обов'язково класична, а просто ІНША; разом слухайте аудіозаписи, діліться своїми враженнями; розкажіть дитині про власні музичні захоплення, збирайте домашню фонотеку, поповнюючи її якісними музичними записами різних стильових напрямків та епох.
Спробуйте! Це обов'язково принесе радість і вам, і вашим дітям!
Не хлібом єдиним...
Єв.Матф. 4, 4
Ранок. Школярі поспішають на уроки. Попереду - зграйка підлітків з телефонами в руках. Слухають... Слів не розібрати, мелодії теж, тільки й чути шалений одноманітний ритм: БУМ! БУМ! БУМ!...
Звичайний ранок. Звичайні діти. Звичне БУМ! БУМ! БУМ!...
"Зараз всі такі! Мода! Що зробиш?!" - скажете ви мені. Проте, може, варто замислитись над тим, що ж насправді слухають наші діти і наскільки це безпечно для них?
Вже доведеним є той факт, що музичні враження є найактивнішими чинниками перетворюючого впливу на людську психіку. Про лікувальні властивості музичного мистецтва відомо ще з часів Стародавнього Єгипту та Греції. Античні філософи Піфагор, Аристотель, Платон неодноразово писали про цілющу силу музичного впливу, а на музичних інструментах епохи Відродження можна було побачити напис "Музика зцілює душу і тіло". На думку дослідників у галузі музико-терапії, можливостями класичної музики ("класичний" - зразковий, перевірений часом) є збереження психічного здоров'я населення, зняття нервово-психічних перевантажень (особливо у дітей і молоді), корегування емоційно-поведінкових відхилень, котрі стрімко поширюються в соціальному середовищі.
Будь-який музичний твір - це звукова інформація, акустичний потік, що має свій енергетичний коефіцієнт і здатен оптимізувати роботу головного мозку або навпаки - гальмувати психічний розвиток, знижувати емоційний тонус, призводити до втрати ініціативності, здатності творчо мислити. Вчені, які досліджували зразки музики різних напрямків, оприлюднили результати, за якими жоден твір поп-, рок-музики не мав енергетичний коефіцієнт (коефіцієнт варіацій енергії звукового потоку) більше 18%, а в деяких рок-композиціях він становив 0,2%, 0,3%. При цьому твори серйозної (класичної) музики мали показники 30%-90%. З огляду на це, вже не здається таким дивним вислів про те, що традиційна культура, формуючи середовище "усталеної духовності", сприяє профілактиці наркоманії та ВІЛу.
Автором статті було проведено дослідження музичних вподобань підлітків та їх ставлення до музики взагалі. За результатами опитування учнів 5-8 класів, тільки третина дітей у вільний час слухає музику, а музичною творчістю (спів, гра на музичних інструментах) займається 8,9% школярів. Пріоритетними ж формами проведення вільного часу поза школою виступають спілкування з друзями на вулиці (49%), перегляд телевізійних передач та ігри за комп'ютером (34%). У більшості дітей спостерігається прикладне, споживацьке ставлення до музики. Вони слухають ту музику, яка є приємним фоном для дозвілля, відпочинку, й за відсутності власних переконань керуються у виборі вимогами моди та вибором друзів.
Переважній більшості (58%) подобається сучасна розважальна музика (рок, панк-рок, реп, популярна естрада); класичну слухають 20,4% опитаних; не мають стійких музичних пріоритетів 8,3% школярів.
Досліджуючи загальну музичну ерудованість, кругозір, ми виявили, що підліткам важко визначати свої вподобання, характерною ознакою молодих є надмірне захоплення модним і беззмістовним. Проте проблема навіть не в тому, що підлітки слухають рок і реп. Протиставляти рок-музику будь-яким іншим напрямкам - класиці, естраді, джазу - немає сенсу. Всі вони існують у різній функціональній якості та відбивають різні сторони нашого буття. Проблема в тому, що, крім модних, не завжди якісних мас-медіапродуктів, наші діти не слухають (і не прагнуть слухати) нічого іншого! Непізнаним залишається широкий пласт музики різного спрямування - від класики до фольклору. Тоді й виходить, що назвати 10 творів популярної музики можуть з легкістю 31,8% школярів, класичної - 2,5%, народної - 0%. Наразі актуальною є проблема ставлення підро-стаючого покоління до народної музики і взагалі до вітчизняної музичної культури. Як можна виховувати патріотизм у молоді, якщо більшість пісень, які вони слухають, - англомовні та російськомовні?
На нашу думку, для вирішення цієї та низки зазначених раніше проблем потрібно об'єднати зусилля і родини, і шко-ли, і громадськості. Ситуація така, що необхідністю стає організація та проведення просвітницько-виховних заходів на рівні школи, міста, метою яких було б ознайомлення в цікавій формі з різними стильовими музичними напрямками, стимулювання інтересу дітей до народної музичної культури. Залишається тільки мріяти, що в недалекому майбутньо-му бібліотеки будуть мати фонд музичних аудіозаписів (як, наприклад, київські бібліотеки мистецтв).
Батьки! Від вас теж багато залежить! По-перше, потрібно допомогти своїм дітям змінити ставлення до уроку музично-го мистецтва, як до другорядного, а то й взагалі непотрібного в шкільній програмі. Не можна виховати всебічно розвинену, гармонійну особистість, творчу, ініціативну, нестандартно мислячу і врешті-решт здорову (і духовно, і фізично) тільки на основі формул та правил! По-друге, спробуйте поговорити з дитиною про те, що її цікавить, про те, що вона слухає. Спробуйте не критикувати, а зрозуміти її вибір.
А далі... Далі - все у ваших руках! Ходіть на концерти, де буде звучати жива музика, не обов'язково класична, а просто ІНША; разом слухайте аудіозаписи, діліться своїми враженнями; розкажіть дитині про власні музичні захоплення, збирайте домашню фонотеку, поповнюючи її якісними музичними записами різних стильових напрямків та епох.
Спробуйте! Це обов'язково принесе радість і вам, і вашим дітям!
Надія Новикова, вчитель музики
Бучанської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4
Бучанської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4
