» » » Анатолій Федорук: "Зміни до Конституції потрібні.."

Анатолій Федорук: "Зміни до Конституції потрібні.."

Анатолій Федорук:
«Зміни до Конституції потрібні. Але тільки за умови консолідованого суспільства»

28 червня в Україні відзначають свято – День Конституції. Проте, останнім часом навколо Основного Закону держави, що гарантує права і свободи, регламентує законодавчі моменти (зокрема, й роботу органів місцевого самоврядування) точиться чимало розмов про його недосконалість.

Чи потрібно вносити зміни до Конституції та про сьогоднішній стан місцевого самоврядування в Україні висловлює свою думку Бучанський міський голова Анатолій Федорук.

- Анатолію Петровичу, чи можна спрогнозувати розвиток Бучі на найближчі 10-15 років в контексті загальнодержавного процесу розвою?
- Робити прогноз на таку віддалену перспективу по будь-якому напрямку – досить складно й проблематично. Особливо в наш період стрімких змін, різких рухів і коливань, які фактично дезорганізовують роботу, як державних органів влади, місцевого самоврядування, так і суспільства в цілому. Але разом з тим, працюючи на цих посадах і відповідаючи за галузі, які нам довірили виборці, ми повинні дати територіальній громаді чіткий сигнал – куди йдемо та що робимо. Це є стратегічний план розвитку територіальної громади.

Сьогодні на державному рівні точиться багато дискусій з приводу того, куди ми йдемо та який вектор обираємо – європейський чи східний. Тобто, кожен для себе обирає той шлях розвитку, який йому найбільше імпонує та, на думку територіальної громади, сприятиме розквіту того чи іншого населеного пункту.
Територіальна громада Бучі, міська рада та її виконавчий комітет такий шлях обрала. Це шлях – стрімкого розвитку. Ми розуміємо, що якщо з року в рік не будемо розвиватися та повсякденно працювати, то рано чи пізно відбудуться зміни в адміністративно-територіальному устрої. І нам би дуже не хотілося втратити ту самобутність, яке має наше місто, злившись з Києвом чи іншим населеним пунктом. Ми повинні розбудувати соціальну інфраструктуру в нашому місті таким чином, щоб жити тут було комфортно й 100% послуг отримувалися на місці.

- На Вашу думку, чи потрібно сьогодні все ж таки вносити зміни до Конституції України? Чим це обгрунтовано?
- Зміни потрібні, особливо в частині, де мова йде про місцеве самоврядування. Але виходячи з позиції нестабільної ситуації, яка є, вважаю, що не варто братися сьогодні за таке важливе і складне питання, як місцеве самоврядування. Як ми бачимо, про місцеве самоврядування – його проблеми та успіхи, починають згадувати тоді, коли наближається час чергових або позачергових загальнодержавних виборів. Проте, все це робиться під певну політичну ціль, політичне завдання для того, щоб залучитися підтримкою та симпатіями виборців. І, як правило, такі рішення не є доленосними та історичними, а навпаки – заважають справі розвитку місцевого самоврядування. Адже урядовцям іноді потрібно приймати і непопулярні рішення. Якщо ми будемо бачити перспективу розвитку місцевого самоврядування, то готові і дещо перетерпіти, і «паски затягнути», і безпосередньо брати участь у цьому процесі.

Територіальні громади – це величезна кількість населених пунктів зі своїми особливостями та специфікою. Тож, потрібно, щоб були певні гнучкі підходи до їх розвитку.

Разом з тим, зміни до Конституції і до основного закону, по якому живе місцеве самоврядування – потрібні. І хоча в Конституції прописано, що держава гарантує, сприяє здійсненню місцевого самоврядування, на практиці є суттєві відмінності, пов’язані з бюджетним фінансуванням. Якщо взяти розділ із Закону «Про місцеве самоврядування», то 70% практичних повноважень держава делегує органам місцевого самоврядування. Відбувається певне дублювання, коли міністерства, відомства, комітети, обласні та районні структури роблять те, чим безпосередньо займається сільська, селищна, міська ради. Така ситуація шкодить, бо фінансовий ресурс розпорошується, «всі за все відповідають».

Зміни до Конституції потрібні, але за умови консолідованого суспільства, яке націлене на результат, і роботи політичних партій, які свідомо підходять до цієї справи.

- Мабуть, такий стан речей особливо негативно позначається на фінансовому ресурсі сіл та невеликих селищ України?
- Так. Зміни до Конституції та Закону «Про місцеве самоврядування» потрібні ще й тому, бо вони пов’язані з бюджетним забезпеченням. Формування бюджету відбувається за принципом: скільки дійде до населеного пункту, стільки й буде. Крок, який зробила наша територіальна громада, отримавши статус міста обласного значення, сприяв тому, що ми вийшли на вищий щабель розвитку по своїх повноваженнях і фінансовому забезпеченню. Не секрет, що села, селища або міста районного значення, при формуванні бюджету на поточний рік, йдуть дещо по іншому принципу фінансового забезпечення. Міста ж обласного значення мають прямі відносини з Міністерством фінансів, державним бюджетом. Тобто, і повноваження значно ширші, відповідальність, але разом з тим – і фінансові можливості інші. Звичайно, містам обласного значення ще далеко до того, коли в бюджеті на поточний рік будуть 100% передбачені гарантовані захищені статі. Норматив, який Мінфін поширює при складанні бюджету, не задовольняє нині жодну із територіальних громад. Доводиться за рахунок скорочення інших місцевих програм, дофінансовувати делеговані державою повноваження.

Ми, на засіданні Асоціації міст області, і на тих заходах, які проводяться на республіканському рівні, вносили пропозицію – якщо Міністерство фінансів не буде дослухатися до позиції територіальних громад, то можна прийняти рішення повернути державі делеговані нею повноваження. В цілому адміністративно-територіальних одиниць в Україні – дуже багато. Думаю, що для Мінфіну буде нескладно зробити й наступний крок – довести до кожної територіальної одиниці норматив, який би урівняв можливості всіх територіальних громад, незалежно від кількісного складу проживаючих в цьому населеному пункті, і вийшов хоча б на той рівень, який сьогодні мають міста районного або обласного значення.

- Чи дало якісь фінансові переваги набуття Бучею статусу міста обласного значення?
- Міністерство фінансів весь час констатує, що бюджет збільшується, темпи приросту зростають і це дає більшу можливість виконувати соціально-спрямовані програми. Якщо порівнювати з минулими роками, темп приросту, який передбачав Мінфін, у нас виконується. Більше того – ми маємо певне перевиконання, що дає нам можливість спрямовувати фінансовий ресурс на місцеві програми, пов’язані з життєдіяльністю міста.

- Буча розвивається, на вулицях можна побачити багато маленьких дітей. Чи означає це, що вік більшості жителів, які проживають у місті, не перевищує 35-50 років?
- Є як плюси, так і мінуси процесу «омолодження» населення, що зумовлений такими факторами, як близькість до столиці, міграційні процеси, інтенсивною забудовою – люди приїжджають і виїжджають. Процес смертності та народжуваності у нас стабілізувався. За рахунок міграційного процесу ми маємо приріст населення – офіційно-статистичний. Але насправді кількість населення в Бучі є далекою від статистичної інформації, що дає додаткове навантаження. За даними поліклініки – в нас проживає 35 тис. жителів. Тобто, у нас на 7 тис. жителів більше отримують послугу, ніж Міністерство фінансів виділяє коштів на одного жителя. Все це – додаткове навантаження на місцевий бюджет. Ми змушені переглядати свої статті видатків, і за рахунок інших програм перерозподіляти кошти на програми, які гарантовані державою.

- Яку роль відіграє сьогодні Асоціації міст України (АМУ) в процесах і змінах, що відбуваються у справі місцевого самоврядування? АМУ – впливове об’єднання?
- На превеликий жаль, останнім часом авторитет і вплив Асоціації міст України дещо впав. Для цьому є багато суб’єктивних і об’єктивних причин. Такого лідера, яким свого часу був Олександр Омельченко - міг відстоювати позицію Києва і одночасно місцевого самоврядування, зараз ми не маємо.

Розмовляючи з представниками місцевого самоврядування Угорщини, я був приємно здивований. Адже там жоден законопроект, пов’язаний з фінансами, реформуванням, що стосується територіальних громад, без експертного висновку і схвалення їхньої асоціації територіальних громад Угорщини, ні уряд, ні парламент не може прийняти.
Було б добре прописати таку норму в нас, законодавчо врегулювати це питання. Асоціація міст фактично немає навіть законодавчої ініціативи, щоб виходити на Верховну Раду.

Було багато зустрічей, ініційованих Президентом України, спрямованих на вирішення питань щодо функціонування місцевого самоврядування. Були внесені пропозиції, законопроекти, була спільна узгоджена позиція голови Верховної ради, Президента і голови Асоціації міст України, про те, що вони найближчим часом будуть розглянуті в Парламенті. На жаль, це залишилося в минулому, ніхто їх так і не розглянув. Хоча вони були внесені до порядку денного засідання Верховної ради.

Асоціація міст України – добровільне об’єднання, яке досить авторитетно представлене, бо фактично всі територіальні громади сіл, селищ, міст є членами цієї Асоціації. Є повноваження, є можливості, думки, бачення, певні напрацювання самої Асоціації – що потрібно робити, як розвивати місцеве самоврядування, але не маючи законодавчої ініціативи, яка б чітко була врегульована законом, всі ці пропозиції залишаються поза увагою. Хоча, деякі проблеми все ж таки вдається вирішити.


Більш розгорнуте інтерв’ю з
Бучанським міським головою читайте в наступному номері
газета: №26 "Бучанські новини" від 27 червня 2008р.
Андрій Нестеренко
  0
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.