До редакції газети надійшов лист, підписаний 24-ма жителями вул. Артема. Ось про що в ньому йдеться:
“Ще наприкінці січня цього року жителі вул. Артема, що в Бучі, відправили колективного листа на ім'я міського голови з протестом — не займайте старої назви вулиці..
9 лютого, на цього протестного листа від жителів вул. Артема, прийшла відповідь. У ній зазначається, що “перейменування вулиць та провулків у місті Буча прийняте на пленарному засідані Бучанської селищної ради 23 листопада 2006 року, з урахуванням пропозицій громадських організацій, осередків політичних партій, звернень громадян, депутатів селищної ради та з метою визнання необхідності відновлення історичної справедливості”.
Якщо брати “урахування пропозицій громадян”, то більшість, якщо не всі жителі вул. Артема, проти такої акції. Тоді пропозиції яких громадян були враховані?
Якщо взяти “звернення депутатів селищної ради”. Депутат від жителів вул. Артема дійсно підтримав пропозицію щодо перейменування, хоча не мав цього робити, адже жителі, яких він представляє у раді, проти цього. Тобто, він діяв з порушенням Конституції України, в ст. 5 якої, наприклад, зазначається, що “єдиним джерелом влади в Україні є народ...”.
Та й щодо “необхідності відновлення історичної справедливості”, то й тут є суттєва невідповідність. Вулицю, на якій розташовані чи не всі основні оздоровниці Бучі, які й створили відповідний імідж селища, на якій у минулому розташовувалася дача батьків Михайла Булгакова, де неодноразово відпочивав і всесвітньовідомий автор “Майстра і Маргарити”, “Собачого серця”, “Білої гвардії”, так от, цю дійсно історичну для селища вулицю з метою “відновлення історичної справедливості” перейменовано в ... “Інститутську”. Яка тут історична мотивація? Який “інститут” з історичною минувщиною?”
Цитуємо листа далі: “Щодо Вашого занепокоєння тим, що після перейменування доведеться переоформляти всі особисті документи, то причин непокоїтись немає. Усі документи, де вказана попередня назва вулиці, не втрачають своєї законної сили. То ж, переоформляти їх, без нагальної потреби, не обов'язково”. Та підіть ви до паспортного столу чи до БТІ, і на власні вуха почуєте думки та вислови фахівців щодо таких “рішень бучанської влади”.
![]()
Отже, 24 жителі вул. Артема проти того, аби їхньою думкою нехтували. Це перше. Щоб вуличний депутат діяв супроти думки своїх виборців — це друге. Щоб вулицю взагалі перейменовували, не порадившись взагалі з жителями.
“Ще наприкінці січня цього року жителі вул. Артема, що в Бучі, відправили колективного листа на ім'я міського голови з протестом — не займайте старої назви вулиці..
9 лютого, на цього протестного листа від жителів вул. Артема, прийшла відповідь. У ній зазначається, що “перейменування вулиць та провулків у місті Буча прийняте на пленарному засідані Бучанської селищної ради 23 листопада 2006 року, з урахуванням пропозицій громадських організацій, осередків політичних партій, звернень громадян, депутатів селищної ради та з метою визнання необхідності відновлення історичної справедливості”.
Якщо брати “урахування пропозицій громадян”, то більшість, якщо не всі жителі вул. Артема, проти такої акції. Тоді пропозиції яких громадян були враховані?
Якщо взяти “звернення депутатів селищної ради”. Депутат від жителів вул. Артема дійсно підтримав пропозицію щодо перейменування, хоча не мав цього робити, адже жителі, яких він представляє у раді, проти цього. Тобто, він діяв з порушенням Конституції України, в ст. 5 якої, наприклад, зазначається, що “єдиним джерелом влади в Україні є народ...”.
Та й щодо “необхідності відновлення історичної справедливості”, то й тут є суттєва невідповідність. Вулицю, на якій розташовані чи не всі основні оздоровниці Бучі, які й створили відповідний імідж селища, на якій у минулому розташовувалася дача батьків Михайла Булгакова, де неодноразово відпочивав і всесвітньовідомий автор “Майстра і Маргарити”, “Собачого серця”, “Білої гвардії”, так от, цю дійсно історичну для селища вулицю з метою “відновлення історичної справедливості” перейменовано в ... “Інститутську”. Яка тут історична мотивація? Який “інститут” з історичною минувщиною?”
Цитуємо листа далі: “Щодо Вашого занепокоєння тим, що після перейменування доведеться переоформляти всі особисті документи, то причин непокоїтись немає. Усі документи, де вказана попередня назва вулиці, не втрачають своєї законної сили. То ж, переоформляти їх, без нагальної потреби, не обов'язково”. Та підіть ви до паспортного столу чи до БТІ, і на власні вуха почуєте думки та вислови фахівців щодо таких “рішень бучанської влади”.
Отже, 24 жителі вул. Артема проти того, аби їхньою думкою нехтували. Це перше. Щоб вуличний депутат діяв супроти думки своїх виборців — це друге. Щоб вулицю взагалі перейменовували, не порадившись взагалі з жителями.
коментар
Голова постійної комісії Бучанської міської ради з питань освіти, культури, молоді, спорту та гуманітарних питань
Світлана Остапа:
- З авторами статті погоджуюсь частково. А саме щодо того, що якби це питання було обговорене приміром на громадських слуханнях, то проблем, можливо, вдалося б уникнути. Хоча ніколи всі будуть задоволені одним рішенням. Щоб у подальшому таких питань не виникало, на останній сесії міської ради депутати прийняли Положення про порядок найменування об’єктів міського підпорядкування, вшанування пам’яті видатних діячів і подій, встановлення пам’ятних знаків у місті Буча та Положення про Комісію з питань найменувань та пам’ятних знаків виконавчого органу Бучанської міської ради.
Затверджено також склад цієї комісії на чолі з першим заступником міського голови Юрієм Хоменком.
А не погоджуюсь з нападками на формулювання «відновлення історичної справедливості».
Процес відновлення історичної справедливості дуже загальний. Він полягає у тому, щоб замінити назви, пов’язані з негативними для України чи міста подіями та постатями. І, навпаки, дати назви, пов’язані з позитивом. Гадаю, те, що саме на цій вулиці виник і працює перший у Бучі інститут, має для історії нашого міста неабияке значення.
Також зазначу, що при перейменуванні вулиці потрібно цікавитися думкою не тільки мешканців саме цієї вулиці, а й усіх жителів Бучі, і зважати на неї при прийнятті рішень.
Голова постійної комісії Бучанської міської ради з питань освіти, культури, молоді, спорту та гуманітарних питань
Світлана Остапа:
- З авторами статті погоджуюсь частково. А саме щодо того, що якби це питання було обговорене приміром на громадських слуханнях, то проблем, можливо, вдалося б уникнути. Хоча ніколи всі будуть задоволені одним рішенням. Щоб у подальшому таких питань не виникало, на останній сесії міської ради депутати прийняли Положення про порядок найменування об’єктів міського підпорядкування, вшанування пам’яті видатних діячів і подій, встановлення пам’ятних знаків у місті Буча та Положення про Комісію з питань найменувань та пам’ятних знаків виконавчого органу Бучанської міської ради.
Затверджено також склад цієї комісії на чолі з першим заступником міського голови Юрієм Хоменком.
А не погоджуюсь з нападками на формулювання «відновлення історичної справедливості».
Процес відновлення історичної справедливості дуже загальний. Він полягає у тому, щоб замінити назви, пов’язані з негативними для України чи міста подіями та постатями. І, навпаки, дати назви, пов’язані з позитивом. Гадаю, те, що саме на цій вулиці виник і працює перший у Бучі інститут, має для історії нашого міста неабияке значення.
Також зазначу, що при перейменуванні вулиці потрібно цікавитися думкою не тільки мешканців саме цієї вулиці, а й усіх жителів Бучі, і зважати на неї при прийнятті рішень.
