» » » Чи бути скверові на Тарасівській?

Чи бути скверові на Тарасівській?

БУТИ ЧИ НЕ БУТИ СКВЕРОВІ НА ТАРАСІВСЬКІЙ?

Як усім відомо, вулиця Тарасівська знаходиться в житловому масиві Лісова Буча. Природа цієї місцевості багата на ліс, проте не всі бучанці розуміють справжнє його призначення.

Річ у тім, що у лісопарковій зоні, що відокремлює вул. Тарасівську від залізничної колії, часто-густо відбуваються протиправні дії – хулігани та п’яниці облюбували цей закуток для вирішення своїх справ. Сприятливі умови для такого стану речей створюють відсутність нормальних (тобто, добре освітлених, прокладених доріжок від залізничної платформи „Лісова Буча” до житлового масиву) умов та засилля комерційних кіосків, у яких до пізньої ночі здійснюється продаж горілчаних напоїв. Мешканці прилеглих будинків називають такі торгові точки „розливайками”. Кіоски мають жахливий зовнішній вигляд. Вони належать приватним підприємцям Олегу Веремієнку та Олександру Пікулику.

Ось яка картина вимальовується: у темні періоди доби, в ліску різними кримінальними елементами здійснюються напади на перехожих, що повертаються додому зі станції. П’яні відвідувачі „розливайки” з’ясовують під вікнами мешканців стосунки (діло, зазвичай, не обходиться без бійок, чварів, псування муніципального майна тощо). Сміття з кіосків, а саме, пляшки та пластикова тара викидаються простонеба. І хоча Олег Веремієнко має контейнер для сміття — останній постійно на замкові, а сміття кожного ранку спалюється під вікнами будинку № 12. Уявляєте, яка шкода завдається людям, які дихають цим смородом? Також транспортом, що обслуговує дану торгівельну точку, а також особистим автомобілем пана Веремієнка, було прокладено самовільно дорогу по лісопарковій зоні з вул. Ворошилова до вул. Тарасівська. Цими діями було нанесено шкоду діючій теплотрасі.

Звичайно, мешканці масиву не можуть терпіти таке свавілля. Але усі спроби якось вирішити дану проблему натикаються на бездіяльність органів та установ, які повинні регулювати ці питання! Міліція, за словами мешканців, не поспішає на виклики. У лісопарковій зоні небезпечно ходити пізнього вечора. Та де там! Мешканці навіть бояться виходити на вулицю, тому що є реальна загроза потрапити у „розбірки” п’янчуг.

Депутат Маргарита Боброва, яка є народним обранцем мешканців даного округу, провела низку опитувань, у результаті чого було виявлено одностайне бажання респондентів припинити діяльність кіосків та привести до ладу лісопаркову зону.
Як стало відомо, пан Времієнко доручив обгородити землю, що надана йому в оренду.
Терпець мешканців урвався. У минулий вівторок, 20 лютого, громадський актив жителів житлового масиву запросив на зустріч міського голову Анатолія Федорука, депутатів міськради та підприємця Олега Веремієнка для обговорення ситуації, що склалася. Доведені до відчаю, люди вимагали знесення стовпів, що обмежовують ділянку пана Веремієва та заборонити йому будь-яке будівництво. Люди побоюються, що просто навпроти їхніх домівок спорудять черговий „ганделик”, і про тихі, спокійні ночі можна буде забути назавжди. Також мешканці Тарасівської прохали знести комерційні кіоски, які своїм жахливим видом і приваблюванням любителів „хильнути” створюють напружену ситуацію в районі. Провести благоустрій лісопаркової зони, влаштувати там сквер.

До приїзду Анатолія Петровича „БН” поцікавилися громадською думкою людей, що зібралися на зустріч. Ось які репліки ми почули:
„Це будівництво нікому не потрібне! Нащо воно нам? Матюки слухати під вікнами? За будинками є поле – отам хай і будують, танцюють, веселяться, а тут, у двох кроках від будинків — не треба!”

„Дуже хочеться, щоб наша влада облаштувала ліс. Щоб була така можливість мамам вийти з колясочками й подихати свіжим повітрям! Не на дитячому майданчику, де граються дорослі дітки, а окремо.

До того ж, до нас приїздять проповідуючи з лекціями на християнську тематику. Бажаючих послухати – море, а розміститись і сісти – ніде! Нам, пенсіонерам, доводилося самостійно нести з дому лави, щоб було на чому посидіти. Ветерани Афгану влітку проводили концерт на галявині... Це ж краще, ніж черговий „ганделик” - джерело збагачення бізнесменів та неспокою місцевого населення! Тут же до вікон квартир – кілька метрів, увесь галас, петарди, феєрверки — усе ж буде чути!
Ми хочемо, щоб у нашому ліску, куточку природи, зробили сквер, щоб там не знаходили собі поживи злочинці, п’янички та наркомани!”
„Ми проти вирубування сосон у лісопарковій зоні! Забудовники нещадно вирубують дерева, розчищаючи собі місце під будівництво!”
Анатолій Федорук, уважно вислухавши всі скарги та побажання, зауважив:
„Давайте будемо йти від історичного минулого. Згадайте, скільки тут колись стояло кіосків? Потихеньку, з плином часу, їх залишилось усього два. Для благоустрою території ці точки почали трохи підтягувати. Коли ж питання знесення стало актуальним, то замовили відповідне проектне рішення, документацію по цьому скверу взагалі. Тоді, минулого року, накручувалися ці питання, мовляв, місцину поділили на ділянки і таке інше. Хочу сказати, що ніхто тут ніяких ділянок ні тоді, ні зараз не планував. Більше того, згідно генерального плану, який днями має бути затверджено, ця місцина буде розроблятися як сквер. Буде розроблятися детальна документація по впорядкуванню цього ліска як скверу.

Наступне питання, конкретно по цих двох кіосках. В одного підприємця є договір оренди, а в іншого – рішення до 2001 року. Видавався державний акт на право постійного користування.

Пан Веремієнко отримав дозвіл на спорудження пекарні. З огляду на сьогоднішню ситуацію, думаю, йому недоцільно це робити, тому що поряд збудовано хлібзавод. Одного часу тут була тенденція по міні-пекарні, тоді вона була актуальною.

Те, що тут не будуть стояти кіоски, я можу стверджувати однозначно. Питання в іншому – коли їх не буде? Є договір, є рішення. Дехто пропонує – давайте відмінимо рішення! Можна приймати будь-які рішення та ухвали, але ці дії тягнуть за собою юридичні наслідки. У даному випадку, розробляється детальний план забудови цього скверу, його впорядкування. Якщо на громадських обговореннях будуть висловлені якісь ідеї щодо встановлення торгівельних точок, то ми запропонуємо підприємцям їх будувати. У іншому випадку, ми запропонуємо встановити ці точки в іншому місці. Але без альтернативної пропозиції, куди перенести дані кіоски, нічого не можемо зробити, тому що в одного із підприємців не добіг кінця термін оренди, а інший має державний акт.

З питання будівництва павільйону та встановлених стовпців. Людина, яка має на руках державний акт на право постійного користування, має право відгороджувати свою ділянку. Проте проектного рішення немає, дозволу на будівництво та підготовчі роботи також. Інспекція агробудконтролю відповідним чином прореагувала, і підприємець запевнив, що припинить діяльність і демонтує стовпи.

Часи змінюються, епоха приземкуватих, одноповерхових магазинчиків-кіосків відходить у минуле. Потихеньку такі „курятники” демонтуються та зникають із лиця Бучі.”

Пані Боброва, спираючись на рішення земельної комісії та рішення сесії Бучанської селищної ради від 18.05.2006 р., повідомила наступне: земельна комісія винесла на розгляд депутатів низку питань, серед яких була пропозиція щодо відмови на право оренди земельної ділянки панові Пікулику. Рішенням сесії було доручити комісії з питань містобудування та природокористування додатково опрацювати питання продовження оренди цієї земельної ділянки та внести пропозицію на розгляд сесії. Остаточне рішення по даному питанню, судячи зі слів пані депутата, прийнято не було. Разом з тим, Маргарита Миколаївна зауважила, що після цього Олександру Пікулику було надано право оренди на 10 років.

Міський голова, ознайомившись із документами, наданими Маргаритою Миколаївною, нагадав пані Бобровій, що вона, як депутат, могла оскаржити дане рішення в суді, у прокуратурі, на сесії. Проте чомусь продовження цієї справи відбувається зараз, майже рік потому.

З огляду на те, що торгівельні точки стоять і досі, можна припустити, що строк оренди земельної ділянки панові Пікулику все ж продовжили. За законом — на один рік. Рік спливає у червні...

Після детальних обговорень та палких дебатів, мешканці погодилися зі словами Анатолія Петровича. Що ж, будемо сподіватись, що кіоски приберуть, сквер упорядкують — і жителі житлового масиву нарешті зможуть жити спокійно.
газета: №7 "Бучанські новини" від 23 лютого 2007р.
Ольга Гдуля
вул. Тарасівська ОСББ Тарасовский
  1
 QR-код адреса статьи
Коментарів: 1
Додати коментар
Evan_si

OFFline

  • Evan_si (4)
  • Місцевий
  • 26 лютого 2007 23:11
Раньше сквер был почише. а
сейчас как мусорник,
заборов понаделовали...
скоро к платформе не пройти...

0
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.