Історія на шпальтах

ІСТОРІЯ НА ШПАЛЬТАХ

Люди, які пов’язані місцем проживання, мають потребу в засобі інформації, за допомогою якого вони могли б обмінюватися думками з приводу своїх проблем. Шкільний колектив також потребує такого засобу, в якому можна було б обговорити актуальну проблему, розповісти про подію, що відбулася або має відбутися, розмістити оголошення, звернутися з проханням тощо. Оскільки висвітлення проблеми та її обговорення є одним із кроків до її вирішення, шкільну газету можна назвати елементом шкільного самоврядування.

З 90-х років минулого століття в школах на зміну стіннівкам починають з’являтися друковані газети. Але ці поодинокі паростки з великим трудом пробивалися до сонця, оскільки учні не мали знань із основ журналістики, кваліфікованої допомоги з боку дорослих та бажання взяти на себе відповідальність за серйозну справу. Проте поява в останні роки великої кількості шкільних газет, участь їх у фестивалях, конкурсах дитячої журналістики свідчить про підвищений інтерес до журналістської справи.

Незважаючи на такі позитивні зрушення, тема шкільних друкованих видань фактично не досліджена. На мій запит до управління освіти і науки Київської обласної державної адміністрації про навчальні заклади, які мають свої періодичні видання, начальник управління В.Г.Бутник відповів, що „до сьогодні управлінням не проводиться системний збір інформації щодо видавництва друкованих засобів інформації учнівськими колективами закладів Київської області”.

Тому я вирішив познайомитися з шкільними газетами Київської області та різних міст України. Минулого року я розпочав свою дослідницьку роботу з Приірпіння. У нашому регіоні виходили друком, на жаль, лише п’ять видань (наймасовіше з яких „Шкільний дзвінок” (300 примірників) Ірпінської ЗОШ № 13, сел. Гостомель, а найстарше — „Надія” (виходить з 1998 р.) Ірпінської Української гімназії, сел. Буча).

Цього року предметом мого дослідження стали 80 шкільних часописів. Цікаво було довідатися, чи є газета для учнів саме тим засобом, який може допомогти сформулювати, обговорити і вирішити проблеми, чи дійсно шкільні газети віддзеркалюють шкільне життя, чи є справжніми органами учнівського самоврядування. Крім того, хотілося довідатися, як готуються випуски газет із точки зору їх змісту та оформлення, бо хоча вони мають певні спільні ознаки, все ж кожен часопис відрізняється від іншого. Вважаю, що мені вдалося це зробити. Як результат — вийшла друком моя книжка „Історія на шпальтах: практичні поради редакторам шкільних газет” з рекомендаціями для тих, хто вирішив створити свій шкільний друкований засіб інформації.

Verba volant, scripta manet (слова відлітають, записане залишається)

Юнацька преса презентує вільну особистість. Вільну від ілюзій відносно влади, вільну від стереотипів “центральної газети” і “всемогутнього спонсора”, вільну в своїх творчих виявах. Шкільна газета – це позакласне заняття на тему “я можу говорити”, це школа життєвої позиції, школа лідерства.

Газета в школі – це клуб за інтересами, де кожен може знайти собі заняття до душі. Можна брати інтерв’ю або малювати шаржі, складати тести або збирати смішні фрази вчителів. Можна розповсюджувати газету і на отримані від продажу кошти влаштовувати чаювання, запрошуючи на бесіду друзів із інших шкільних видань. Нарешті, можна просто спілкуватися з ровесниками, тому що в моєму віці звичайне спілкування є надто цінним. Школу юнацької преси пройшли десятки відомих журналістів.

Як виявилося, для випуску шкільних видань не потрібно великих коштів. Наклад офсетним способом в 200-300 екземплярів обходиться школі до 300 гривень. Якщо ж тиражувати на різографі або принтері, то буде коштувати ще дешевше. Нині дитячо-юнацька преса розвивається дуже швидко, цікаво і самостійно. Шкільні газети переходять на повноколір і збільшений обсяг, в одному випуску задіяно десятки авторів, концепт-дизайн уже відповідає макетам дорослих видань.
Шкільна журналістика набирає обертів.

В Ірпінській Українській гімназії Київської області восьмий рік видається газета „Надія”. З’явилася вона з ініціативи адміністрації гімназії, учнів і вчителів. На сьогодні вийшло вже 40 номерів часопису. В перші роки випуску „Надії” членами редколегії були переважно старшокласники. Нині ж кожен клас має свого кореспондента, який повідомляє про новини класного колективу. Авторами газети є й вчителі. Читаючи їхні статті, учні пересвідчуються, що їхній учитель не замкнений тільки на своєму предметі, а є всесторонньо розвинутою людиною. Колишні випускники – члени редколегії – нині є авторами різних видань. Вони також не забувають першу газету, деколи розміщуючи матеріали на її шпальтах.

У Черкасах в Першій міській гімназії вже восьмий рік видається газета „Гімназист”. Засновниками газети стали Асоційована школа ЮНЕСКО та гімназія. Газета приваблює різноманітністю постійних рубрик („Голос влади”, „Міжнародні зв’язки гімназії”, „Україна та народознавчі джерела”, „Гумор і сатира”). Публіцистика у газеті представлена різноманітними жанрами: статтями, інтерв’ю, звітами, замітками, відгуками, є цікаві фоторепортажі.

У Ялті в ЗОШ № 9 уже восьмий рік виходить газета "Дев'ятка". Американські освітяни, коли довідалися про важкі умови її випуску, були дуже здивовані, що шкільна преса не підтримується адміністрацією міста. В американських школах є навіть такий предмет, як "Newspaper in education" (газета в освіті). Американське суспільство вже давно зрозуміло, що виховувати громадян потрібно ще з учнівських років. А шкільній пресі належить вирішальна роль у цьому процесі.

2003 року Головне управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації підписало розпорядження про створення в районах прес-центрів. Нині близько 350 шкіл Києва мають редакції або прес-центри, а ради старшокласників районів столиці – інформаційні комітети, якими випускаються газети. Є друковані, а то й у електронному вигляді.

Роботу шкільних ЗМІ Києва вже п'ятий рік поспіль координує інформаційно-творче агентство "Юн-прес". Фестивалі, в яких беруть участь журналісти агентства „Юн-прес”, стали традиційними для шкільної преси України. Це Міжнародний фестиваль дитячого телебачення, преси та творчості „Золота осінь Славутича”; Міжнародний дитячий кінофестиваль в Артеці; Міжнародний дитячий фестиваль мистецтв „Артеківські зорі”; прес-толока юнацьких ЗМІ „Перші кроки в третьому тисячолітті”; Міжнародний конкурс-фестиваль дитячої журналістики „Прес-весна на Дніпрових схилах”; Форум журналістських поколінь „Молодь та ЗМІ: віч-на-віч”.
За останні два роки з’явилась така новітня форма висвітлення шкільних подій, як сайти шкіл.

В Інтернеті можна отримати інформацію про життя школярів 136-ї гімназії, фізико-математичного ліцею Київського національного університету, ЗОШ №270 м. Києва, Київського ліцею бізнесу та інших. На сайтах деяких шкіл можна прочитати й шкільну газету – наприклад, газету „Cool school” ЗОШ №112 м.Києва.

Створити газету підлітків неважко. Важко її зберегти і удосконалювати, бо в шкільній практиці методики навчання журналістики немає. Та все ж сьогодні у багатьох школах з’являються шкільні газети. Вони стають справжнім дзеркалом навчального закладу.

Конкурси шкільних газет як показник тенденції розвитку шкільної преси. Згідно з пропозицією редакції газети „Позакласний час” секретаріат Національної спілки журналістів України (НСЖУ) провів наприкінці 2005 року Всеукраїнський огляд-конкурс шкільних періодичних видань, які створюються учнівськими та педагогічними колективами загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів України під назвою „Голоси молодих”. У роботі конкурсної комісії взяли участь відомі журналісти, учні 11-х класів загальноосвітніх шкіл – слухачі школи майбутнього журналіста при НСЖУ. У конкурсі представлені 80 видань з різних областей України .

У Москві 2005 року пройшов четвертий щорічний Всеросійський конкурс шкільних видань „Більше видань хороших і різних”. У фіналі конкурсу були представлені 423 шкільних видання. Більшість учасників – державні школи, але все частіше серед зустрічаються приватні школи, на цей раз їх 23. 2005 року в конкурсі брали участь шкільні видання з 57 регіонів Російської Федерації, а також роботи з України та Румунії.

2005 року у III Міжнародному конкурсі-фестивалі дитячо-юнацької журналістики „Прес-весна на Дніпрових схилах” взяли участь юні журналісти з 12 країн, в тому числі з Канади, Ізраїлю, Кувейту. Переможці мали змогу вступити до трьох українських вузів на пільгових умовах, отримали путівки до „Артеку”.

Проаналізувавши газети за 2003-2005 рр., які подавалися для участі у фестивалі „Прес-весна на Дніпрових схилах”, можна зробити висновок, що змінюється зміст газет: все більше їх стає справжнім обличчям школи. Тобто, і за змістом, і за зовнішнім виглядом ці газети можна назвати яскравими індивідуальностями. Як приклад, газети-переможці фестивалю у номінації „Шкільна газета”: газета „Меридіан” Кловського ліцею, „Ви+Ми” ліцею бізнесу, „Голос” ліцею „Голосіївський”, „Інтелмікс” ліцею „Інтелект”, „ЗОМпрес” ЗОШ №78.

Громадянське суспільство в Україні проходить процес становлення. Головне завдання шкільного самоврядування полягає в тому, щоб через розвиток соціальної активності учнів виховати в них почуття власної гідності, надати їм можливість виявити себе на ділі. Тоді українська молодь стане основою вільного і дієвого громадянського суспільства.

Моє дослідження засвідчило, що там, де учнівське самоврядування активне, зароджене „знизу” у класних колективах (а не насаджене „зверху” керівництвом), там і шкільні газети наповнені цікавою інформацією про його діяльність. Газета в таких шкільних колетивах є необхідністю. На її шпальтах висвітлюється позитив і не замовчується негатив. Через газету органи учнівського самоврядування не тільки звітують про свою роботу, а обговорюють шкільні проблеми або плани на майбутнє. Одними з найактивніших дописувачів є лідери учнівського самоврядування.
В умовах гуманізації нашого суспільства шкільна газета допоможе учнівському самоврядуванню стати величезною силою, спрямованою на розвиток самостійності та ініціативи.

Гадаємо, що кожна школа може мати свою газету. Тільки треба допомогти дітям створити і не заважати робити своє видання.

Газета потрібна – значить вона буде існувати. Вона допомагає жити дружно, ставитися один до одного більш терпимо. Якщо учні люблять і видають свою газету, значить вона актуальна. І поки школа буде виховувати небайдужих, творчих особистостей, доти шкільний часопис буде невід’ємною частиною освіти.

Олександр ОСТАПА, призер II етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідних робіт МАН, редактор газети „Надія”
газета: 18 від 12 травня 2006р.
  0
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.