» » » Медицина в бюджетному дефіциті

Медицина в бюджетному дефіциті

Офіційно в Ірпінському регіоні (Ірпінь, Гостомель, Ворзель, Коцюбинське) проживає близько 76 тис. осіб, із них власне в місті – 53 тисячі. Насправді стрімке житлове будівництво, переселенці зі сходу і студенти Податкового університету збільшили кількість мешканців до 100 тисяч. При цьому усі видатки з державного бюджету на життєдіяльність міста розраховуються, орієнтуючись на офіційні дані.

Відтак проблема загального недофінансування місцевої медицини накладається на проблему великої кількості незареєстрованих мешканців Ірпеня.

Як у таких умовах виживає медицина, ми поцікавилися у головного лікаря КЗ «Ірпінська центральна міська лікарня» Андрія Тумасова.

Медицина в бюджетному дефіциті— Наскільки реальна чисельність мешканців міста перевищує номінальну?
— Так, у місті існує категорія населення, котра не зареєстрована, і на них, відповідно, не виділяються бюджетні кошти. Це студенти і співробітники Податкової академії, котрі раніше обслуговувалися у своїй медсанчастині. Тепер цей медзаклад розформували і 4 тис. (хоча насправді там всі 8 тис.) студентів і викладачів претендують на отримання медичних послуг у міських закладах. А ще є переселенці, незареєстровані новосели – всього додатково набігає до 20-25 тис. осіб, котрі претендують на медичне обслуговування в наших медзакладах.

Ми готові обслуговувати всіх, але для цього потрібно мати бюджет, котрий би забезпечував життєдіяльність лікарень – починаючи від виплати заробітної плати співробітникам і закінчуючи придбанням медикаментів, розхідних матеріалів, харчуванням для пацієнтів стаціонару, банального бензину для автомобіля невідкладної допомоги, котрий повинен їздити, щоб лікарі могли надати допомогу на дому.

Окрема проблема, яку потрібно вирішувати, – відсутність в Ірпені «Швидкої допомоги». Колись вона була розформована і переведена в інше підпорядкування. Це потрібно виправляти, бо місту «швидка» потрібна.

— Як формується бюджет ірпінської медицини?
— Спершу завчасно формується і подається бюджетний запит. Ми формуємо його, спираючись на витрати минулого року, аналізуючи витрати за кожною зі статей: ліки, комунальні послуги, газ і електроенергія, котрі суттєво подорожчали.
Розрахунки ми робимо не з огляду на офіційну кількість мешканців міста, як це робить держава, бо ця чисельність апріорі занижена, а від кількості звернень пацієнтів по медичну допомогу, бо це більш об’єктивний критерій. Додатково закладається якийсь відсоток на інфляцію та виплату індексації, котру держава затвердила на папері, але не підтвердила грошима, через що існують певні проблеми з колективом. Ми індексацію то платимо, то не платимо – адже минулого року стався непередбачуваний сплеск інфляції, і закладеної в бюджет суми індексації вистачило лише на 3,5 місяця. Ми платили її півроку, вишукуючи для цього кошти за рахунок оптимізації витрат, простіше кажучи – брали потроху з інших статей.

— А що буде у наступному році?
— Попередньо нам уже повідомили, що видатки бюджету на медичні заклади Ірпеня у 2016 р. збільшені не будуть. Якщо від цієї суми (67 млн. грн.) відняти витрати на обов’язкові платежі – в першу чергу заробітну плату співробітників та енергоносії, то на все про все з 67 млн. грн. залишається 6,7 млн. Тобто трохи більше 6 млн. у рік на 76 тисяч населення регіону та ще й на стаціонар у Бучі. І за ці кошти ми повинні закупити продукти, ліки і все-все-все.

За найскромнішими підрахунками, котрі ми виклали в бюджетному запиті на 2016 рік, щоб лікарня залишалася «на плаву» і могла надавати допомогу пацієнтам, нам не вистачає 16 млн. грн. І це – без видатків на розвиток медичних закладів нашого регіону.
Проблему неможливо вирішити на місцевому рівні, бо фінансування медицини відбувається з державного бюджету, проте жити ж якось треба. Ми обговорювали це питання з міськвиконкомом – адже якщо не знайти шляхів збільшення бюджету чи наповнення його за рахунок інших надходжень, то лікарня наступного року не виживе і це матиме катастрофічні наслідки.

— Чи може лікарня якось заробляти?
— Спільно з фахівцями міськвиконкому ми намагалися знайти відповідь на це питання. Дефіцит об’єктивно існує, тож потрібно або просити додаткові кошти у держави, області і міста, або заробляти самим. Спільно ми визначити ті статті видатків, на яких можна зекономити, та ті статті, де можна заробити, запроваджуючи платні медичні послуги. У першу чергу це стосується населення, котре тут не зареєстроване і на кого держава коштів не виділяє. Проте вони потребують медичних послуг і відмовити їм ми не вправі. Тож передусім саме для цієї категорії населення ми готові запропонувати платні послуги. Звісно, що вартість послуг буде суттєво нижчою, ніж у приватних медичних клініках, а зароблені таким чином кошти дозволять покрити існуючий дефіцит нашого бюджету. Тоді ми зможемо купити такі необхідні речі, на які бюджет практично не виділяє коштів, приміром дезрозчини, електричні лампочки, канцтовари тощо.
Медицина в бюджетному дефіциті


— Як, на ваш погляд, потрібно вирішувати проблему хронічного недофінансування нашої медицини?
— Існуюча система фінансування медицини себе вичерпала, бо не здатна забезпечити нормальну роботу медичних закладів. У той же час суцільна комерціалізація охорони здоров’я зробить її недоступною для переважної більшості населення. Відтак, як і в усьому світі, у нас населення потрібно розділяти на категорії і групи – для соціально незахищених верств має бути безоплатна муніципальна і державна медицина. Мають бути і розвинені приватні медичні заклади для тих, хто може це собі дозволити і, в тому чи іншому форматі – страхова медицина. Тобто мають існувати різні форми, бо одним інструментом неможливо вирішити всі проблеми, котрі до того ж накопичуватися десятиліттями.

— Рішення про впровадження практики платних послуг ухвалює міськарада?
— Платні послуги – лише один із варіантів, як можна заробляти кошти для покриття бюджетного дефіциту, а ще є страхова медицина, створення спецфонду для благодійних пожертв, котрий у нас працює і зараз. Перші платні послуги запроваджено у нас ще кілька років тому, зокрема так працюють відділення ортопедичної стоматології (тобто зубопротезування) та відділення, котре проводить профогляди. Ще частина – готується до затвердження на наступних сесіях міськради, адже ми постійно працюємо над розширенням їх спектру, і одномоментно зробити це неможливо.

Хочу зазначити, що соціально незахищені верстви населення як отримували, так і будуть отримувати медичне обслуговування безплатно. Платні послуги будуть в першу чергу запропоновані тим жителям міста, котрі офіційно тут не зареєстровані і на котрих у бюджеті не виділяються кошти. Окрім того, якщо мешканець міста схоче отримати якусь медичну послугу підвищеної якості і має для цього фінансові можливості – йому не доведеться їхати до приватної клініки у столиці, бо він зможе отримати цю послугу у нас, і до того ж – дешевше.
Втім, платні послуги не допоможуть нам повністю подолати дефіцит коштів у бюджеті, адже КЗ «Ірпінська центральна міська лікарня» за статутом є неприбутковою організацією, тому і розрахунок платних послуг не може бути з рентабельністю вище нуля. Реально покращити фінансовий стан ірпінської лікарні може страхова медицина та благодійний фонд, про які йшлося вище.

Медицина в бюджетному дефіциті— Цього року відбулося розширення мережі медичних закладів. За рахунок яких ресурсів комплектується їх персонал?
— Наразі це робиться за рахунок наявних медиків.
Ми відкрили дві амбулаторії – на вулицях Ніжинській та Михайлівській, а до нового року плануємо відкрити ще одну на вулиці Северинівській. Звісно, що впродовж року ні про яке збільшення фонду оплати праці для збільшення чисельності працівників мова йти не могла. Ми зробили це за рахунок внутрішніх ресурсів – тобто переглянули штатний розпис усіх медзакладів і знайшли можливість перепрофілювати ставки двірників, охоронців чи санітарок на лікарські та медсестринські, і таким чином укомплектували нові підрозділи.

— Чи існує в регіоні дефіцит медичних кадрів?
— Звісно, існує. Якщо опиратися на нормативи наказів Міністерства охорони здоров’я, котрі регламентують створення і розвиток центрів первинної медико-соціальної допомоги (до яких відносяться новостворені амбулаторії), то наш штат недоукомплектований лікарями на 40-45%. Мова йде не про дефіцит кадрів, а про дефіцит штатів, і це дійсно велика проблема. Якщо ми хочемо розвиватися і робити медичну допомогу більш доступною, більш швидкою та відповідною запитам населення, потрібно збільшувати штат лікарів. Бо прописані в наказах МОЗ нормативи кількості населення на дільниці одного сімейного лікаря чи педіатра у нас перевищуються у 1,5–2 рази.

У результаті лікар вибивається із сил, бо замість 25 хворих за зміну приймає 70.
При цьому, звісно, страждає і якість, бо для правильної діагностики та лікування потрібен час, котрого не вистачає через надмірну кількість пацієнтів.

— Виходить, що ірпінський лікар працює понаднормово, а чи отримає він за цю плату таку ж понаднормову винагороду?
— На мій погляд, лікар отримує копійки, і я весь час задаюсь питанням: як можна прожити на таку зарплату? Ставка лікаря в залежності від навантаження (ставка чи півтори, нічні чергування, розширена зона обслуговування тощо) може коливатися від 2,5 до 4,5 тис. грн. Тобто людина, котра вчилася сім років, а потім ще проходила рік чи два інтернатуру, на початковому етапі може розраховувати на зарплату у 2,5 тис. грн. Медсестри отримують ще менше – від 1,5 до 3 тис. грн., а санітарки взагалі – близько тисячі.

— Скільки ж тоді повинен заробляти лікар у нашій країні, аби не почуватися жебраком?
— Для прикладу – у пристойній приватній клініці в Україні хороший лікар-спеціаліст заробляє від 1,5 до
5 тис. доларів США. Тобто в середньому – у 20 разів більше, ніж лікар міської лікарні! Так що нам є до чого прагнути. Коли наш лікар буде заробляти співставні суми, у нього буде можливість не лише утримувати сім’ю, але й удосконалюватися в професії. В усьому світі медицина – не лише одна з найбільш шанованих професій, але й одна з найбільш прибуткових – у США лікар заробляє в середньому 120 тис. доларів на рік.
Олесь ЄВТЄЄВ 
газета: «Ірпінський вісник» №48 від 4 грудня 2015 року
медицина Ірпінська лікарня
  1
 QR-код адреса статьи
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.