Саме це диво було темою медичної конференції, що відбулася в Ірпінській центральній міській лікарні, що знаходиться у м. Буча.
Протягом останнього часу Ірпінська міська центральна лікарня, зокрема хірургічне відділення, зробили досить потужні кроки в організаційному розвитку, відкритті нових напрямків хірургічних втручань.
Заклад став базою кафедри хірургії та судинної хірургії Національної академії післядипломної освіти ім. П. Шупика, якою керує професор Володимир Паламарчук. У підсумку з’явився центр всеобучу як для молодих хірургів, так і для хірургів, котрі мають певний професійний досвід.

було багато професорів київських, дніпропетровських, харківських, запорізьких, луганських... Ще до буремних подій в Україні активно впроваджувалася навчальна програма для всіх хірургів країни.
Тепер їхня взаємодія стала більш практичною і вийшла на новий рівень.
«Це нас зобов’язує проводити схеми лікування на сучасному рівні світових тенденцій розвитку хірургії. Також мова йде і про наукові роботи спеціалістів», — розповідає хірург ІЦМЛ Микола Крестьянов. — У нас упроваджені майже всі новітні технології лапароскопічної та пластичної хірургії, це, зокрема, хірургія стравоходу, діафрагмальної грижі, холециститів, апендицитів, пахових і вентральних гриж, вся гінекологічна сфера. Ми використовуємо зварювальну технологію, про яку сьогодні говорили шановні професори — Володимир Паламарчук, куратор хірургії нашої клініки, та Анатолій Макаров, основоположник школи торакальної хірургії в Україні, фахівець світового масштабу».


лікарнях міського та районного масштабу. Нині це особливо актуально, оскільки велика частина поранених, покалічених у зоні АТО доставляється саме в міські та районні лікарні, військові шпиталі.
На конференції йшлося про використання зварювальних технологій із застосуванням апарата, що був розроблений і випущений зі стін Інституту Патона. Ми звикли, що зварюють зазвичай метал, а тут ідеться про зварювання живих біологічних тканин. Учені створили апарат, який справді не пошкоджує тканини, а з’єднує їх без використання шовного матеріалу або, скажімо, танталових скобок.
До речі, є апарат, який живиться від 12-вольтового автомобільного акумулятора. Він ефективніший та корисніший, ніж усі пов’язки і джгути, що здавлюють і стискають, адже нерідко під час перевезення у постраждалого за чотири години мертвіють нога чи рука і їх уже порятувати неможливо.
Зупинка кровотечі — це найголовніше для порятунку пораненого. Вона дає можливість його транспортувати й виконувати всі необхідні операції.
Ми зібрали хірургів із Києва та Київської області в Бучанській міській лікарні й довели до їхнього відома цю важливу інформацію, показали, як працювати зварювальними апаратами. Я виконав свою місію в розділі абдомінальної хірургії (лікування органів і стінок черевної порожнини — В. К.), а шановний професор Анатолій Макаров — світило в царині торакальної хірургії (лікування органів огруддя, — В. К.) та пульмонології, розповів про зварювання тканин при політравмах і зокрема — у торакальній хірургії».
Професор Анатолій МАКАРОВ:
«Використання зварювальної технології набуває подальшого поширення. Вона має використовуватися на всіх етапах надання хірургічної допомоги — як на полі бою, так і в базових клініках, лікарнях різних рівнів. Вона дуже безпечна, не травматична, дає велику економію засобів і коштів, надійна, може застосовуватися при всіх захворюваннях органів різних анатомо-функціональних систем людського організму.
Думаю, конференція на базі Ірпінської центральної міської лікарні надасть серйозний імпульс для широкого використання цієї технології і знайде нових прибічників-виконавців».