Законопроект «Про енергетичну ефективність будівель» готовий до розгляду ВР, шанси на прийняття високі. Коли проект стане Законом, тепла в квартирах мешканців багатоповерхівок навряд чи додасться. Енергоефективність залишиться їх особистою справою.
![]()
Декілька тижнів тому відбулося громадське обговорення проекту закону «Про енергетичну ефективність будівель». Для Мінрегіону, розробника законопроекту, воно завершилося тріумфом. Учасники обговорення дійшли висновку, що проект потрібно приймати якнайшвидше з погодженням документа в запропонованій редакції. На думку експертів, проект Мінрегіону відповідає європейській Директиві №2010/31/ЄС, з прийняття попередниці якої, в 2002 році в Європі почався «великий похід» за енергоефективністю. При цьому відомство акцентує увагу на тому, що у проекті врахували особливості українських будівельних нормативів.
У той час, як в Європі сертифікація енергетичної ефективності обов'язкова для будівель із загальною площею понад 500 кв. м, у проекті Мінрегіону прописаний більш м'який режим сертифікації, без урахування в метражі неопалюваних приміщень, зокрема, балконів, які до опалювальних приміщень не відносяться.
Шлях в Європу через закон
Безсумнівно одне - рано чи пізно Закон «Про енергетичну ефективність будівель» в Україні буде прийнятий, оскыльки це глобальна тенденція. Про економію енергії, споживаної будівлями, всерйоз замислюються як на Заході, так і на Сході. Те, що перша енергетична директива ЄС 2002 року застаріла всього за 8 років і в 2010 році замінена Директивою №2010/31/ЄС, наочно свідчить, що Європа не стоїть на місці. І це не дивно. Будівлі в Європі на старті гонки за енергоефективністю» споживали 40% всієї енергії.
В Україні, як і в інших пострадянських країнах, будівлі споживають ще більше енергії. При цьому кожна з країн проблеми енергоефективності вирішує в міру своїх можливостей і бажання. Приміром, у Латвії Закон «Про енергоефективність будівель» діє з 2013 року, Киргизстан Закон прийняв у 2011 році «за мотивами» європейської директиви №2010/31/ЄС і називає кращим в СНД, а в Росії цей же Закон був прийнятий ще в 2009 році.
Україна поки серед відстаючих, але зараз, як ніколи, близька до прийняття спеціального закону щодо енергоефективності. По-перше, цьому сприяє політична кон'юнктура. По-друге, проект Закону «Про енергетичну ефективність будівель», розроблений Мінрегіоном, гармонує з двома іншими масштабними проектами, народженими в кабінетах міністерства: «Про житлово-комунальні послуги» та «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Великої відстрочки не буде!
Першу презентацію проекту Закону «Про енергетичну ефективність будівель» Мінрегіон провів в липні, про що «У. К.» писала. У вересні міністерство доопрацювало проект і повторно розмістило на своєму сайті. Суть документа від цього не змінилася. Головне нововведення проекту - введення обов'язкової сертифікації існуючих будівель. А саме:
- держоб'єктів з опалювальною площею понад 500 кв. м;
- будь-яких споруд з опалювальною площею понад 500 кв. м при їх продажу або передачі в оренду;
- будівлі (крім житлових), в яких продаються або здаються в оренду приміщення з опалювальною площею понад 500 кв. м.
Принципова відмінність доопрацьованого проекту в тому, що Мінрегіон вирішив не розтягувати у часі вступ закону в силу. Спочатку планувалося, що вимоги щодо обов'язкової сертифікації будівель почнуть діяти через 18 місяців після офіційного опублікування закону. З оновленого варіанту ця норма вилучена: якщо закон буде прийнятий, він набуде чинності через півроку після офіційного опублікування.
Інші поправки точкові: розширено перелік органів, які беруть участь у забезпеченні енергоефективності будівель і згадані органи місцевого самоврядування.
Так само розширено перелік об'єктів, на які закон і, відповідно, вимоги щодо енергоефективності не поширюються. Спочатку розробники пропонували вивести з-під дії закону будівлі, в яких розташовані виробничі підрозділи. Зараз у проекті міститься норма про непоширення закону на будівлі та приміщення виробничого призначення. Крім цього проект доповнено новою статтею «Професійна атестація робіт (послуг) у сфері енергетичної ефективності будівель». Норма про обов'язкову сертифікації Держархбудінспекцією виконавців робіт і послуг за енергоефективності містилася і в липневому проекті. Тепер вона виписана більш чітко, а Кабмін наділений повноваженнями щодо регламентації порядку атестації і встановлення переліку робіт і послуг, які підлягають атестації.
Повна версія статті на сайті Україна комунальна>>
Декілька тижнів тому відбулося громадське обговорення проекту закону «Про енергетичну ефективність будівель». Для Мінрегіону, розробника законопроекту, воно завершилося тріумфом. Учасники обговорення дійшли висновку, що проект потрібно приймати якнайшвидше з погодженням документа в запропонованій редакції. На думку експертів, проект Мінрегіону відповідає європейській Директиві №2010/31/ЄС, з прийняття попередниці якої, в 2002 році в Європі почався «великий похід» за енергоефективністю. При цьому відомство акцентує увагу на тому, що у проекті врахували особливості українських будівельних нормативів. У той час, як в Європі сертифікація енергетичної ефективності обов'язкова для будівель із загальною площею понад 500 кв. м, у проекті Мінрегіону прописаний більш м'який режим сертифікації, без урахування в метражі неопалюваних приміщень, зокрема, балконів, які до опалювальних приміщень не відносяться.
Шлях в Європу через закон
Безсумнівно одне - рано чи пізно Закон «Про енергетичну ефективність будівель» в Україні буде прийнятий, оскыльки це глобальна тенденція. Про економію енергії, споживаної будівлями, всерйоз замислюються як на Заході, так і на Сході. Те, що перша енергетична директива ЄС 2002 року застаріла всього за 8 років і в 2010 році замінена Директивою №2010/31/ЄС, наочно свідчить, що Європа не стоїть на місці. І це не дивно. Будівлі в Європі на старті гонки за енергоефективністю» споживали 40% всієї енергії.
В Україні, як і в інших пострадянських країнах, будівлі споживають ще більше енергії. При цьому кожна з країн проблеми енергоефективності вирішує в міру своїх можливостей і бажання. Приміром, у Латвії Закон «Про енергоефективність будівель» діє з 2013 року, Киргизстан Закон прийняв у 2011 році «за мотивами» європейської директиви №2010/31/ЄС і називає кращим в СНД, а в Росії цей же Закон був прийнятий ще в 2009 році.
Україна поки серед відстаючих, але зараз, як ніколи, близька до прийняття спеціального закону щодо енергоефективності. По-перше, цьому сприяє політична кон'юнктура. По-друге, проект Закону «Про енергетичну ефективність будівель», розроблений Мінрегіоном, гармонує з двома іншими масштабними проектами, народженими в кабінетах міністерства: «Про житлово-комунальні послуги» та «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Великої відстрочки не буде!
Першу презентацію проекту Закону «Про енергетичну ефективність будівель» Мінрегіон провів в липні, про що «У. К.» писала. У вересні міністерство доопрацювало проект і повторно розмістило на своєму сайті. Суть документа від цього не змінилася. Головне нововведення проекту - введення обов'язкової сертифікації існуючих будівель. А саме:
- держоб'єктів з опалювальною площею понад 500 кв. м;
- будь-яких споруд з опалювальною площею понад 500 кв. м при їх продажу або передачі в оренду;
- будівлі (крім житлових), в яких продаються або здаються в оренду приміщення з опалювальною площею понад 500 кв. м.
Принципова відмінність доопрацьованого проекту в тому, що Мінрегіон вирішив не розтягувати у часі вступ закону в силу. Спочатку планувалося, що вимоги щодо обов'язкової сертифікації будівель почнуть діяти через 18 місяців після офіційного опублікування закону. З оновленого варіанту ця норма вилучена: якщо закон буде прийнятий, він набуде чинності через півроку після офіційного опублікування.
Інші поправки точкові: розширено перелік органів, які беруть участь у забезпеченні енергоефективності будівель і згадані органи місцевого самоврядування.
Так само розширено перелік об'єктів, на які закон і, відповідно, вимоги щодо енергоефективності не поширюються. Спочатку розробники пропонували вивести з-під дії закону будівлі, в яких розташовані виробничі підрозділи. Зараз у проекті міститься норма про непоширення закону на будівлі та приміщення виробничого призначення. Крім цього проект доповнено новою статтею «Професійна атестація робіт (послуг) у сфері енергетичної ефективності будівель». Норма про обов'язкову сертифікації Держархбудінспекцією виконавців робіт і послуг за енергоефективності містилася і в липневому проекті. Тепер вона виписана більш чітко, а Кабмін наділений повноваженнями щодо регламентації порядку атестації і встановлення переліку робіт і послуг, які підлягають атестації.
Повна версія статті на сайті Україна комунальна>>
