» » » Консультація адвоката: Як виселити колишнього зятя

Консультація адвоката: Як виселити колишнього зятя

Питання:
Мене зовуть Варвара Микитівна. Я проживаю в у власному житловому будинку, який побудував мій покійний чоловік 30 років тому. В 2001 році моя дочка вийшла заміж та привела до мого помешкання зятя. Проживши 7 років в шлюбі вони розлучились і дочка виїхала на постійне проживання до Мексики, а зять залишився жити зі мною. В нас ще з самого початку склалися не зовсім добрі стосунки. А тепер, користуючись моїм літнім віком (мені вже 67 років), взагалі мене тероризує. Але робить це в психічному плані і міліція відмовляється щось з ним зробити. Я хочу його виписати і виселити, а зять каже, що зробити це не дозволяє закон, оскільки він прописаний и прожив у помешканні більше 10 років. Що мені робити? Чи можна якось його виселити?


Відповідь:
Шановна Варваро Микитівна! Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок. Відповідно до ст. 380 ЦК України житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Таким чином, правовідносини, які виникають в процесі володіння і користування житловим приміщенням регулюються Житловим кодексом України.
Права власника житлового будинку квартири визначені ст. 383 Цивільного кодексу України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Однак, права власника житлового будинку не є абсолютними, оскільки можливе, з підстав, передбачених законом, їх певні обмеження. Такі обмеження можуть відбуватись коли інші особи набувають законного права користування житловим будинком.

З Вашого звернення вбачається, що Вам на праві приватної власності належить житловий будинок. Більше десяти років назад член Вашої сім’ї – Ваша дочка з Вашого дозволу вселила в житловий будинок свого, на той час, чоловіка, місце його проживання в будинку було зареєстровано. У подальшому шлюб між дочкою та зятем було розірвано, однак Ваш зять залишився проживати у Вашому будинку.

Відповідно до ч.1 ст. 156 ЖК України, члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом з ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
За згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї. Аналогічні положення містяться і у ч.1 ст. 405 ЦК України.

До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать: дружина власника, їх діти і батьки. Членами сім'ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з власником і ведуть з ним спільне господарство.
Відповідно до ч.4 ст. 156 ЖК України припинення сімейних відносин з власником будинку) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.

Таким чином, враховуючи те, що Ваш зять тривалий час проживає з Вами в одному будинку, його місце проживання зареєстровано відповідно до вимог Закону, факт його розлучення з Вашою дочкою не позбавив його права користуватись Вашим житловим будинком.

Разом з тим, відповідно до ст. 157 ЖК України, членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених ч. 1 ст. 116 цього Кодексу, а саме у разі систематичного руйнування чи псування ними належного власнику жилого приміщення або використання його не за призначенням, або систематичного порушенням правил співжиття, що робить неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними.
Також, відповідно до ч.2 ст. 405 Цивільного кодексу України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік.

Це вичерпні, встановлені Законом підстави для виселення або визнання таким, що втратив право на користування житлом члена сім’ї або колишнього члена сім’ї власника будинку.
Зазначене підтверджується існуючою судовою практикою. Судами касаційної інстанції було постановлено низку рішень за позовами власників до колишніх членів сім’ї власника житла.

Враховуючи викладене, у Вашому випадку Ви можете пред’явити до суду позов про виселення Вашого зятя на підставі ст.116 Житлового кодексу України, у зв’язку з систематичним порушенням правил співжиття, що робить неможливим для Вас проживання з зятем в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними. Однак, для доведення своїх вимог необхідно зібрати достатньо доказів, що будуть свідчити про порушення правил співжиття (вчинення сварок, застосування психологічного насильства). Таким доказами, можуть стати постанови про притягнення Вашого зятя до адміністративної відповідальності за вчинення психологічного насильства в сім’ї, захисні приписи дільничних інспекторів, і.т.і.

Поряд с судовим шляхом захисту Ваших прав та виселенні Вашого зятя існує можливість зняття його з реєстрації при укладенні цивільно – правових договорів відчуження житла. Вказане означає, що якщо Ви продаєте або даруєте Ваш будинок іншій особі, відбувається перехід права власності до іншої особи, одночасно припиняється право зятя на користування житловим приміщенням. Для цього нотаріусом робиться відмітка у відповідному договорі.

Адвокат
Оніщенко Павло Вікторович
м. Ірпінь вул.Тургенівська, 10 офіс 38
Тел: (04597) 61286; (067) 700-88-20
  0
 QR-код адреса статьи
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.