Юридична консультація

Про законність прихованої зйомки

В мене передбачається не зовсім приємна зустріч з однією людиною і я хочу мати підтвердження факту нашої зустрічі та змісту нашої розмови. Тобто я хочу якимось чином її зафіксувати. В Інтернеті наявні пропозиції пристроїв для прихованого аудіо та відеозапису. Але неодноразово я бачив по телевізору, що осіб які продавали такі речі притягують до відповідальності. Поясність чи законним буде придбання такої техніки і взагалі, яку техніку і як можна використати для здійснення прихованого запису? Як суд буде сприймати такий запис як доказ?
Сергій

Відповідь:
Негласне отримання інформації здійснюється за допомогою спеціальних технічних засобів, тобто технічних засобів, устаткування, апаратури, приладів, пристроїв, препаратів та інших виробів, спеціально створених, розроблених, модернізованих, запрограмованих або пристосованих для виконання завдань з негласного отримання інформації під час здійснення оперативно-розшукової діяльності.
До таких засобів належать спеціальні технічні засоби для негласного:
а) отримання та реєстрації аудіо-інформації;
б) візуального спостереження та документування;
в) прослуховування телефонних переговорів;
г) перехоплення та реєстрації інформації, з технічних каналів зв'язку;
д) контролю поштових повідомлень і відправлень; е) обстеження предметів і документів;
є) проникнення у приміщення, транспортні засоби, інші об'єкти та їх обстеження;
ж) контролю за переміщенням транспортних засобів та інших об'єктів;
з) отримання (зміни, знищення) інформації з технічних засобів й зберігання, обробки та передачі.

Разом з тим, чіткого законодавчо визначеного критерію віднесення засобів до спеціальних технічних засобів не існує. За таких умов їх перелік може охоплювати дуже широке коло виробів.
Відповідно до ст. 359 Кримінального кодексу України незаконне придбання або збут спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а також незаконне їх використання - караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до
чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
Таким чином, кримінальним законодавством передбачено відповідальність за придбання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.

Спірні питання щодо належності предмета до спеціальних технічних засобів вирішуються експертним шляхом.
Варто зазначити, що вироблені кустарним способом технічні засоби негласного отримання інформації не є спеціальними, і їх придбання або збут та використання з метою негласного отримання інформації не може бути кваліфіковане за ст. 359 Кримінального кодексу України.
Приховане відео спостереження можуть проводити тільки правоохоронні органи, з дозволу суду.

Приховане відео спостереження без дозволу суду є незаконним. Так, відеозапис, отриманий таким чином, суперечить Конституції України по частині порушення і вторгнення в особисте життя і переслідується законом.
Відповідно до ст. 31 Конституції України кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

Згідно зі ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Також, згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом.
Докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи
органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними
нормами.

Також, відповідно до ст. 59 Цивільного процесуального кодексу України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням
порядку, встановленого законом.
Таким чином, згідно вимог закону, інформація отримана за допомогою спеціальних технічних засобів з порушенням правил отримання такої інформації не береться судом до уваги, а тому не має жодної доказової сили.

Разом з цим, в судовій практиці є випадки, коли суд звертав увагу на такі записи, тобто визнавав їх допустимими доказами, коли вони були зроблені не умисно, випадково, або в стані крайньої необхідності та безпосередньо під час протидії вчиненню злочину.

Прикладами можуть бути відео з камер спостереження в магазинах та на вулицях, чи любительська зйомка під час якої випадково попали в фокус злочинці і обставини злочину, зйомка потерпілим з метою відлякати злочинця від подальшого вчинення початого насильницького злочину, тощо. Але такі випадки є рідкісними і являють собою виключення із правил. В любому випадку, питання про допустимість доказів вирішує суд.

Про затримання заробітної плати

Відповідь:
Питання стосовно виплати заробітної плати регулює Кодекс законів про працю України.
Відповідно до ст. 115. КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.
Для того щоб захистити свої права, у разі порушення строків оплати праці, Ви можете звернутися до вашого роботодавця та поцікавитися, які причини затримки виплати заробітної плати. Скажіть, що це порушення законодавства про працю і що ви маєте намір захищати свої права.
Також за захистом своїх трудових прав Ви можете звернутись, зокрема, до Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів.

Згідно Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 50 посадові особі Держнаглядпраці (головні державні інспектори, їх заступник, державні інспектори праці) мають право, зокрема, давати роботодавцям приписи щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов’язкове держане соціальне страхування в частині забезпечення реалізації прав і гарантій працівників, які підлягають обов’язковому виконанню з письмовим повідомленням про вжиті заходи у місячний або в інший зазначений у приписі строк.
Разом з тим, Ви маєте право звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованої заробітної плати та відшкодування завданої її невиплатою шкоди.

Необхідно зазначити, що відповідачем за такими позовами має бути підприємство, установа чи організація, а не керівник, який може бути притягнутий до відповідальності.
Якщо заробітна плата вам нарахована, проте не виплачена, то ви можете звернутися до суду в порядку наказового провадження з метою отримання судового наказу про виплату заборгованості — такий процес значно прискорить отримання коштів. У разі прийняття заяви про видачу судового наказу суд у триденний строк видає судовий наказ.
При відмові виплатити заробітну плату працівникові слід звернутися до прокуратури із заявою про невиплату заробітної плати та притягнення винних осіб до відповідальності.

Проблеми повернення боргу

Відповідь:
Правовідносини, які виникли між Вами та вашим знайомим регулюються цивільним законодавством, а саме положеннями Цивільного кодексу України, що стосуються позики.

Так, відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

На підтвердження укладення договору позики та його умов
може бути представлена розписка позичальника або інший документ,
який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової
суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст. 1047 ЦК України).
Тобто, отримання від позичальника боргового документа, в даному випадку розписки, є достатнім підтвердженням укладення договору позики.

Статтею 1049 ЦК України передбачено обов’язок позичальника повернути позикодавцеві позику (отримані грошові кошти) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Не повернення позики в обумовлений строк є неналежним виконанням договору і порушенням ваших прав, за захистом яких та для того, щоб повернути свої кошти Ви можете звернутися до суду з позовом про стягнення боргу. Для підтвердження вчиненого правочину Ви маєте надати суду розписку отриману від свого знайомого.

Разом з тим, необхідно зазначити, якщо в розписці строк повернення коштів не зазначений, то такий строк визначається моментом пред’явлення вимоги (претензії) позикодавця. Позика відповідно до ст. 1049 ЦК України має бути повернута позичальником протягом 30 днів від дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це. Претензія повинна бути викладена в письмовій формі та відправлена боржнику. Краще претензію відправити рекомендованим листом з повідомленням.
Відтак, для підтвердження висунення вимоги позичальнику в суді також, необхідно пред’явити вимогу про повернення коштів, якщо в розписці не було зазначеного чіткого строку їх повернення.

Після подачі позову рекомендую звернутися до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно боржника (але в заяві Ви маєте чітко вказати, на яке саме майно повинен бути накладений арешт).
Разом з тим, відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Тобто, у разі не повернення своєчасно грошових коштів позичальником, Ви маєте право вимагати сплати Вам суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.