Юрконсультація

Про арешт майна


Питання:
У мене питання щодо арешту нерухомості, ми зібралися продати квартиру, але нотаріуса виплив арешт на нерухомість в базі мін’юсту. Ситуація така, в 1997 році судили якогось громадянина, наклали арешт на його майно, а в справі зазначений нашу адресу. По суті адреси схожі тільки корпуси будинку різні. І тепер ми не можемо здійснювати операцію. Як вирішити це питання?


Відповідь:
Для вирішення даного питання, перш за все необхідно з’ясувати чи закінчено провадження в кримінальній справі.
Так, якщо кримінальне провадження не закінчено, то питання стосовно накладеного арешту на майно вирішується в порядку чинного Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до змісту статті 174 Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 №4651-VI підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, в його резолютивній частині вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Разом з тим, якщо провадження по кримінальній справі закінчено, проте арешт з майна не було знято, то чинним законодавством передбачено, можливість особи, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження»).

Таким чином, зацікавлені особи не позбавлені можливості доказування свого права власності на арештоване майно шляхом пред'явлення позову в порядку цивільного судочинства.
Варто зазначити, що у разі подання особою до суду позовної заяви про виключення майна з-під арешту, застосовується правило виключної підсудності.

Відповідно до частини другої статті 114 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
Доказом права власності на нерухоме майно є виписка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. При відсутності державної реєстрації право власності доводиться за допомогою будь-яких передбачених процесуальним законодавством доказів, що підтверджують виникнення такого права у позивача.

Заявляючи вимоги про звільнення з-під арешту майна, позивач має довести також і сам факт накладення арешту, у разі, якщо арешту як такого не було, то позов є безпредметним.

------------------------------------------

Адміністративний нагляд


Питання:
Мій чоловік засуджений за крадіжку за ст.185 ч.3 КК України. На даний час відбуває покарання в колонії. Через півроку закінчується термін покарання. В мене питання. Чи зможе він виїхати за кордон України на заробітки?
Леся.


ВІДПОВІДЬ:

Наявність судимості не позбавляє автоматично особи права виїзду за кордон, але деякі моменти з цим пов’язані звісно можуть цьому завадити.
Я вже раніше писав у відповідь на запитання, що порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок розв'язання спорів у цій сфері регулюються Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».

Для того, аби здійснити право на виїзд з України і в'їзд в Україну, особа повинна мати відповідні документи, що дають їй таке право та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами. До таких документів згідно до ст. 2 вказаного Закону, зокрема відноситься паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Якщо у Вашого чоловіка є на руках (тобто не вилучений під час розслідування кримінальної справи) закордонний паспорт, строк дії якого не збіг, то перший крок для виїзду за кордон зроблено.

Якщо такого паспорту немає, - то можуть виникнути труднощі. Так, відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у певних випадках, зокрема якщо: *він за вироком суду визнаний особливо небезпечним рецидивістом чи перебуває під адміністративним наглядом міліції - до погашення (зняття) судимості чи припинення нагляду; * якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання або він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи); *щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі;

Тепер більш детально. На даний час в кримінальному законі такого поняття як особливо небезпечний рецидивіст немає, але залишається адміністративний нагляд міліції, який регулюється положеннями Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі».

Згідно ст.3 вказаного закону, адміністративний нагляд встановлюється щодо повнолітніх осіб: 1) які були засуджені до позбавлення волі за тяжкі та особливо тяжкі злочини або засуджені два чи більше рази за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила про небажання стати на шлях виправлення і вони залишаються небезпечними для суспільства; 2) які були засуджені до позбавлення волі за тяжкі та особливо тяжкі злочини або засуджені два чи більше рази за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання, або звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ систематично порушують громадський порядок, права інших громадян та вчиняють інші правопорушення. 3) які були засуджені до позбавлення волі за один із злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів.

Статтею 185 ч.3 КК України, за якою засуджено Вашого чоловіка, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 3-х до 6 років. Тобто, відповідно до ст.12 ч.4 КК Україні, Вашого чоловіка засуджено за вчинення тяжкого злочину і стосовно нього може бути застосовано адміністративний нагляд. Але, якщо перебуваючи у місцях позбавлення волі він не порушував порядок відбування покарання, а після повернення на волю не стане порушувати громадський порядок та вчиняти інші правопорушення – підстави для встановлення адміністративного нагляду будуть відсутні.

Також, перетином на шляху виїзду за кордон, навіть при наявності закордонного паспорта і відсутності адміннагляду, можуть стати неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання, ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), а також подача щодо особи цивільного позову. У всіх перерахованих випадках судом може бути встановлено заборону виїзду за кордон.

Потрібно пам’ятати, що кожній особі надано право захисту своїх прав в суді і більшість дій та рішень, що обмежують права можна оспорити, в тому числі і судові рішення про заборону виїзду за кордон.

------------------------------------------

Набуття громадянства


Питання:
Я громадянин Білорусії, але безвиїзно проживаю в Україні останні 8 років. Тут я одружений, маю дітей. Як і в якому порядку мені набути громадянство України?


Відповідь:
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про громадянство України» Іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України.
Тобто, оформлення набуття громадянства України здійснюється виключно за ініціативою особи.
Тому, перш за все Вам необхідно звернутися із відповідним клопотанням (заявою) про прийняття в громадяни України в управління (відділ) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення за місцем проживання в Україні. Варто зазначити, що такі заяви подають на ім'я Президента України.
Заяви про прийняття до громадянства України спочатку перевіряють управління міграційної служби, потім протягом двох тижнів передають у Головне управління міграційної служби в АР Крим, областях, м. Києві та Севастополі. Звідти документи потрапляють в Державну міграційну службу, потім — у Комісію при Президентові України з питань громадянства.

Якщо Комісія на своєму засіданні ухвалює рішення про задоволення заяви, це рішення разом з проектом Указу Президента передають останньому на підпис.
Датою набуття громадянства України є дата видання відповідного Указу Президента України.
До громадянства України може бути прийнятий іноземець, якщо для такого прийняття виконані всі необхідні умови.
Так, відповідно до ст. 9 вищезазначеного Закону умовами прийняття до громадянства України є:
1) визнання і дотримання Конституції України та законів України;
2) подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов'язання припинити іноземне громадянство (для іноземців).
Іноземці, які перебувають у громадянстві (підданстві) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство (підданство) цих держав.
Тобто, для того аби отримати громадянство України Вам необхідно окрім клопотання про прийняття до громадянства України подати зобов’язання припинити іноземне громадянство.

Разом з тим, варто зазначити, що подання зобов'язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України.
Іноземці, які подали зобов'язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту прийняття їх до громадянства України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.
Також, однією з умов прийняття до громадянства України є безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років.

Разом з тим, ця умова не поширюється на іноземців, які перебувають у шлюбі з громадянином України понад два роки. Дворічний термін перебування у шлюбі з громадянином України не застосовується до іноземців і осіб без громадянства, яким було надано дозвіл на імміграцію відповідно до пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України "Про імміграцію".
До того ж відповідно до ст. 9 ЗУ «Про громадянство України» умовами прийняття до громадянства України є:
- отримання дозволу на імміграцію.
- володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування.
- наявність законних джерел існування.
Необхідно зазначити, що особа, яка набула громадянство України і подала декларацію про відмову від іноземного громадянства, зобов'язується повернути паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави.



Адвокат
Оніщенко Павло Вікторович
м. Ірпінь вул.Тургенівська, 10 офіс 38
Тел: (04597) 61286; (067) 700-88-20
  0
Коментарів: 0
Додати коментар