» » » Юридична консультація: Оподаткування спадкування

Юридична консультація: Оподаткування спадкування

Питання:

Добрий день! Я оформив у вересні 2012 року по заповіту на себе спадок нерухомості (2-х кімнатної квартири від рідної бабусі)!
Але мені нотаріус повідомив лише під кінець всього оформлення документів про те, що я маю по закону виплатити 5% податковій службі від всіє вартості квартири!
Хочу запитати, чи можна перенести виплату на 2014 рік, адже мені 19 років, і я студент, і більших доходів крім стипендії у мене нема?
Дякую!!! Віталій.


Відповідь:

Відповідно до ст. 174 Податкового кодексу України (далі ПКУ) оподаткування доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, залежить від того, який саме вид об'єкта успадковано, та від родинних стосунків спадкоємця із спадкодавцем.
Оскільки Ви є членом сім’ї померлої бабусі другого ступеню споріднення, то об'єкти спадщини – квартира - підлягає оподаткуванню за ставкою 5% від її вартості, визначеної в свідоцтві про право на спадщину.
Відповідно до положень Податкового кодексу особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна включається спадкоємцями до складу загального річного доходу платника податку і зазначається в річній податковій декларації.
Таким чином, у разі отримання спадщини спадкоємець зобов'язаний до 1 травня року, наступного за роком отримання спадщини, подати податкову декларацію до органу ДПС за місцем своєї податкової адреси як платника податку, тобто за місцем реєстрації та сплатити податок до бюджету.
Слід зазначити, що нотаріуси щокварталу подають до органу ДПС за місцем розташування державної нотаріальної контори інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину.
Згідно з п.п. 31.1 ст. 31 ПКУ строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до статті 32 ПКУ зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки; розстрочки; податкового кредиту.
Статтею 100 ПКУ визначено загальні положення перенесення строку сплати податку на більш пізній строк шляхом розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань платника податків під проценти, тобто перенесення строку виконання податкового обов'язку.

Відповідно до вказаної статті розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 ПКУ (120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті). Тобто за перенесення строку сплати податку на більш пізній строк необхідно буде сплатити до бюджету певні проценти, які приблизно будуть дорівнювати 9 - 10 відсотків від суми податку за рік.
Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.

Підставою для розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків. Зокрема такими обставинами можуть бути загроза виникнення неплатоспроможності заявника в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов'язання, недостатність майна заявника - фізичної особи, тощо. Однак всі зазначені обставини можуть бути підтверджені лише результатами проведеного органом державної податкової служби аналізу поданих заявником документів.

Таким чином, процедура розстрочення, відстрочення податкового боргу є досить складною та в разі задовільного результату, на платника податку лягає обов’язок сплачувати відсотки в зазначеному вище розмірі.

Адвокат
Оніщенко Павло Вікторович
м. Ірпінь вул.Тургенівська, 10 офіс 38
Тел: (04597) 61286; (067) 700-88-20
юрконсультація
  0
 QR-код адреса статьи
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.