Юридична консультація: Взяття під варту згідно новому КПК

Відповідь:

Шановний Петре Васильовичу! Новим КПК України, який набрав чинності 20.11.2012 року достатньо пом’якшено та зроблено більш гнучкою систему запобіжних заходів, до якої зокрема входить і «Тримання під вартою».
«Тримання під вартою», відповідно до ст.183 КПК, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе суду, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів не зможе вирішити мети застосування запобіжних заходів.

Згідно ст.177 КПК України, метою застосування запобіжних заходів, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків та запобігання ризикам - спробам особи в різних формах перешкоджати досудовому розслідуванню, переховуватись від органів досудового розслідування та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжувати кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

Більш м’якими запобіжними заходами є «Особисте зобов’язання» - дещо схоже на підписку про невиїзд із старого кодексу; «Особиста порука» - новація в кримінальному процесі, коли авторитетна особа зобов’язується перед судом забезпечувати виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього законом обов’язків, існуюча раніше «грошова застава» та також новинка – «домашній арешт», який полягає в зобов’язанні особи постійно, або у визначений судом час не залишати меж свого житла.

Важливо, що згідно ст.177 КПК України, обов’язковою підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність передбачених вище ризиків. Без цього слідчий, прокурор просто не мають права ініціювати перед судом застосування запобіжного заходу.

«Тримання під вартою» за новим КПК не може бути застосовано до раніше не судимої особи, якщо вона підозрюється (обвинувачується) у вчиненні злочину за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк менше 5 років та до раніше судимої особи, якій загрожує покарання менше 3-х років позбавлення волі за виключенням випадку коли прокурор зможе довести суду, що така особа переховувалась від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину, або коли особі вже обирався біль м’який запобіжний захід, однак вона порушила його умови.

Рекомендую звернути увагу на те, що суд при обранні стосовно особи запобіжного заходу «Тримання під вартою» зобов’язаний визначити в записати в своєму рішенні розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків. Тобто, родичі заарештованої особи мають право сплатити грошову заставу, внаслідок чого особа буде автоматично звільнена її з під варти.

Суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину: *вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; *злочину, який спричинив загибель людини та *щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Таким чином, згідно вимог ст.177, 194 нового КПК України, суд зобов’язаний застосувати стосовно підозрюваного (обвинуваченого) запобіжний захід «Тримання під вартою» лише в тому випадку коли прокурором будуть виконано всі наступні вимоги: 1) надано суду переконливі докази вчинення особою кримінального правопорушення; 2) доведено суду наміри особи протидіяти розслідуванню, приховуватись від нього чи вчините нове кримінальне правопорушення або продовжувати те в якому підозрюється; 3) доведено суду, що більш м’який запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваним своїх процесуальних обов’язків та не зможе запобігти спробам особи протидіяти розслідуванню, приховуватись від нього та продовжувати вчиняти злочини.

При цьому, оцінюючи докази надані прокурорам з вищевказаних питань, суд, керуючись ст.178 КПК України, повинен враховувати: 1) вагомість наданих доказів вчинення особою кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує особі в разі визнання її винуватості; 3) вік та стан здоров`я особи; 4) міцність соціальних зв’язків у місці постійного проживання особи в т.ч. наявність родини та утриманців; 5) наявність постійного місця роботи чи навчання; 6) репутацію особи; 7) майновий стан; 8) наявність судимостей; 9) дотримання особою вимог запобіжних заходів, якщо вони раніше вже застосовувались; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого злочину; 11) розмір майнової шкоди в спричинені якої особа підозрюється чи розмір доходу отриманого внаслідок вчиненого злочину.

Безумовно новий КПК дає більше шансів особі здійснювати захист від кримінального переслідування знаходячись поза межами СІЗО.
Тепер щодо деталей Вашого запитання. З наданої Вами інформації можна зробити висновок, що особа обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК – крадіжка вчинена з проникненням у житло (міра покарання від 3-х до 6-ти років позбавлення волі). Також не можна виключити ст.185 ч.4 КК – крадіжка вчинена у великих розмірах (від 5 до 8 років п.в.) та ст.185 ч.5 КК – крадіжка вчинена в особливо великих розмірах або організованою групою. (від 7 до 12 років п.в.)
Вказані злочини є тяжкими та особливо тяжкими. Тому, не маючи даних про особу обвинуваченого, можна припустити, що навіть керуючись новим КПК, суд буде мати достатні підстави для обрання запобіжного заходу «Тримання під вартою». Разом з цим, вказана особа мала б право сплатити заставу і вийти з СІЗО. Крім того, новим КПК допускається застосування до осіб, які підозрюються (обвинувачуються) у вчиненні тяжких і особливо тяжких злочинів таких запобіжних заходів як «Особиста порука» і «Домашній арешт».
Тепер до питання чому поспішав слідчий. Я не знаю чому він поспішав, але він направив справу до суду до набрання чинності новим КПК, і як наслідок суд буде розглядати справу за нормами старого КПК. Однак на можливість змінити чи скасувати запобіжний захід це не вплине, оскільки згідно перехідних положень нового КПК, запобіжні заходи, що були обрані до набрання ним чинності можуть бути змінені чи скасовані лише в порядку передбаченому старим КПК.