Життя та здоров'я людини тісно пов'язані з навколишнім середовищем. Одним із найважливіших компонентів цього середовища є вода, без якої неможливе було б зародження, розвиток та існування життя на Землі.
Вибір джерела водопостачання - одне з найвідповідальніших та часто виникаючих питань, що ставиться як перед санепідслужбою, так і перед будь-якою людиною, що розпочинає будівництво власного житла.
В 1964 році у місті Ірпінь почалось будівництво водопроводу. На теперішній час водопостачання Ірпінського регіону здійснюється тільки з підземних джерел водопостачання. Водозабори з поверхневих водойм відсутні, що є неабиякою перевагою перед іншими населеними пунктами.
На обліку в ДЗ «Ірпінська міськ-СЕС» МОЗ знаходиться 69 водопроводів централізованого водопостачання: з них 4 комунальних (КП «Ірпіньводоканал») та 65 відомчих. Комунальні водопроводи налічують 102 артезіанські свердловини, відомчих - 105. Артезіанські свердловини експлуатують Бучакський, Сеноманський та Юрський водоносні горизонти.
Враховуючи, що водопостачання здійснюється з підземних захищених джерел, водопідготовка води не здійснюється, за винятком знезалізнення на спорудах с.м.т.Гостомель.
Вода з Бучанського водоносного горизонту багата на вміст природного заліза. Збагачується залізом також вода під час проходження водопровідною мережею, труби якої уражені корозією, а саме такими є залізні труби після експлуатації протягом 15 і більше років. У такої води погіршуються органолептичні властивості, а саме змінюється забарвлення, з'являється присмак. Дана проблема є актуальною, але вирішуваною. У торгівельній мережі у вільному продажу є різні системи побутових фільтрів, що поліпшують показники питної води, у тому числі зменшують вміст заліза.
За І квартал 2011 року лабораторіями ДЗ «Ірпінська міськСЕС» МОЗ проведене дослідження 68 проб води з комунальних водогонів на санітарно-хімічні показники, з них 11 проб (16,2%) не відповідали вимогам ДСан ПіН 2.2.4-171-10 за вмістом заліза. На бактеріологічні показники досліджені 124 проби води з комунальних водогонів, з відхиленням від вимог ДСан ПіН 2.2.4-171 - не було.
З відомчих водопроводів на санітарно-хімічні показники досліджено 146 проб, з них 42 проби (28,8%) не відповідали вимогам ДСанПіН 2.2.4171-10 за органолептичними показниками та вмістом заліза. На бактеріологічні показники досліджено 101 пробу води з відомчих водогонів, з відхиленням від вимог ДСан-ПіН 2.2.4-171-10 - 6 проб (5,9%).
На обліку знаходяться 65 джерел децентралізованого водопостачання (криниці громадського користування), що використовуються як альтернативне джерело водопостачання при наявному централізованому.
З колодязів досліджено 15 проб на санітарно-хімічні показники, не відповідали вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 за вмістом нітратів - 13 проб (86,7%). На бактеріологічні показники досліджено 16 проб, 1 проба (6,25%) не відповідала вимогам ДСанПіН.
Порівняти показники якості питної води з водопровідної мережі та криниць зможе навіть дитина. І відповідь на питання де жива вода, а де мертва - очевидна.
Майже в кожному дворі приватного сектору є колодязь. Згідно п. 5.26 СНіП 2.04.02-84 «Водоснабжение. Наружньїе сети и сооружения» шахтні колодязі живляться, як правило, від перших, від поверхні, без на пірних водоносних пластів, що складені рихлими породами та залягають на глибині до 30 м. Тобто живлення колодязя здійснюється за рахунок незахищених ґрунтових вод, якісний склад води яких варіює в залежності від санітарного стану прилеглої території, технічного обладнання колодязя та сезонних опадів.
Важливим питанням залишається організація зони санітарної охорони колодязів на території приватного сектору. В умовах складної забудови, що склалася, найчастіше витримати зону санітарної охорони просто неможливо. Згідно примітки 3 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень» водозабірні споруди місцевого господарсько-питного призначення допускається розміщувати на відстані 40-50 м вниз за течією ґрунтових вод, 20-25 м вверх за течією і 25-30 м по перпендикуляру до осі течії потоку ґрунтових вод. На практиці ж часто зустрічаємось з такою ситуацією, коли поруч розташований колодязь і сусідська вигрібна яма або компост. Слід пам'ятати, що в такій ситуації здійснюється забруднення води не тільки в одному конкретному колодязі, а й в інших колодязях, що розташовані нижче за течією ґрунтових вод.
Якісний склад води в колодязях змінюється за рахунок підвищення вмісту нітратів та погіршення бактеріологічних показників.
Вкотре звертаю Вашу увагу, що при таких показниках якості колодязної води, використовувати її для харчування дітей (особливо до 3-х років) вкрай небезпечно. Якщо у дорослої людини вживання води з підвищеним вмістом нітратів викликає шлунково-кишкові розлади, то у немовлят може розвинутись водно-нітратна метгемоглобінемія. Це захворювання виникає внаслідок підвищеного утворення метгемоглобіну в крові в результаті надходження нітратів, що негативно впливає на систему дихання та в тяжких випадках може спричинити смерть не мо в ля ти.
Отже, що пити, вибір за Вами.
Вибір джерела водопостачання - одне з найвідповідальніших та часто виникаючих питань, що ставиться як перед санепідслужбою, так і перед будь-якою людиною, що розпочинає будівництво власного житла.
В 1964 році у місті Ірпінь почалось будівництво водопроводу. На теперішній час водопостачання Ірпінського регіону здійснюється тільки з підземних джерел водопостачання. Водозабори з поверхневих водойм відсутні, що є неабиякою перевагою перед іншими населеними пунктами.
На обліку в ДЗ «Ірпінська міськ-СЕС» МОЗ знаходиться 69 водопроводів централізованого водопостачання: з них 4 комунальних (КП «Ірпіньводоканал») та 65 відомчих. Комунальні водопроводи налічують 102 артезіанські свердловини, відомчих - 105. Артезіанські свердловини експлуатують Бучакський, Сеноманський та Юрський водоносні горизонти.
Враховуючи, що водопостачання здійснюється з підземних захищених джерел, водопідготовка води не здійснюється, за винятком знезалізнення на спорудах с.м.т.Гостомель.
Вода з Бучанського водоносного горизонту багата на вміст природного заліза. Збагачується залізом також вода під час проходження водопровідною мережею, труби якої уражені корозією, а саме такими є залізні труби після експлуатації протягом 15 і більше років. У такої води погіршуються органолептичні властивості, а саме змінюється забарвлення, з'являється присмак. Дана проблема є актуальною, але вирішуваною. У торгівельній мережі у вільному продажу є різні системи побутових фільтрів, що поліпшують показники питної води, у тому числі зменшують вміст заліза.
За І квартал 2011 року лабораторіями ДЗ «Ірпінська міськСЕС» МОЗ проведене дослідження 68 проб води з комунальних водогонів на санітарно-хімічні показники, з них 11 проб (16,2%) не відповідали вимогам ДСан ПіН 2.2.4-171-10 за вмістом заліза. На бактеріологічні показники досліджені 124 проби води з комунальних водогонів, з відхиленням від вимог ДСан ПіН 2.2.4-171 - не було.
З відомчих водопроводів на санітарно-хімічні показники досліджено 146 проб, з них 42 проби (28,8%) не відповідали вимогам ДСанПіН 2.2.4171-10 за органолептичними показниками та вмістом заліза. На бактеріологічні показники досліджено 101 пробу води з відомчих водогонів, з відхиленням від вимог ДСан-ПіН 2.2.4-171-10 - 6 проб (5,9%).
На обліку знаходяться 65 джерел децентралізованого водопостачання (криниці громадського користування), що використовуються як альтернативне джерело водопостачання при наявному централізованому.
З колодязів досліджено 15 проб на санітарно-хімічні показники, не відповідали вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 за вмістом нітратів - 13 проб (86,7%). На бактеріологічні показники досліджено 16 проб, 1 проба (6,25%) не відповідала вимогам ДСанПіН.
Порівняти показники якості питної води з водопровідної мережі та криниць зможе навіть дитина. І відповідь на питання де жива вода, а де мертва - очевидна.
Майже в кожному дворі приватного сектору є колодязь. Згідно п. 5.26 СНіП 2.04.02-84 «Водоснабжение. Наружньїе сети и сооружения» шахтні колодязі живляться, як правило, від перших, від поверхні, без на пірних водоносних пластів, що складені рихлими породами та залягають на глибині до 30 м. Тобто живлення колодязя здійснюється за рахунок незахищених ґрунтових вод, якісний склад води яких варіює в залежності від санітарного стану прилеглої території, технічного обладнання колодязя та сезонних опадів.
Важливим питанням залишається організація зони санітарної охорони колодязів на території приватного сектору. В умовах складної забудови, що склалася, найчастіше витримати зону санітарної охорони просто неможливо. Згідно примітки 3 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень» водозабірні споруди місцевого господарсько-питного призначення допускається розміщувати на відстані 40-50 м вниз за течією ґрунтових вод, 20-25 м вверх за течією і 25-30 м по перпендикуляру до осі течії потоку ґрунтових вод. На практиці ж часто зустрічаємось з такою ситуацією, коли поруч розташований колодязь і сусідська вигрібна яма або компост. Слід пам'ятати, що в такій ситуації здійснюється забруднення води не тільки в одному конкретному колодязі, а й в інших колодязях, що розташовані нижче за течією ґрунтових вод.
Якісний склад води в колодязях змінюється за рахунок підвищення вмісту нітратів та погіршення бактеріологічних показників.
Вкотре звертаю Вашу увагу, що при таких показниках якості колодязної води, використовувати її для харчування дітей (особливо до 3-х років) вкрай небезпечно. Якщо у дорослої людини вживання води з підвищеним вмістом нітратів викликає шлунково-кишкові розлади, то у немовлят може розвинутись водно-нітратна метгемоглобінемія. Це захворювання виникає внаслідок підвищеного утворення метгемоглобіну в крові в результаті надходження нітратів, що негативно впливає на систему дихання та в тяжких випадках може спричинити смерть не мо в ля ти.
Отже, що пити, вибір за Вами.
