» » » Чи можливо в Ірпінському регіоні розвивати туристичну галузь?

Чи можливо в Ірпінському регіоні розвивати туристичну галузь?

Саме ця тема стала предметом дослідження моєї магістерської роботи на здобуття кваліфікації магістра державного управління в Національній академії державного управління при Президентові України.

До загальних соціально-економічних та культурних характеристик туристичного потенціалу регіону можна віднести наявність достатньої кількості підприємств готельно-ресторанного бізнесу, закладів санаторно-курортного напрямку, культури, торгівлі, харчування, побутового обслуговування, банківських установ, культурно-історичних цінностей, їх стан та актуальність, а також транспортне сполучення зі столицею та іншими регіонами України.

Одним із важливих та перспективних видів туризму, з огляду на безпосередню близькість до столиці та наявність великих промислових підприємств, які імпортують-експортують товари і послуги, а також мають частки іноземного капіталу та іноземні інвестиції є, безперечно, промисловий туризм. До таких підприємств належать ТОВ «АСА.ТЕК Україна», ВАТ «Ветропак Гостомельський склозавод», ТОВ АЛАС Україна», ДП «Кюне і Нагель», ТОВ «Тракт центр ЛТД», ТОВ «ЗОРТ УКРАЇНА», фірма «Скловарні печі ЛТД», ТОВ «Флагман Юкрейн», транспортний аеропорт АНТК ім. Антонова та інші. Ці підприємства сприяють зацікавленості регіоном бізнесових кіл. Наявність в регіоні транспортного аеропорту, конференц-залів європейського рівня, зручного залізничного та автомобільного сполучення, закладів готельно-ресторанного господарства та банківських установ здатні в повній мірі забезпечити потреби промислового туризму на території регіону. Яскравим прикладом цього є проведення міжнародного авіасалону «Авіасвіт» на території аеропорту АНТК ім. О. К. Антонова в селищі Гостомель, який став найбільш представницький за всю історію свого існування. Майже 300 підприємств із 32 країн світу представили свої досягнення, зокрема, в авіаційній та ракетно-космічній галузях: надпотужні повітряні судна та легкомоторні літаки, вертольоти та дельтаплани.

Ще один вид туризму, близький за метою до промислового, який вже розвивається і заслуговує на статус регіонально – діловий туризм. Успіху такого виду туризму сприяє ряд позитивних переваг, зокрема: можливість задоволення потреб ділового туризму в зеленій приміській зоні, наявність необхідної інфраструктури, знову ж таки, зручне транспортне сполучення тощо.

Так, наприклад, лише в готельному комплексі «Ірпінь», який побудовано у 2009 році в сучасному європейському стилі, є 15 конференц-залів, 80 номерів, 2 ресторани. Ще 3 конференц-зали, 68 готельних номерів різного класу та 3 ресторани розміщено у комплексі відпочинку «Гранд Адмірал клуб». Власні конференц-зали європейського рівня мають готель СПА (27 номерів, 2 ресторани), Національний університет державної Податкової служби України та міський центр електрозв’язку «Укртелеком».

Наступний вид туризму, який існує вже довгий період часу на території, однак потребує нової концепції розвитку – це лікувально-оздоровчий. Так, зокрема, Ворзель ще 1938 році отримав статус республіканського, а пізніше всесоюзного курорту. До 1991 року тут працювало 2 кардіологічних санаторії для дорослих, 3 дитячих санаторії, 7 будинків відпочинку та багато піонерських таборів.

Місто Ірпінь також стало популярним завдяки природно-кліматичним властивостям. Тут, на початку XX століття, було продано дачникам 1000 ділянок; ще до революції 1917 року в Ірпені була розбудована інфраструктура для дачників: відкрито ряд магазинів, клуб, кінотеатр, човникова станція, поліційна дільниця, пожежна служба. У 1910 році утворилось Ірпінське товариство аматорів сценічного мистецтва, яке організовувало вистави, тематичні вечори, лекції про мистецтво та літературу. Обов’язковим атрибутом літнього відпочинку були обладнані танцювальні майданчики, на яких грали духові оркестри. Особливою популярністю користувалось цілюще джерело «Криничка». Пізніше почали будувати заклади санаторно-курортного типу, яких налічувалось 4 санаторії, 3 будинки відпочинку, а також багато піонерських таборів та дитячих садочків санаторного типу.

Отже, до 1991 року в Ірпінському регіоні була створена потужна база лікувально-оздоровчих закладів, які мали профіль лікування серцево-судинних та психічних захворювань. Після здобуття Україною незалежності ця база почала поволі занепадати. Особливо це позначилося на дитячих таборах літнього відпочинку. Сьогодні залишилось загалом 13 санаторно-курортних закладів, які мають відомче підпорядкування.


(продовження)

В Ірпінському регіоні екскурсійний туризм бажано розвивати у двох напрямках. Передусім, це історичний напрямок – зародження, становлення та розвиток населених пунктів Ірпінського регіону. Надзвичайно перспективним об’єктом з
позиції пізнавального туризму є селище Гостомель, якому вже понад п’ять століть. Справжньою окрасою населеного пункту залишається Свято-Покровська церква, побудована у 1770 р.

Туристів також зацікавить історія виникнення та становлення Ірпеня і Ворзеля. Другий і окремий напрямок для
розвитку пізнавального туризму – історія літературно-мистецького Ірпеня та Приірпіння. Адже тут проживали (постійно або тимчасово) й творили свої мистецькі здобутки видатні українські художники, поети, перекладачі, композитори.

Багато відомих людей мистецтва і науки проживає в Ірпені нині. Працівником Ірпінського історико-краєзнавчого музею Оленою Плаксіною розроблено декілька туристичних маршрутів регіоном, створено відеоекскурсію, яка демонструється У музеї. Однак, незважаючи на певні досягнення, робота перебуває в незавершеному стані. Це, передусім, пов’язано з відсутністю коштів для завершення реєстру об’єктів архітектурної, історичної, культурної спадщини, її паспортизації.

У регіоні також стихійно розвивається і туризм вихідного дня. Позитивними передумовами його розвитку є безпосередня близькість до столиці, природно-кліматичні умови, наявність лісового та водного фонду, закладів готельно-ресторанного та спортивно-оздоровчого типу. Достатньо відомими в регіоні є такі комплекси відпочинку «Гранд Адмірал Клуб» та «СПА-готель».

Вони мають інфраструктуру, яка може задовольнити потреби туристів. Це ресторани, басейни, джакузі, фітнес-зали, міні-кінозали, впорядкована територія, дитячі гірки, майданчики просто неба. Взимку це льодові катки та гірки. Таких потужних комплексів в регіоні всього два, однак при виваженій політиці в цьому напрямку місцевої влади їх може бути набагато більше. Мова про продаж земельних ділянок для інвесторів, сприяння їм в отриманні документів дозвільного характеру, інформаційна підтримка, встановлення адекватних ставок місцевих податків і зборів тощо.
Ще один напрям туризму вихідного дня, який можна розглядати як перспективний, – короткостроковий спортивний туризм. Зокрема вело- та мототуризм.

За інформаціями місцевих спортивних клубів, особливо в літній період регіон відвідує велика кількість столичних вело- і мотолюбителів. Інтерес зацікавлених туристів буде зростати, якщо розробити та прорекламувати відповідні вело- та мотомаршрути, організувати проведення офіційних заїздів, тренувань, лекцій.

Перспективним також є розвиток культурно-мистецького туризму. У 2010 році в Ірпені було відкрито після реконструкції ландшафтний парк відпочинку «Перемога», площа якого становить біля 5 га. Парк дозволяє проводити заходи культурно-мистецького та спортивного напрямку. Поруч із ним розташовано готель «Ірпінь», в якому є 2 ресторани, бар, дискотека.

Тут вже проведено ряд цікавих масових заходів. Так, у вересні 2010 року відбулися святкування до Дня міста та Всеукраїнський фестиваль патріотичної і повстанської пісні «Гайдамаки». Зокрема, останній тривав 3 дні. За різними даними фестиваль відвідало понад 2,5 тис. глядачів. Під час фестивалю в парку діяло наметове містечко (біля 30 наметів). Туристам, які проживали в них, місцева влада організувала безкоштовне водопостачання, підвезення дров, встановила біотуалети. Гарячі страви запропонували підприємства харчування міста. У 2010 році відділ культури і туризму, громадські організації міста започаткували проведення масових культурно-мистецьких заходів, що проходять у формі народних гулянь: Масляна, Івана Купала, фестиваль Борщу, Ірпінь мистецький, фестиваль Вареників, Покрова, Різдвяні забави. Як показує досвід інших пристоличних регіонів, при запровадженні розгорнутої
рекламно-інформаційної компанії заходи такого плану будуть користуватися популярністю не тільки в місцевих, а й у столичних жителів.

Важливу роль тут відіграє близькість до столиці та зручне транспортне сполучення. Таким чином, для організації такого виду туризму, як культурно-мистецький в міста наявний і потенціал, і досвід. Але відсутні єдині підходи до запровадження та реалізації туристичної політики, і, як наслідок, відсутність інформації, реклами, затверджених умов тощо.
Євгенія Антонюк, начальник відділу культури і туризму Ірпінської міської ради 
газета: «Ірпінський вісник» №7 від 11 лютого 2011 року
  0
Коментарів: 1
Додати коментар
alla

OFFline

  • alla (1)
  • Місцевий
  • 18 лютого 2011 15:54
Дуже приємно, що нарешті влада бодай згадала, що туристична галузь є тією економічною складовою, яка здатна здійснити революцію в регіоні, створивши нові робочі місця, завернути на себе грошові потоки тощо. Крім означених напрямків розвитку туризму є безліч інших, викладених у концепції розвитку Ірпінського регіону як туристичного і рекреаційного комплексу України за моїм авторством. Мій телефон 0672332408, якщо є зацікавлення, можемо поспілкуватися на тему розробки і реалізації проектів навіть в умовах недостатнього або відсутності фінансування.

0
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.