Нагадаємо, що влітку 2016 року Бучанська міська рада.звернулась до Ірпінський Міський Суд із заявою про перегляд так званого "рішення Мікуліна" щодо 890 га за нововиявленими обставинами...
------------------------
Хроніка основних подій >>
------------------------
Читайте також:
Юридичний відділ: Документи розвінчують міф про те, що 890 га знаходились за межами міста Буча
Юридичний відділ: Документи розвінчують міф про те, що 890 га знаходились за межами міста Буча
Напередодні розгляду цієї справи в Ірпінському суді (16.08.2016), Прокуратура Київської області, на підставі явно неправосудної Ухвали судді Печерський Районний Суд Литвинової І.В. незаконно вилучила матеріали справи, чим порушила право Бучанської міської ради на справедливий суд (ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини...)
Ухвалою Апеляційний суд міста Києва від 20.03.2017 рішення судді Литвинової скасоване і у задоволенні клопотання прокурора про вилучення документів з Ірпінського суду відмовлено.
Проте, прокурори, зловживаючи своїм службовим становищем, увесь цей час ігнорували рішення суду і вилучені матеріали до Ірпінського суду досі не повернули.
І ось нарешті, 29.06.2017 Печерський районний суд м. Києва у особі судді Гладун Х.А. за клопотанням Бучанської міської ради визнав протиправною бездіяльність прокуратури Київської області і зобов'язав прокурорів та слідчих повернути до Ірпінського міського суду незаконно вилучену справу у встановлені судом строки.
У цьому контексті цікаво буде спостерігати, що для слідчого та прокурора матиме більший пріоритет: незаконна вказівка керівництва не повертати справу за будь-яку ціну, чи виконання рішення суду, яке набрало законної сили та оскарженню не підлягає?
А також, як на практиці працює гасло органів прокуратури "Закон та справедливість"?
