Учні ЗОШ№4 не злякалися дощу і не змінили традиційне місце проведення свята останнього дзвоника.
Для одних він дав старт літнім канікулам, а для випускників продзвенів востаннє і покликав у доросле життя.Традиційно випускників, педагогів, батьків і гостей іцз цією подією вітав секретар Бучанської міської ради Василь Олексюк, який побажав щасливої долі усім випускникам під мирним небом України.
Щасливої долі вам, випускники - 2017!!!!
Сьогодні сквер ім. Т. Шевченка радів за юну зміну і трохи плакав в унісон із дощем, коли зустрічав випускників Бучанської гімназії.
Замріяна юнь свій шлях розпочинає у доросле життя, переступивши поріг альма - матер, звіривши свої плани на майбуття і впевнено дивлячись у завтрашній день.
Для кожного своя життєва дорога готує і складні випробування і щасливі миті - та все те5 буде завтра.
А сьогодні вони - королі і королеви свята останнього дзвоника радіють новому етапу в житті.
40 щасливих, успішних, талановитих випускників назавжди у літописі рідної СШОЗ №5 залишаться такими , як на цих фото.
Вітання-випускникам, слова подяки- вчителям і найкращі побажання батькам від Бучанського міськкого голови Анатолія Федорука всім присутнім передала радник міського голови Лариса Матюшенко.
Успішного життєвого шляху побажав випускникам заступник директора департаменту охорони здоров'я КОДА Сергій Васильєв. Методист відділу освіти Валентина Науменко вручила вчителям та учням грамоти і подяки, які започутковують нову сторінку здобутків у доробку галузі.
По - батьківськи говорив на святі директор школи Михайло Наконечний, який зізнався, що щороку шкода прощатися із тими, хто виріс і змужнів на очах, робив помилки і працював над собою,дорослішав і вже готовий до самостійного життя.
Першокласники "розпитували" про шкільні будні випускників, отець Микола бажав пройти гідний шлях.
Вальс закружляв молодість у спогадах і планах....
Одинадцятикласники назавжди переступають поріг рідної школи, першокласники перегортають першу сторінку шкільного життєвого журналу.
У ЗОШ №3 по - родинному пройшло свято останнього дзвоника, яке не обходиться без сліз батьків і випусників, учителів, які трудилися всі разом, аби отримати високі показники і виховати дітей, які гордо понесуть у життя спогади про шкільну країну.
