» » Продуктовий тил: Волонтери Приірпіння нагодували 60 тисяч бійців!

Продуктовий тил: Волонтери Приірпіння нагодували 60 тисяч бійців!

На світлині: національний  прапор з передової. На ньому фломастером написані слова: Ірпінській кухарській сотні з величезною подякою від бійців станиці Луганської. Слава Україні! І підписи бійців.На світлині: національний прапор з передової. На ньому фломастером написані слова: Ірпінській кухарській сотні з величезною подякою від бійців станиці Луганської. Слава Україні! І підписи бійців.Для ірпінчан Сергія та Наталі Андріуци прислів’я «Моя хата скраю» є абсолютно неприйнятним. Як, зрештою, і для їхніх друзів – Ольги, Ігоря, Олени, Тетяни, Олексія та інших, які не на словах, а на ділі реалізують принцип «Все для фронту, все для перемоги!». «Це не для піару, – говорить пані Наталя. – Не тому, що ми такі хороші, зіркові. Кожен повинен усвідомити: в державі війна! А хто державі допоможе як не ми?! Там, на передовій, наші хлопці! Що нам чекати? Поки Америка щось підкине?! З часу нашої діяльності ми та наші друзі нагодували вже біля 60 тисяч бійців!».

– Спочатку це був тандем двох сімей – нашої та Ольги Мельнитовської, – розповідає пан Сергій. – На фронт збирали гроші, одяг, надавали допомогу Ірпінському військовому шпиталю. Ближче до зими Наталя та Ольга організували «Кухарську сотню Приірпіння».
Як виникла така ідея? Якось побачили по телевізору, що волонтери Дніпропетровська для бійців АТО готують сухі супи, борщі. Почали шукати в Інтернеті рецепти. Дружина (Сергій посміхається) досліди проводила на мені. Випробували багато рецептів, щось самі до них додавали. Результати перевершили всі сподівання.

– Згодом до нас «підтягнулися» дівчата з Бучі – Лєна, Аня, Таня та інші, – підключається до розмови Наталя. – Вони нам дуже допомагають – овочі сушать, салати готують. Для цього використовують сушки, «комбайни». Потім всю продукцію доставляють нам, її ми колективно фасуємо.
Зараз, на жаль, частина наших добровільних помічників склала свої повноваження. Тобто відмовилися сушити овочі, бо дуже подорожчала електроенергія.
Сушені овочі мають зовсім інший смак, ніж сирі. Їх на порцію треба значно більше. Що, приміром, входить до рецепту сухих супів? Вермішель або крупи, морква, цибуля, А до сухих грибів – шампіньйони зі спеціями. Між іншим, у шампіньйонах є постійно гостра потреба.
Горох також у ділі. Його перемелюють у блендері, відварюють, а потім сушать. Виходить дуже смачно!

Серед іншого меню «Кухарської сотні» – картопляне пюре, морква та буряк по-корейськи. А ще тут готують запашні чаї з трав. Вся продукція проходить через вакуумний апарат. Отож вона може зберігатися тривалий час – і місяць, і два.
Солдатам залишається тільки закип’ятити воду і вкинути в неї картоплю. До речі, бульбу також пробували сушити, але після цієї технології її смакові якості втрачаються.
Тут раді будь-якій допомозі. Скажімо, тертому буряку чи моркві. Дехто приходить чистити овочі. Така кооперація прискорює виробничий процес, бо тоді у Наталі є можливість займатися іншими справами.

Продуктовий тил: Волонтери Приірпіння нагодували 60 тисяч бійців!Андріуци продукцію відправляяють через перевірених волонтерів з Києва і навіть Борисполя, рідше з Ірпеня. Інколи «Новою поштою». Чому так важливо мати справу з добросовісними постачальниками продукції на фронт? Якось на «Кухарську сотню Приірпіння» вийшли невідомі Андріуцам волонтери і замовили велику партію сухих продуктів для одного з фронтових підрозділів. Але за вказаною адресою Сергій та Наталя не поспішили її відправляти – спочатку з’ясували, чи є вказана ними військова частина. Такої не виявилося! Отож недаремно засумнівалися. Так звані волонтери, очевидно, хотіли заробити гарні гроші.
У «Кухарській сотні Приірпіння» ролі чітко розподілені. Приміром, Наталя відповідає за зв'язок з фронтом, волонтерами, добровільними помічниками, тримає під контролем весь виробничий процес.
Керівництво «Кухарської сотні Приірпіння» окремо звертається до підприємців: сподіваємося на вашу фінансову підтримку. Ви можете допомогти нам продуктами –- томатною пастою, гречкою, рисом тощо.

У Сергія інші функції, але теж не менш важливі: доставка продуктів, їх вакуумна упаковка, ремонт техніки – м’ясорубок, сушок, вакуматора тощо.
Ірпінські сухпайки потрапляють не на склад і не в штаб командування, а завжди на передову. Представник ірпінців у зоні АТО Руслан Кудас постійно скидає через Інтернет інформацію про потребу військовослужбовців у їжі.
Ірпінські сухі борщі, супи та гриби користуються великим попитом серед військових. Їх смакують бійці «Правого сектора», що воюють у районі Донецького аеропорту, 72-ї бригади під Волновахою, розвідники, прикордонники. Вони часто просять: привозьте нам страви тільки з «Кухарської сотні Приірпіння»!
Справа, започаткована родинами Андріуц та Мельнитовських, вимагає не тільки великої самовіддачі, а й фінансового забезпечення. «Ми зверталися до багатьох підприємців, але нам, на жаль, відмовили, – говорить Наталя. – Поки що допоміг тільки міський голова».

– Нам кажуть, що нині бійці на хорошому продовольчому утриманні, – продовжує Наталя. – Але це не зовсім так. В АТО воює мій племінник. Йому та його бойовим товаришами тут дають прострочені консерви, здуту тушонку. Тому без волонтерської їжі їм ніяк не обійтися.

Сім’я Андріуц постійно звітує про виконану роботу на інтернет-ресурсі. Все чесно, прозоро. Вони та їхні добровільні помічники своєю справою, патріотичною позицією наближають довгождану перемогу України над ворогом.

До відома жителів міста Ірпінь та селищ!

«Кухарська сотня Приірпіння» працює без вихідних, в суботу і в неділю. Звертатися за телефонами: (067)-503-70-40 – Наталя Андріуца, (067)-505-44-04 – Олена Проскура.
Керівництво «Кухарської сотні Приірпіння» звертається до всіх небайдужих: нам дуже потрібна ваша допомога! Можете приносити сирі або сушені овочі – будемо дуже раді! Посприяєте нам на кухні – скажемо також велике спасибі!



У нас гарна команда



Розповідає Олена Проскура: «Я маю багато обов’язків. Одна з них – координація та висвітлення діяльності нашої групи у Фейсбуці, зв'язок з волонтерами.
Разом з чоловіком Михайлом розвозимо овочі на сушку, забираємо їх для фасування.

У нас гарна команда, яка знає що і як робити. Нікого не треба штовхати в спину. Тепер, при подорожчанні електроенергії, сушити овочі не кожен може. Але і з цієї ситуації люди знаходять вихід. Спочатку овочі сушать на сонці, а потім вже цей процес завершують у сушарці.

Звертаюся до жителів Приірпіння: приходьте до нас – робота знайдеться кожному. Немає грошей, пропонуйте продукти. Наш спільний успіх залежить від кожного!».
Василь Закревський, газета "Ірпінь єдиний" 
  4
 QR-код адреса статьи
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.