«Гаряча лінія» – можливість отримати роз’яснення
В Ірпінській ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області відбулася гаряча лінія за участі заступника начальника Людмили Ступак на тему: «Декларування доходів громадян, отриманих у 2013 році».
До Вашої уваги питання-відповіді, що найбільш хвилювали платників:
Відповідно до пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПКУУкраїни (далі -ПКУ) податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (пп.166.1.2 п.166.1 ст.166 р.IV ПКУ).
Платники подають декларацію про майновий стан і доходи у один із наступних способів:
- засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;
- особисто платником або уповноваженою на це особою;
- поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.
При цьому, поштове відправлення необхідно здійснити не пізніше, ніж за десять днів до закінчення граничного терміну подання декларації, встановленого ст. 49 ПКУ, а при поданні в електронній формі – не пізніше закінчення останньої години дня, у якому минає такий граничний термін (п. 49.5 ст.49 ПКУ).
Додатково повідомляємо, що для подання декларації засобами телекомунікаційного зв’язку необхідно отримати ключ електронного цифрового підпису в будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів.
Відповідно до п. 179.2. ст.179 ПКУобов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:
- від податкових агентів, які згідно ст.165 ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- виключно від одного податкового агента незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;
- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок;
- у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.;
- при отриманні заробітної плати від двох і більше податкових агентів, і при цьому загальна річна сума оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) такими податковими агентами не перевищує ста двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати (137 640 грн.), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.
Визначення поняття податкової знижки наведено в пп.14.1.170 ПКУ, а саме: Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку-резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів-фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ. Тобто, податкова знижка – це можливість знизити оподатковуваний дохід у вигляді заробітної плати фізичної особи, а точніше, можливість повернути частину податку на доходи фізичних осіб, сплаченого до бюджету.
Насамперед на податкову знижку має право фізична особа, яка не є суб’єктом господарювання. Але якщо підприємець, окрім господарської діяльності, ще працює за основним місцем роботи, де отримує заробітну плату, то він вправі скористатися податковою знижкою виключно до доходів, отриманих у вигляді заробітної плати. Це право використовується платником податку протягом календарного року, наступного за тим, за який подається декларація про доходи та зазначаються витрати, які враховуються для розрахунку податкової знижки. Тобто витрати за 2013 рік можна зазначити впродовж 2014 року (до 31 грудня включно) у декларації про доходи, яку необхідно подати до податкових органів за місцем реєстрації.
Відповідно до п. 166.3 ст. 166 ПКУ до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки відносяться:
- Частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним кредитом (Обмеження: житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання);
- Пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям (Обмеження: розмір внесків не повинен перевищувати 4% від суми загального оподаткованого доходу за звітний рік);
- Сума коштів, сплачених на користь закладів освіти для компенсації вартості навчання (Обмеження: можна включити лише вартість здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення в сумі, що не перевищувала у 2013 р. 1610 грн. у розрахунку за кожний повний або не повний місяць навчання протягом звітного податкового року);
- Страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення (Обмеження: у 2013р. така сума не може перевищувати (у розрахунку за кожний з повних чи не повних місяців звітного податкового року протягом яких діяв договір страхування): при страхуванні члена сім’ї першого ступеня споріднення – 805 грн);
- Суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій (Обмеження: включається сума витрат, не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік);
- Суми витрат на оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита);
- Суми коштів,сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу (Обмеження: включаючи витрати, пов’язані з переобладнанням транспортних засобів, з використанням транспортних засобів з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива);
- Суми витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним).
Відповідно до пп.166.1.2 п.166.1 ст.166 ПКУ підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Відповідно до ст. 166 розділу ІV ПКУ платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п.166.3 ст. 166 ПКУ. До даного переліку включається сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру доходу, визначеного в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу (суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень), в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.
Відповідно до пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).
У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких послуг за навчання і строк їх надання, тобто, крім договорів з навчальним закладом та платіжних і розрахункових документів, необхідно пред'явити довідку з навчального закладу щодо кількості місяців навчання (тривалість семестрів) у звітному податковому періоді (році).
Оригінали зазначених документів не надсилаються органу державної податкової служби, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.
Платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом за умови наявності документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки: кредитного договору та нотаріально завіреного договору іпотеки; відповідних платіжних документів, в яких чітко визначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по-батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з відбитком каси про перерахування коштів, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів); паспорта платника податку з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит.
Оригінали таких документів не надсилаються органу Міндоходів, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення органом Міндоходів податкової перевірки стосовно нарахування такого податкового кредиту. Платники податку зобов’язані на вимогу органу Міндоходів та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчислення і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірності відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.
Для прискорення проведення органом Міндоходів розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум доцільно надавати до податкової інспекції копії зазначених документів.
Відповідно до п. 179.7 ст. 179 розділу IV ПКУ фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Сума податкових зобов’язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені ПКУ.
Згідно із п. 57.3 ст. 57 ПКУ у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Враховуючи вищевикладене, сума податкових зобов’язань, яка донарахована контролюючим органом фізичній особі, сплачується платником податку до бюджету протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.
Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ).
При цьому, дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх на території України.
Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків.
Згідно з п.167.1 ст.167 ПКУ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п.164.6 ст.164 ПКУ щодо доходів, зазначених в абз. першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка протягом звітного календарного року отримує доходи за надані послуги від іншої фізичної особи, зобов’язана включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також нарахувати і сплатити до бюджету податок з таких доходів за ставкою 15% та/або 17% в залежності від розміру бази оподаткування в календарному місяці.
Згідно з п.3 ст.86 Господарського кодексу України майновий стан засновників - громадян має бути підтверджений довідкою органу доходів і зборів про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію), завіреною відповідним податковим органом.
Відповідно до п.49.1 ст.49 ПКУ податкова декларація подається за звітний період в установлені строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до ПКУ платник податку зобов’язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію).
Декларація для платників податку на доходи фізичних осіб подається до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків.
Однак, строк подання декларації, визначений пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу, на випадки подання декларації з метою виконання п.3 ст.86 Господарського кодексу не розповсюджується.
Строки подання декларації громадянами, які здійснили відповідні внески до статутного капіталу юридичної особи, ПКУ не передбачені.
За зверненням платника податку контролюючий орган, до якого було подано декларацію, видає довідку про подану декларацію за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Форму Довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.12.2011 №1742.
Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, об’єднані та спеціалізовані державні податкові інспекції повинні забезпечити видачу платникам податків Довідок протягом трьох робочих днів з дня одержання заяви від платника податків.
Враховуючи вищезазначене, фізична особа (в тому числі нерезидент), яка здійснює внесок в статутний капітал юридичної особи (в тому числі у валюті), подає декларацію контролюючому органу, в якому перебуває на обліку як платник податків. За заявою фізичної особи контролюючий орган, до якого було подано декларацію, видає Довідку протягом трьох робочих днів з дня одержання заяви.
Відповідно до пункту 179.2 статті 179 ПКУ обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок.
Особливості оподаткування таких доходів визначено статтею 174 ПКУ. Якщо громадянином України отримано спадщину від члена сім’ї І-го ступеня споріднення, то вартість успадкованої власності оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб. Відповідно до підпункту 14.1.263 статті 14 ПКУ членами сім’ї фізичної особи І-го ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, які мають ІІ-й ступінь споріднення.
За нульовою ставкою також оподатковується вартість отриманої спадщини особою, яка є інвалідом 1 групи, дитиною-інвалідом, особою, яка має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.
Якщо ж майно успадковує фізична особа, яка має статус дитини-сироти, але якій виповнилось 18 років, від члена родини ІІ-го ступеня споріднення, то вартість об’єкта спадщини також підлягає оподаткуванню за ставкою 5% (особа, у разі досягнення нею повноліття, втрачає статус дитини, дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років).
Незалежно від ступеня споріднення спадкоємці-нерезиденти сплачують податок у розмірі 15% для будь-якого об’єкта спадщини вартістю, що не перевищує у цьому році 11470 грн.(10 кратний розмір мінімальної заробітної плати). Якщо ж вартість спадщини перевищує 11470 грн., то такий дохід оподатковується за ставкою 17 відсотків.
Відповідальними особами за сплату податку на доходи фізичних осіб до бюджету є спадкоємці, які отримали спадщину.
Спадкоємці-нерезиденти зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.
Звільнені від обов’язку подання такої Декларації спадкоємці-нерезиденти та спадкоємці-резиденти, які сплатили податок до нотаріального оформлення спадщини, та спадкоємці, в яких такі доходи оподатковуються за нульовою ставкою.
Кошти, майно, вартість виконаних робіт, послуг, подаровані фізичній особі, оподатковуються аналогічно доходам, отриманим від спадщини.
Інформацію про видані свідоцтва про право на спадщину або посвідчення договорів дарування нотаріуси щоквартально подають до територіальних органів Головного управління Міндоходів за своїм місцем розташування.
Відповідно до норм статті 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з Розділом IV цього ПКУ.
Кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими Розділом IV ПКУ для оподаткування спадщини.
Згідно зі статтею 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів.
Разом з тим, пунктом 179.2 статті 179 ПКУ визначено, що відповідно до Розділу IV ПКУ обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 ПКУ.
Отже, враховуючи зазначене, фізичні особи – платники податку, які одержали дохід лише у вигляді об’єктів спадщини (подарунку) та сплатили податок на доходи з фізичних осіб до їх нотаріального оформлення, не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини (подарунку) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.
Згідно з пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ в разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію. Іноземні доходи, отримані громадянами у 2013 р., підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 15%. У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці іноземних доходів перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2013р. це — 11470 грн.), ставка податку становить 17% суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою 15%.
Відповідно до п.177.6 ст.177 ПКУ у разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку - фізичних осіб.
Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених р. IV ПКУ(пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПКУ).
Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Відповідно пункту 123.1 ст. 123 ПКУ встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зокрема, платник податків не подає в установлені строки податкову декларацію, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов’язань або рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків, то це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 % суми визначеного податкового зобов'язання; при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку – накладення на платника штрафу у розмірі 50 % суми нарахованого податкового зобов'язання.
Крім того, згідно з пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ після закінчення встановлених строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Пеня, визначена пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) з розрахунку 120 % річних облікової ставки Нацбанку України, що діє на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Разом з тим, у разі виправлення помилок платником податку шляхом подання нової звітної декларації про майновий стан і доходи до закінчення граничного терміну подання відповідальність за заниження податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб не застосовується.
В Ірпінській ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області відбулася гаряча лінія за участі заступника начальника Людмили Ступак на тему: «Декларування доходів громадян, отриманих у 2013 році».
До Вашої уваги питання-відповіді, що найбільш хвилювали платників:
Який термін подання ФО податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний рік?
Відповідно до пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПКУУкраїни (далі -ПКУ) податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (пп.166.1.2 п.166.1 ст.166 р.IV ПКУ).
Які способи подання декларації?
Платники подають декларацію про майновий стан і доходи у один із наступних способів:
- засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;
- особисто платником або уповноваженою на це особою;
- поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.
При цьому, поштове відправлення необхідно здійснити не пізніше, ніж за десять днів до закінчення граничного терміну подання декларації, встановленого ст. 49 ПКУ, а при поданні в електронній формі – не пізніше закінчення останньої години дня, у якому минає такий граничний термін (п. 49.5 ст.49 ПКУ).
Додатково повідомляємо, що для подання декларації засобами телекомунікаційного зв’язку необхідно отримати ключ електронного цифрового підпису в будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів.
В яких випадках декларація про майновий стан і доходи не подається?
Відповідно до п. 179.2. ст.179 ПКУобов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:
- від податкових агентів, які згідно ст.165 ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- виключно від одного податкового агента незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;
- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок;
- у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.;
- при отриманні заробітної плати від двох і більше податкових агентів, і при цьому загальна річна сума оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) такими податковими агентами не перевищує ста двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати (137 640 грн.), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.
Що таке податкова знижка?
Визначення поняття податкової знижки наведено в пп.14.1.170 ПКУ, а саме: Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку-резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів-фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ. Тобто, податкова знижка – це можливість знизити оподатковуваний дохід у вигляді заробітної плати фізичної особи, а точніше, можливість повернути частину податку на доходи фізичних осіб, сплаченого до бюджету.
Хто і коли має право на податкову знижку?
Насамперед на податкову знижку має право фізична особа, яка не є суб’єктом господарювання. Але якщо підприємець, окрім господарської діяльності, ще працює за основним місцем роботи, де отримує заробітну плату, то він вправі скористатися податковою знижкою виключно до доходів, отриманих у вигляді заробітної плати. Це право використовується платником податку протягом календарного року, наступного за тим, за який подається декларація про доходи та зазначаються витрати, які враховуються для розрахунку податкової знижки. Тобто витрати за 2013 рік можна зазначити впродовж 2014 року (до 31 грудня включно) у декларації про доходи, яку необхідно подати до податкових органів за місцем реєстрації.
Які витрати, дозволені до включення до податкової знижки за 2013 рік?
Відповідно до п. 166.3 ст. 166 ПКУ до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки відносяться:
- Частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним кредитом (Обмеження: житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання);
- Пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям (Обмеження: розмір внесків не повинен перевищувати 4% від суми загального оподаткованого доходу за звітний рік);
- Сума коштів, сплачених на користь закладів освіти для компенсації вартості навчання (Обмеження: можна включити лише вартість здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення в сумі, що не перевищувала у 2013 р. 1610 грн. у розрахунку за кожний повний або не повний місяць навчання протягом звітного податкового року);
- Страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення (Обмеження: у 2013р. така сума не може перевищувати (у розрахунку за кожний з повних чи не повних місяців звітного податкового року протягом яких діяв договір страхування): при страхуванні члена сім’ї першого ступеня споріднення – 805 грн);
- Суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій (Обмеження: включається сума витрат, не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік);
- Суми витрат на оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита);
- Суми коштів,сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу (Обмеження: включаючи витрати, пов’язані з переобладнанням транспортних засобів, з використанням транспортних засобів з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива);
- Суми витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним).
Який термін подання платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи у зв’язку із застосуванням права на податкову знижку?
Відповідно до пп.166.1.2 п.166.1 ст.166 ПКУ підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Які документи необхідно подати платнику податку при поданні декларації для реалізації права на податкову знижку за навчання?
Відповідно до ст. 166 розділу ІV ПКУ платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п.166.3 ст. 166 ПКУ. До даного переліку включається сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру доходу, визначеного в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу (суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень), в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.
Відповідно до пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).
У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких послуг за навчання і строк їх надання, тобто, крім договорів з навчальним закладом та платіжних і розрахункових документів, необхідно пред'явити довідку з навчального закладу щодо кількості місяців навчання (тривалість семестрів) у звітному податковому періоді (році).
Оригінали зазначених документів не надсилаються органу державної податкової служби, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.
Які документи, ще, крім податкової декларації про майновий стан і доходи, потрібно подати до податкової інспекції, щоб скористатись правом на нарахування податкової знижки щодо частини суми процентів за іпотечним кредитом?
Платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом за умови наявності документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки: кредитного договору та нотаріально завіреного договору іпотеки; відповідних платіжних документів, в яких чітко визначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по-батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з відбитком каси про перерахування коштів, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів); паспорта платника податку з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит.
Оригінали таких документів не надсилаються органу Міндоходів, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення органом Міндоходів податкової перевірки стосовно нарахування такого податкового кредиту. Платники податку зобов’язані на вимогу органу Міндоходів та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчислення і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірності відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.
Для прискорення проведення органом Міндоходів розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум доцільно надавати до податкової інспекції копії зазначених документів.
В який термін ФО повинна сплатити суму податкового зобов’язання, донараховану контролюючим органом?
Відповідно до п. 179.7 ст. 179 розділу IV ПКУ фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Сума податкових зобов’язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені ПКУ.
Згідно із п. 57.3 ст. 57 ПКУ у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Враховуючи вищевикладене, сума податкових зобов’язань, яка донарахована контролюючим органом фізичній особі, сплачується платником податку до бюджету протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.
Як оподаткувати дохід отриманий фізичною особою від іншої фізичної особи?
Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ).
При цьому, дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх на території України.
Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків.
Згідно з п.167.1 ст.167 ПКУ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п.164.6 ст.164 ПКУ щодо доходів, зазначених в абз. першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка протягом звітного календарного року отримує доходи за надані послуги від іншої фізичної особи, зобов’язана включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також нарахувати і сплатити до бюджету податок з таких доходів за ставкою 15% та/або 17% в залежності від розміру бази оподаткування в календарному місяці.
Який порядок подання ФО (в т.ч. нерезидентом), яка здійснюватиме внесок до статутного фонду ЮО, декларації про майновий стан та доходи для підтвердження свого майнового статусу?
Згідно з п.3 ст.86 Господарського кодексу України майновий стан засновників - громадян має бути підтверджений довідкою органу доходів і зборів про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію), завіреною відповідним податковим органом.
Відповідно до п.49.1 ст.49 ПКУ податкова декларація подається за звітний період в установлені строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до ПКУ платник податку зобов’язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію).
Декларація для платників податку на доходи фізичних осіб подається до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків.
Однак, строк подання декларації, визначений пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу, на випадки подання декларації з метою виконання п.3 ст.86 Господарського кодексу не розповсюджується.
Строки подання декларації громадянами, які здійснили відповідні внески до статутного капіталу юридичної особи, ПКУ не передбачені.
За зверненням платника податку контролюючий орган, до якого було подано декларацію, видає довідку про подану декларацію за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Форму Довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.12.2011 №1742.
Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, об’єднані та спеціалізовані державні податкові інспекції повинні забезпечити видачу платникам податків Довідок протягом трьох робочих днів з дня одержання заяви від платника податків.
Враховуючи вищезазначене, фізична особа (в тому числі нерезидент), яка здійснює внесок в статутний капітал юридичної особи (в тому числі у валюті), подає декларацію контролюючому органу, в якому перебуває на обліку як платник податків. За заявою фізичної особи контролюючий орган, до якого було подано декларацію, видає Довідку протягом трьох робочих днів з дня одержання заяви.
Чи потрібно подавати річну декларацію про майновий стан та доходи, якщо протягом звітного року фізична особа отримала дохід від продажу нерухомого майна та при нотаріальному посвідченні договору податок на доходи фізичних осіб уже був сплачений?
Відповідно до пункту 179.2 статті 179 ПКУ обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок.
Як оподатковувати доходи, отриманих від спадщини чи дарунку?
Особливості оподаткування таких доходів визначено статтею 174 ПКУ. Якщо громадянином України отримано спадщину від члена сім’ї І-го ступеня споріднення, то вартість успадкованої власності оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб. Відповідно до підпункту 14.1.263 статті 14 ПКУ членами сім’ї фізичної особи І-го ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, які мають ІІ-й ступінь споріднення.
За нульовою ставкою також оподатковується вартість отриманої спадщини особою, яка є інвалідом 1 групи, дитиною-інвалідом, особою, яка має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.
Якщо фізична особа отримує спадщину від члена сім’ї ІІ-го ступеня споріднення, то вона повинна сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 % від вартості успадкованого.
Якщо ж майно успадковує фізична особа, яка має статус дитини-сироти, але якій виповнилось 18 років, від члена родини ІІ-го ступеня споріднення, то вартість об’єкта спадщини також підлягає оподаткуванню за ставкою 5% (особа, у разі досягнення нею повноліття, втрачає статус дитини, дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років).
Незалежно від ступеня споріднення спадкоємці-нерезиденти сплачують податок у розмірі 15% для будь-якого об’єкта спадщини вартістю, що не перевищує у цьому році 11470 грн.(10 кратний розмір мінімальної заробітної плати). Якщо ж вартість спадщини перевищує 11470 грн., то такий дохід оподатковується за ставкою 17 відсотків.
Відповідальними особами за сплату податку на доходи фізичних осіб до бюджету є спадкоємці, які отримали спадщину.
Спадкоємці-нерезиденти зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.
Звільнені від обов’язку подання такої Декларації спадкоємці-нерезиденти та спадкоємці-резиденти, які сплатили податок до нотаріального оформлення спадщини, та спадкоємці, в яких такі доходи оподатковуються за нульовою ставкою.
Кошти, майно, вартість виконаних робіт, послуг, подаровані фізичній особі, оподатковуються аналогічно доходам, отриманим від спадщини.
Інформацію про видані свідоцтва про право на спадщину або посвідчення договорів дарування нотаріуси щоквартально подають до територіальних органів Головного управління Міндоходів за своїм місцем розташування.
Чи потрібно подавати декларацію про майновий стан та доходи спадкоємцю, який сплатив податок на доходи фізичних осіб до нотаріально оформлення об’єкту спадщини?
Відповідно до норм статті 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з Розділом IV цього ПКУ.
Кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими Розділом IV ПКУ для оподаткування спадщини.
Згідно зі статтею 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів.
Разом з тим, пунктом 179.2 статті 179 ПКУ визначено, що відповідно до Розділу IV ПКУ обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 ПКУ.
Отже, враховуючи зазначене, фізичні особи – платники податку, які одержали дохід лише у вигляді об’єктів спадщини (подарунку) та сплатили податок на доходи з фізичних осіб до їх нотаріального оформлення, не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини (подарунку) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.
Як оподатковуються іноземні доходи?
Згідно з пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ в разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію. Іноземні доходи, отримані громадянами у 2013 р., підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 15%. У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці іноземних доходів перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2013р. це — 11470 грн.), ставка податку становить 17% суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою 15%.
Який термін подання річної декларації та термін сплати ПДФО ФОП ЄП, який отримав доходи як ФО?
Відповідно до п.177.6 ст.177 ПКУ у разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку - фізичних осіб.
Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених р. IV ПКУ(пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПКУ).
Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Яка відповідальність фізичної особи за заниження податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у річній декларації про майновий стан і доходи?
Відповідно пункту 123.1 ст. 123 ПКУ встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зокрема, платник податків не подає в установлені строки податкову декларацію, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов’язань або рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків, то це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 % суми визначеного податкового зобов'язання; при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку – накладення на платника штрафу у розмірі 50 % суми нарахованого податкового зобов'язання.
Крім того, згідно з пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ після закінчення встановлених строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Пеня, визначена пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) з розрахунку 120 % річних облікової ставки Нацбанку України, що діє на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Разом з тим, у разі виправлення помилок платником податку шляхом подання нової звітної декларації про майновий стан і доходи до закінчення граничного терміну подання відповідальність за заниження податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб не застосовується.
