У Бучі, будинок по вул. Тарасівська, 8-А із самого початку був «нестандартним». Хоча б тому, що зводився за програмою молодіжного житлового кредитування. І тому, що певною мірою потенційні покупці були ошукані забудовником, який не до кінця виконав свої зобов’язання. І тому, що заселяють його переважно молоді сім’ї з дітьми, а, отже, мають активну громадську позицію. Є ще багато факторів, чому новобудова відрізняється з-поміж інших, але суть не в цьому. Це - чи не перший будинок в Бучі, який є Об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ). Колись це був вимушений крок, але зараз про свій вибір вони не шкодують. Більше того, вдалим прикладом самоуправління можуть поділитися з іншими. Особливо, якщо взяти до уваги державну політику у сфері реформування житлово-комунального господарства, яка такі кроки тільки вітає.
Тож, про всі тонкощі життя в ОСББ розповіла його голова Тетяна Левдар.
Передісторія
З самого початку зведення будинку ми хотіли бути на балансі в ЖЕКу. Але нас не прийняли, бо багатоповерхівка здавалася із суттєвими недоробками (відсутність газопостачання, електропостачання за постійною схемою, пожежного об’їзду), які потрібно було вирішувати спеціалістам. Фірма-забудовник, замість того, щоб усунути недоліки у своїй роботі, організувала власну комунальну структуру і почала її нам нав’язувати. Тарифи по опаленню там були понад 9 грн. за 1 кв. м., - висока квартплата. Від «щастя», у вигляді таких послуг, мешканці відмовилися. У будинку оселилося чимало багатодітних родин, сім’ї й досі виплачують кредити на житло. Тому так бездумно витрачати гроші не хотілося. Тоді й зрозуміли: якщо самі собі не допоможемо, то ніхто за нас не візьметься. Так і створили ОСББ. Відверто кажучи, просто не було іншого виходу. А зараз про це не жалкуємо.
Самоврядування
Найбільша перевага ОСББ в тому, що ми самі розпоряджаємося своїми фінансами: вирішуємо, на що їх спрямувати. Хоча у ЖЕКа краща матеріально-технічна база, у них більше можливостей вирішити якусь проблему.
Ми ж укладаємо угоду на вивіз сміття, на здійснення обслуговуючими організаціями певних видів послуг. Навіть елементарні газонокосилки змогли придбати лише за три роки.
Разом з тим, ЖЕКГ – це спільний котел, в який «скидаються» всі будинки в місті. І коли вирішується, де проводити роботи в першу чергу, іноді виникають конфлікти і непорозуміння. Здається, що біля твого дому нічого не робиться. А ми – самі для себе. Крім того, завжди існує відсоток неплатежів за спожиті послуги. У масштабі міста він значно більший, ніж по окремо взятому будинку. Я до того, що у кожного свої переваги.
Зараз ми самі собі господарі: встановлюємо тарифи, на зборах вирішуємо, що треба придбати в першу чергу для облаштування території. І відразу видно результат: дитячий майданчик, клумби, доріжки. Не треба оббивати пороги служб і місяцями добиватися фінансування.
У комфортних умовах хочеться жити всім. Тому дбаємо про благоустрій, організовуємо і проводимо суботники. Переважно, всі жителі ставляться до цього з розумінням, але, як і скрізь, є ті, хто вважає: я і так сплачую, так чого ж ще працювати?..
Про тарифи
До минулого місяця у нас був тариф 2,10 грн. за 1 кв. м. площі (з урахуванням ліфтів – це з 2 по 9 поверх). З липня тариф змінився – 2,30 грн. за 1 кв. м. Змушені були підняти, бо не окупаємо вивіз сміття. ЖЕКГ підняло ціну на здійснення цієї послуги, відповідно тарифи зросли і в нас. Адже більше заїжджає людей, більше витрат. За моїми підрахунками, у нас нині мешкає близько 1000 жителів.
Також підвищили зарплатню двірнику, бо в нас велика територія (1,2 га.) за якою треба слідкувати, підтримувати у порядку, косити траву.
Поки що все окупаємо, боргів перед сторонніми організаціями немає – ні перед водоканалом, ні перед тепловиками.
Робота з боржниками
На жаль, боржники в ОСББ також є. Працюємо з ними через суд – це найбільш цивілізований спосіб. Якщо вдасться освоїти нові технології, тоді можна буде говорити про відключення квартири від послуги точечно.
Але ситуація контрольована. Люди бачать, що постійно щось робиться, тому намагаються не підвести. Не платять переважно ті, хто в будинку не проживає, але є власником квартири. Проте, якщо вони планують проводити якісь операції з нерухомістю (наприклад, продаж), то їм, рано чи пізно, доведеться погасити борг. Поки що, це - єдиний інструмент впливу на них.
Загалом, з 213 квартир не сплачують за спожиті послуги лише 13 родин. Вважаю, що це невеликий відсоток.
Водопостачання
Якість води залишає бажати кращого. Але на мій погляд, нам вдалося відстояти свої права: "відбили" в «Ірпіньводоканалу» 20% вартості у зв’язку з тим, що нас не задовольняє послуга. Для цього викликали санстанцію - наші претензії підтверджені результатами аналізу води. Це - наша маленька перемога. Юридично я не бачу, що можна зробити ще більше.
Адже, щоб бити свердловину, потрібно мати землю у власності. Тож, цей варіант відпадає. Крім того, свердловина дає 10 кубів води, а наш будинок «забирає» 14 кубів. Тому її банально не вистачить.
У будинку встановлена система очищення води, але вона неефективна. Сильно пом’якшена вода, при контакті із залізними трубами, їх «роз’їдає». А замінювати нові комунікації – також немає ніякого сенсу: дорого, займе багато часу і спричинить чимало незручностей для жителів.
Зараз чекаємо, коли запустять резервуар чистої води по місту. Може це хоч трохи вирішить проблему з її якістю.
Також поряд з будинком встановлений кіоск, де продається питна вода. Незабаром їм складе конкуренцію ще одна аналогічна компанія, яка зі своїми послугами зайде в даний мікрорайон. Домовилися, що якийсь резерв вони нам будуть давати безкоштовно. Крім того, придбаємо 20-літровий бутель води і поставимо його у дворі, щоб влітку діти могли пити.
Про досягнення
Власними силами облаштували невеликий дитячий майданчик: атлетичний комплекс, турніки, гірку, гойдалку. Загалом, «задоволення» обійшлося у 40 тисяч гривень, але він затісний для всіх маленьких відвідувачів (близько 300 дітей). Тому в цьому питанні не відмовилися б від допомоги міста.
Також придбали тенісний стіл, який увесь час стоїть у дворі будинку (він прикутий ланцюгами, тому вкрасти його складно, а на зиму – демонтується). Крім того, нещодавно закупили конструкції для квітників, тож будемо проводити благоустрій території.
За зиму зібрали кошти і незабаром почнемо асфальтувати об’їзну пожежну дорогу. Ціна питання – близько 200 тис. грн. Розширили автостоянку на 60 місць.
Цокольних і напівпідвальних приміщень у нас немає, тому в оренду нічого не здаємо.
![]()
Перспективи
Щодо дитячого розвитку, то в планах придбати карусель, декілька тренажерів і стіл для шахів.
Активісти хочуть за будинком залити каток для діток, встановити тренажери для підлітків, створити у будинку дитячий клуб та проводити майстер-класи – розписувати писанки, створювати ікебани тощо.
І, звісно, на часі поступове вирішення суто комунальних питань, адже всі ми хочемо жити комфортно і достойно. Тому і працюватимемо задля власного добробуту.
Звісно, всі проблеми, які існують у комунальній галузі, перехід на ОСББ навряд чи вирішить. Вже надто їх багато виникає під час господарювання. Наприклад, підтримувати в належному стані новобудову і «хрущівку», якій 40 років – досить суттєва різниця. Тому порівняння, що краще – буде некоректним.
Та й у ЖЕКу є свої прихильники. Наприклад, зараз відбуваються перемовини про те, щоб кооперативний будинок по вул. Енергетиків, 4 перейшов на обслуговування до Бучанського управління житлово-комунального господарства. Причин багато, але головна з них – неспроможність самотужки розібратися із купою невирішених питань.
Тому ОСББ – не панацея. Але за цих умов люди знатимуть одне: на що «напрацювали» - те і мають.
Тож, про всі тонкощі життя в ОСББ розповіла його голова Тетяна Левдар.
Передісторія
З самого початку зведення будинку ми хотіли бути на балансі в ЖЕКу. Але нас не прийняли, бо багатоповерхівка здавалася із суттєвими недоробками (відсутність газопостачання, електропостачання за постійною схемою, пожежного об’їзду), які потрібно було вирішувати спеціалістам. Фірма-забудовник, замість того, щоб усунути недоліки у своїй роботі, організувала власну комунальну структуру і почала її нам нав’язувати. Тарифи по опаленню там були понад 9 грн. за 1 кв. м., - висока квартплата. Від «щастя», у вигляді таких послуг, мешканці відмовилися. У будинку оселилося чимало багатодітних родин, сім’ї й досі виплачують кредити на житло. Тому так бездумно витрачати гроші не хотілося. Тоді й зрозуміли: якщо самі собі не допоможемо, то ніхто за нас не візьметься. Так і створили ОСББ. Відверто кажучи, просто не було іншого виходу. А зараз про це не жалкуємо.
Самоврядування
Найбільша перевага ОСББ в тому, що ми самі розпоряджаємося своїми фінансами: вирішуємо, на що їх спрямувати. Хоча у ЖЕКа краща матеріально-технічна база, у них більше можливостей вирішити якусь проблему.
Ми ж укладаємо угоду на вивіз сміття, на здійснення обслуговуючими організаціями певних видів послуг. Навіть елементарні газонокосилки змогли придбати лише за три роки.
Разом з тим, ЖЕКГ – це спільний котел, в який «скидаються» всі будинки в місті. І коли вирішується, де проводити роботи в першу чергу, іноді виникають конфлікти і непорозуміння. Здається, що біля твого дому нічого не робиться. А ми – самі для себе. Крім того, завжди існує відсоток неплатежів за спожиті послуги. У масштабі міста він значно більший, ніж по окремо взятому будинку. Я до того, що у кожного свої переваги.
Зараз ми самі собі господарі: встановлюємо тарифи, на зборах вирішуємо, що треба придбати в першу чергу для облаштування території. І відразу видно результат: дитячий майданчик, клумби, доріжки. Не треба оббивати пороги служб і місяцями добиватися фінансування.
У комфортних умовах хочеться жити всім. Тому дбаємо про благоустрій, організовуємо і проводимо суботники. Переважно, всі жителі ставляться до цього з розумінням, але, як і скрізь, є ті, хто вважає: я і так сплачую, так чого ж ще працювати?..
Про тарифи
До минулого місяця у нас був тариф 2,10 грн. за 1 кв. м. площі (з урахуванням ліфтів – це з 2 по 9 поверх). З липня тариф змінився – 2,30 грн. за 1 кв. м. Змушені були підняти, бо не окупаємо вивіз сміття. ЖЕКГ підняло ціну на здійснення цієї послуги, відповідно тарифи зросли і в нас. Адже більше заїжджає людей, більше витрат. За моїми підрахунками, у нас нині мешкає близько 1000 жителів.
Також підвищили зарплатню двірнику, бо в нас велика територія (1,2 га.) за якою треба слідкувати, підтримувати у порядку, косити траву.
Поки що все окупаємо, боргів перед сторонніми організаціями немає – ні перед водоканалом, ні перед тепловиками.
Робота з боржниками
На жаль, боржники в ОСББ також є. Працюємо з ними через суд – це найбільш цивілізований спосіб. Якщо вдасться освоїти нові технології, тоді можна буде говорити про відключення квартири від послуги точечно.
Але ситуація контрольована. Люди бачать, що постійно щось робиться, тому намагаються не підвести. Не платять переважно ті, хто в будинку не проживає, але є власником квартири. Проте, якщо вони планують проводити якісь операції з нерухомістю (наприклад, продаж), то їм, рано чи пізно, доведеться погасити борг. Поки що, це - єдиний інструмент впливу на них.
Загалом, з 213 квартир не сплачують за спожиті послуги лише 13 родин. Вважаю, що це невеликий відсоток.
Водопостачання
Якість води залишає бажати кращого. Але на мій погляд, нам вдалося відстояти свої права: "відбили" в «Ірпіньводоканалу» 20% вартості у зв’язку з тим, що нас не задовольняє послуга. Для цього викликали санстанцію - наші претензії підтверджені результатами аналізу води. Це - наша маленька перемога. Юридично я не бачу, що можна зробити ще більше.
Адже, щоб бити свердловину, потрібно мати землю у власності. Тож, цей варіант відпадає. Крім того, свердловина дає 10 кубів води, а наш будинок «забирає» 14 кубів. Тому її банально не вистачить.
У будинку встановлена система очищення води, але вона неефективна. Сильно пом’якшена вода, при контакті із залізними трубами, їх «роз’їдає». А замінювати нові комунікації – також немає ніякого сенсу: дорого, займе багато часу і спричинить чимало незручностей для жителів.
Зараз чекаємо, коли запустять резервуар чистої води по місту. Може це хоч трохи вирішить проблему з її якістю.
Також поряд з будинком встановлений кіоск, де продається питна вода. Незабаром їм складе конкуренцію ще одна аналогічна компанія, яка зі своїми послугами зайде в даний мікрорайон. Домовилися, що якийсь резерв вони нам будуть давати безкоштовно. Крім того, придбаємо 20-літровий бутель води і поставимо його у дворі, щоб влітку діти могли пити.
Про досягнення
Власними силами облаштували невеликий дитячий майданчик: атлетичний комплекс, турніки, гірку, гойдалку. Загалом, «задоволення» обійшлося у 40 тисяч гривень, але він затісний для всіх маленьких відвідувачів (близько 300 дітей). Тому в цьому питанні не відмовилися б від допомоги міста.
Також придбали тенісний стіл, який увесь час стоїть у дворі будинку (він прикутий ланцюгами, тому вкрасти його складно, а на зиму – демонтується). Крім того, нещодавно закупили конструкції для квітників, тож будемо проводити благоустрій території.
За зиму зібрали кошти і незабаром почнемо асфальтувати об’їзну пожежну дорогу. Ціна питання – близько 200 тис. грн. Розширили автостоянку на 60 місць.
Цокольних і напівпідвальних приміщень у нас немає, тому в оренду нічого не здаємо.
Перспективи
Щодо дитячого розвитку, то в планах придбати карусель, декілька тренажерів і стіл для шахів.
Активісти хочуть за будинком залити каток для діток, встановити тренажери для підлітків, створити у будинку дитячий клуб та проводити майстер-класи – розписувати писанки, створювати ікебани тощо.
І, звісно, на часі поступове вирішення суто комунальних питань, адже всі ми хочемо жити комфортно і достойно. Тому і працюватимемо задля власного добробуту.
Звісно, всі проблеми, які існують у комунальній галузі, перехід на ОСББ навряд чи вирішить. Вже надто їх багато виникає під час господарювання. Наприклад, підтримувати в належному стані новобудову і «хрущівку», якій 40 років – досить суттєва різниця. Тому порівняння, що краще – буде некоректним.
Та й у ЖЕКу є свої прихильники. Наприклад, зараз відбуваються перемовини про те, щоб кооперативний будинок по вул. Енергетиків, 4 перейшов на обслуговування до Бучанського управління житлово-комунального господарства. Причин багато, але головна з них – неспроможність самотужки розібратися із купою невирішених питань.
Тому ОСББ – не панацея. Але за цих умов люди знатимуть одне: на що «напрацювали» - те і мають.
