Нарешті до Бучі прийшла весна, а разом із нею приїхали наші друзі із США. Вже багато років у березні приїжджають до Бучанської школи №5 (школи-інтернат) учні та вчителі «KING SCHOOL» із Сіетла штат Вашингтон із бажанням побачити Україну та поспілкуватися із однолітками. Це спілкування, на мою думку, необхідне як для американської молоді, так і для нас, дітей, які починають для себе відкривати «двері у великий світ».
Час з 29 березня по 5 квітня «пролетів» як одна мить. Ранок п’ятниці. Подвір’я школи. Поряд із автобусом велика група людей з сумними очима, які фотографуються, обнімаються та щось один-одному записують на аркушах паперу. Цікаво спостерігати, але ж між собою вони спілкуються англійською та українською мовами. Троє перекладачів, практично без роботи: українські учні школи спокійно та впевнено про щось розповідають на англійській мові американцям, а ті у відповідь вставляють у англійські речення українські слова. І жодного напруження!
Керівник групи Нік Свіней у четвер напередодні від’їзду додому поділився враженнями від цієї подорожі: «Ми дуже раді, що Україна є гостинною державою, а школи тут – це не просто осередки знання, а заклади високої духовної культури, куди він з великим задоволенням привозить дітей з Америки. Дітям дуже сподобався Київ, а від сучасного маленького містечка Бучі вони взагалі у захваті.
Відвідування занять з англійської мови, щогодинне буденне спілкування, відкрите заняття «СНІД та його наслідки у нашому житті», яке вчителі Проніна Юлія Олександрівна, Московчук Віра Іванівна та учні 11 класу презентували для школярів закладу та гостей, «Веселі старти» від організатора дитячого колективу Степченко Валентини Василівни зробили час перебування в Україні насиченим та цікавим.
Наші діти із задоволенням надали допомогу учням школи, які перебувають у кризовій життєвій ситуації (сироти, позбавлені батьківського піклування, малозабезпечені тощо). Ми будемо завжди пам’ятати про Україну, про український народ та друзів, яких ми тут знайшли. Хай охороняє вас Господь!»
А я, у свою чергу, також хочу від себе і від усієї шкільної родини побажати нашим друзям миру, спокою, щастя та благополуччя. Ми їх любимо і будемо чекати у березні 2014 року.
Час з 29 березня по 5 квітня «пролетів» як одна мить. Ранок п’ятниці. Подвір’я школи. Поряд із автобусом велика група людей з сумними очима, які фотографуються, обнімаються та щось один-одному записують на аркушах паперу. Цікаво спостерігати, але ж між собою вони спілкуються англійською та українською мовами. Троє перекладачів, практично без роботи: українські учні школи спокійно та впевнено про щось розповідають на англійській мові американцям, а ті у відповідь вставляють у англійські речення українські слова. І жодного напруження!
Керівник групи Нік Свіней у четвер напередодні від’їзду додому поділився враженнями від цієї подорожі: «Ми дуже раді, що Україна є гостинною державою, а школи тут – це не просто осередки знання, а заклади високої духовної культури, куди він з великим задоволенням привозить дітей з Америки. Дітям дуже сподобався Київ, а від сучасного маленького містечка Бучі вони взагалі у захваті.
Відвідування занять з англійської мови, щогодинне буденне спілкування, відкрите заняття «СНІД та його наслідки у нашому житті», яке вчителі Проніна Юлія Олександрівна, Московчук Віра Іванівна та учні 11 класу презентували для школярів закладу та гостей, «Веселі старти» від організатора дитячого колективу Степченко Валентини Василівни зробили час перебування в Україні насиченим та цікавим.
Наші діти із задоволенням надали допомогу учням школи, які перебувають у кризовій життєвій ситуації (сироти, позбавлені батьківського піклування, малозабезпечені тощо). Ми будемо завжди пам’ятати про Україну, про український народ та друзів, яких ми тут знайшли. Хай охороняє вас Господь!»
А я, у свою чергу, також хочу від себе і від усієї шкільної родини побажати нашим друзям миру, спокою, щастя та благополуччя. Ми їх любимо і будемо чекати у березні 2014 року.