31 грудня 2012 року на 55 році життя передчасно пішов з життя наш бойовий побратим, голова Ірпінської міської організації Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), учасник бойових дій в Афганістані, начальник автотранспортної служби Ірпінської філії ПАТ “Київоблгаз”, шанована в Приірпінні людина – Прохоренко Анатолій Валерійович!
![]()
Це був високої честі і достоїнства чоловік, доброзичливий, який користувався великою повагою усіх, з ким працював і хто його знав.
Більшість життя і трудової діяльності Анатолія Валерійовича пройшли у Приірпінні. Народився він 17 жовтня 1958 року в родині робітників у селищі Ворзель. У 1974 році закінчив Ірпінську середню школу № 5. З 1974 по 1975 рік навчався в Київському професійно-технічному училищі № 13. В 1975 році вступив на навчання до Київського індустріально-педагогічного технікуму, після закінчення якого в 1979 році здобув спеціальності техніка-механіка промислового обладнання та майстра виробничого навчання.
Окремою сторінкою, яка залишила відбиток на все подальше життя Анатолія Валерійовича, була служба в лавах Радянської Армії з 1979 по 1981 роки, під час якої він з честю виконував інтернаціональний обов’язок в Демократичній республіці Афганістан. За час служби в армії та після неї отримав державні нагороди Радянського Союзу, республіки Афганістан та незалежної України.
Пройшовши ратну школу життя під час служби в армії, після її закінчення присвятив себе освітній та виробничій справі, працюючи з 1981 по 1984 рік майстром виробничого навчання в Київському професійно-технічному училищі № 11, а з 1984 по 1987 рік – робітником Виробничого об’єднання імені С. П. Корольова у м. Києві.
25 років своєї трудової діяльності, з 1987 по 2012 рік, Анатолій Валерійович присвятив Ірпінській філії ПАТ “Київоблгаз”, працюючи на посадах механіка, начальника Гостомелської дільниці, начальника автотранспортної служби.
Анатолій Валерійович завжди дбав про свій освітній рівень, так в 2009 році заочно закінчив навчання в Національному університеті державної податкової служби України, одержавши диплом магістра за спеціальністю “Фінанси”.
Анатолій Валерійович займав активну життєву позицію. Останні роки він очолював Ірпінську міську організацію Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів). Він самовіддано відстоював інтереси ветеранів та інвалідів війни, учасників бойових дій, членів сімей загиблих, чим завоював серед них любов та пошану. Саме за його головуванням організація зміцніла й набула заслуженого авторитету серед мешканців Приірпіння та області, беручи активну участь в різних масових заходах, у першу чергу з патріотичного виховання молоді.
Завдяки наполегливій праці та громадській діяльності Анатолія Валерійовича було обрано членом виконавчого комітету Ірпінської міської ради шостого скликання, у роботі якого він також займав принципову і відповідальну позицію.
Від імені усіх воїнів-інтернаціоналістів Приірпіння правління Ірпінської міської організації Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), бойові друзі, всі, хто знав Анатолія Валерійовича Прохоренка висловлюють щирі співчуття сім’ї, рідним, близьким та колегам у зв’язку із тяжкою втратою.
Світла пам’ять про Прохоренка Анатолія Валерійовича на завжди залишиться у наших серцях.
Це був високої честі і достоїнства чоловік, доброзичливий, який користувався великою повагою усіх, з ким працював і хто його знав.Більшість життя і трудової діяльності Анатолія Валерійовича пройшли у Приірпінні. Народився він 17 жовтня 1958 року в родині робітників у селищі Ворзель. У 1974 році закінчив Ірпінську середню школу № 5. З 1974 по 1975 рік навчався в Київському професійно-технічному училищі № 13. В 1975 році вступив на навчання до Київського індустріально-педагогічного технікуму, після закінчення якого в 1979 році здобув спеціальності техніка-механіка промислового обладнання та майстра виробничого навчання.
Окремою сторінкою, яка залишила відбиток на все подальше життя Анатолія Валерійовича, була служба в лавах Радянської Армії з 1979 по 1981 роки, під час якої він з честю виконував інтернаціональний обов’язок в Демократичній республіці Афганістан. За час служби в армії та після неї отримав державні нагороди Радянського Союзу, республіки Афганістан та незалежної України.
Пройшовши ратну школу життя під час служби в армії, після її закінчення присвятив себе освітній та виробничій справі, працюючи з 1981 по 1984 рік майстром виробничого навчання в Київському професійно-технічному училищі № 11, а з 1984 по 1987 рік – робітником Виробничого об’єднання імені С. П. Корольова у м. Києві.
25 років своєї трудової діяльності, з 1987 по 2012 рік, Анатолій Валерійович присвятив Ірпінській філії ПАТ “Київоблгаз”, працюючи на посадах механіка, начальника Гостомелської дільниці, начальника автотранспортної служби.
Анатолій Валерійович завжди дбав про свій освітній рівень, так в 2009 році заочно закінчив навчання в Національному університеті державної податкової служби України, одержавши диплом магістра за спеціальністю “Фінанси”.
Анатолій Валерійович займав активну життєву позицію. Останні роки він очолював Ірпінську міську організацію Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів). Він самовіддано відстоював інтереси ветеранів та інвалідів війни, учасників бойових дій, членів сімей загиблих, чим завоював серед них любов та пошану. Саме за його головуванням організація зміцніла й набула заслуженого авторитету серед мешканців Приірпіння та області, беручи активну участь в різних масових заходах, у першу чергу з патріотичного виховання молоді.
Завдяки наполегливій праці та громадській діяльності Анатолія Валерійовича було обрано членом виконавчого комітету Ірпінської міської ради шостого скликання, у роботі якого він також займав принципову і відповідальну позицію.
Від імені усіх воїнів-інтернаціоналістів Приірпіння правління Ірпінської міської організації Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), бойові друзі, всі, хто знав Анатолія Валерійовича Прохоренка висловлюють щирі співчуття сім’ї, рідним, близьким та колегам у зв’язку із тяжкою втратою.
Світла пам’ять про Прохоренка Анатолія Валерійовича на завжди залишиться у наших серцях.
