Благовіщення

Сьомого квітня Православна Церква відзначає одне з дванадцяти найбільших свят – Благовіщення. У древніх християн воно носило різні назви: „ Зачаття Христа”, „ Благовістя про Христа”, „Початок вилуплення”, „ Благовіщення Ангела Марії”. Свято Благовіщення присвячено згадуванню і прославленню події описаної у Євангелії від Луки: „...від Бога був посланий Ангел Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я Назарет, до діви, що заручена з мужем була, на ім'я йому Йосип, із дому Давидового, а ім'я діві Марія. І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами! Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання. А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла! І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус. Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида. І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця. А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?...І Ангел промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!.. А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангел від неї”.

Встановлення свята сягає найглибшої давнини. Відоме святкування Благовіщення уже в III сторіччі (зі Слова святого Григорія Чудотворця у цей день). В своїх бесідах святий Іван Златоустий, блаженний Августин згадують його як давнє й відоме церковне свято. Святий Афанасій Великий (IV ст.) у своїй проповіді з нагоди свята називає його першим у ряді свят, бо воно розпочинає діло спасіння роду людського. Святий апостол Павло про момент виявлення відвічної Божої тайни каже: „Безсумнівно, велика це таємниця благочестя: Бог в тілі з'явився, оправданий Духом, Ангелам показався”. „Сьогодні початок нашого спасіння і явлення відвічного таїнства: Син Божий Сином Діви стає” – такою піснею Свята Церква вшановує свято Благовіщення. Протягом століть Богослужіння свята збагатилося багатьма піснеспівами та молитвами, в яких розкривається таїнство Втілення Сина Божого та велич Богоматері. Відомо, що в укладанні Богослужіння приймав св. Косьма Маюмський. До цього часу співається канон складений у VIII ст. св. Іоаном Дамаскіним та Феофаном митрополитом Нікейським.

Таїнство Благовіщення має надзвичайне значення, бо з нього розпочинається Новий Завіт, розпочинається наше спасіння. Благовіщення – добра звістка, що довгі століття чекання людства на пришестя Месії завершились, добра новина про те, що серед людей знайшлася Діва, яка так повірила Богу, і здатна на таку довіру та послух, що від Неї може народитися Син Божий. Втілення Сина Божого було б неможливе як без Божої волі, сили та любові, так і без добровільної згоди Богородиці. З моменту Благовіщення Син Божий починає перші хвилини земного життя в лоні Діви Марії. Саме тому це свято та Різдво Христове розділяють рівно дев’ять місяців. Про велич свята Благовіщення промовляє навіть церковна архітектура та мистецтво. Якщо ми зайдемо у будь який православний храм то перед собою побачимо іконостас, що відділяє вівтар від загального приміщення де моляться люди. Вівтар символізує рай, який ми втратили через гріхопадіння Адама. Перегородка іконостасу показує, що людина через гріх відділена від Бога. Посередині іконостасу є двері – царські врата, на яких завжди зображується ікона Благовіщення. Цим вся побудова храму говорить про те, що через Благовіщення вхід до Царства Небесного знову відкривається для нас.

Після прийняття християнства у Київській Русі другою церквою після Успенської, побудованою на честь Пресвятої Богородиці, була надбрамна церква Благовіщення Пресвятої Богородиці на Золотих Воротах. Літописець пише: „У 1037 році заснував Ярослав (Мудрий) великий город Київ, що має золоті ворота.
Вибудував і церкву святої Софії, Премудрості Божої, митрополичу, а далі кам’яну церкву Благовіщення Святої Богородиці на золотих воротах. А це тому вибудував премудрий князь Ярослав церкву Благовіщення на воротах, щоб завжди була радість тому городові Благовіщенням Господнім і молитвою Святої Богородиці і архангела Гаврила”.

Дорогі браття і сестри! Відзначаючи це свято, пам’ятаймо, що це добра звістка і для нас з вами. Ніколи не можна забувати, що ми віримо у Бога, але і Він вірить у кожного з нас, вірить, що ми Його не підведемо, не закопаємо свої таланти у землю. Ідучи дорогою спасіння, наслідуймо приклад Пресвятої Богородиці. І у дні радості і у дні випробувань та кризи скажемо разом із Нею: „ Я раб (раба) твій Господи, нехай буде зі мною все по слову Твоєму”.

настоятель храму Всіх Святих землі Української,
Отець Андрій
місто Буча
  1
 QR-код адреса статьи
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.