» » До та після вакцинації. Що варто знати батькам

До та після вакцинації. Що варто знати батькам

Які існують протипоказання до вакцинації?


Вакцинація не робиться дитині, в якої є високий ризик розвитку ускладнень, чи при станах, коли імунна відповідь на введену вакцину не сформується.

Важливо пам’ятати, що наявність протипоказань ще не означає, що у разі проведення щеплення виникне ускладнення.

Незважаючи на те, що в кожній країні перелік протипоказань до вакцинації може дещо відрізнятись, у більшості країн Європи, в США, Канаді та інших країнах світу перелік протипоказань схожий на протипоказання до вакцинації, визначені Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ).

Існує лише кілька протипоказань до вакцинації:


1. Гостре захворювання, що супроводжується температурою вище 38,5°С.

2. Серйозна алергічна реакція (анафілактичний шок) на попередню дозу вакцини чи відома алергічна реакція на один із компонентів вакцини (наприклад, на желатин, неоміцин, курячий білок та ін.).

3. Захворювання і стани організму, при яких імунітет після введення вакцини може не сформуватися (наприклад, в умовах хіміотерапії у онкологічних хворих; при вживанні великих доз стероїдних гормонів; при вживанні ліків, що пригнічують імунітет; при СНІДі). Інактивовані вакцини безпечні для таких людей, адже не містять живого вірусу чи бактерії, однак успішне вироблення імунітету після введення вакцини не гарантується.

4. Дітям з неконтрольованою епілепсією не рекомендовано вводити цільноклітинні вакцини проти кашлюка.

5. При вагітності не рекомендоване введення „живих” вакцин (вагітні жінки в багатьох країнах вакцинуються від грипу щорічно інактивованими вакцинами).

В Україні перелік протипоказань ширший. Наприклад, в Україні не можна вакцинувати дітей з підвищеною температурою. Перелік протипоказань визначений наказом Міністерства охорони здоров’я України (www.moz.gov.ua).

Наявність протипоказань до вакцинації визначається індивідуально для кожної дитини. Протипоказання до вакцинації на тривалий час (до 3 місяців і більше) — так зване „медвідведення від щеплень” — встановлюються імунологічною комісією. Такі комісії існують при кожній центральній районній поліклініці; вищий рівень — обласний.

Якщо ваша дитина пропустила щеплення через протипоказання, ви можете продовжити курс вакцинації в подальшому за графіком, який визначить ваш педіатр.

Про що потрібно сказати лікарю до вакцинації?


Вам обов’язково слід поінформувати лікаря про наступні факти:
• якщо вам здається, що дитина хвора;
• чи є у дитини алергія на медичні препарати, продукти харчування або вакцини;
• чи спостерігалась у дитини серйозна реакція на вакцинацію в минулому;
• чи були у дитини проблеми зі здоров’ям, пов’язані з астмою, хворобами легенів, серця, нирок, метаболічними розладами (наприклад, діабет), хворобами крові;
• чи були у дитини судоми;
• чи приймала дитина препарати, що пригнічують імунітет (кортизон, преднізолон, інші стероїди, препарати для лікування раку), чи проходила променеву терапію;
• чи отримувала дитина переливання крові або продуктів крові, імуно (гамма) глобулін;
• чи приймає вона якісь ліки;
• чи отримувала дитина будь-які вакцини протягом останніх 4-х тижнів.

Використовуйте кожен візит до лікаря, щоб з’ясувати усі питання здоров’я і розвитку дитини, які вас цікавлять.

Що зробить лікар перед вакцинацією?


Перш ніж зробити щеплення, лікар вивчить картку дитини, виміряє їй температуру і проведе загальний огляд. Лікар також надасть вам форму інформованої згоди і оцінки стану дитини для проведення вакцинації. Форма заповнюється одним із батьків або опікунів дитини. Заповнений документ залишається у медичному закладі, в якому проводиться вакцинація.

Ця форма затверджена Міністерством охорони здоров’я України і використовується на всій території України. Форму „Інформована згода та оцінка стану здоров’я особи або дитини одним з батьків, законним представником дитини на проведення щеплення або туберкулінодіагностики” ви можете знайти на сайті МОЗ — www.moz.gov.ua.

Крім того, лікар повідомить вам про:
• можливі реакції на вакцину і терміни, в які вони можуть виникнути;
• симптоми, при яких потрібно терміново звертатися за медичною допомогою;
• у якому дозуванні і яке саме жарознижувальне давати дитині;
• коли необхідно зробити наступне щеплення.

Обов’язково задайте перед вакцинацією усі питання щодо неї, які вас цікавлять.

На що звернути увагу після вакцинації?


Іноді щеплення, що захищають вашу дитину від інфекційних захворювань, можуть викликати тимчасовий дискомфорт, наприклад, незначний біль у місці ін’єкції, підвищення температури. З цієї причини дитина може нервувати і плакати, відповідно, після щеплення вона потребує більшої уваги.

Іноді після щеплення у дитини може підвищитися температура. У такому разі дайте дитині жарознижувальне без вмісту аспірину — наприклад, парацетамол.

Уважно прочитайте інструкцію і дайте ту дозу, яка відповідає віку дитини.
Не одягайте на дитину забагато одягу і не загортайте у кілька ковдр.
Температура у кімнаті, де перебуває дитина, повинна становити близько 22°С.
Дитина має пити багато рідини.
Повідомте лікарю про підвищення температури чи інше погіршення стану дитини.

Коли слід негайно звернутися за медичною допомогою?


Негайно звертайтеся за медичною допомогою, якщо:
• у дитини температура тіла 39°С та вище;
• дитина виглядає незвичайно блідою;
• дитина стала млявою, пасивною і загальмованою;
• дитина безупинно плаче впродовж 3 годин і більше;
• дитина плаче дивним, відмінним від звичайного голосом;
• дитина тремтить, здригається чи у неї почалися судоми;
• дитина відмовляється від їжі, блює.

До приходу лікаря:


• не панікуйте;
• при підвищеній температурі тіла дайте жарознижувальне;
• заспокоюйте дитину;
• підготуйтесь до можливої госпіталізації;
• тримайте під рукою медичну картку дитини (виписки, консультативні висновки, зроблені раніше).


Календар профілактичних щеплень


І. З метою забезпечення епідемічного благополуччя населення України та попередження інфекцій, керованих засобами специфічної профілактики, наказом МОЗ України від 11.08.2014 № 551 «Про удосконалення проведення профілактичних щеплень в Україні» затверджено календар профілактичних щеплень. Батьки та медичні працівники повинні неухильно дотримуватись календаря, від цього залежить здоров‘я дитини та стан її імунітету.

ІІ. Порядок проведення щеплень


Щепленню для профілактики туберкульозу підлягають усі новонароджені діти, що не мають до цього протипоказань. Вакцинація проводиться на 3?5-ту добу життя дитини (не раніше 48-ї години після народження) вакциною для профілактики туберкульозу (далі ? БЦЖ). Недоношених дітей щеплюють після досягнення дитиною маси тіла ? 2500 г. Щеплення для профілактики туберкульозу не проводять в один день з іншими щепленнями.

Діти, які не були щеплені в пологовому стаціонарі, підлягають обов’язковій вакцинації в закладах охорони здоров’я.

Дітям, яким не виповнилося два місяці, щеплення проти туберкульозу проводяться без попередньої проби Манту. Після двомісячного віку перед виконанням щеплення дитині слід провести пробу Манту. Щеплення проводиться при негативному результаті проби.

Діти, щеплені БЦЖ, у яких не сформувався рубчик, проте є достовірне підтвердження проведення щеплення, не підлягають повторній вакцинації.

Ревакцинації проти туберкульозу підлягають діти віком 7 років, не інфіковані мікобактеріями туберкульозу (МБТ) та з негативним результатом проби Манту. Ревакцинація проводиться вакциною БЦЖ.

Вакцинації для профілактики гепатиту В підлягають усі новонароджені. Для вакцинації дітей використовується вакцина за схемою: 0 (перша доба)–1?6 місяців життя дитини.

Якщо мати новонародженого HBsAg «–» (негативна), що документально підтверджено, вакцинацію дитини можливо розпочати протягом перших місяців життя або одночасно зі щепленням проти кашлюку, дифтерії, правця, поліомієліту. У разі поєднання імунізації зі щепленням проти кашлюку, дифтерії, правця, поліомієліту рекомендуються схеми: 2?4?6?18 місяців життя або 2?4?9 місяців життя.

Новонародженим з масою тіла < 2000 г, що народилися від HBsAg «–» (негативних) матерів, вакцинація проводиться при досягненні дитиною ваги 2000 г або при досягненні віку 1 місяць.

Якщо новонароджена дитина у тяжкому стані, то її імунізацію слід проводити після покращення стану перед випискою дитини з лікарні.

Якщо мати новонародженого HBsAg «+» (позитивна), дитині роблять щеплення за схемою: 0 (перша доба)?1?6 місяців життя дитини.
Перша доза вакцини вводиться в перші 12 годин життя дитини незалежно від маси тіла. Разом з вакцинацією, але не пізніше 1-го тижня життя, в іншу ділянку тіла рекомендовано вводити специфічний імуноглобулін проти гепатиту В з розрахунку 40 МО/кг маси тіла та не менше 100 МО.
Якщо маса новонародженої дитини <2000 г, то вакцинація проводиться обов’язково, але введена доза вакцини не зараховується як доза первинної імунізації;
після досягнення дитиною віку 1 місяць вакцинація має бути проведена серією із трьох введень вакцин 0?1?6 (0 ? дата першого введення вакцини, мінімальний інтервал між першим та другим щепленнями – 1 місяць, між другим та третім щепленнями – 5 місяців).

Якщо в матері новонародженої дитини невизначений HBsAg статус, щеплення дитини проводиться обов’язково в перші 12 годин життя з одночасним дослідженням статусу матері за HBsAg. У разі отримання позитивного результату в матері профілактика гепатиту В проводиться, як у випадку щеплення дитини, народженої від HBsAg «+» (позитивної) матері.

Не слід повторно розпочинати серію вакцинації, якщо була пропущена доза вакцини, незалежно від того, скільки часу минуло. Необхідно ввести дози вакцини, яких не вистачає, за графіком з дотриманням мінімальних інтервалів (абзац 3 глави 2 цього розділу).

Щеплення для профілактики дифтерії, правця та кашлюку проводяться за віком:
у 2 місяці (перше щеплення), у 4 місяці (друге щеплення), у 6 місяців (третє щеплення) та у 18 місяців (четверте щеплення).

Для вакцинації дітей проти кашлюку на першому році життя можуть використовуватися вакцини як з ацелюлярним (далі – АаКДП), так і з цільноклітинним (далі – АКДП) кашлюковим компонентом.

Перенесений кашлюк в анамнезі не є протипоказанням до вакцинації проти цієї хвороби.

Щеплення проти кашлюку проводиться дітям до 6 років 11 місяців 29 днів.

Ревакцинацію проти дифтерії та правця у 6 років проводять анатоксином дифтерійно-правцевим (далі – АДП), наступну у 16 років – анатоксином дифтерійно-правцевим зі зменшеним вмістом антигену (далі – АДП-М).

Першу планову ревакцинацію дорослих за віком та епідпоказаннями, які раніше були щеплені, проводять АДП-М у віці 26 років з подальшою плановою ревакцинацією АДП-М з мінімальним інтервалом 10 років від попереднього щеплення АДП-М.

Особливості вакцинації дітей проти кашлюку, дифтерії та правця, що не отримали щеплення за віком, наведено в главі 2 цього розділу.

Екстрена профілактика правця не впливає на проведення планової імунізації.

Вакцинація дітей для профілактики поліомієліту проводиться за віком 2 місяці, 4 місяці, 6 місяців, 18 місяців, 6 років та 14 років.

Інактивована вакцина для профілактики поліомієліту (далі – ІПВ) застосовується для перших двох щеплень, а при протипоказаннях до введення оральної поліомієлітної вакцини (далі – ОПВ) – для всіх наступних щеплень за цим Календарем.

Вакцина ОПВ застосовується для 3?6-го щеплень (щеплення за віком – 6 місяців, 18 місяців, 6 років та 14 років) за відсутності протипоказань до ОПВ.

Вакцина ІПВ може бути застосована для 3?6-го щеплень як окремо, так і в складі комбінованих вакцин.

Дітям, які перебувають у сімейному оточенні, дитячих закладах закритого типу з ВІЛ-інфікованими або з особами, яким протипоказано введення ОПВ, щеплення проводиться виключно ІПВ-вакциною.

Особливості вакцинації дітей проти поліомієліту, що не отримали щеплення за віком, наведено в главі 2 цього розділу.

Вакцинація дітей для профілактики інфекції, спричиненої паличкою Haemophilus influenzae типу b (далі – Hib-інфекція), може проводитись моновакцинами та комбінованими вакцинами, що містять Hib-компонент.

Щеплення для профілактики Hib-інфекції слід проводити за схемою 2?4?12 місяців.

Вакцинація проводиться дітям до 4 років 11 місяців 29 днів. У старшому віці вакцинація проти Hib-інфекції проводиться лише особам з групи ризику відповідно до глави 4 цього розділу.

Особливості вакцинації для профілактики Hib-інфекції у дітей, що не отримали щеплення за віком, наведено в главі 2 цього розділу.

Вакцинація дітей для профілактики кору, епідемічного паротиту та краснухи проводиться у віці 12 місяців. Друге щеплення – у віці 6 років.

Перенесене захворювання на кір, епідемічний паротит чи краснуху не є протипоказанням до щеплення.
медицина поліклініка
  1
 QR-код адреса статьи
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
"Гостi" не можуть коментувати дану новину.